Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/7938/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/7938/25 Провадження № 22-ц/820/1015/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., секретар судового засідання Шевчук Ю.Г., з участю представниці відповідача Дмитришиної В.В., представників третіх осіб ОСОБА_1 , Мороз Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до держави Україна в особі Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Хмельницька обласна прокуратура, Головне управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області, про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2026 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У березні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди. ОСОБА_2 зазначив, що протягом 2010-2015 років щодо нього як керівника ряду суб`єктів господарювання здійснювалося кримінальне провадження. Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Хмельницької області від 29 грудня 2015 року кримінальне провадження про обвинувачення позивача у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 212, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України (далі КК України), закрито у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості у вчиненні цих кримінальних правопорушень у суді та вичерпанням можливості їх отримати, запобіжний захід скасовано. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2017 року стягнуто з Державного бюджету України на його користь 300 000 грн моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі №822/1816/17 визнано протиправними дії прокуратури Хмельницької області щодо відмови у прийнятті постанови про відшкодування позивачу втраченого заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування, та зобов`язано прокуратуру Хмельницької області в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», прийняти таку постанову. На виконання цього рішення суду 14 січня 2019 року прокуратура Хмельницької області прийняла постанову, якою відмовила позивачу у відшкодуванні шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року у справі №560/257/20, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року, вказану постанову було скасовано. Водночас адміністративний суд зобов`язав уповноважену особу Прокуратури Хмельницької області прийняти передбачену частиною першою статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» постанову про відшкодування позивачу шкоди, завданої неправомірними діями органів досудового розслідування у кримінальному провадженні №32014240000000028 від 16 травня 2014 року, за ознаками правопорушень передбачених частиною 2 статті 212 та частиною другою статті 366 КК України. Станом на 1 січня 2025 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року у справі №560/257/20 не виконане. Внаслідок неприйняття прокуратурою Хмельницької області постанови про відшкодуванні шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду, позивачеві завдано моральну шкоду. Зокрема, він зазнав душевних страждань і немайнових втрат, вживав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права. З урахуванням характеру правопорушення та глибини душевних страждань розмір завданої позивачу моральної шкоди склав 25 000 000 грн. За таких обставин ОСОБА_2 просив суд стягнути з держави Україна на свою користь 25 000 000 грн моральної шкоди, завданої навмисним тривалим невиконанням рішення суду (справа №560/257/20) щодо прийняття постанови «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» станом на 1 січня 2025 року. Процесуальні дії суду першої інстанції Суд ухвалою суду від 5 травня 2025 року залучив Хмельницьку обласну прокуратуру та Головне управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2026 року в позові відмовлено. Суд керувався тим, що ОСОБА_2 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави за завдані йому збитки. Зокрема, позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між процесуальними рішеннями прокуратури та негативними наслідками для нього у зв`язку з цими рішеннями. Також у справі відсутні докази щодо заподіяння ОСОБА_2 моральної шкоди та її розміру. Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що внаслідок невиконання органом державної влади судового рішення позивачу завдано моральної шкоди. Склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави за завдані йому збитки, підтверджується належними та допустимими доказами, а Міністерство юстиції України вправі здійснювати представництво інтересів держави у спірних правовідносинах. Суд першої інстанції не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. Також суд порушив порядок проведення підготовчого засідання. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство юстиції України просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на його законність та обґрунтованість. Хмельницька обласна прокуратура та Головне управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області не висловили своєї позиції щодо апеляційної скарги. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі №822/1816/17, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року: визнано протиправними дії прокуратури Хмельницької області щодо відмови у прийнятті постанови про відшкодування ОСОБА_2 втраченого заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування №32014240000000028 від 16 травня 2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 212, частиною другою статті 366 КК України, прийняття якої передбачене статтею 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»; зобов`язано прокуратуру Хмельницької області повторно розглянути звернення ОСОБА_2 до прокуратури Хмельницької області з приводу виплати йому втраченого заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування №32014240000000028 від 16 травня 2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 212, частиною другою статті 366 КК України, прийняття якої передбачене статтею 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». На підставі цієї постанови 31 жовтня 2017 року Хмельницький окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №822/1816/17, який перебував на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (виконавче провадження №56898637). На виконання вказаної постанови суду 8 листопада 2017 року прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Хмельницької області Балюк В.О. виніс постанову про відмову у відшкодуванні ОСОБА_2 шкоди, завданої йому незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду, оскільки досудове розслідування проводило Слідче управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби у Хмельницькій області. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2018 року у справі 686/1049/18 визнано неправомірною та скасовано постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Балюка В.О. від 8 листопада 2017 року. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Іванюти І.