Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/770/26

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 липня 2026 року м. Дніпросправа № 340/770/26 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Суддя-доповідач Кальника В.В., суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 в адміністративній справі №340/770/26 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про: - визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0567647-2406-1104-UA35020030000022644 від 07.11.2025 р. про нарахування до сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2024 рік у розмірі 23 902,15 грн; - визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0584930-2406-1104-UA35020030000022644 від 24.12.2025 р. про нарахування до сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 22 555,55 грн. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року в справі №340/770/26 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0567647-2406-1104-UA35020030000022644 від 07 листопада 2025 року, винесене Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, яким ОСОБА_1 визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2024 рік у розмірі 23 902,15 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0584930-2406-1104-UA35020030000022644 від 24 грудня 2025 року, винесене Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, яким ОСОБА_1 визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 22 555,55 грн. 21.04.2026 р. до суду надійшла заява представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу. Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задоволено повністю. Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 579,86 грн (двадцять тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять грн 86 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області. Головне управління ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року по справі № 340/770/26 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Кіровоградській області, про стягнення витрат на правничу допомогу. Винести нове судове рішення, яким відмовити представнику ОСОБА_1 у задоволенні його заявлених вимог. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є очевидно завищеним та неспівмірним із складністю справи. На переконання контролюючого органу, вимога про стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 20 579,86 грн є необґрунтованою та належним чином не вмотивованою, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню у заявленому розмірі. Позивач подав відзив на скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на скаргу, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку наступного висновку. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За вимогами статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За змістом частин другої - п`ятої статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Тобто, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат; детально визначити, чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи відповідає заявлений розмір визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 5 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 200/7763/19-а, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одним із основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг. Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, яка вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 540/707/20. Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22. Верховний суд у постанові від 29.08.2024 у справі № 560/10132/21 зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22. Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2023 р. у справі № 755/2587/17. В спірному випадку, з матеріалів справи вбачається, що 09.02.2026 між Адвокатським бюро «Науменко, Боруш і партнери» (Адвокатське об`єднання) та ФОП ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір про надання професійної правничої допомоги (а.с.113-114). Додатком №1 до Договору від 09.02.2026 р. про надання праової допомоги ФОП ОСОБА_1 є Перелік послуг за надання яких сторонами узгоджено фіксований розмір гонорару. Відповідно до заявки №1 на надання професійної правничої допомоги на підставі Договору від 09.02.2026 р. від 09.02.2026 р. предметом заявки є надання з 09.02.2026 р. Клієнту професійної правничої допомоги, яке включає перелік послуг визначений у Додатку 1 до Договору від 09.02.2026 р., які необхідно надати з метою: оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №0567647-2407-1104-UA35020030000022644 від 07.11.2025 р. про нарахування до сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2024 рік у розмірі 23 902,15 грн; оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №0584930-2406-1104-UA35020030000022644 від 24.12.2025 р. про нарахування до сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 22 555,55 грн. Пунктом 3.5 заявки №1 від 09.02.2026 р. стороенами узгоджено, що загальну суму Гонорару, визначену Сторонами у цій Заявці, а також понесені (оплачені в інтреесах Клієнта) Адвокатським об`єднанням фактичні витрати Клієнт зобов`язаний сплатити не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили у справі за підготовленим і поданим позовом згідно з предметом цієї Заявки, на підставі підписаних актів про приймання професійної правничої допомоги. Актом №1 про приймання професійної правничої допомоги на підставі договору від 09.02.2026 р. від 20.04.2026 р. сторонами погоджено, що Адвокатським об`єднанням надано, а Клієнтом прийнято професійну правничу допомогу, а саме: 1) консультація, усна з вивченням документів щодо наявності підстав для оскарження в судовому порядку ППР ГУ ДПС у Кіровоградській області №0567647-2407-1104-UA35020030000022644 від 07.11.2025 р. у розмірі 23 902,15 грн та №0584930-2406-1104-UA35020030000022644 від 24.12.2025 р. у розмірі 22 555,55 грн, та обставин, які підлягають доказуванню у справі 2 161,75 грн; 2) замовлення і отримання експертного будівельно-технічного дослідження про об`єкт нерухомості щодо якого контролюючим органом нараховані податкові зобов`язання 864,70 грн; 3) складання