LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС401/3310/24

від 09.07.2026 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 березня 2026 року та постанову Кропивницького апеляційного суду ві…

УХВАЛА 09 липня 2026 року м. Київ справа № 401/3310/24 провадження № 61-8658ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 березня 2026 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 02 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» про визнання протиправними та незаконними дій по відключенню житлового будинку від електричної енергії, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПрАТ «Кіровоградобленерго» та з урахуванням уточнень просила: - визнати протиправними дії ПрАТ «Кіровоградобленерго» з відключення від електроенергії будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 ; - зобов`язати ПрАТ «Кіровоградобленерго» відновити постачання електроенергії будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_1 ; - поновити позивачку та її родину в праві на повагу до гідності, припинити катування, жорстке, нелюдське та таке, що принижує гідність поводження. Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 березня 2026 року, яке залишено без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 02 червня 2026 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю за безпідставністю вимог. 24 червня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою (надійшла до суду 29 червня 2026 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 березня 2026 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 02 червня 2026 року (повний текст постанови складено 08 червня 2026 року). Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню. Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним. Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. При розгляді можливих заходів щодо судів третьої інстанції державам слід мати на увазі, що справи вже пройшли слухання в двох інших судах. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах. Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбаченим за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексумістить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження. Верховний Суд як суд касаційної інстанції з перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів. Відповідно до пунктів 2, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову в цій справі є вимога про визнання протиправними дій щодо відключення від електропостачання будинку та зобов`язання відновити постачання електроенергії. Ця справа не належить до категорії тих справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Вирішення спору пов`язано з результатами дослідження доказів та підтвердження або спростування факту правомірного споживання електричної енергії.Спір вирішено судами за результатами оцінки доказів: судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачка не надала доказів на підтвердженням факту повідомлення відповідача про зміну власника будинку, не підтвердила оплату спожитої електричної енергії після набуття права власності на будинок, не зверталася до відповідача щодо укладання відповідного договору постачання електричної енергії. Крім того, позивачкою не спростовано доводи відповідача щодо фактів самовільного підключення до електромереж після відключення електропостачання. Суд першої інстанції в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі від 16 квітня 2025 року, посилаючись на абзац 1 частини четвертої, частину шосту статті 19, статтю 274 ЦПК України, встановив, що ця справа відноситься до категорії малозначних справ. Виходячи з вищевказаного, судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності. У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на наявність випадів, передбачених підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, посилаючись на те, що справа має виняткове значення для неї. Оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційний скарзі. Колегією суддів не встановлено виняткового значення справи для позивача. Вирішення спору залежить від доведення протиправності дій чи бездіяльності енергопостачальної організації. Колегія суддів враховує мотиви судових рішень і доводи касаційної скарги, які значною мірою стосуються оцінки доказів у справі, та вважає, що з огляду на встановлені судами обставини справи (не доведення позивачкою порушення відповідачем процедури відключення від електроенергії) та надання обґрунтованої правової оцінки встановленим обставинам, відсутні правові підстави для допуску до касаційного перегляду судових рішень у цій справі. Незгода позивачки з ухваленими судовими рішеннями у цій справі, не свідчить про те, що така справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку двома судами попередніх інстанцій. Позивачка у цій справі не має права вимагати касаційного перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення лише з метою повторного слухання справи. Отже, з огляду на ціну, предмет позову, доводи касаційної скарги, складність справи Верховним Судом не встановлено обставин, за наявності яких судові рішення у цій справі підлягали бкасаційному оскарженню. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, не обґрунтувала наявності виключних обставин, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 березня 2026 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 02 червня 2026 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» про визнання протиправними та незаконними дій по відключенню житлового будинку від електричної енергії. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»