М. від 17 вересня 2018 року про закінчення внаслідок добровільного виконання виконавчого провадження №56898637 з примусового виконання виданого на підставі постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року виконавчого листа №822/1816/17 від 31 жовтня 2017 року. Суд апеляційної інстанції керувався тим, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року в справі №822/1816/17 не виконана у повному обсязі, а тому постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню. На виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі №822/1816/17 прокуратура Хмельницької області 14 січня 2019 року прийняла постанову, якою відмовила позивачу у відшкодуванні шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року у справі №560/257/20, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року, вказану постанову було скасовано. Водночас адміністративний суд зобов`язав уповноважену особу Прокуратури Хмельницької області прийняти передбачену частиною першою статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» постанову про відшкодування позивачу шкоди, завданої неправомірними діями органів досудового розслідування у кримінальному провадженні №32014240000000028 від 16 травня 2014 року, за ознаками правопорушень передбачених частиною 2 статті 212 та частиною другою статті 366 КК України. На виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі №822/1816/17 прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Хмельницької області Балюк В.О. виніс постанову від 31 березня 2021 року про відшкодування заробітку та інших грошових доходів ОСОБА_2 , а також іншої шкоди, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32014240000000028 від 16 травня 2014 року, в розмірі 0 грн. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 березня 2023 року у справі №686/19620/22 вказану постанову прокуратури Хмельницької області скасовано. Водночас апеляційний суд зобов`язав Хмельницьку обласну прокуратуру розглянути звернення позивача з приводу виплати йому втраченого заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування №32014240000000028 від 16 травня 2014 року за ознаками правопорушень, передбачених частиною другою статті 212, частиною другою статті 366 КК України, та прийняти постанову у порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (частина перша та друга). За змістом частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. В силу частини першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Як передбачено частиною першою статті 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають, у тому числі внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків. В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього. При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов`язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу). У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується державою незалежно від вини цих органів та осіб. Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім`ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого. Зібрані докази вказують на те, що фактично на виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року у справі №560/257/20 прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Хмельницької області ОСОБА_3 виніс постанову від 31 березня 2021 року про відшкодування заробітку та інших грошових доходів ОСОБА_2 , а також іншої шкоди, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32014240000000028 від 16 травня 2014 року, в розмірі 0 грн. ОСОБА_2 оскаржив цю постанову до суду, внаслідок чого постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 березня 2023 року у справі №686/19620/22 її скасовано. Водночас апеляційний суд зобов`язав Хмельницьку обласну прокуратуру повторно розглянути звернення позивача з приводу відшкодування шкоди у виді втраченого заробітку та інших грошових доходів у порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». У справі відсутні дані про виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 14 березня 2023 року у справі №686/19620/22. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, що неправомірними діями чи бездіяльністю органу державної влади та/або посадовою особою органу державної влади ОСОБА_2 завдано моральну шкоду. За таких обставин суд першої інстанції правомірно керувався тим, що ОСОБА_2 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави Україна перед ним за завдані збитки, а тому позов є необґрунтованим. Посилання ОСОБА_2 на доведеність позовних вимог і неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права є безпідставними. Висновки суду першої інстанції не суперечать правовим позиціям Верховного Суду щодо підстав для відшкодування державою шкоди, завданої внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, на які ОСОБА_2 вказує в апеляційній скарзі. Процесуальні дії суду, в тому числі під час підготовчого провадження, не вплинули на правильність та обґрунтованість прийнятого ним рішення. Щодо здійснення представництва інтересів держави в суді апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Статтею 2 ЦК України визначено, що учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи, а також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Відповідно до частини першої статті 167 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. В силу статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Згідно з частиною другою статті 176 ЦК України юридичні особи, створені державою, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, не відповідають за зобов`язаннями відповідно держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад. Із положень частини четвертої статті 58 ЦПК України слідує, що держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади), або через представника. Належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяної органами державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин. При цьому держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого заподіяно шкоду. Водночас, залучення або ж незалучення до судового вирішення спору такого органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не орган державної влади, який порушив права чи інтереси позивача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №242/4741/16-ц і від 25 березня 2020 року у справі №641/8857/17). Римський А.В. визначив Міністерство юстиції України як представника інтересів держави у спірних правовідносинах. Суд першої інстанції прийняв таке представництво, хоча з власної ініціативи залучити до участі у справі Хмельницьку обласну прокуратуру як інший орган державної влади в межах компетенції. Відтак, залучення чи незалучення відповідного органу державної влади до участі у справі (яким також могло бути Державне казначейство України) не змінює особу відповідача, яким є держава. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм закону, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, ухвалив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2026 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 8 липня 2026 року. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції Чевилюк З.А. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 30