Постанова Дніпровський апеляційний суд № 243/2723/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1805/26 Справа № 243/2723/26 Суддя у 1-й інстанції - Воронков Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2026 року Кривий Ріг 29.06.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг апеляційну скаргу захисника Кравчуна Д.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Слов`янського районного суду Донецької області від 13.05.2026р., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , молодшого сержанта, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік. в с т а н о в и л а : Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік. Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Кравчуном Д.В., який в апеляційній скарзі: - вважає, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не відповідала вимогам ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», а тому вимога огляду на стан сп`яніння була незаконною, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на підставу зупинки транспортного засобу; - вказує, що відповідно до матеріалів відеозапису працівники поліції не назвали жодної зовнішньої ознаки будь якого сп`яніння; - вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведений у порушення вимог ст. 266-1 КУпАП, тому є недійсним, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, та огляд на стан сп`яніння мав проводитись відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП; - прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 та його захисника Кравчун Д.В. повідомлені належним чином, до судового засідання не прибули, що не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, від захисника надійшла письмова заява про розгляд апеляційної скарги за його відсутності. Суд апеляційної інстанції перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення за таких підстав. Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 09.03.2026 року о 22 год. 40 хв. біля будинку № 12 по вул. Я.Мудрого в м. Слов`янську, Краматорського району Донецької області керував транспортним Chevrolet Lacetti, н/з НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою «Алкотест Драгер 6820», тест №840, отриманий результат 0,84‰. Водій з результатом згоден. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суд першої інстанції поклав: - протокол про адміністративне правопорушення серії АБА № 090971 від 09.03.2026 року; - акт огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою «Алкотест Драгер 6820», в якому міститься особистий підпис ОСОБА_1 із написом «згоден»; - чек-тест «Алкотест Драгер 6820» №840 від 09.03.2026 року з результатом 0,84 ‰; - рапорт інспектора БПП; - свідоцтво про повірку газоаналізатора «Alcotest Drager 6820»; - відеозапис, яким в хронологічному порядку та детально зафіксовано обставини виявленого правопорушення. Суд першої інстанції дослідив заперечення сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, та вважав їх неспроможними, оскільки наявні в матеріалах справи докази є узгодженими між собою, та відсутні підстави для сумніву в їх об`єктивності та допустимими. На переконання суду першої інстанції, жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об`єктивності оцінки доказів не надано і не здобуто в процесі розгляду справи, а тому підстави для визнання їх недопустимими відсутні. Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності. Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а наведені в оскаржуваній постанові мотиви, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП. Суд апеляційної інстанції встановив, що матеріалами справи, та наявними у ній доказами беззаперечно підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинку під час дії комендантської години, тобто під час дії обмежувальних заходів під час дії воєнного стану, продуття на вимогу працівника поліції газоаналізатора на місці зупинки транспортного засобу, за результатом якого встановлено стан алкогольного сп`яніння із показником 0,84‰, ОСОБА_1 результат показника газоаналізатора не заперечував. Таким чином суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи встановив в діях ОСОБА_2 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги захисника, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не відповідала вимогам ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», а тому вимога огляду на стан сп`яніння була незаконною, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на підставу зупинки транспортного засобу, є безпідставними, оскільки зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відбулась під час дії обмежувальних заходів о 22:04год. - у комендантську годину, встановлену органом місцевого самоврядування. Доводи апеляційної скарги захисника, що відповідно до матеріалів відеозапису працівники поліції не назвали жодної зовнішньої ознаки будь якого сп`яніння, є також безпідставними, оскільки вимога огляду на стан алкогольного сп`яніння була висловлена ОСОБА_1 після виявлення у нього запаху алкоголю з порожнини рота. Доводи апеляційної скарги захисника, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведений у порушення вимог ст. 266-1 КУпАП, тому є недійсним, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, та огляд на стан сп`яніння мав проводитись відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП є безпідставними з урахуванням наступного. Стаття 266 КУпАП регламентує відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стаття 266-1 регламентує огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Таким чином вказані статті КУпАП розмежовують порядок огляду осіб на стан сп`яніння за суб`єктом правопорушення та об`єктивною стороною. У порядку ст. 266 КУпАП оглядаються водії транспортних засобів при керуванні ними транспортними засобами з ознаками сп`яніння. У порядку ст. 266-1 КУпАП оглядаються водії, які керують транспортними засобами з ознаками сп`яніння, та при цьому вказані водії є військовозобов`язаними, резервістами під час проходження зборів, а також військовослужбовцями ЗСУ. Військовослужбовці, при виконанні своїх службових обов`язків, крім іншого, є суб`єктами адміністративного правопорушення за ст. 172-20 КУпАП у разі виявлення у них ознак чи стану сп`яніння, та у вказаному випадку слід розмежовувати поняття суб`єкта правопорушення, а саме першочергово - особа, яка керує транспортним засобом спочатку визначається як водій (загальний суб`єкт), а при умові виконання ним ще й службових обов`язків, пов`язаних із проходженням служби в ЗСУ (керуючи транспортним засобом) як військовослужбовець (спеціальний суб`єкт). У другому випадку, на думку суду апеляційної інстанції, є доцільним вирішення питання про притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 КУпАП, та саме у цьому випадку, при огляді військовослужбовця на стан сп`яніння діють норми ст. 266-1 КУпАП. При цьому суд апеляційної інстанції вважає, що за наявності існування ознак двох складів адміністративних правопорушень, як за ст. 130 КУпАП, так і за ст. 172-20 КУпАП, такі дії слід фіксувати при спільних діях працівників поліції та служби ВСП для складення протоколів про адміністративні правопорушення за відповідними статтями. Крім того, особи, повноважні на складення протоколу про адміністративне правопорушення за вказаними статтями є відмінними, відповідно до ст. 255 КУпАП. Таким чином доводи про скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу захисника Кравчуна Дмитра Вікторовича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Слов`янського районного суду Донецької області від 13.05.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік залишити без задоволення. Постанову Слов`янського районного суду Донецької області від 13.05.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя