Постанова 4816 № 950/486/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2026 року м.Суми Справа №950/486/25 Номер провадження 22-ц/816/329/26 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Петен Я. Л. , Худика А. М. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРО-КРАЙ» розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРО-КРАЙ» на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 02 травня 2025 року, ухваленого у м. Лебедин, у складі судді Бакланова Р. В., у с т а н о в и в: У лютому 2025 року адвокат Василець С.О., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ТОВ «АГРО-КРАЙ» з позовними вимогами про стягнення заборгованості по орендній платі за землю. Вимоги вмотивовані тим, що позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,8122га з кадастровим номером 5922983700:10:001:0398 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташованої на території Калюжненської сільської ради Лебединського району Сумської області (нині - Лебединської міської територіальної громади Сумської області) на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20 липня 2017р., посвідченого державним нотаріусом Лебединської державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко В.Ф. та зареєстрованого в реєстрі за №2390. Право власності на цю земельну ділянку зареєстрованого за позивачкою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 92461474 від 20 лютого 2017р. 13 листопада 2017 р. між позивачкою ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ПАТ «Лебідь», як орендарем, був укладений договір оренди землі, за яким позивачка передала останньому у строкове платне користування належну їй на праві власності вищевказану земельну ділянку площею 3,8122га з кадастровим номером 5922983700:10:001:0398, строком на 7 років зі сплатою орендної плати у розмірі 8,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на момент укладення договору становила 11706,61грн. 13 листопада 2017 р. позивачкою вказана земельна ділянка була передана за Актом приймання-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 13 листопада 2017 р., який був підписаний позивачкою та представником ПАТ «Лебідь». У подальшому між позивачкою, як орендодавцем, ПАТ «Лебідь», як орендарем, та відповідачем, як новим орендарем, була укладена Додаткова угода №б/н від 28 листопада 2017 р., згідно якої сторони погодили, що новим орендарем такої земельної ділянки є відповідач. Між позивачкою, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, була укладена Додаткова угода №б/н від 12 червня 2019 р., згідно якої сторони погодили: - підвищення розміру орендної плати до рівня 12,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який на момент укладення такої Додаткової угоди становить 17556,91грн. за рік оренди; - що розрахунки щодо орендної плати можуть здійснюватися в іншій формі, що визначається та погоджується Сторонами додатково; - що орендна плата вноситься Орендарем у такі строки: щороку до 31 грудня. Орендар має право без внесення змін до договору оплатити оренду авансом за певний строк (декілька років) або одразу за весь період користування. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок Орендодавця та/або виплачує через касу Орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв`язку через місцеві відділення УДППЗ «Укрпошта» шляхом надіслання на адресу Орендодавця поштових переказів, або в іншій формі. Орендна плата може бути перерахована на користь Орендодавця як Орендарем, так і за дорученням останнього, третьою особою, що вважається належним виконанням умов даного Договору». По завершенні строку дії така земельна ділянка була повернута відповідачем позивачці після 13 листопада 2024 р. У той же час відповідач не провів виплату позивачці орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою за період з 01 січня 2024 р. по 13 листопада 2024 р., що становить 17128,67 грн (17556,91 х 1.11980201 х 318/365). З врахуванням наведеного, позивачка просила стягнути з ТОВ «АГРО-КРАЙ» на її користь заборгованість за користування вищезазначеною земельною ділянкою, обрахованій після утримання податків та інших обов`язкових платежів, у сумі 13 788,58грн та вирішити питання судових витрат, стягнувши на користь позивачки судовий збір та 5000,00 грн витрат на правничу допомогу. Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 02 травня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат - Василець С. О., задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «АГРО-КРАЙ» на користь ОСОБА_1 заборгованість за користування земельною ділянкою площею 3,8122 га з кадастровим номером 5922983700:10:001:0398 за період з 01 січня 2024 р. по 13 листопада 2024 р. згідно Договору оренди землі №б/н від 13 листопада 2017р. з урахуванням Додаткової угоди №б/н від 28 листопада 2017р. та Додаткової угоди №б/н від 12 червня 2019 р., обрахованій після утримання податків та інших обов`язкових платежів, у сумі 13788,58 грн, а також судові витрати у справі: 1211,20 грн - судовий збір, що сплачений при зверненні до суду та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ТОВ «АГРО-КРАЙ» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду змінити в частині стягнення орендної плати, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: «стягнути з ТОВ «АГРО-КРАЙ» на користь ОСОБА_1 заборгованість за користування земельною ділянкою площею 3,8122 га з кадастровим номером 5922983700:10:001:0398 за період з 01 січня 2024 р. по 13 листопада 2024 р. згідно Договору оренди землі №б/н від 13 листопада 2017р. з урахуванням Додаткової угоди №б/н від 28 листопада 2017р., з урахуванням додаткової угоди від 28 листопада 2017р. та додаткової угоди №б/н від 12 червня 2019 р., обрахованій після утримання податків та інших обов`язкових платежів, у сумі 12279,76 грн. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ТОВ «Агро-Край» не погоджується із визначеним розміром орендної плати в сумі 13788,58 грн. Так, зазначає, що сторони підписанням Договору оренди землі погодили розмір орендної плати: пункт 4.1. Договору: «Оренда плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 8 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що складає 11706,61 грн. за рік оренди (згідно додаткової угоди від 12.06.2019 орендна плата вноситься орендарем у розмірі 12 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що складає 17556,91 грн.). 4.2. Із цієї суми Орендарем як податковим агентом утримуюся податки (збори), передбачені чинним законодавством України». Розрахунок орендної плати на думку апелянта повинен здійснюватися наступним чином: Орендна плата за повний календарний рік становить - 17556,91 грн. з податками, відповідно на «руки» підлягає сплаті сума - 14133,31 грн. Орендна плата за 1 день 47,99 грн. (з податками), 38,61 грн. - «на руки». У 2024 році договірні відносини діяли 318 днів (з 01.01.2024-13.11.2024), тому відповідно вірна сума оренди по договору за 2024 (період з 01.01.2024- 13.11.2024) рік повинна складати 17556,91/366*318 = 15254,36 грн (з податками), 12279,76 грн - до виплати «на руки». Позивачка ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Васильця С. О. подала до суду відзив на апеляційну скаргу, де не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить відмовити в її задоволенні за необґрунтованістю, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,8122га з кадастровим номером 5922983700:10:001:0398 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташованої на території Калюжненської сільської ради Лебединського району Сумської області (нині Лебединської міської територіальної громади Сумської області) на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20 липня 2017р., посвідченого державним нотаріусом Лебединської державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко В.Ф. та зареєстрованого в реєстрі за №2390 ( а.с. 8) Право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстрованого за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 92461474 від 20 липня 2017р. ( а.с.9). 13 листопада 2017 р. між позивачкою ОСОБА_1 , як орендодавцем та ПАТ «Лебідь», як орендарем, був укладений Договір оренди землі №б/н, у відповідності з умовами якого вона передала останньому у строкове платне користування належну їй на праві власності вищевказану земельну ділянку площею 3,8122га з кадастровим номером 5922983700:10:001:0398, яка розташована на території колишньої Калюжненської сільської ради Лебединського району Сумської області (нині Лебединської міської територіальної громади Сумської області) строком на 7 років зі сплатою орендної плати у розмірі 8,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на момент укладення Договору становила 11706,61грн ( а.с. 10-12). 13 листопада 2017 р. позивачкою ОСОБА_1 вищевказана земельна ділянка була передана за Актом приймання-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки), який був підписаний позивачкою та представником ПАТ «Лебідь» ( а.с. 13). У подальшому між позивачем, як орендодавцем, ПАТ «Лебідь», як орендарем та відповідачем, як новим орендарем була укладена Додаткова угода №б/н від 28 листопада 2017 р. ( а.с. 14), згідно якої сторони погодили, що новим орендарем такої земельної ділянки є відповідач. Також між позивачкою, як орендодавцем та відповідачем, як орендарем була укладена Додаткова угода №б/н від 12 червня 2019 р. ( а.с.16), згідно якої сторони погодили: - підвищення розміру орендної плати до рівня 12,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який на момент укладення такої Додаткової угоди становить 17556,91грн. за рік оренди; - що розрахунки щодо орендної плати можуть здійснюватися в іншій формі, що визначається та погоджується Сторонами додатково; - що орендна плата вноситься Орендарем у такі строки: щороку до 31 грудня. Орендар має право без внесення змін до договору оплатити оренду авансом за певний строк (декілька років) або одразу за весь період користування. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок Орендодавця та/або виплачує через касу Орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв`язку через місцеві відділення УДППЗ «Укрпошта» шляхом надіслання на адресу Орендодавця поштових переказів, або в іншій формі. Орендна плата може бути перерахована на користь Орендодавця як Орендарем, так і за дорученням останнього, третьою особою, що вважається належним виконанням умов даного Договору.» По завершенні строку дії земельна ділянка була повернута відповідачем позивачці після 13 листопада 2024р. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з тих підстав, що відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження виконання обов`язку в частині виплати ОСОБА_1 орендної плати за період з 01 січня по 13 листопада 2024 року, а тому вважав за необхідне стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за земельну ділянку, з урахуванням індексації, у розмірі 13788,58 грн. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У частинах першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з частинами першою та другою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до змісту статей 629, 526, 530 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами і зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. За змістом статі 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі. Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. У цій справі встановлено, що 13 листопада 2017 р. між позивачкою ОСОБА_1 та ПАТ «Лебідь» укладено договір оренди землі, у відповідності з умовами якого останньому передано у строкове платне користування належну позивачці на праві власності вищевказану земельну ділянку. Зі змісту п.4.4 вказаного договору оренди землі вбачається, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталася раніше). У подальшому між позивачем, як орендавцем, ПАТ «Лебідь» як орендарем, та відповідачем, як новим орендарем, була укладена Додаткова угода б/н від 28 листопада 2017 р., згідно якої сторони погодили, що новим орендарем земельної ділянки є відповідач. Окрім того, сторони погодили розмір орендної плати до рівня 12,0 від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який на момент укладення такої Додаткової угодив становила 17556,91 грн за рік оренди. Ці обставини ніким не оскаржуються. Відповідачем також не заперечується сам факт існування заборгованості перед позивачем по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою. Поряд з цим, відповідач в апеляційній скарзі всупереч вимогам ст. 21 Закону України «Про оренду землі» надає розрахунок обчислення розміру орендної плати за договором оренди без урахуванням індексації, тоді як вищезазначеним договором оренди землі передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексації. Так, індексація проводиться шляхом множення розміру орендної плати на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток індексів інфляції за 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому виплачується плата за користування. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 26 травня 2021р. у справі №540/544/18 та від 09 червня 2021р. у справі №948/393/20. Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Враховуючи, що відповідач не провів виплату позивачеві орендної плати за користування такою земельною ділянкою на правах оренди за 2024 р., розмір якої за нашими розрахунками за період з 01 січня по 13 листопада 2024 року становить 17128,67 грн. = 17556,91грн. х 1,11980201 х 318/365 де 1,11980201 - коефіцієнт індексації за період з 01 січня по 31 грудня 2024 року. 318 днів - кількість днів у періоді з 01 січня по 13 листопада 2024 року. Таким чином, несплачена відповідачем орендна плата з індексацією є 17128,67 грн, а після утримання належних податків та інших обов`язкових платежів становить 13788,58 грн. Отже, розбіжність у розмірі належної до стягнення заборгованості по орендній платі, обрахованій позивачем та розміру заборгованості по орендній платі, розмір якої визнається відповідачем, виникла внаслідок не проведення останнім у відповідності з положеннями п.4.4 Договору оренди землі №б/н від 13 листопада 2017 р. індексації, належної до виплати/ стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою на умовах оренди. З огляду на викладене, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується і колегія суддів, про обґрунтованість вказаної вимоги у розмірі 13788,58 грн, тому саме таку суму повинен сплатити позивачу відповідач. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України). Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін, оскільки воно є законним та обґрунтованим. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. 367-369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в: Апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРО-КРАЙ» залишити без задоволення. Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 02 травня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - В. І. Криворотенко Судді: Я. Л. Петен А. М. Худик