Постанова Східний апеляційний господарський суд № 913/266/20(913/47/26)

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2026 року м. Харків Справа № 913/266/20(913/47/26) Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу (вх.№1126Л/2) Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.05.2026 у справі №913/266/20(913/47/26) (повний текст ухвали складено та підписано 07.05.2026 суддею Масловським С.В. у приміщенні Господарського суду Луганської області) за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», м.Сєвєродонецьк, Луганська область, до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, м.Київ, про відшкодування шкоди у межах справи №913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія»,- ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в якій просило суд: стягнути з Державного бюджету України на користь позивача шкоду в розмірі 235546551,94 грн; відстрочити Публічному акціонерному товариству «Українська інноваційна компанія» сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.04.2026 у задоволенні клопотання №б/н від 06.04.2026 Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву №б/н від 06.04.2026 Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про відшкодування шкоди залишено без руху. Встановлено Публічному акціонерному товариству «Українська інноваційна компанія» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 931840,00 грн, належним чином засвідчених копій договору поруки №2 від 16.09.2010, укладеного між АТ «Укрінбанк» та ПАТ СП «Хімімпекс Трейдинг» (з додатковими угодами) та договору поруки №4 від 16.09.2010, укладеного між АТ «Укрінбанк» та Грунською Кониховою І.Є., та ТОВ «Укрполіскорм» (з додатковими угодами). Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.05.2026 у справі №913/266/20(913/47/26) у задоволенні клопотання без номеру від 22.04.2026 Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву без номеру від 06.04.2026 Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про відшкодування шкоди та додані до неї документи повернуто заявнику. Постановляючи оскаржувану ухвалу, господарський суд мотивував її тим, що можливість відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі положень ст.8 Закону України «Про судовий збір» пов`язана з наданням стороною комплексної інформації про фактичний майновий стан заявника. Сам факт перебування юридичної особи у процедурі банкрутства не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви. Це питання вирішується з урахуванням конкретних, належно підтверджених обставин, що свідчать про реальну фінансову неспроможність боржника сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі. Господарським судом встановлено, що надані ПАТ «Українська інноваційна компанія» копії постанов державних виконавців про арешт коштів боржника не є беззаперечними доказами, на підставі яких суд міг би оцінити комплексно реальний майновий стан позивача у даній справі, при цьому сама лише обставина накладення арешту на банківські рахунки позивача не є достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору за подання позовної заяви. Ураховуючи вищевикладене, господарський суд відмовив у задоволенні клопотання без номеру від 22.04.2026 Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про відстрочення сплати судового збору, як необґрунтованого належними та допустимими доказами. Також господарським судом встановлено, що станом на 07.05.2026 Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» відповідно до ст.176 Господарського процесуального кодексу України у встановлений судом строк не усунуто недоліків позовної заяви, не надано доказів сплати судового збору у розмірі 931840,00 грн, що є підставою для повернення заяви у порядку частини 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про повернення позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про відшкодування шкоди. Позивач - Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», подав на зазначену ухвалу до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.05.2026 у справі №913/266/20(913/47/26) про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення судового збору та повернення позовної заяви скасувати; справу №913/266/20(913/47/26) передати до Господарського суду Луганської області до подальшого розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 13.04.2026 позивачем надано вичерпні докази, що підтверджують, як перебування ПАТ «Українська інноваційна компанія» у судовій процедурі розпорядження майном, так і об`єктивну неможливість сплати судового збору на момент звернення до суду через накладення численних арештів, а саме, перелік виконавчих проваджень, а також виписка по рахунку АТ КБ «ПриватБанк» від 22.04.2026, що підтверджує наявність коштів, достатніх для сплати збору після зняття арешту, які є належними і допустимим доказами майнового стану позивача, що, на думку заявника, повністю спростовує висновок суду першої інстанції про необґрунтованість клопотання про відстрочення сплати судового збору. Як стверджує апелянт, судом першої інстанції не ураховано ні особливий статус позивача, як боржника у справі про банкрутство, ні фактичну відсутність доступу до коштів, що містяться на його рахунках, що свідчить про хибність застосування норм ст.8 Закону України «Про судовий збір». Також зазначає, що гарантоване Конституцією України право на судовий захист не може бути обмежене. