Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/4154/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2026 р. Справа № 520/4154/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Львівської митниці на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 03.12.25 по справі № 520/4154/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, ВСТАНОВИВ Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" (далі по тексту ТОВ "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі по тексту Львівська митниця, відповідач), у якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100629/1 від 20.12.2024; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/004138 від 20.12.2024; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" понесені судові витрати в справі, зокрема витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 11000, гривень 00 копійок та суму сплаченого судового збору 2422, гривень 40 копійок. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 у справі № 520/4154/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ПАРТНЕР ПЛЮС" (вул. Барикадна, 53, м. Харків, 64098 РНОКПП 41185028) до Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Т. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000 ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100629/1 від 20.12.2024. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/004138 від 20.12.2024. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ПАРТНЕР ПЛЮС" (вул. Барикадна, 53, м. Харків, 64098 РНОКПП 41185028) сплачену суму судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) грн. 40 коп. 14.11.2025 позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд, прийняти додаткове рішення по справі № 520/4154/25, яким стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11000,00 грн. До заяви додав акт про надання правничої допомоги за договором № 2021/03/06 від 25.03.2021 № 113 від 13.11.2025 та універсальний документ № 113 від 13.11.2025 про сплату ТОВ "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" на користь отримувача адвокатське об`єднання «Роланд» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11000,00 грн. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 по справі № 520/4154/25 заяву представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ПАРТНЕР ПЛЮС" (вул. Барикадна, 53, м. Харків, 64098 РНОКПП 41185028) до Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Т. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000 ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ПАРТНЕР ПЛЮС" (вул. Барикадна, 53, м. Харків, 64098 РНОКПП 41185028) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Т. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000 ЄДРПОУ 43971343) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень). У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено. Відповідач, не погодившись із вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції : - скасувати додаткове судове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 по справі №520/4154/25 в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким зменшити суму витрат на правничу допомогу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що дана категорія справи не є складною, а у позовній заяві містяться загальні обґрунтування та посилання на норми закону без надання аналізу щодо того, як такі норми, на думку позивача, мають застосовуватись до правовідносин, що склались у даній справі, а наведена адвокатом у позовній заяві позиція є універсальною, висновки щодо застосування норм права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин фактично взяті із судової практики Верховного Суду, на яку посилається позивач у позовній заяві та може бути використана й у інших справах практично без внесення змін до відповідних процесуальних документів. Крім того, підготовка відповіді на відзив на позовну заяву не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним про позицію позивача, а нормативно-правове регулювання спірних правовідносин залишилось ідентичним. Позивач у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу просив відмовити у її задоволенні, а додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 по справі № 520/4154/25 залишити без змін. В обґрунтування відзиву зазначив, що обсяг наданих послуг та витрачений час на їх надання є реальним та обґрунтованим, а рахунок на оплату № 14 від 11.02.2025 та платіжна інструкція № 2804 від 12.02.2025 достатньою мірою підтверджують обов`язковість та фактичність понесення позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 11000,00 грн. У свою чергу акт № 113 підтверджує розумність та обґрунтованість суми понесених витрат. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши додаткове рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Дослідивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності й пропорційності судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 5000,00 грн. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України). Відповідно до частин 3, 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. Положеннями частин 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 КАС України). Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України). З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Положеннями статті 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/WestAllianceLimited проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції було подано зокрема, копію договору про надання правової допомоги № 2021/03/06 від 25.03.2021;копію додаткової угоди № 27 від 31.01.2025 до договору № 2021/03/06; копію рахунку № 14 від 11.02.2025. копію платіжної інструкції № 2804 від 12.02.2025, щодо сплати позивачем коштів на рахунок адвокатського об`єднання; копію акту № 113 про надання правничої допомоги від 13.11.2025 Дослідивши вказані документи, колегією суддів встановлено, що між адвокатським об`єднанням «Роланд» в особі керуючого партнера Сільченка Сергія Олександровича та ТОВ "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" укладено договір про надання правової допомоги від 25.03.2021. Відповідно до акту № 113 про надання правничої допомоги від 13.11.2025 сторони узгодили вартість послуг за надання правової допомоги у суді першої інстанції та адвокат виконав, а клієнт прийняв роботи щодо надання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції. Загальна вартість виконаних робіт складає 11000,00 грн. Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, представник позивача надав до суду докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що має бути сплачена позивачем, а тому, доводи відповідача про відсутність таких доказів є такими, що спростовані під час перегляду у суді апеляційної інстанції. Верховний Суд у постанові від 10.12.2025 по справі № 902/1070/24 з посиланням на висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятоюсьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Також, у вказаній постанові Верховним Судом, врахувавши постанови Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегією суддів також взята до уваги позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 19.01.2023 у справі № 345/136/18, у якій останній, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, виснувався, що у разі недотримання стороною вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим часом на виконання робіт, суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат щодо неможливості самостійно зменшувати розмір правової допомоги за відсутності клопотання сторони та самостійно зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу внаслідок їх непропорційності. Також, Судом наголошено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20). Слід врахувати, що зі змісту норм частини 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17). За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідач, заперечуючи проти стягнутого судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу (5000,00 грн), покликався на його не співмірність зі складністю справи, обсягом виконаних робіт та фактично затраченим на їх виконання часом. Матеріалами справи підтверджено, що представником позивача складено позовну заяву та відповідь на відзив відповідача на позовну заяву. При наданні оцінки обґрунтованості стягнутого судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів враховує обсяг вказаних документів (позовна заява 25 сторінок, відповідь на відзив 7 сторінок) та фактичне їх значення для вирішення спору задоволення позовних вимог. Беручи до уваги, що при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу судом першої інстанції у повному обсязі враховано та надано оцінку складності справи та виконаним адвокатом роботам, а також часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт відносно обсягу таких робіт, колегія суддів вважає, що судом визначено обґрунтований та пропорційний розмір правової допомоги, що підлягає стягненню з відповідача. При цьому, колегія суддів зазначає, що Рішенням Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21.07.2021 "Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару" встановлено, що розмір адвокатського гонорару за годину становить 25 відсотків мінімальної заробітної плати, тобто 2000,00 грн станом на момент звернення до суду з цим позовом. Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступень складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення визначеного судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає до стягнення (5000,00 грн). Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Львівської митниці - залишити без задоволення. Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 по справі № 520/4154/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій