Постанова 4872 № 916/406/26

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/406/26 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Павленко Н.А. суддів - Богатиря К.В., Лічмана Л.В за участю секретаря судового засідання Пелешка Т.С. за участю представників учасників справи: від прокуратури Кривельова Т.М. від відповідача 1 Панчошак О.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 про призначення експертизи, постановлену суддею Д`яченко Т.Г. м. Одеса по справі №916/406/26 за позовом - Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління капітального будівництва Одеської міської ради до відповідачів:

1. Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство»;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаван» про солідарне стягнення 24362632,60 грн, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог позовної заяви та ухвали суду, що оскаржується в апеляційному порядку: Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Пространство» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаван» про солідарне стягнення до місцевого бюджету коштів у загальній сумі 24362632,60 грн., з яких 744552,44 грн. 3% річних та 2403276,16 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідно до Акту готовності об`єкта до експлуатації від 22.10.2024, на підставі дозволів на виконання будівельних робіт, виданих Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, замовники здійснювали нове будівництво об`єкта згідно з проєктом «Будівництво багатофункціонального житлово-громадського комплексу з вбудовано- прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та об`єктами культурно-розважального центру за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Приморська, 47, корп. 4, (І черга будівництва)» за класом наслідків (відповідальності) СС2 та за кодом об`єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000:1211.1 Готелі. Прокурором вказано, що у подальшому, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, на підставі Акту готовності об`єкту до експлуатації від 22.10.2024, замовникам будівництва 26.11.2024 виданий сертифікат №ОД122241113480, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Проте, як вказує прокурор, незважаючи на готовність об`єкта будівництва до експлуатації та, в порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме станом на 22.10.2024, замовниками до теперішнього часу не сплачено суму пайової участі до місцевого бюджету. Господарський суд Одеської області ухвалою від 11.02.2026 прийняв позовну заяву Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси до розгляду та відкрив провадження у справі № 916/406/26 за правилами загального позовного провадження. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2026 залучено до участі у справі № 916/406/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради. 04.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаван» звернулось до Господарського суду Одеської області з клопотанням, в якому просило суд призначити у справі №916/406/26 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: - дата початку будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський р-н,, вул. приморська, 47, к.4 (І черга будівництва) ? - чи реалізовано Проект «Будівництво багатофункціонального житлово громадського комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення та об`єктами культурно-розважального центру», шляхом будівництва соціальної інфраструктури м. Одеси, що звільняє від пайової участі у розвитку інфраструктури м. Одеси. Зокрема, у клопотанні про призначення експертизи, відповідачем було зазначено, що проведення судової будівельно-технічної експертизи необхідно доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Обґрунтовуючи подане клопотання, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаван» вказало, що відповідач 2 наполягає, що початок будівельних робіт - 11.01.2021 та для встановлення початку будівельних робіт необхідно дослідити первісні докази, а саме журнал будівництва, акт приймання-передачі будівельного майданчику, договір на виконання будівельних підрядних робіт, фотофіксацію тощо, в тому числі відібрати зразки бетону тощо. Як зазначено відповідачем, за договором №0906-ПР-ГП від 09.06.2020 роботи по Договору, підрядник повинен розпочати з дня отримання будівельного майданчика; замовник передає підряднику будівельний майданчик. Відповідачем 2 вказано, що за актом приймання-передачі до зазначеного вище договору від 11.01.2021 замовник передав, а підрядник прийняв будівельний майданчик, зокрема, отримано необхідні документи. Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаван» було зазначено, що проект має назву «Будівництво багатофункціонального житлово громадського комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення та об`єктами культурно-розважального центру», що безпосередньо свідчить, на думку відповідача 2, про будівництво соціальної інфраструктури (соціального та культурно-розважального напрямку). Відповідач 2 наголошував, що надані до матеріалів справи докази підтверджують наявність між сторонами суперечностей щодо дати початку будівництва спірного об`єкту, здійснення будівельних робіт у спірний період, а перевірка правильності визначення початку, періоду, характеру, об`єму будівельних робіт є математично і технічно складною та потребує наявності спеціальних знань. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 частково задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаван» від 04.03.2026 про призначення експертизи; призначено у справі №916/406/26 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) Чи реалізовано Проект «Будівництво багатофункціонального житлово-громадського комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та об`єктами культурно-розважального центру за адресою: м. Одеса, Приморський р-н, вул. Приморська, 47, корпус 4, 1 черга будівництва», шляхом будівництва багатофункціонального житлово-громадського комплексу з вбудовано- прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та об`єктами культурно-розважального центру за адресою: м. Одеса, Приморський р-н, вул. Приморська, 47, корпус 4, (І черга будівництва)? 2) Якщо так, то чи є об`єкт будівництва багатофункціонального житлово-громадського комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та об`єктами культурно-розважального центру за адресою: м. Одеса, Приморський р-н, вул. Приморська, 47, корпус 4, (І черга будівництва) об`єктом соціальної інфраструктури, який передбачений відповідною затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план населеного пункту, план зонування території, детальний план території)? Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; попереджено судового експерта (експертів), який (які) безпосередньо проводитиме експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України; витрати по оплаті проведення судової будівельно-технічної експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаван»; доручено експертний висновок, після проведення експертного дослідження, представити Господарському суду Одеської області; провадження у справі №916/406/26 зупинено до одержання результатів експертизи; постановлено направити матеріали справи №916/406/26 на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8). Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що предметом розгляду даної справи є вимога прокурора про стягнення з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаван» до місцевого бюджету коштів у загальній сумі 24362632,60 грн, з яких 744552,44 грн 3% річних та 2403276,16 грн інфляційних втрат, а позовні вимоги обґрунтовано порушенням з боку відповідачів вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», шляхом не сплати суми пайової участі до місцевого бюджету. Проте, згідно з абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX встановлено, що замовниками будівництва пайова участь не сплачується у разі будівництва, зокрема, об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури. Отже, відповідно до перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», замовник будівництва звільняється від обов`язку сплати пайової участі у разі будівництва: об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури. За наведеним, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаван» про призначення судової будівельно-технічної експертизи, виходячи з того, що для встановлення обставин, які, на його думку, мають істотне значення для правильного вирішення спору, необхідні спеціальні знання. Місцевий суд зазначив, що предметом експертного дослідження має бути, зокрема, питання щодо того, чи є збудований об`єкт об`єктом соціальної інфраструктури, передбаченим відповідною містобудівною документацією, оскільки від встановлення цієї обставини, на переконання суду, залежить вирішення питання про наявність або відсутність у відповідачів обов`язку зі сплати пайової участі відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-IX. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу: Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 про призначення у справі №916/406/26 експертизи та дану справу повернути для продовження розгляду до суду першої інстанції, судові витрати розподілити відповідно до ст. 129 ГПК України та стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги на користь Одеської обласної прокуратури. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції про призначення судової будівельно-технічної експертизи постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а висновки місцевого господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи. На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про необхідність призначення експертизи, оскільки питання, для з`ясування яких її призначено, не потребують спеціальних знань, а належить виключно до компетенції суду. Апелянт вважає, що місцевий господарський суд помилково виходив із наявності суперечностей між доводами прокурора та запереченнями відповідачів щодо правових підстав звільнення останніх від сплати пайової участі, оскільки такі суперечності не стосуються фактичних обставин, які можуть бути встановлені шляхом проведення будівельно-технічної експертизи, а пов`язані виключно з правильним застосуванням положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України № 132-ІХ та інших нормативно-правових актів. Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції не врахував вимоги статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-ІХ, а також Методики визначення пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, відповідно до яких звільнення замовника від сплати пайової участі можливе лише за наявності визначених законом умов. На думку апелянта, відповідачами не подано належних та допустимих доказів того, що ними одночасно із будівництвом основного об`єкта було споруджено об`єкт соціальної інфраструктури, погоджений із виконавчим органом Одеської міської ради, який підлягає передачі до комунальної власності або відповідає іншим передбаченим законом критеріям. