Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/8641/26

від 08.07.2026 · Антикорупційна

Справа № 991/8641/26 Провадження 1-кс/991/8656/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2026 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2024 у справі № 991/14009/24 у кримінальному провадженні № 52024000000000165 від 09.04.2024, ВСТАНОВИВ: До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали зазначеного клопотання, у якому адвокат ОСОБА_3 просив слідчого суддю скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 грудня 2024 року у справі №991/14009/24, на мобільний телефон Apple iPhone 13 Pro, IMEI НОМЕР_1 та зобов`язати уповноваженого детектива Національного антикорупційного бюро України або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури негайно повернути зазначений мобільний телефон його законному власнику - ОСОБА_4 . Водночас на адресу суду від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява у якій просить подане клопотання про скасування арешту майна залишити без розгляду у зв`язку із тим, що стороною обвинувачення надано додаткові, нові документи, що свідчать про істотну зміну фактичних обставин, які існували на момент звернення до суду з клопотанням та потребують формування іншої правової позиції і подання нового клопотання з урахуванням нових обставин. У судове засідання учасники не прибули. Дослідивши подані стороною обвинувачення документи, слідчий суддя зазначає таке. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Так, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України). Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому. Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутні в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості. Тобто, під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не оцінює законність та обґрунтованість ухвали, якою накладено арешт на майно, оскільки вказане питання відноситься до виключної компетенції суду апеляційної інстанції, а вирішує питання щодо обґрунтованості накладення арешту на майно з урахуванням нових доказів, які надаються слідчому судді під час розгляду клопотання та які не були відомі слідчому судді під час накладення арешту на майно. Разом з тим, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами (ч. 3 ст. 26 КПК України). Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч. 1 ст. 26 КПК України). Оскільки адвокат ОСОБА_3 , звернувся до суду із заявою, в якій просить залишити подане клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні (справа № 991/8641/25, провадження № 1-кс/991/8656/25) без розгляду, чим фактично відмовився від реалізації та використання свого права на підтримання такого клопотання та розгляду слідчим суддею порушених питань, слідчий суддя дійшов висновку, що таке клопотання підлягає залишенню без розгляду. На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 26, 27, 174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя