Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/8734/26

Справа № 991/8734/26 Провадження № 1-кс/991/8747/26 УХВАЛА про застосування запобіжного заходу 3 липня 2026 року місто Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання заступника керівника Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , народного депутата України IX скликання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2, ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 42023000000001416 від 25.08.2023. (1) Зміст поданого клопотання 02.07.2026 до суду надійшло вказане клопотання. З його змісту вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001416 від 25.08.2023 за ч. 2 ст. 209, ч. 1, ч. 2 ст. 366-2, ч. 4 ст. 368, ст. 368-5, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Детектив указує, що досудовим розслідуванням встановлено наступні обставини. На урочистому засіданні Верховної Ради України 29.08.2019 новообрані народні депутати Верховної Ради України IX скликання, у тому числі ОСОБА_10 , склали присягу на вірність Україні перед Верховною Радою України та скріпили її особистим підписом. Таким чином, 29.08.2019 ОСОБА_10 набув повноважень народного депутата України Верховної Ради України IX скликання та є ним дотепер. Також, 18.10.2022 постановою Верховної Ради України № 2686-ІХ утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів неефективної діяльності Державного агентства лісових ресурсів України, Державного агентства водних ресурсів України та Державної екологічної інспекції України, їх територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, які могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів. Народного депутата України ОСОБА_10 обрано головою цієї Тимчасової слідчої комісії. Відповідно до п. 3 примітки до ст. 368 КК України ОСОБА_10 є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище. ОСОБА_10 , будучи обізнаним у зв`язку із службовим становищем про порядок та спосіб роботи тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, їх повноваженнями, розуміючи обсяг своїх повноважень як народного депутата України, прийняв особисте рішення про використання з корисливих мотивів своєї влади та службового становища з метою особистого збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, дій з використанням наданих йому влади та службового становища, умисно реалізувавши свої злочинні наміри за наступних обставин. 30.05.2023 постановою Верховної Ради України № 3128-ІХ утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів незаконної діяльності у сфері фінансових послуг та ринків фінансових послуг, яка здійснюється з використанням інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем та електронних комунікаційних мереж - так званих «кол-центрів», діяльність яких спрямована на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою. При цьому, ОСОБА_10 не входив до складу вказаної Тимчасової слідчої комісії. Тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України наділені широким колом повноважень, реалізація яких може суттєво впливати на осіб, діяльність яких являє предмет розслідування відповідної слідчої комісії. У невстановлений період часу, але не пізніше 31.07.2023, у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, спрямований на використання своєї влади та службового становища як народного депутата України, з метою одержання неправомірної вигоди. А саме, за вчинення ним, в інтересах ОСОБА_11 дій у вигляді невтручання у діяльність та економічні інтереси останнього, а також сприянню його економічним інтересам, використовуючи при цьому статус і повноваження народного депутата України та діяльність вищеназваної Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України як передумову для одержання неправомірної вигоди. ОСОБА_10 усвідомлював, що станом на 31.07.2023 ОСОБА_11 правоохоронними органами України інкриміноване вчинення кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 307 КК України та останнього оголошено у розшук. Так само ОСОБА_10 було відомо, що економічні інтереси ОСОБА_11 можуть бути пов`язані з діяльністю «кол-центрів», розташованих на території України, діяльність яких у тому числі є предметом розслідувань утвореної 30.05.2023 Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України. У зв`язку з цим, ОСОБА_10 знав, що ОСОБА_11 з об`єктивних причин тимчасово не мав можливості перебувати на території України та без допомоги третіх осіб вирішувати питання, пов`язані з його економічними інтересами. З метою створення у ОСОБА_11 уяви про можливість ОСОБА_10 активно впливати на роботу «кол-центрів», останній, використовуючи свій статус, вплив та авторитет народного депутата України, особисту медійну впізнаваність, починаючи з 31 липня 2023 року розпочав вчиняти активні дії, направлені на втручання у діяльність та дискредитацію окремих учасників ринку фінансових послуг, діяльність яких могла бути спрямована на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою. З цією метою ОСОБА_10 , почав систематично звертатися до правоохоронних органів з повідомленнями про злочини, які вчиняються учасниками ринку фінансових послуг, ініціювати проведення невідкладних слідчих дій з їх подальшими фото та відеофіксацією та розповсюдженням у мережі інтернет, у тому числі через особистий телеграм-канал. ОСОБА_10 , усвідомлюючи особливий порядок реагування з боку правоохоронних органів на вимоги народного депутата України про припинення порушення законності, починаючи з 31.07.2023 по 23.08.2023 залишив 19 повідомлень на спецлінію «102» Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо діяльності «кол-центрів» у різних районах міста Києва. При цьому, ОСОБА_10 повідомляв уповноваженому черговому спецлінії, що він є народним депутатом України, а зміст повідомлень був направлений на ініціювання проведення невідкладних слідчих дій правоохоронними органами за місцем можливої діяльності «кол-центрів». При цьому, під час звернень до правоохоронних органів та подальшого висвітлення ініційованих ОСОБА_10 невідкладних слідчих дій у мережі інтернет останній позиціонував себе як особу, безпосередньо залучену до роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів незаконної діяльності у сфері фінансових послуг та ринків фінансових послуг, яка здійснюється з використанням інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем та електронних комунікаційних мереж (далі - ТСК), не будучи при цьому її обраним членом. ОСОБА_10 було відомо, що ОСОБА_12 підтримує спілкування з ОСОБА_11 , який мав суттєві фінансові статки та впродовж 2022 року неодноразово передавав ОСОБА_10 на його прохання грошові кошти як благодійну допомогу. З метою задоволення свого корисливого мотиву ОСОБА_10 вирішив просити у ОСОБА_11 неправомірну вигоду у вигляді: - окремої щомісячної грошової винагороди, яку ОСОБА_11 мав надавати ОСОБА_10 тривалий час на постійній основі; - разової грошової винагороди за кожен окремий епізод вчинення ОСОБА_10 дій в інтересах ОСОБА_11 ; - разової грошової винагороди у вигляді окремо визначеної значної суми коштів як передумову для організації співпраці ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в інтересах останнього. При цьому, з метою конспірації, запобігання викриттю своєї злочинної діяльності та як наслідок подальшого притягнення до кримінальної відповідальності, вищевказані прохання про надання неправомірної вигоди ОСОБА_10 , вирішив висловлювати не безпосередньо ОСОБА_11 , а своєму похреснику ОСОБА_12 з метою їх подальшої передачі останнім ОСОБА_11 для прийняття відповідного рішення. Тому, не пізніше 02.08.2023, ОСОБА_10 звернувся до свого похресника ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким у них встановились довірливі стосунки, з метою залучення останнього до передачі ОСОБА_11 прохань ОСОБА_10 про передачу йому неправомірної вигоди. Далі 02.08.2023, він під час телефонної розмови через застосунок «Signal» з ОСОБА_12 висловив прохання про надання ОСОБА_11 неправомірної вигоди, не конкретизуючи її розмір, за вчинення дій, направлених на подальше висвітлення, втручання у діяльність та дискредитацію діяльності окремих «кол-центрів» в інтересах ОСОБА_11 . При цьому, ОСОБА_10 усвідомлював, що для реалізації свого злочинного умислу йому необхідно заручитися підтримкою ТСК, членом якої він не був, та отримати можливість неформально контролювати її діяльність, у тому числі під час визначення «кол-центрів», діяльність яких представляє інтерес для ТСК. У зв`язку з цим, 02.08.2023 ОСОБА_10 , під час телефонної розмови через застосунок «Signal» з ОСОБА_12 висловив прохання про надання ОСОБА_11 для подальшої передачі невстановленим слідством особам неправомірної вигоди у розмірі 1 000 000 доларів США (що згідно з курсом НБУ станом на 02.08.2023 становило 36 568 600 грн) за вчинення дій, направлених на отримання неформального контролю над діяльністю ТСК. При цьому, ОСОБА_10 усвідомлював, що отримання неформального контролю над діяльністю ТСК надасть йому можливість як спрямовувати діяльність її членів на розслідування діяльності окремих «кол-центрів» шляхом витребування документів та пояснень, ініціювання перевірок, звернень до правоохоронних органів тощо, так і не втручатись у діяльність інших «кол-центрів» за проханням та в інтересах ОСОБА_10 . Вказане мало дозволити ОСОБА_10 забезпечити виконання досягнутих з ОСОБА_11 домовленостей, на виконання яких на систематичній основі мала передаватися неправомірна вигода. У той же день, тобто 02.08.2023, ОСОБА_10 , під час телефонної розмови через застосунок «Signal» з ОСОБА_12 висловив прохання про надання ОСОБА_11 неправомірної вигоди у розмірі 50 000 євро (що згідно з курсом НБУ станом на 02.08.2023 становило 2 006 700 грн) за вчинення дій, направлених на втручання у діяльність та дискредитацію окремих «кол-центрів» в інтересах ОСОБА_11 у вигляді забезпечення проведення слідчих дій у таких «кол-центрах» з їх подальшим висвітленням у соціальних мережах ОСОБА_10 . Пізніше того ж дня, усвідомлюючи, що ОСОБА_11 не погодився на пропозицію ОСОБА_10 про надання йому неправомірної вигоди у розмірі 50 000 євро, останній за аналогічних обставин висловив прохання про надання йому неправомірної вигоди у розмірі 25 000 євро (що згідно з курсом НБУ станом на 02.08.2023 становило 1 003 350 грн) за вчинення аналогічних дій. При цьому, вказана сума неправомірної вигоди мала надаватися за кожен окремий епізод вчинення ОСОБА_10 таких дій. Крім того, 02.08.2023 під час вищевказаної телефонної розмови ОСОБА_10 , висловив прохання про надання ОСОБА_11 неправомірної вигоди у розмірі 100 000 євро (що згідно з курсом НБУ станом на 02.08.2023 становило 4 013 400 грн) в місяць за вчинення дій, направлених на втручання у діяльність та дискредитацію окремих «кол-центрів» в інтересах ОСОБА_11 у вигляді забезпечення проведення слідчих дій у таких «кол-центрах» та не перешкоджання в аналогічний спосіб діяльності «кол-центрів», які можуть працювати в інтересах ОСОБА_11 14.08.2023, ОСОБА_10 , під час телефонної розмови через застосунок «Signal» з ОСОБА_12 , висловив прохання про надання ОСОБА_11 неправомірної вигоди у розмірі 200 000 євро (що згідно з курсом НБУ станом на 02.08.2023 становило 8 026 800 грн) за вчинення дій, направлених на втручання у діяльність та дискредитацію окремих «кол-центрів» в інтересах ОСОБА_11 у вигляді забезпечення проведення слідчих дій у таких «кол-центрах» та не перешкоджання в аналогічний спосіб діяльності «кол-центрів», які можуть працювати в інтересах ОСОБА_11 . Таким чином, ОСОБА_10 висловив прохання про надання йому неправомірної вигоди на загальну суму 51 618 850 грн, що більше ніж у п`ятсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений станом на дату вчинення кримінального правопорушення, та є особливо великим розміром відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 КК України. Детектив указує, що досудовим слідством встановлено, що у період, коли ОСОБА_10 систематично висловлював прохання ОСОБА_11 про надання йому неправомірної вигоди за втручання у діяльність та дискредитацію окремих «кол-центрів», в аналогічний проміжок часу ОСОБА_10 з використанням службового становища та авторитету народного депутата України вчинялися дії у залученні представників правоохоронних органів до проведення невідкладних слідчих дій за місцем можливого здійснення діяльності таких учасників ринку з активним висвітлюванням таких дій у мережі інтернет, у тому числі через власний телеграм-канал. ОСОБА_10 під час спілкування з ОСОБА_12 неодноразово звертав увагу останнього на свою активну участь у дискредитації діяльності окремих «кол-центрів», можливість активізувати таку діяльність, направити її на окремо визначене коло осіб або навпаки призупинити таку діяльність у разі досягнення відповідних домовленостей. При цьому, ОСОБА_10 усвідомлював, що зміст його розмов з ОСОБА_12 останній передає ОСОБА_11 , внаслідок чого демонстрація можливостей впливати на діяльність «кол-центрів», яку неодноразово висвітлював ОСОБА_10 у своїх розмовах з ОСОБА_12 , мала схилити ОСОБА_11 до задоволення прохань ОСОБА_10 про надання йому неправомірної вигоди. Натомість, у результаті висвітлення окремих розмов ОСОБА_10 з ОСОБА_12 з проханням про надання йому неправомірної вигоди у мережі інтернет, спілкування ОСОБА_10 та ОСОБА_12 припинилося 23.08.2023, а неправомірна вигода надана не була з причин, які не залежали від ОСОБА_10 . Таким чином, ОСОБА_10 підозрюється у проханні надати службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Окрім того, ОСОБА_10 , розуміючи обсяг своїх повноважень як народного депутата України, прийняв особисте рішення про використання з корисливих мотивів своєї влади та службового становища з метою особистого збагачення. При цьому, ОСОБА_10 усвідомлював, що статус народного депутата України накладає на нього додаткові обмеження у вигляді необхідності дотримання правил декларування доходів та видатків, окремих форм фінансового контролю та моніторингу фінансових операцій, здійснених за участі національного публічного діяча, уваги громадськості, правоохоронних та контролюючих органів до способу життя народного депутата України та понесених ним видатків, обмежень щодо джерел отримання доходів народним депутатом України та членами його сім`ї. ОСОБА_10 усвідомлював, що після набуття депутатських повноважень він буде зобов`язаний щороку декларувати усі свої доходи та видатки, а також відповідні доходи та видатки членів своєї сім`ї, яких може бути недостатньо для підтвердження законності походження отриманих ним доходів з незаконних джерел. Також ОСОБА_10 усвідомлював, що у разі необхідності понесення суттєвих видатків у вигляді купівлі дороговартісного рухомого або нерухомого майна або оплати послуг він буде зобов`язаний відображати відповідні видатки у щорічній декларації та на вимогу суб`єктів фінансового моніторингу проходити заходи перевірки, які включають у себе, у тому числі, підтвердження законності походження коштів для здійснення таких витрат. Тому, з метою надання майбутнім доходам, які ОСОБА_10 планував одержати злочинним шляхом, останній прийняв рішення про легалізацію такого майна. З цією метою ОСОБА_10 розробив злочинний план, який передбачав: - реєстрацію дружини ОСОБА_10 . ОСОБА_13 як фізичної особи-підприємця; - взяття на облік фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 у податкових органах як платника єдиного податку відповідної групи; - відображення у податкових деклараціях фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 отриманого доходу із внесенням відомостей про такі доходи у щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відповідний календарний рік; - відображення завищеного розміру збільшення готівкових заощаджень ОСОБА_13 у щорічних деклараціях за відповідний календарний рік з урахуванням сум отриманих нею доходів як фізичної особи-підприємця та з інших джерел; - маскування джерела походження коштів, які отримує ОСОБА_10 , за рахунок відображених у щорічних деклараціях готівкових заощаджень ОСОБА_13 ; - використання коштів, джерело походження яких приховане під виглядом законних готівкових заощаджень ОСОБА_13 , для задоволення особистих майнових потреб. На виконання розробленого злочинного плану, 03.09.2019, тобто через чотири дні після набуття ОСОБА_10 статусу народного депутата України, його дружина ОСОБА_13 , з якою 03.08.2016 укладено шлюб, була зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець. У свою чергу, фізичну особу-підприємця ОСОБА_13 взято на облік у відповідних податкових органах як платника єдиного податку третьої групи з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 5 відсотків доходу. Після реєстрації та взяття на облік у податкових органах ОСОБА_13 почала відображати у відповідних податкових деклараціях платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця отримання доходів від підприємницької діяльності, які згодом відображалися народним депутатом України ОСОБА_10 у щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відповідний календарний рік у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» як джерело доходу своєї дружини. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_13 задекларовано отримання доходу у податкових органах, а народним депутатом ОСОБА_10 відображено у відповідному розділі щорічних декларацій з 2019 по 2023 роки на загальну суму 28 516 005 грн. Крім того, народним депутатом ОСОБА_10 відображено у відповідному розділі декларацій отримання ОСОБА_13 у 2020 році доходу від ОСОБА_14 у розмірі 6 747 720 грн як дохід від відчуження нерухомого майна; отримання ОСОБА_13 у 2020 році доходу від ОСОБА_15 у розмірі 735 000 грн як дохід від відчуження рухомого майна; отримання ОСОБА_13 у 2021 році доходу від ОСОБА_16 у розмірі 1 045 300 грн як дохід від відчуження нерухомого майна. Усвідомлюючи, що вказані джерела доходів, окрім інших доходів ОСОБА_10 та членів його сім`ї, які у порівнянні із зазначеними вище сумами суттєво не впливають на загальний розмір статків, є єдиним можливим джерелом підтвердження законності походження грошових коштів, які ОСОБА_10 зможе надалі використовувати як спосіб розрахунків, бажаючи забезпечити легалізацію коштів, які одержані або могли бути одержаними у майбутньому злочинним шляхом, ОСОБА_10 на виконання розробленого злочинного плану завищив розмір наявних у його дружини ОСОБА_13 готівкових заощаджень у відповідних щорічних деклараціях. Вказані дії давали можливість ОСОБА_10 посилатися на заздалегідь задекларовані ним та його дружиною доходи та як наслідок накопичені готівкові заощадження як майно, набуте у законний спосіб, приховуючи у такий спосіб доходи, які могли бути набутими злочинним шляхом, у тому числі у майбутньому. При цьому, щорічне поступове збільшення розміру наявних у ОСОБА_13 готівкових коштів під виглядом доходів від підприємницької діяльності та продажу майна забезпечувало ОСОБА_10 маскування можливого злочинного доходу у вигляді разового або систематичного отримання неправомірної вигоди у великому або особливо великому розмірі та джерела походження таких незаконних коштів, надаючи одночасно з цим можливість розпорядитися такими незаконними коштами на власний розсуд як набутими у законний спосіб. Водночас, щорічне поступове зменшення розміру наявних у ОСОБА_10 готівкових коштів забезпечувало останньому можливість демонструвати перед суспільством, правоохоронними та контролюючими органами прозору та доброчесну поведінку публічного діяча та непричетність останнього до отримання доходу з будь-яких інших джерел. На виконання злочинного плану у відповідних щорічних деклараціях, поданих ОСОБА_10 за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, останній вказував поступове збільшення готівкових заощаджень ОСОБА_13 . З цією метою ОСОБА_10 було задекларовано: - у щорічній декларації за 2019 рік: готівкові кошти ОСОБА_10 - 37 000 доларів США, 11 000 євро, 7 900 000 грн, що з урахуванням середньорічного курсу долара США та євро згідно з даними НБУ становить у загальному 9 174 757 грн; готівкові кошти ОСОБА_13 - 15 000 доларів США, 980 000 грн, що з урахуванням середньорічного курсу долара США згідно з даними НБУ становить у загальному 1 367 684 грн; - у щорічній декларації за 2023 рік: готівкові кошти ОСОБА_10 - 45 000 доларів США, 22 000 євро, 5 680 000 грн, що з урахуванням середньорічного курсу долара США та євро згідно з даними НБУ становить у загальному 7 716 101,4 грн; готівкові кошти ОСОБА_13 - 290 000 доларів США, 13 325 000 грн, що з урахуванням середньорічного курсу долара США згідно з даними НБУ становить у загальному 23 931 402 грн. У результаті таких дій, ОСОБА_10 задекларував збільшення готівкових заощаджень ОСОБА_13 станом на 31.12.2023 у порівнянні з відомостями, задекларованими у щорічній декларації за 2019 рік, на 275 000 доларів США та 12 345 000 грн, та відповідне зменшення власних готівкових заощаджень на 1 458 655,6 грн. При цьому, органом досудового розслідування встановлено, що станом на 31.12.2023 з урахуванням встановлених законних джерел походження коштів та понесених видатків ОСОБА_13 могла володіти грошовими коштами на суму не більше 9 529 535,6 грн, а ОСОБА_10 міг володіти грошовими коштами на суму не більше 8 083 671,52 грн. Таким чином, з урахуванням задекларованих активів у вигляді готівкових коштів у гривневому еквіваленті у декларації за 2019 рік (10 542 441 грн) та суми накопичених грошових активів у вигляді готівкових коштів з 01.01.2020 по 31.12.2023 (7 070 766,12 грн) загальна сума грошових активів ОСОБА_13 та ОСОБА_10 станом на 31.12.2023, набута із законних джерел, могла складати 17 613 207,12 грн. Разом з тим, з урахуванням середньорічного курсу валют, визначеного НБУ на 2023 рік, станом на 31.12.2023 ОСОБА_10 у щорічній декларації за 2023 рік задекларовано 7 716 101,4 грн готівкових коштів, які декларує ОСОБА_10 та 23 931 402 грн готівкових коштів, які декларує ОСОБА_13 , а усього 31 647 503,4 грн. Різниця між загальною сумою грошових активів ОСОБА_13 та ОСОБА_10 у вигляді готівкових коштів станом на 31.12.2023 у розмірі 17 613 207,12 грн, які могли бути набутими із законних джерел, та загальною задекларованою сумою грошових активів ОСОБА_13 та ОСОБА_10 у вигляді готівкових коштів станом на 31.12.2023 у розмірі 31 647 503,4 грн складає 14 034 296,28 грн. Таким чином, станом на 31.12.2023 ОСОБА_10 за рахунок реалізації свого злочинного плану замаскував незаконне джерело походження готівкових грошових коштів на загальну суму 14 034 296,28 грн. При цьому, органом досудового розслідування встановлено, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 18.01.2024 шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_10 розірвано. Усвідомлюючи, що подальше використання юридичного статусу ОСОБА_13 як своєї дружини та фізичної особи-підприємця, за рахунок доходу якої можна продовжувати відображати наявність суттєвих сум готівкових коштів та їх поступове зростання, маскуючи тим самим їх фактичне злочинне походження, є неможливим, у період часу між 18.01.2024 та 15.02.2024, ОСОБА_10 прийняв рішення змінити розроблений ним злочинний план та укласти з колишньою дружиною ОСОБА_13 правочин, направлений на легалізацію майна у вигляді грошових коштів, обставини одержання яких вказують на їх злочинне походження. З цією метою, ОСОБА_10 звернувся до ОСОБА_13 з пропозицією укласти договір, яким готівкові кошти, які начебто набуті нею у власність та наявні у її розпорядженні будуть передані у приватну власність ОСОБА_10 . На цю пропозицію ОСОБА_13 погодилась. При цьому, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 усвідомлювали, що грошові кошти між ними фактично передаватися не будуть, а сам договір буде укладатися з метою надання вигляду законності набуття ОСОБА_10 грошових коштів унаслідок укладення правочину. За досягнутою між ними попередньою домовленістю зафіксована у договорі сума мала складати 5 000 000 грн та 200 000 доларів, що еквівалентно 7 600 000 грн станом на день укладення цього договору, а разом - 12 600 000 грн. При цьому, ОСОБА_10 усвідомлював, що вказаної суми буде достатньо для маскування злочинного джерела походження коштів, які він набув у власність під час здійснення ним депутатських повноважень та водночас її розмір не буде перевищувати готівкові заощадження ОСОБА_13 , які ОСОБА_10 до того періоду часу відображав у своїх деклараціях. Натомість як ОСОБА_10 , так і ОСОБА_13 усвідомлювали, що фактично кошти між учасниками такого правочину у спосіб, визначений правочином, передаватися не будуть. Не зважаючи на це, 15.02.2024, перебуваючи у м. Ужгороді за місцем здійснення діяльності приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_17 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, діючи на виконання раніше досягнутої попередньої домовленості ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_13 уклали договір, за умовами якого сторони домовились про зміну правового режиму майна, яке є спільною сумісною власністю. На виконання злочинного умислу, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 у пункті 2 цього договору зазначили, що остання, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 набула у власність грошові кошти у сумі 9 000 000 грн та 250 000 доларів США, що еквівалентно 9 500 000 грн за середнім комерційним курсом фінансово-кредитних установ на день укладення договору у спільну сумісну власність подружжя. У пункті 3 вказаного договору ОСОБА_10 та ОСОБА_13 зазначили, що цим договором припиняється право спільної сумісної власності подружжя, у зв`язку з чим грошові кошти, вказані у пункті 2 цього договору, є особистою приватною власністю ОСОБА_13 . З метою легалізації грошових коштів, у пункті 4 цього договору вони зазначили, що за домовленістю сторін ОСОБА_13 без будь-якого примусу, насильства або якихось погроз подарувала, а ОСОБА_10 прийняв у дар грошові кошти в сумі 5 000 000 грн та 200 000 доларів США, що еквівалентно 7 600 000 грн за середнім комерційним курсом фінансово-кредитних установ на день укладення цього договору, а разом - 12 600 000 грн. З метою створення ознак законності походження вказаних коштів, у пункті 5 цього договору ОСОБА_10 та ОСОБА_13 зазначили, що остання стверджує, що дійсно є власником грошових коштів. На виконання злочинного умислу, направленого на легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 скріпили вказаний договір своїми підписами, після чого приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_17 посвідчила його та зареєструвала у реєстрі за №

129. Таким чином, 15.02.2024 ОСОБА_10 , діючи з прямим умислом, уклавши договір про набуття ним у власність від ОСОБА_13 готівкових коштів у сумі 12 600 000 грн, маскуючи таким чином джерело походження майна, легалізував грошові кошти у вказаній сумі, обставини одержання яких вказують на їх злочинне походження. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, з метою створення уявлення про законність походження грошових коштів та маскування злочинного способу їх отримання, ОСОБА_10 24.02.2024 о 19:05 год подав повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, у якому він зазначив, що 15.02.2024 отримав подарунок у грошовій формі у розмірі 12 634 680 грн, вказавши джерелом походження доходу ОСОБА_13 . Далі, 31.03.2024 о 12:44 год, з метою створення уяви про наявність у ОСОБА_13 готівкових коштів, достатніх для дарування ОСОБА_10 5 000 000 грн та 200 000 доларів США, та їх походження із законних джерел, ОСОБА_10 подав щорічну декларацію за 2023 рік. У ній він вказав, серед іншого, наявність станом на 31.12.2023 у ОСОБА_13 готівкових коштів у розмірі 290 000 доларів США та 13 325 000 грн. Вказані вище дії, забезпечили останньому можливість легалізувати грошові кошти у розмірі 12 600 000 грн, що більше ніж у шість тисяч разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений станом на 15.02.2024 та відповідно до п. 1 примітки до ст. 209 КК України є великим розміром. При цьому, 27.06.2024 під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_3 за місцем проживання ОСОБА_13 виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 320 000 доларів США та 240 100 євро, що з урахуванням середньорічного курсу у гривневому еквіваленті становить 23 281 113,04 грн. Також, 24.06.2024 під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_10 виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 171 550 доларів США та 150 000 євро, що з урахуванням середньорічного курсу у гривневому еквіваленті становить 13 405 652,76 грн. Усього за місцем проживання ОСОБА_13 та ОСОБА_10 через три місяці після укладення договору дарування грошових коштів виявлено та вилучено 36 686 765 грн, що значно перевищує розмір грошових коштів, які вказані особи могли здобути у законний спосіб. Детектив указує, що під час досудового розслідування встановлені наступні фактичні обставини, які вказують на злочинне походження легалізованих грошових коштів. Органом досудового розслідування встановлено відсутність законних джерел доходів для накопичення ОСОБА_13 готівкових коштів, достатніх для дарування 15.02.2024 ОСОБА_10 12 600 000 грн. Крім того, у серпні 2023 року ОСОБА_10 вчиняв активні дії, направлені на отримання ним неправомірної вигоди за вчинення або невчинення дій в інтересах тих, хто надає неправомірну вигоду. Зокрема, встановлені систематичні факти висловлювання ОСОБА_10 у вказаний період часу прохань ОСОБА_11 про надання йому неправомірної вигоди у сумі від 25 000 євро до 200 000 євро та створення ОСОБА_10 умов для отримання за аналогічних обставин неправомірної вигоди від інших невстановлених слідством осіб. Також, у травні-серпні 2022 року ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 3 705 472 грн, 120 000 євро та 60 000 доларів США для їх використання у благодійній діяльності. При цьому, грошові кошти у сумі 3 705 472 грн внесені на рахунок благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд ОСОБА_39», що може свідчити про їх дійсне подальше використання на благодійні потреби. Разом з тим, грошові кошти у сумі 120 000 євро та 60 000 доларів США передані довіреною особою ОСОБА_11 . ОСОБА_10 у вигляді готівкових коштів, який останній начебто витратив на організацію благодійних вечорів за кордоном, на підтвердження чого надав ОСОБА_11 листи від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_15 з відомостями про використання отриманих коштів. Натомість, під час досудового розслідування слідством не встановлено, що вказані готівкові грошові кошти, отримані ОСОБА_10 , згодом дійсно передавалися фізичній особі-підприємцю ОСОБА_15 та використовувалися для благодійних потреб. З наведеного вбачається, що грошові кошти у сумі 120 000 євро та 60 000 доларів США могли бути використані ОСОБА_10 після їх отримання у готівковій формі іншим шляхом, у тому числі для задоволення особистих корисливих інтересів ОСОБА_10 після передачі їх останньому. При цьому, обставини їх фактичного отримання можуть свідчити про обман або зловживання довірою з боку ОСОБА_10 відносно ОСОБА_11 з метою заволодіння вказаними коштами. Крім того, органом досудового розслідування встановлені факти, що можуть свідчити про заволодіння ОСОБА_10 грошовими коштами у сумі 25 000 євро у липні 2022 року та 40 000 доларів США у грудні 2022 року, отриманими як благодійні внески під час організації благодійних заходів за участю ОСОБА_10 та ОСОБА_13 . Таким чином, ОСОБА_10 підозрюється у набутті майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, джерела його походження, вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинені у великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України. У 2025 році ОСОБА_10 шляхом заповнення на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції подана декларація за 2024 рік. Заповнюючи її, ОСОБА_10 достеменно ознайомився з інформаційними повідомленнями стосовно обов`язку декларанта внесення повних та достовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, які система електронного декларування автоматично генерувала при переході від розділу до розділу декларації та остаточному її підписанні. ОСОБА_10 , будучи народним депутатом України, 30 березня 2025 року о 14:12 год подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік. Відповідно до змісту цієї декларації у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» ОСОБА_10 задекларував дохід у вигляді подарунку у грошовій формі у розмірі 12 634 680 грн із зазначенням як джерела доходу ОСОБА_13 . Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 з метою маскування джерела походження майна, яке могло бути набутим злочинним шляхом, завищив розмір наявних у його дружини готівкових заощаджень у відповідних щорічних деклараціях. З цією метою, у відповідних щорічних деклараціях, поданих ОСОБА_10 за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, останній вказував поступове збільшення готівкових заощаджень ОСОБА_13 . У результаті таких дій, він задекларував збільшення готівкових заощаджень ОСОБА_13 станом на 31.12.2023 у порівнянні з відомостями, задекларованими у щорічній декларації за 2019 рік, на 275 000 доларів США та 12 345 000 грн, та відповідне зменшення власних готівкових заощаджень на 1 458 655,6 грн. При цьому, органом досудового розслідування встановлено, що станом на 31.12.2023 з урахуванням встановлених законних джерел походження коштів та понесених видатків ОСОБА_13 могла володіти грошовими коштами на суму не більше 9 529 535,60 грн, а ОСОБА_10 міг володіти грошовими коштами на суму не більше 8 083 671,52 грн. Загальна сума грошових активів ОСОБА_13 та ОСОБА_10 станом на 31.12.2023, набута із законних джерел, могла складати 17 613 207,12 грн. Разом з тим, у щорічній декларації за 2023 рік він задекларував 7 716 101,4 грн власних готівкових коштів та 23 931 402 грн готівкових коштів дружини, а усього 31 647 503,4 грн. Різниця між загальною сумою грошових активів, які могли бути набутими із законних джерел та загальною задекларованою сумою становить 14 034 296,28 грн. Окрім цього, 15.02.2024 ОСОБА_10 уклав договір про набуття ним у власність від ОСОБА_13 готівкових коштів у сумі 12 600 000 грн, маскуючи таким чином джерело походження майна, легалізував грошові кошти у вказаній сумі, обставини одержання яких вказують на їх злочинне походження. Таким чином, у порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_10 , будучи народним депутатом України, подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи за 2024 рік, зазначивши недостовірні відомості про отримання ним доходу у вигляді подарунку у грошовій формі у розмірі 12 634 680 грн ним від ОСОБА_13 . Відомості, подані ОСОБА_10 у декларації відрізняються від достовірних на загальну суму 12 634 680 грн, тобто на суму понад 2 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Таким чином, ОСОБА_10 підозрюється в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», коли такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України. Щодо застосування запобіжного заходу Детектив у клопотанні вказує, що 29.06.2026 ОСОБА_10 у межах кримінального провадження № 42023000000001416 від 25.08.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2, ч. 4 ст. 368 КК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, у їх сукупності та взаємозв`язку. Звернення із клопотанням, детектив обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), які дають підстави для застосування стосовно ОСОБА_10 запобіжного заходу: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення. Детектив указує, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків. А тому, детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, але в межах строку досудового розслідування, із можливістю внесення застави у розмірі 6 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 19 968 000 гривень, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК. (2) Позиції учасників провадження Прокурори підтримали доводи клопотання. Указали, що докази у справі є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_10 у вчиненні злочинів. Наявні всі п`ять ризиків кримінального провадження, що є підставою для застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_10 . Просили застосувати стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, адже ризики є винятковими. При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурори просили визначити розмір застави у розмірі 19 968 000 гривень. Така сума не є для нього непомірною та співвідноситься з ризиками кримінального провадження. Сторона захисту заперечила з приводу заявленого клопотання. Захисник ОСОБА_18 просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що слідством не зафіксовано розмов та дій ОСОБА_10 , які б могли свідчити про наявність в його діях ознак складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України. До матеріалів клопотання не долучено жодного доказу, отриманого в результаті проведення негласних слідчих дій. Його приватне спілкування не документувалось. Натомість до матеріалів долучено документи складені в результаті дослідження аудіозаписів створених ОСОБА_12 шляхом вчинення цілеспрямованих дій по прихованій фіксації приватного спілкування особою не уповноваженою на здійснення такої діяльності. Створені в порушення законної процедури аудіозаписи та похідні від них докази є очевидно недопустимими. Інших достовірних та допустимих доказів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України суду не надано. Покази ОСОБА_12 слід оцінювати критично, з огляду на причетність його до злочинної організації, відомої під назвою «хімпром», з діяльністю якої боровся ОСОБА_10 . Представники такої організації прямо заінтересовані в дискредитації ОСОБА_10 , фальсифікації нібито його незаконної діяльності. До матеріалів клопотання не долучено жодних матеріалів, які б пояснювали підставу для початку досудового розслідування та яким чином сторона обвинувачення отримала відомості про свідка ОСОБА_12 і здійснила його виклик для допиту. До матеріалів клопотання не долучено доказів про наявність будь-яких дій чи пропозицій від ОСОБА_10 направлених на надання неправомірної вигоди. Відсутні відомості про те, які саме дії він повинен був вчинити в інтересах ОСОБА_11 за надання неправомірної вигоди. Натомість у підозрі зазначено абстрактні формулювання. Що стосується легалізації, то захисник указав, що договір між ОСОБА_10 та ОСОБА_13 є дійсним, нотаріально посвідченим, укладеним та реально виконаним шляхом передачі грошових коштів. Сам правочин не скасовано рішенням суду. НАЗК проводило перевірку щорічної декларації за 2022 рік і не встановило ознак недостовірності активів. Також захисник указав, що ризики відсутні, сума застави у 19 968 000 гривень є завідомо для підозрюваного непомірною. Стороною обвинувачення не доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_10 . Притягнення його до відповідальності є тиском НАБУ на незалежність українського парламенту, з метою незаконного впливу на законодавчий процесу. Захисник ОСОБА_19 підтримав доводи іншого захисника. Вказав, що підозра є необґрунтованою. ОСОБА_10 не міг ніяким чином впливати на так звані «кол-центри», а також на можливе досудове розслідування щодо їх діяльності. У повідомленні про підозру використано багато оціночних понять, воно є не конкретним. Договір між ОСОБА_10 та ОСОБА_13 є дійсним, не скасований в судовому порядку. Ризики є необґрунтованими. Просив клопотання залишити без задоволення. Підозрюваний ОСОБА_10 підтримав думку своїх захисників. Вказав, що ніяких хабарів він ніколи не просив та не отримував. Все своє життя він займався законною діяльністю, заробляв кошти легально, сплачував податки. Твердження про злочинність походження коштів є надуманим, а такий факт повинно встановлювати НАЗК, яке неодноразово перевіряло його декларації. Ніяких претензій до нього ніколи не було. При розлученні, як прийнято в демократичному суспільстві, він з колишньою дружиною розділив набуте майно. Зараз відбувається вплив на нього, як представника законодавчої гілки влади. (3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час вирішення клопотання За результатами дослідження клопотання та доданих до нього матеріалів, з урахуванням думки учасників провадження, слідчий суддя доходить висновку, що до ОСОБА_10 слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави. Стаття 29 Конституції України гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Розділ ІІ КПК визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК, віднесені також запобіжні заходи. Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: - існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; - потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; - може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК. Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Частина третя ст. 176 КПК встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК). При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено частиною першою статті 178 КПК. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Стаття 184 КПК визначає вимоги до змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів. Згідно з положеннями статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (1), наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (2), недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (3). З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно перевірити: 1) чи відповідає подане клопотання вимогам, визначеним у ст. 184 КПК? 2) чи є ОСОБА_10 підозрюваним? 3) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінальних правопорушень? 4) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК? 5) чи наявні інші обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК? 6) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження? 7) який розмір застави необхідно визначити? 8) які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК, необхідно покласти на підозрюваного? Слідчому судді необхідно дослідити окремо кожне із зазначених питань, за результатами чого постановити відповідне рішення. (3.1) Клопотання про застосування запобіжного заходу, відповідає вимогам, визначеним у ст. 184 КПК Клопотання подане в межах предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. Його зміст містить в загальних рисах усі необхідні відомості, що визначені п. 1-7 ч. 1 ст. 184 КПК. Виконано вимоги ч. 2 ст. 184 КПК, а саме копію клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надано ОСОБА_10 за три години до початку його розгляду. Згідно розписки, о 17:14 01.07.2026 вручено копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доданих до нього матеріалів. До клопотання додано документи, визначені ч. 3 ст. 184 КПК. (3.2) ОСОБА_10 має статус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні Запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру (ч. 1 ст. 42 КПК). Згідно з ч. 1 ст. 276 КПК повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку, серед іншого, обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 481 КПК письмове повідомлення про підозру народному депутату України здійснюється Генеральним прокурором (виконувачем обов`язків Генерального прокурора) або заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Згідно з ч. 2 ст. 481 КПК Генеральний прокурор (виконувач обов`язків Генерального прокурора), його заступник може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу. 29 червня 2026 року заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_20 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_10 . В тексті повідомлення міститься доручення заступника Генерального прокурора - керівника САП здійснити письмове повідомлення про підозру народному депутату України ОСОБА_10 29.06.2026 о 15:20 год прокурором ОСОБА_21 , в присутності адвоката ОСОБА_22 , вручено ОСОБА_10 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2, ч. 4 ст. 368 КК України. Таким чином, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_10 вручено в день його складення. Дотримані вимоги положень ст. 481 КПК щодо застосування стосовно народного депутата України особливого порядку кримінального провадження. Отож, відповідно до вимог ст. 42 КПК, ОСОБА_10 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і стосовно нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу. (3.3) ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2, ч. 4 ст. 368 КК України Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Проте воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Зважаючи на неї, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення. Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду. Так, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_10 міг вчинити саме ці злочини). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті. В цьому кримінальному провадженні йдеться про можливе вчинення ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2, ч. 4 ст. 368 КК України. Частина друга статті 209 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за набуття майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, джерела його походження, вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинені у великому розмірі. Згідно з п. 1 примітки до ст. 209 КК України легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, визнається вчиненою у великому розмірі, якщо предметом злочину було майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частина друга статті 366-2 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Згідно примітки до ст. 366-2 КК України суб`єктами декларування у цій статті цього Кодексу є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Частина четверта статті 368 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за прохання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища. Згідно з п. 1 примітки до ст. 368 КК України неправомірною вигодою в особливо великому розмірі вважається вигода, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Відповідно до п. 3 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у статті 368 цього Кодексу є народні депутати України. Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурорами поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2, ч. 4 ст. 368 КК України. Окрім цього, для визначення можливості вчинення ОСОБА_10 вказаних кримінальних правопорушень слідчий суддя дослідив відомості, надані сторонами, зокрема в їх копіях: - присяга, складена народним депутатом України ОСОБА_10 29.08.2019; - письмове попередження про встановлені законами України обмеження, заборони та вимоги, пов`язані з виконанням повноважень народного депутата України ОСОБА_10 від 28.08.2019; - письмове зобов`язання ОСОБА_10 про дотримання вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»; - постанова Верховної Ради України від 18.10.2022 № 2686-ІХ «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів неефективної діяльності Державного агентства лісових ресурсів України, Державного агентства водних ресурсів України та Державної екологічної інспекції України, їх територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, які могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів». Згідно з нею, ОСОБА_10 обрано головою цієї Тимчасової слідчої комісії; - постанова Верховної Ради України від 30.05.2023 № 3128-ІХ «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів незаконної діяльності у сфері фінансових послуг та ринків фінансових послуг, яка здійснюється з використанням інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем та електронних комунікаційних мереж». Згідно з нею, ОСОБА_10 не є членом цієї ТСК; - протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 27.08.2023; - заява ОСОБА_12 від 27.08.2023 про добровільну передачу до НАБУ належного йому мобільного телефону Iphone 14 Pro Max; - лист директора БО «Всеукраїнський благодійний фонд ОСОБА_5» від 28.04.2022 № 27/04-2, яким висловлюється подяка за сприяння в отриманні благодійної допомоги в розмірі 2 925 490 грн від ОСОБА_11 ; - лист директора БО «Всеукраїнський благодійний фонд ОСОБА_5» від 20.05.2022 № 20/05-2, яким висловлюється подяка за сприяння в отриманні благодійної допомоги в розмірі 779 982 грн від ОСОБА_11 ; - листи ОСОБА_15 від 18.05.2022, 14.06.2022, 02.08.2022, якими висловлюється подяка ОСОБА_11 за допомогу у вигляді надання грошових коштів у розмірі 40 000 євро, 60 000 доларів США та 80 000 євро; - протокол огляду від 24.06.2026, яким оглянуто комп`ютерні дані на сайті mvs.gov.ua. Виявлено, що ОСОБА_11 переховується від органів прокуратури; - протокол огляду від 29.01.2026, яким оглянуто CD диск Verbatim DVD-R 4.7 GB на якому збережено аудіо та відеозапис судового засідання від 23.01.2026 у справі № 991/256/26 (провадження № 1-кс/991/260/26) за результатами розгляду клопотання детектива про допит свідка у кримінальному провадженні № 42023000000001416 від 25.08.2023; - протокол огляду від 26.10.2023, яким оглянуто документи в електронній формі, розміщені в мережі Інтернет, а саме телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; - протокол огляду від 02.11.2023, яким оглянуто компакт диск DVD+R, який є додатком до протоколу огляду від 26.10.2023; - протокол огляду від 27.01.2026, яким оглянуто документи в електронній формі, розміщені в мережі Інтернет, а саме телеграм-каналу « ОСОБА_23 »; - лист заступника начальника управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у місті Києві від 14.12.2024 про надання інформації щодо повідомлень від народного депутата України ОСОБА_10 щодо діяльності «кол-центрів»; - заяви ОСОБА_10 про ймовірне вчинення злочинів, пов`язані з діяльністю «кол-центрів»; - протокол огляду від 28.05-02.06.2025, яким оглянуто карту пам`яті GoodRam microSD 64 GB; - висновок експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 25.03.2025 № КСЕ-19-23/69643 за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису та судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи; - висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 26.12.2025 № 5324/25-35.1/5325/25-35.2 за результатами проведення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи; - протокол огляду від 17.07.2024, яким оглянуто матеріали кримінального провадження № 12024041650001048 від 20.06.2024 та додатки до нього - протокол огляду речей від 