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2026 витребувано у Господарського суду Луганської області матеріали справи №913/266/20(913/47/26) та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №913/266/20(913/47/26). 05.06.2026 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.05.2026 у справі №913/266/20(913/47/26) та ухвалено здійснити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Встановлено учасникам справи строк до 24.06.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу, письмових заяв, клопотань з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження. Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.06.2026, у зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. для розгляду справи сформовано такий склад суду: головуючий суддя-доповідач Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В. Згідно з пунктом 14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження. Як свідчать матеріали справи, про розгляд справи у письмовому провадженні сторони повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних листів у підсистемі «Електронний суд». У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом відповідно до пункту 4 частини 5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 2 ст.273 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого. Ухвалою Господарського суду Луганської області 15.05.2020 у справі №913/266/20, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія». Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів. З матеріалів електронної справи убачається, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» перебуває на стадії розпорядження майном, яка триває і на даний час. У квітні 2026 року Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в якій просило суд: - стягнути з Державного бюджету України на користь позивача шкоду в розмірі 235546551,94 грн; - відстрочити Публічному акціонерному товариству «Українська інноваційна компанія» сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення. В обґрунтування позову ПАТ «Українська інноваційна компанія» посилається на незаконність та протиправність відчуження відповідачем активів позивача, а саме, прав вимоги за кредитним договором №4804 від 27.08.2012 та кредитним договором №4706 від 16.09.2010, та укладеними в забезпечення виконання зобов`язань за ними іпотечних договорів та договорів поруки, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у справі №910/6358/21, що набрало законної сили. За таких обставин, з огляду на вчиненням відповідачем протиправних дій, які були встановлені в рішенні суду, позивач був позбавлений права власності на права вимоги за кредитним договорами, у зв`язку з чим, позивачу завдано шкоду у загальному розмірі 235546551,94 грн, з яких: шкода внаслідок знецінення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення 128839000,00 грн; сума інфляційних втрат, пов`язаних із знеціненням права вимоги 106707551,94 грн. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.04.2026 у задоволенні клопотання №б/н від 06.04.2026 Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву №б/н від 06.04.2026 Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про відшкодування шкоди залишено без руху. Встановлено Публічному акціонерному товариству «Українська інноваційна компанія» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 931840,00 грн, належним чином засвідчених копій договору поруки №2 від 16.09.2010, укладеного між АТ «Укрінбанк» та ПАТ СП «Хімімпекс Трейдинг» (з додатковими угодами) та договору поруки №4 від 16.09.2010, укладеного між АТ «Укрінбанк» та Грунською Кониховою І.Є., та ТОВ «Укрполіскорм» (з додатковими угодами). Відмовляючи у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про відстрочення сплати судового збору, господарський суд виходів з того, що заявником у клопотанні не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі; не надано доказів на підтвердження того, що позивач буде спроможний у подальшому оплатити судовий збір за подання позовної заяви. Оскільки саме лише цитування позивачем положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», без жодних обґрунтувань не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, господарський суд дійшов висновку, що клопотання Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про відстрочення сплати судового збору не є обґрунтованим належними та допустимими доказами, тому задоволенню не підлягає. 24.04.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» надійшла заява (№б/н від 23.04.2026) про усунення недоліків позовної заяви, в якій представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав належним чином засвідчені копії: договору поруки №2 від 16.09.2010, укладеного між АТ «Укрінбанк» та ПАТ СП «Хімімпекс Трейдинг» (з додатковими угодами) та договору поруки №4 від 16.09.2010, укладеного між АТ «Укрінбанк» та Грунською Кониховою І.Є., та ТОВ «Укрполіскорм» (з додатковими угодами). 24.04.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» надійшло клопотання (вх.№б/н від 22.04.2026) про відстрочення сплати судового збору до зняття арешту з рахунків ПАТ «Українська інноваційна компанія», але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі №913/266/20(913/47/26). У вказаному клопотанні посилався на те, що у межах справи №913/266/20 про банкрутство ПАТ «Українська інноваційна компанія» розпорядником майна боржника, арбітражним керуючим Лецканом В.