та відправка засобами Електронного Суду адміністративного позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (ціна позову 46 457,70 грн), іншому учаснику справи надіслано Електронним Судом, справи по КАСУ 6 571,72 грн (6 485,25 грн + 86,47 грн); 4) складання та відправка Електронним Судом заперечення на клопотання ГУ ДПС в Кіровоградській області (іншому учаснику справи надіслано в Електронний Суд), справи по КАСУ 3 112,92 грн (3 026,45 грн + 86,47 грн); 5) складання та відправка Електронним Судом відповіді на відзив ГУ ДПС в Кіровоградській області (іншому учаснику справи надіслано до кабінету в Електронний Суд), справи по КАСУ 2 680,57 грн (2 594,10 грн + 86,47 грн); 6) Участь представника в судовому засіданні в Кіровоградському окружному адміністративному суді у справі за поданим позовом 20.03.2026 р. 2 594,10 грн; 7) Участь представника в судовому засіданні в Кіровоградському окружному адміністративному суді у справі за поданим позовом 08.04.2026 р. 2 594,10 грн. Разом на суму 20 579,86 грн. Адвокатським бюро «Науменко, Боруш і партнери» виставлено рахунок №09022022026-1 від 20.04.2026 року. Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Суд апеляційної інстанції, враховуючи також правову позицію Верховного Суду в постановах від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, від 19.11.2020 у справі №520/7431/19, вважає, що при визначені суми, яка підлягає відшкодуванню, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Тобто, відшкодовуються лише витрати, пов`язані з розглядом справи, які мають розумний розмір. Дослідивши наявні у справі докази, якими позивач підтверджує факт надання правничої допомоги та її вартість, зміст, суть та обсяг наданої позивачу правничої допомоги, а також наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначений в акті розмір витрат на правничу допомогу адвоката, заявлений до відшкодування, є завищеним. На переконання колегії суддів, надані документи дійсно дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх загальну вартість. Однак колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновком суду попередньої інстанції щодо відповідності визначеної ним суми стягнення витрат на правничу допомогу 20 579,86 грн. критеріям, встановленим ст.134 КАС України, з огляду на їх дійсність та необхідність. Так, при вирішенні питання стосовно розподілу витрат, пов`язаних із правовою допомогою адвоката, судова колегія насамперед звертає увагу на те, що справа даної категорії відповідно до предмету спору є справою незначної складності, розгляд якої здійснювався в порядку письмового провадження (без виклику сторін) за наявними у ній матеріалами та загальна сума донарахованих податкових зобов`язань складає 46 457,70 грн . Також, колегією суддів враховано відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними якого має місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з подібного предмету спору та мотивами тим, що приведені в позовній заяві, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного позову. У той же час, колегія суддів не оспорює права адвоката (адвокатського об`єднання) самостійно визначати гонорар, однак, у даному конкретному випадку, не може вважати, що при встановленні такого розміру гонорару була врахована складність даної справи та інші істотні обставини. Наявні у матеріалах цієї справи документи на обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для їх відшкодування у вказаному розмірі (20 579,86 грн.) з іншої сторони у справі, оскільки відповідний розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Таким чином, враховуючи вищевикладене, конкретні обставини справи, приписи ч.5 ст.134 і п.2 ч.9 ст.139 КАС України, несуттєву складність справи, яка, у свою чергу, не мала публічного інтересу, характер і обсяг виконаної адвокатом роботи (судові засідання не проводились, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи), виходячи із критеріїв розумності, пропорційності та співмірності розподілу витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що понесені позивачем витрати є неспівмірними зі складністю справи, належним чином необґрунтованими та завищеними. Отже, колегія суддів не повною мірою погоджується з висновками суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат (визначення розміру витрат на правничу допомогу). В обсязі встановлених обставин, а також враховуючи, що даний адміністративний позов було задоволено, судова колегія дійшла висновку про наявність обґрунтованих підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу та їх стягнення з відповідача у розмірі 4 648,00 грн., що цілком відповідає вимогам розумності та співмірності. Колегія суддів наголошує на тому, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023р. №910/7032/17). Отже, доводи апеляційної скарги відповідача лише частково знайшли своє підтвердження. У силу вимог п.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення. Як передбачено ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або ж зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч.4 ст.317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або ж зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів, діючи у межах доводів апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу на додаткове рішення задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу - змінити, зменшивши їх суму до 4 648,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції від 30.04.2026 колегія суддів залишає без змін. Керуючись статтями 195, 250, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області задовольнити частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 в частині визначення суми стягнення судових витрат на правничу допомогу - змінити, виклавши абзац 1 резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 648,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55).» В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 в адміністративній справі №340/770/26 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України. Суддя-доповідач В.В. Кальник суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов