Окрема думка КГС ВС № 917/1369/25

ОКРЕМА ДУМКА 18 червня 2026 року м. Київ cправа № 917/1369/25 судді Чумака Ю. Я. до додаткової постанови Верховного Суду від 18.06.2026 у справі № 917/1369/25 Повністю не погоджуюся із резолютивною частиною та з мотивами, викладеними в зазначеній вище додатковій постанові. Керуючись частиною третьою статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), викладаю окрему думку, суть якої полягає в такому. Короткий зміст додаткової постанови Верховного Суду від 18.06.2026 у справі № 917/1369/25 Додатковою постановою Верховного Суду від 18.06.2026 у справі №917/1369/25 постановлено у задоволенні заяви Фермерського господарства "Горобець С. Г." (далі - ФГ "Горобець С. Г.") про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити. Мотиви відмови полягали у такому. Із матеріалів справи вбачається, що до апеляційної скарги (першій заяві по суті спору) ФГ "Горобець С. Г." не подало суду попереднього розрахунку судових витрат на правничу допомогу, які воно планує понести у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Крім того, матеріали справи свідчать, що до касаційної скарги ФГ "Горобець С. Г." також не надало суду попередній розрахунок судових витрат на правничу допомогу, які воно планує понести у суді касаційної інстанції. При цьому зазначення ФГ "Горобець С. Г." в апеляційній та касаційній скаргах про те, що скаржник просить стягнути судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, не можна вважати виконанням вимог статті 124 ГПК України щодо попереднього визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу. З огляду на те, що під час розгляду справи як в суді апеляційної інстанції, так і в суді касаційної інстанції ФГ "Горобець С. Г." разом із першою заявою по суті спору не подало суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат на правничу допомогу, які воно очікує понести у зв`язку з розглядом справи в апеляційному та касаційному судах, враховуючи передбачене статтею 124 ГПК України право суду відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат, та враховуючи зазначені висновки Верховного Суду щодо дискреційних повноважень суду при застосуванні норм статті 124 ГПК України, Суд відмовляє ФГ "Горобець С. Г." у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 32 300,00 грн та у суді касаційної інстанції у сумі 41 000,00 грн. З ухваленим Верховним Судом судовим рішенням у цій справі не можу погодитися з таких підстав. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 357/380/20). Згідно із частинами першою - четвертою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Стаття 129 ГПК України регламентує розподіл судових витрат (як судового збору, так і інших витрат), визначаючи загальне правило, згідно з яким інші (крім судового збору) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони справи (позивача та відповідача) залежно від результатів розгляду позовних вимог за вирішенням спору по суті. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Велика Палата Верховного Суду акцентує увагу на тому, що положення статей 126, 129 ГПК України є універсальними у правовідносинах при вирішенні питання про розподіл витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 06.03.2024 у справі № 905/1840/21, від 04.05.2023 у справі № 910/5911/22 (пункт 8.7), від 09.10.2024 у справі № 910/19949/23). З огляду на наведене суд не повинен формально підходити до основних засад (принципів) господарського судочинства, якою, зокрема, є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, і відмовляти у розгляді заяви про відшкодування правничої допомоги виключно з мотивів неподання до суду попереднього розрахунку судових витрат на правничу допомогу, покликаючись на дискреційні повноваження суду при застосуванні норм статті 124 ГПК України. При цьому з практичної точки зору такий попередній розрахунок не має особливого значення, оскільки все одно сторона повинна заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу до закінчення розгляду справи і подати суму витрат та докази на їх обґрунтування. Як свідчать обставини цієї справи, ФГ "Горобець С. Г." в апеляційній та касаційній скаргах заявляло про стягнення судових витрат, у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу, та подавало відповідні докази на підтвердження розміру цих витрат. Нарешті, проявляючи принципову позицію щодо неможливості задоволення заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, Суд, використовуючи свої дискреційні повноваження, повинен діяти послідовно задля гарантування принципу правової певності, перевіряти, чи подавалася така заява, в кожній справі, де такі витрати заявлені, чого Суд не завжди дотримувався. Наприклад у справах № 924/811/22, № 909/113/25, № 908/63/23, № 927/788/19, № 903/616/22, № 914/3181/21. Беручи до уваги викладене, на мою думку, Верховний Суд у цій справі мав би керуватися основними засадами (принципами) господарського судочинства й без формального та вибіркового підходу, розглянути заяву ФГ "Горобець С. Г." про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу і за наслідками розгляду ухвалити судове рішення про її повне / часткове задоволення або відмову у задоволенні, але з інших мотивів (непідтвердження витрат відповідними доказами тощо). Суддя Ю. Я. Чумак