Л., 25.11.2025 подано клопотання про зняття арешту на рахунку, по якому рішення ще не прийнято. Відповідно до виписки АТ КБ «ПриватБанк» від 22.04.2026 на рахунку НОМЕР_1 знаходяться 3256631,24 грн, що є достатнім для забезпечення оплати судового збору після зняття арешту з рахунку за поданим клопотанням арбітражного керуючого. До заяви надано: скани постанов у виконавчих провадженнях за 2016, 2017, 2018, 2020, 2021, 2022 роки про арешт коштів ПАТ «Українська інноваційна компанія», клопотання про зняття арешту, накладеного на банківський рахунок боржника, та виписку АТ КБ «ПриватБанк» від 22.04.2026 по рахунку НОМЕР_1 . Господарський суд повернув вказану позовну заяву оскаржуваною ухвалою від 07.05.2026, оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви та за змістом ухвали відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення судового збору. Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Згідно з частинами 1, 3 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства. Відповідно до абзацу 3 частини 2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини 1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з частиною 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з частиною 2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір». Відповідно до ст.1 вказаного Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Підпунктом 3 пункту 2-1 частини 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Докази оплати судового збору позивачем не додані до позову та в подальшому до заяви про усунення недоліків. Скаржник просив суд відстрочити сплату судового збору за подання позову, в обґрунтування чого вказував про перебування позивача на стадії розпорядження майном та відсутність коштів у зв`язку з арештом його рахунків для оплати судового збору. Відповідно до частини 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Частинами 2, 3 ст.8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи. З аналізу положень ст.8 Закону України «Про судовий збір» убачається, що вирішення питання щодо надання особі процесуальних пільг зі сплати судового збору здійснюється судом з урахуванням конкретних обставин справи та на підставі належних і допустимих доказів, поданих заявником на підтвердження свого майнового стану. Саме лише посилання на скрутне фінансове становище не є достатньою підставою для застосування положень зазначеної статті, оскільки особа, яка звертається з відповідним клопотанням, повинна довести наявність передбачених законом умов для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 16.04.2026 у справі № 904/5502/25. У постанові від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що питання застосування ст.8 Закону України «Про судовий збір» не може вирішуватися виключно з огляду на статус юридичної особи без дослідження конкретних обставин справи, майнового стану заявника та оцінки пропорційності обмеження доступу до суду. Колегія суддів ураховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 17.06.2026 у справі №917/1219/24, яка визначила, що формальне застосування положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» без оцінки фактичної можливості юридичної особи сплатити судовий збір не відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист людини та основоположних свобод. Як свідчать матеріали справи, повторно звертаючись 24.04.2026 до господарського суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, ПАТ «Українська інноваційна компанія» обґрунтовує своє клопотання неможливістю сплати судового збору через накладення арешту на рахунки позивача у межах відкритих виконавчих проваджень, на підтвердження чого надає копії відповідних постанов державних виконавців про арешт коштів боржника, виписку АТ КБ «Приватбанк» про наявні кошти на рахунку боржника та клопотання арбітражного керуючого від 26.11.2025 про зняття арешту з рахунку боржника, поданого до суду у справі про банкрутство №913/266/20. Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі положень ст.8 Закону України «Про судовий збір» оцінка майнового стану особи здійснюється з урахуванням усіх наявних у справі доказів та конкретних обставин справи та пов`язана з наданням стороною комплексної інформації про фактичний майновий стан заявника. Сам факт перебування юридичної особи у процедурі банкрутства не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви. Це питання вирішується з урахуванням конкретних, належно підтверджених обставин, що свідчать про реальну фінансову неспроможність боржника сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі. Як убачається з матеріалів справи, апелянтом не подано належних доказів, які дають можливість оцінити комплексно реальний майновий стан боржника, зокрема, фінансової звітності, витягів з Єдиного державного реєстру нерухомого майна та обтяжень рухомого майна, актуальних виписок (довідок) про наявність усіх грошових коштів на рахунках боржника на час звернення з позовною заявою, а також не наведено подальшої можливості оплати судового збору по закінченню відстрочення. Оцінюючи надані ПАТ «Українська інноваційна компанія» докази