Ухвала КАС ВС № 440/1972/25

УХВАЛА 08 липня 2026 року м. Київ справа № 440/1972/25 адміністративне провадження № К/990/30752/26 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф. перевіривши касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі №440/1972/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: 01 липня 2026 року на адресу Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі №440/1972/25, предметом спору в якій є скасування податкового повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №603/35000701 від 26 листопада 2024 року; скасування податкового повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №604/35000701 від 26 листопада 2024 року; скасування податкового повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №43/35000701 від 03 лютого 2025 року. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 року по справі № 440/1972/25 скасовано в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень №603/35000701 від 26 листопада 2024 року, №604/35000701 від 26 листопада 2024 року та прийнято в цій частині постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №603/35000701 від 26 листопада 2024 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №604/35000701 від 26 листопада 2024 року. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 року залишено без змін. При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого. Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження. Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги. Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України. У поданій касаційній скарзі, скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, посилається зокрема на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, без врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 липня 2019 року у справі №826/10852/15, від 15 жовтня 2019 року у справі №813/1066/16, від 09 червня 2020 року у справі № 813/2338/17. Суд зазначає, що, незважаючи на посилання скаржника на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з установленими судом апеляційної інстанції обставинами справи, оцінкою досліджених доказів та висновками суду щодо їх достатності. Хоча скаржник і наводить постанови Верховного Суду, він не доводить, що суд апеляційної інстанції застосував ті самі норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах. Доводи касаційної скарги спрямовані на інше тлумачення фактичних обставин справи та необхідність надання переваги окремим доказам, що виходить за межі перегляду справи судом касаційної інстанції. Крім того, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статей 9, 72, 73, 77, 90 та 242 КАС України, скаржник не визначає відповідної підстави касаційного оскарження, передбаченої частиною четвертою статті 328 КАС України, у взаємозв`язку з положеннями статті 353 КАС України, та не наводить належного правового обґрунтування таких доводів. За таких обставин касаційна скарга не відповідає вимогам щодо її змісту та обґрунтування підстав касаційного оскарження. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 243, 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі №440/1972/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень-повернути заявнику. Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддяР.Ф. Ханова