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що наявна у матеріалах справи проектна документація, зокрема загальна пояснювальна записка до проекту будівництва, акт готовності об`єкта до експлуатації та інші документи, свідчать про будівництво апарт-готелю з вбудованими об`єктами обслуговування, а не об`єкта соціальної інфраструктури у розумінні законодавства. За твердженням апелянта, зазначені документи не підтверджують здійснення будівництва закладів освіти, охорони здоров`я, культури, фізичної культури і спорту чи інших об`єктів, які відповідно до законодавства можуть бути підставою для звільнення замовника від сплати пайової участі. З огляду на викладене апелянт вважає, що передбачені статтею 99 Господарського процесуального кодексу України підстави для призначення судової експертизи у даній справі були відсутні, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права та за відсутності належного обґрунтування необхідності проведення експертного дослідження. Щодо відзивів на апеляційну скаргу та відповіді на відзив на апеляційну скаргу: 12.05.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС від Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 1548/26/Д 1 від 12.05.2026 ПЗАГС), в якому відповідач просить суд апеляційну скаргу Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 про призначення експертизи залишити без змін. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 1 зазначає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та не спростовують законності й обґрунтованості оскаржуваної ухвали. На думку відповідача 1, між сторонами існує спір щодо наявності чи відсутності підстав для звільнення замовників будівництва від обов`язку сплати пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, вирішення якого неможливе без встановлення фактичних обставин щодо характеру та функціонального призначення збудованого об`єкта. Відповідач 1 вказує, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки для встановлення того, чи реалізовано проект будівництва відповідно до затвердженої проектної документації та чи споруджено в межах відповідного об`єкта об`єкт соціальної інфраструктури, передбачений містобудівною документацією, необхідні спеціальні знання у сфері будівництва, якими суд не володіє. При цьому жодною зі сторін не подано висновку експерта з відповідних питань, що, на думку відповідача, свідчить про наявність передбачених статтею 99 Господарського процесуального кодексу України підстав для призначення експертизи. Також відповідач 1 заперечує доводи апелянта про те, що питання, поставлені на вирішення експерта, належать до питань права. На його переконання, зазначені питання не стосуються тлумачення чи застосування норм законодавства, а спрямовані виключно на встановлення фактичних обставин, а саме: чи реалізовано проект будівництва відповідно до проектної документації та чи є збудований об`єкт об`єктом соціальної інфраструктури, передбаченим відповідною містобудівною документацією. Встановлення таких обставин, як зазначає відповідач, потребує застосування спеціальних знань у сфері будівництва, а тому не може бути здійснене судом самостійно без проведення відповідної судової експертизи. 12.05.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаван» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 1548/26/Д 2 від 12.05.2026 ПЗАГС), в якому відповідач 2 просить суд апеляційну скаргу Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 про призначення експертизи залишити без змін. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 2 зазначає, що встановлення приналежності спірного майна до тих чи інших видів об`єктів потребує спеціальних знань у галузі будівництва, оскільки вирішення зазначеного питання лише на підставі тлумачень відповідних будівельних стандартів, норм законодавства у сфері будівництва є неможливим, так як потребує застосування відповідних методів та методики будівельно-технічних досліджень й не може бути зроблено господарським судом самостійно без проведення судової експертизи. На думку відповідача 2, враховуючи наявність спірного питання між сторонами щодо функціонального призначення об`єкта «Будівництво багатофункціонального житлово-громадського комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та об`єктами культурно-розважального центру за адресою: м. Одеса, Приморський р-н, вул. Приморська, 47, корпус 4, 1 черга будівництва», то для вирішення цього питання необхідні спеціальні знання, які не пов`язані з галуззю права. Відповідач 2 наголошує на тому, що необхідно встановити чи побудовано в межах об`єкта будівництва: «Будівництво багатофункціонального житлово-громадського комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та об`єктами культурно-розважального центру за адресою: м. Одеса, Приморський р-н, вул. Приморська, 47, корпус 4, 1 черга будівництва» об`єкти соціальної інфраструктури, об`єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об`єкти енергетики, зв`язку та дорожнього господарства про що зазначає у своєму відзиві ТОВ «ЛАВАН». У відзиві відповідач 2 вказує, що для аналізу та встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури, а саме: визначення чи належать певні приміщення до відповідних категорій, необхідним є застосування відповідних методів та методики будівельно-технічних досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, оскільки такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень на відповідність ДБН та документам технічної інвентаризації, для роз`яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання й без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті. 15.05.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС від Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх. № 1548/26/Д 3 від 15.05.2026 ПЗАГС), в якій прокурор проти доводів, викладених відповідачами у відзивах на апеляційну скаргу не погоджується, вважає їх необґрунтованими, на вимогах апеляційної скарги наполягає та просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 про призначення експертизи, справу №916/406/26 повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду. У відповіді на відзив прокурором зазначено, що доводи відповідачів щодо правомірності призначення судової будівельно-технічної експертизи є необґрунтованими, а посилання на підпункт 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» та правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 09.07.2020 у справі №910/9641/19, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Прокурор зазначає, що відповідачами не надано жодних належних доказів, які б підтверджували будівництво на спірній земельній ділянці конкретного об`єкта соціальної інфраструктури, погодженого органом місцевого самоврядування та передбаченого містобудівною документацією. Долучена до матеріалів справи загальна пояснювальна записка, навпаки, свідчить, що перша черга будівництва складається з апарт-готелю з вбудованими об`єктами обслуговування, а не з об`єктів соціальної інфраструктури, при цьому відсутні генеральний план, план зонування території, детальний план території, а також документи із зазначенням коду будівлі відповідно до ДК 018-2000. Крім того, прокурор звернув увагу, що відповідачі не визначили, який саме конкретний об`єкт соціальної інфраструктури нібито було збудовано, не підтвердили його цільове призначення, погодження з органом місцевого самоврядування, наявність окремої поштової адреси та використання для забезпечення потреб відповідної територіальної громади. У відповіді на відзив на апеляційну скаргу прокурором вказано, що питання, поставлені на вирішення експерта, фактично стосуються правової оцінки функціонального призначення об`єкта будівництва та застосування норм законодавства щодо звільнення від сплати пайової участі, що належить виключно до компетенції суду. Відтак призначення судової будівельно-технічної експертизи є безпідставним та призведе до затягування розгляду справи. Рух справи у Південно-західному апеляційному господарському суді: 16.04.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний Суд» ЄСІКС безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга (зареєстрована вх. №1548/26 від 16.04.2026 ПЗАГС) заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 про призначення експертизи по справі №916/406/26. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.04.2026, апеляційну скаргу Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Богатиря К.В., Лічмана Л.В. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 про призначення експертизи по справі №916/406/26 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду, доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/406/26 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. 24.04.2026 матеріали справи №916/406/26 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 01.05.2026 відкрив апеляційне провадження по справі №916/406/26 за апеляційною скаргою заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 про призначення експертизи та призначив судове засідання у справі на 27.05.2026 о 14:15 год. Цією ж ухвалою апеляційний суд, серед іншого, запропонував учасникам провадження у 10 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі подати відзив/письмові пояснення на апеляційну скаргу (доданих до них документи) та відповідно до ч.4 ст.263 ГПК України надати суду докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; попередив учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. 26.05.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС від Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання (вх. № 1548/26/Д 4 від 27.05.2026 ПЗАГС) про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що представник відповідача знаходиться на лікарняному і не має можливості забезпечити участь/присутність представника у судовому засіданні, призначеному на 27.05.2026 о 14:15 год. На підтвердження таких обставин представником відповідача - Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Пространство» до клопотання додано Інформаційну довідку з електронної системи охорони здоров`я від 26.05.2026 про тимчасову непрацездатність. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 клопотання Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство» про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи №916/406/26 за апеляційною скаргою Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 про призначення експертизи відкладено на 07.07.2026 о 15:30 год. В судовому засіданні 07.07.2026 прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні, просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 про призначення у справі №916/406/26 експертизи, а справу повернути для продовження розгляду до суду першої інстанції, судові витрати розподілити відповідно до ст. 129 ГПК України та стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги на користь Одеської обласної прокуратури. Представник відповідача 1 в судовому засіданні 07.07.2026 заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. Уповноважені представники інших учасників справи у судове засідання 07.07.2026 не з`явилися; про дату, час та місце проведення судового засідання всі сторони повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомляли. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників інших учасників справи. Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції: Як вбачається з матеріалів справи, Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаван» про солідарне стягнення до місцевого бюджету коштів у загальній сумі 24362632,60 грн., з яких 744552,44 грн. 3% річних та 2403276,16 грн. інфляційних втрат. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 прийнято позовну заяву Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/406/26 за правилами загального позовного провадження. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2026 серед іншого, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради. 04.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаван» звернулось до Господарського суду Одеської області з клопотанням, в якому просило суд призначити у справі №916/406/26 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: - дата початку будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський р-н,, вул. приморська, 47, к.4 (І черга будівництва) ? - чи реалізовано Проект «Будівництво багатофункціонального житлово громадського комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення та об`єктами культурно-розважального центру», шляхом будівництва соціальної інфраструктури м. Одеси, що звільняє від пайової участі у розвитку інфраструктури м. Одеси. В обґрунтування поданого клопотання, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаван» було зазначено місцевому суду, що відповідач наполягає, що початок будівельних робіт - 11.01.2021 та для встановлення початку будівельних робіт необхідно дослідити первісні докази, а саме журнал будівництва, акт приймання-передачі будівельного майданчику, договір на виконання будівельних підрядних робіт, фотофіксацію тощо, в тому числі відібрати зразки бетону тощо. Також зазначено, що проведення судової будівельно-технічної експертизи необхідно доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Як вказує відповідач, за договором № 0906-ПР-ГП від 09.06.2020 роботи по Договору підрядник повинен розпочати з дня отримання будівельного майданчика; Замовник передає Підряднику будівельний майданчик. За твердженнями відповідача, за актом приймання-передачі до зазначеного вище договору від 11.01.2021 замовник передав а Підрядник отримав будівельний майданчик, а також необхідні документи. Також Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаван» було звернуто увагу місцевого суду та зазначено, що проект має назву «Будівництво багатофункціонального житлово громадського комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення та об`єктами культурно-розважального центру», що прямо свідчить, як вважає відповідач, про будівництво соціальної інфраструктури (соціального та культурно-розважального напрямку). На думку відповідача, наданими до матеріалів справи доказами підтверджується наявність між сторонами суперечностей щодо дати початку будівництва спірного об`єкту, здійснення будівельних робіт у спірний період, а перевірка правильності визначення початку, періоду, характеру, об`єму будівельних робіт є математично і технічно складною та потребує наявності спеціальних знань. За позицією Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство», що було зазначено відповідачем у поданому ним відзиві до місцевого суду, у відповідача, як у замовника будівництва за спірною адресою відсутній обов`язок щодо перерахування до місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі), оскільки початок будівельних робіт мав місце 11.01.2021р., тобто тоді, коли на законодавчому рівні вже не передбачалась сплата внеску пайової участі. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції: Предметом апеляційного перегляду є наявність/відсутність підстав для призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставлені, сформульовані відповідачем 2 у відповідному клопотанні питання та відповідно частково задоволені судом першої інстанції. Відповідно до ч.1, 4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 частково задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаван» від 04.03.2026 про призначення експертизи; призначено у справі №916/406/26 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) Чи реалізовано Проект «Будівництво багатофункціонального житлово-громадського комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та об`єктами культурно-розважального центру за адресою: м. Одеса, Приморський р-н, вул. Приморська, 47, корпус 4, 1 черга будівництва», шляхом будівництва багатофункціонального житлово-громадського комплексу з вбудовано- прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та об`єктами культурно-розважального центру за адресою: м. Одеса, Приморський р-н, вул. Приморська, 47, корпус 4, (І черга будівництва)? 2) Якщо так, то чи є об`єкт будівництва багатофункціонального житлово-громадського комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та об`єктами культурно-розважального центру за адресою: м. Одеса, Приморський р-н, вул. Приморська, 47, корпус 4, (І черга будівництва) об`єктом соціальної інфраструктури, який передбачений відповідною затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план населеного пункту, план зонування території, детальний план території)? Окрім того постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зупинив провадження у справі №916/406/26 до одержання результатів експертизи. Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунуто. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом. Верховний Суд виснував, що призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є нерозривною процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. В свою чергу, зупинення провадження у справі до отримання висновку експерта не звужує та не зменшує права доступу до суду особи, яка звернулася за захистом свого порушеного права (постанова ВС від 16.01.2025 у справі №910/68/24). Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта (п.2 ч.2 ст. 73 ГПК України). Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Верховний Суд також поділяє позицію, що експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (постанова від 18.12.2019 у справі №761/29966/16-ц). За приписами ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Тобто, експертиза призначається, за сукупності декількох умов, а саме для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Згідно зі ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Приписами ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Спеціальні знання це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду. Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи. Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі. Пунктами 1.2.13 пункту 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5; далі - Інструкція), передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах. Підпунктами 1.2.2 пункту 1.2 розділу І Інструкції, передбачено, що основними видами (підвидами) експертизи є інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп`ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів, інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно-технічна; теплотехнічна експертиза. Будівельно-технічна експертиза - це процес дослідження об`єктів, явищ і процесів на основі спеціальних знань у галузі будівництва з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Предметом будівельно-технічної експертизи є коло питань у галузі будівництва, в тому числі ціноутворення у будівництві, вирішення яких належить до компетенції експертів будівельно-технічної експертизи. Об`єктом будівельно-технічної експертизи в цілому є ті джерела відомостей про встановлювані факти, ті носії інформації, що піддаються дослідженню і за допомогою яких експерт пізнає обставини, що входять у предмет експертизи. Пунктом 5.1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна. Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №910/18570/17, від 14.12.2021 у справі №910/9564/20, від 24.11.2021 у справі №914/1396/20, від 17.12.2020 у справі №910/7426/17. Так, предметом спору в даній справі є вимога прокурора, який звернувся в інтересах держави в особі Одеської міської ради про солідарне стягнення до місцевого бюджету з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаван» коштів пайової участі у загальній сумі 24362632,60 грн., з яких 744552,44 грн. 3% річних та 2403276,16 грн. інфляційних втрат. На думку відповідачів, а також місцевого господарського суду, в даному випадку для встановлення обставин, які входять до предмету доказування необхідні спеціальні дослідження в іншій сфері ніж право, а саме проведення будівельно-технічної експертизи на розгляд якої необхідно поставити питання чи реалізовано Проект «Будівництво багатофункціонального житлово-громадського комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та об`єктами культурно-розважального центру за адресою: м. Одеса, Приморський р-н, вул. Приморська, 47, корпус 4, 1 черга будівництва», шляхом будівництва багатофункціонального житлово-громадського комплексу з вбудовано- прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та об`єктами культурно-розважального центру за адресою: м. Одеса, Приморський р-н, вул. Приморська, 47, корпус 4, (І черга будівництва), якщо так, то чи є об`єкт будівництва багатофункціонального житлово-громадського комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та об`єктами культурно-розважального центру за адресою: м. Одеса, Приморський р-н, вул. Приморська, 47, корпус 4, (І черга будівництва) об`єктом соціальної інфраструктури, який передбачений відповідною затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план населеного пункту, план зонування території, детальний план території). Колегія суддів зазначає, що за приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України). Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Аналізуючи наведені аргументи у розрізі вимог статей 98, 99 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд висновує, що судова експертиза не може використовуватися для з`ясування питань права, які належать до виключної компетенції суду, або для збирання доказів, обов`язок надання яких покладено законом на сторони процесу. По-перше, сутність спору полягає не у виявленні технічних дефектів чи обсягів виконаних робіт, а у юридичній кваліфікації об'єкта будівництва та визначенні того, чи виникає у замовників обов`язок сплати пайового внеску відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 132-IX. Дане питання є суто правовим. По-друге, для встановлення факту, чи є збудований апарт-готель «об`єктом соціальної інфраструктури, передбаченим затвердженою містобудівною документацією», суд має дослідити та оцінити наявні в матеріалах справи текстові й графічні документи (Генеральний план міста, плани зонування території тощо). Спеціальні інженерні чи технічні знання для читання затвердженої місцевої містобудівної документації не потрібні. На переконання Південно-західного апеляційного господарського суду, матеріали справи містять достатньо доказів для встановлення обставин справи, що входять до предмету доказування, що виключає необхідність призначення у даній справі експертизи. Поряд з цим, суд зазначає, що національним класифікатором НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 визначено, що об`єктами класифікації є окремі споруди (будівля, дорога, трубопровід тощо). У виключних випадках класифікаційна одиниця може бути застосована до об`єкта нерухомого майна в цілому. Проаналізувавши вказаний Класифікатор можна зробити висновок, що будівлі класифікуються переважно за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (поєднання житлових приміщень, магазинів та бібліотеки), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення. Водночас, статтею 26-2 Закону № 3038-VI визначено, що ідентифікатором об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) є унікальний набір даних (послідовність символів), що присвоюється об`єкту будівництва або закінченому будівництвом об`єкту автоматично програмними засобами Реєстру будівельної діяльності та використовується для ідентифікації такого об`єкта. Ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) присвоюється, зокрема: будинку, будівлі, споруді (у тому числі в комплексі); складовим частинам будинку, будівлі, споруди: квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна; Ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) не присвоюється місцям загального користування та допоміжним приміщенням. Структура ідентифікатора об`єкта будівництва та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи. Ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) присвоюється об`єкту під час: 1) внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, - для об`єкта нового будівництва та його складових частин (квартир, вбудованих чи вбудовано-прибудованих житлових та нежитлових приміщень у будинку, будівлі, споруді, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень, які після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна). Ідентифікатор, який присвоюється складовій частині об`єкта, повинен включати ідентифікатор об`єкта, частиною якого він є; 2) внесення інформації, визначеної пунктами 1, 2, абзацами четвертим - дев`ятим, одинадцятим - п`ятнадцятим пункту 6 частини першої статті 22-2 цього Закону, до Реєстру будівельної діяльності вперше - для об`єкта, щодо якого набуто право на виконання будівельних робіт або який прийнято в експлуатацію до запровадження електронної системи, або для самочинно збудованого об`єкта. У разі внесення органом державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності інформації, визначеної пунктами 1 або 2 цієї частини, щодо частини лінійного об`єкта інженерно-транспортної інфраструктури, ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) присвоюється лінійному об`єкту інженерно-транспортної інфраструктури в цілому.

5. Після прийняття об`єкта нового будівництва в експлуатацію ідентифікатор об`єкта будівництва вважається ідентифікатором закінченого будівництвом об`єкта та використовується для ідентифікації такого об`єкта протягом усього періоду його існування. Ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта зазначається у таких документах: 1) містобудівних умовах та обмеженнях (для закінчених будівництвом об`єктів та об`єктів нового будівництва, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень); 2) технічних умовах (для закінчених будівництвом об`єктів та об`єктів нового будівництва, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі технічних умов); 3) документі, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт (крім повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт щодо об`єкта нового будівництва); 4) рішеннях про присвоєння, зміну, коригування, скасування адреси об`єкта будівництва та об`єкта нерухомого майна; 5) погодженні обґрунтованих відхилень від будівельних норм (для закінчених будівництвом об`єктів та об`єктів нового будівництва, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до отримання погодження); 6) енергетичному сертифікаті об`єкта будівництва та будівлі (для закінчених будівництвом об`єктів та об`єктів нового будівництва, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі енергетичного сертифіката); 7) звіті про результати обстеження технічних установок; 8) проектній документації на будівництво об`єкта та результатах її експертизи (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до розроблення проектної документації); 9) документі, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 10) інвентаризаційній справі, матеріалах технічної інвентаризації та технічному паспорті об`єкта незавершеного будівництва, закінченого будівництвом об`єкта та його частин (квартир, вбудованих чи вбудовано-прибудованих житлових та нежитлових приміщень у будинку, будівлі, споруді, гаражних боксів, інших житлових та нежитлових приміщень, які після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна); 11) результатах контрольного геодезичного знімання закінченого будівництвом об`єкта; 12) витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до державної реєстрації речового права на об`єкти нерухомого майна); 13) усіх правочинах щодо відчуження, користування, іпотеки об`єкта будівництва, закінченого будівництвом об`єкта та його частин (квартир, вбудованих чи вбудовано-прибудованих житлових та нежитлових приміщень у будинку, будівлі, споруді, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень, які після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна), - для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта до вчинення відповідного правочину. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що відповідно до підходів, сформованих у практиці Верховного Суду, при визначенні поняття будівель у розумінні законодавства про регулювання містобудівної діяльності підлягають урахуванню дані Державного класифікатора будівель і споруд. Отже, визначальне правове значення має саме функціональне призначення об`єкта та характер його фактичної експлуатації (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 26.11.2025 у справі № 910/12059/24, у постанові Верховного Суду від 19.03.2026 по справі №914/363/25). При цьому, місцевим господарським судом при призначенні експертизи не наведено мотивів її призначення та не зазначено, які саме конкретні фактичні дані, що входять до предмета доказування, з урахуванням наявних у справі доказів, не можуть бути встановлені при вирішенні цього спору без проведення експертизи, що, на переконання суду апеляційної інстанції, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі обмежився загальними формулюваннями необхідності призначення експертизи, не зазначивши при цьому для встановлення яких обставин необхідно проведення експертизи і чому ці обставини неможливо встановити на підставі наявних у справі доказів. Окрім цього, судова колегія вважає, що у даному випадку необґрунтоване призначення судом першої інстанції судової експертизи безумовно призведе до безпідставного збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи. В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Дане право кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Європейський суд з прав людини щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин. У пункті 74 рішення ЕСПЛ від 01.06.2006 у справі «Дульський проти України» (Заява №61679/00) Суд нагадав, що «розумний строк» провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника (див. серед інших «Фридлендер проти Франції»[GC], №30979/96, пункт 43, ECHR 2000-VI). Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах «Савенкова проти України», no. 4469/07, від 02.05.2013, «Папазова та інші проти України», no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року), «Зяя проти Польщі» (заява №45751/10). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992). Зі змісту статті 228 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що зупинення провадження у справі може бути зумовлене об`єктивною необхідністю дотримання процесуальних строків розгляду справи та у випадках призначення судом експертизи також неможливістю проводити відповідні процесуальні дії, оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, а тому такий захід є цілком виправданим. Господарським судам необхідно враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, в частині розумного строку розгляду справи. Тривале безпідставне зупинення провадження у справі за відсутності підстав для призначення експертизи суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, та перешкоджає подальшому провадженню у справі. Виходячи з предмету та підстав заявленого позову, суд апеляційної інстанції вбачає, що судом першої інстанції не наведено будь-яких мотивів щодо дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування та які не можуть бути самостійно з`ясовані судом на підставі наявних матеріалів справи, а також не обґрунтовано підстав, з яких суд першої інстанції вважав, що підтвердити чи спростувати обставини, на які посилаються сторони, можливо лише шляхом проведення судової експертизи. Судова колегія виснує, що проведення у даній справі експертного дослідження для з`ясування обставин, які не мають значення для справи, або які можливо встановити іншими засобами доказування, а також зупинення провадження у справі у зв`язку з призначенням такої експертизи не відповідатиме завданням господарського судочинства, зокрема, своєчасному вирішенню спору судом, а також принципу розумності строків розгляду справи. За приписами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що оцінка змісту наявних у справі документів, як і їх оцінка як доказів в підтвердження або спростовування певних обставин, здійснюється судом першої інстанції на стадії розгляду справи по суті, і при здійсненні даного апеляційного провадження судом апеляційної інстанції не надавалась оцінка саме змісту поданих доказів на предмет наявності або відсутності правових підстав для задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог, а межі апеляційного провадження стосувались саме оскаржуваної ухвали місцевого суду щодо процесуальних підстав призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі. Беручи до уваги вище наведене, судова колегія не погоджується із висновками місцевого суду щодо призначення у даній справі судової експертизи з питання, що винесено судом на її вирішення, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу вважає такою, що підлягає скасуванню. За таких обставин безпідставним є і зупинення провадження у даній справі. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги: Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. За приписами п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Положеннями ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. За таких обставин ухвала суду першої інстанції є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права. Беручи до уваги означене, апеляційна скарга Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 про призначення експертизи по справі №916/406/26 - скасуванню, з направленням даної справи до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду. Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції: Оскільки в даному випадку справа не розглядалася та не вирішувалася по суті, то відповідно до положень ст.129 ГПК України, розподіл судових витрат за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 ГПК України, Південно західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси задовольнити. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 про призначення експертизи у справі №916/406/26 скасувати. Справу №916/406/26 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та відповідно до приписів статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає. Постанову складено та підписано 08 липня 2026 року. Головуючий суддя Н.А. Павленко Судді: К.В. Богатир Л.В. Лічман