у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що копії постанов державних виконавців про арешт коштів боржника не є беззаперечними доказами, на підставі яких суд міг би оцінити комплексно реальний майновий стан позивача у даній справі, при цьому сама лише обставина накладення арешту на банківські рахунки позивача не є достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки під час вирішення такого питання суд повинен оцінити не лише поточний майновий стан заявника, а й наявність реальної можливості виконання обов`язку зі сплати судового збору протягом строку, на який заявляється відстрочення. При цьому наведені заявником обставини щодо подання ще 26.11.2025 клопотання про зняття арешту з рахунку боржника, яке на даний час не вирішене, свідчать не про тимчасові труднощі зі сплатою судового збору, які можуть бути усунуті протягом певного часу, а про відсутність у боржника реальних джерел надходження коштів та обґрунтованих перспектив виконання такого обов`язку до ухвалення судового рішення у справі, що виключає можливість застосування відстрочення як тимчасового процесуального механізму перенесення строку сплати судового збору, оскільки за таких обставин таке відстрочення фактично трансформувалося б у звільнення від його сплати за відсутності передбачених законом підстав. Ураховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання №б/н від 22.04.2026 Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про відстрочення сплати судового збору. Колегія суддів також ураховує, що у постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадку залишення судом клопотання про звільнення/відстрочення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику. Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення касаційної скарги без руху, а саме, подати суду докази сплати судового збору. У випадку, якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутися до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку. У свою чергу, суд першої інстанції, залишаючи без руху ухвалою суду від 13.04.2026 у даній справі поданий позов, вже розглянув клопотання про відстрочення оплати судового збору та відмовив у його задоволенні, повторне подання аналогічного клопотання на вимогу суду про усунення недоліків та сплату судового збору, не може вважатися виконанням вимог суду, визначених ухвалою від 13.04.2026, та не потребує повторного залишення позову без руху для надання додаткового часу для сплати судового збору. Отже, господарський суд ухвалою від 13.04.2026 не лише відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а, залишивши позовну заяву без руху, надав позивачу строк для усунення встановлених недоліків, відтак, заявник - ПАТ «Українська інноваційна компанія», був обізнаний про результати розгляду свого клопотання та мав можливість виконати вимоги ухвали суду, проте доказів сплати судового збору у встановлений строк не подав. Частиною 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Оскільки станом на 07.05.2026 позивачем не надано доказів сплати судового збору у розмірі 931840,00 грн за подання позовної заяви, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для повернення заяви на підставі частини 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України. Колегія суддів також ураховує, що положення ст.8 Закону України «Про судовий збір» мають диспозитивний характер та надають суду право, а не покладають на нього обов`язок відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від його сплати, навіть за наявності відповідного клопотання. Зазначене питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи, принципів розумності, справедливості та пропорційності. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі. Посилання апелянта на порушення права на доступ до суду також не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду, оскільки право на суд не є абсолютним і може підлягати встановленим законом обмеженням, у тому числі фінансового характеру, за умови дотримання принципу пропорційності. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що сама по собі вимога щодо сплати судового збору не суперечить пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не може розглядатися як порушення права на доступ до суду лише з огляду на факт її існування. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд належним чином дослідив обставини, на які посилався позивач в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, надав оцінку поданим доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для застосування відповідної процесуальної пільги, а доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують та зводяться переважно до незгоди скаржника з наданою судом першої інстанції правовою оцінкою встановлених обставин справи. Відповідно до пункту 3 частини 2 ст.129 Конституції України та частини 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Пунктом 1 частини 1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Луганської області від 07.05.2026 у справі №913/266/20(913/47/26) - без змін. Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з вимогами ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.05.2026 у справі №913/266/20(913/47/26) залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя І.В. Тарасова Суддя О.О. Крестьянінов Суддя В.В. Лакіза