03.07.2024, яким оглянуто грошові кошти, цінності та мобільний телефон, вилучені від час обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 та протоколи обшуку; - протокол огляду від 26.08.2024, яким оглянуто відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суму доходів, отриманих самозайнятою особою, розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб, а також загальну суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи; - протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 17.02.2025; - договори купівлі-продажу майна; - протокол допиту свідка ОСОБА_24 від 05.02.2026; - лист генерального директора ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ «СКАЙЛАЙН ЕКСПРЕС» від 04.07.2025 № 2796 з додатками - лист № 01/07-1 від 01.07.2025, рахунки та платіжні доручення; - лист генерального директора ТОВ «Джоін Ап!» від 28.08.2025 № 2808/25 з додатками - банківська виписка та меморіальний ордер; - лист директора ТОВ «Тревел Редіенс» від 01.09.2025 № 01/09/25-01; - лист генерального директора ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ СКАЙАП» від 12.08.2025 № 1208/25 з додатками - листи, платіжна інструкція та звіт; - протокол допиту свідка ОСОБА_25 від 02.09.2025; - протокол огляду від 28.08.2025, яким оглянуто інтернет-ресурс kasostudio.com/ru/; - протокол огляду від 26.08.2025, яким оглянуто інтернет-ресурс - веб-сторінки під назвою «В гостях у; Салона красоти ОСОБА_26 »; - протокол допиту свідка ОСОБА_27 від 23.08.2025; - протокол допиту свідка ОСОБА_28 від 18.05.2026; - договір на виготовлення меблів від 07.09.2022 та додатки до нього; - протокол огляду від 24.02.2025, яким оглянуто інтернет-сторінки в мережі Instagram акаунта, який належить ОСОБА_13 , а також відомості з електронних систем бази даних; - актовий запис про шлюб від 03.08.2016; - рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18.01.2024 про розірвання шлюбу; - протокол огляду від 16-17.04.2026, яким оглянуто НЖМД Toshiba HDD 2TB, на якому збережено копію мобільного телефону iPhone 15 Pro Max, який було вилучено під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 ; - протокол огляду від 18-26.05.2026, яким оглянуто НЖМД Toshiba HDD USB3 2 TB EXT, на якому збережено копію мобільного телефону iPhone 17, який було вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_4 ; - протокол огляду від 26.03-06.04.2026, яким оглянуто матеріали кримінального провадження та відомості про рух коштів в АТ «Укрексімбанк»; - протокол огляду від 26.03-06.04.2026, яким оглянуто інформацію з веб сайту НБУ, матеріали кримінального провадження та відомості про рух коштів в АТ КБ «Приватбанк»; - щорічні декларації ОСОБА_10 за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки; - договір від 15.02.2024 про зміну правового режиму майна та дарування; - протокол огляду від 09-18.02.2026, яким оглянуто інформацію з веб сайту НБУ, з веб сайту НАЗК, матеріали кримінального провадження, відомості про рух коштів в АТ КБ «Приватбанк» та АТ КБ «Глобус»; - інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності. В контексті обґрунтованості підозри слідчий суддя також бере до уваги надані захисниками та підозрюваним пояснення та відомості під час судового засідання, які проте не спростовують наявності сукупності фактичних даних, які свідчать про ймовірність вчинення підозрюваним вказаних злочинів. Для визнання на даному етапі підозри не обґрунтованою, на переконання слідчого судді повинні бути обставини, які б беззаперечно та прямо стверджували б, що версія сторони обвинувачення є неспроможною. При цьому, такі факти мали б вказувати, що правова позиція захисту є єдино можливою в даному конкретному випадку й інша версія подій є малоймовріною. Разом з тим, позиція захисту щодо необґрунтованості підозри, зокрема щодо вчинення злочинів ОСОБА_10 та інші твердження, не є настільки неспростовними та однозначними, що давали б змогу дійти висновку про необґрунтованість підозри. Усі ці суперечливі доводи сторін будуть встановлюватись судом при розгляді справи по суті, у разі направлення до суду обвинувального акту. Доводи сторони захисту щодо недопустимості зібраних доказів, слідчий суддя відхиляє, оскільки очевидних ознак недопустимості докази сторони обвинувачення не містять, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, їх визнання недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті. З урахуванням досліджених документів, слідчий суддя доходить переконання, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_10 вказаних кримінальних правопорушень. Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування стосовно нього запобіжного заходу. (3.4) Слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків вчинення підозрюваним дій, визначених статтею 177 КПК Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому. У клопотанні детектив вказує на ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду (1), знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (2), незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (3), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (4); вчинити інше кримінальне правопорушення (5).

1. На переконання слідчого судді, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_10 , суворість можливого покарання, пов`язані із цим негативними для особи наслідками та інші обставини. ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2, ч. 4 ст. 368 КК України. Санкція ч. 2 ст. 209 КК України відносить цей злочин до тяжких, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. За злочин, передбачений ч. 2 ст. 366-2 КК України передбачено покарання у виді штрафу від шести тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Цей злочин є нетяжким. Санкція ч. 4 ст. 368 КК України відносить цей злочин до особливо тяжких, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_10 у сукупності з іншими обставинами. Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_10 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 (дійсний до 17.12.2035) У період з січня 2018 по липень 2023 року (тобто вже після введення в Україні воєнного стану) він 27 разів перетинав державний кордон України в різних пунктах пропуску. Також, слідчий суддя бере до уваги відомості зазначені у клопотанні. 29.08.2019 ОСОБА_10 набув статус народного депутата України та є ним дотепер. Він є: - заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури; - членом Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів; - членом депутатської групи «Відновлення України»; - співголовою групи з міжпарламентських зв`язків з Державою Катар; - співголовою групи з міжпарламентських зв`язків з Соціалістичною Республікою В`єтнам; - співголовою групи з міжпарламентських зв`язків з Угорщиною; - заступником співголови групи з міжпарламентських зв`язків з Об`єднаними Арабськими Еміратами; - членом групи з міжпарламентських зв`язків з Королівством Іспанія; - членом групи з міжпарламентських зв`язків з Королівством Саудівська Аравія; - членом групи з міжпарламентських зв`язків з Республікою Індія; - членом групи з міжпарламентських зв`язків з Сполученими Штатами Америки; - за період з 29.08.2019 до 06.02.2023 був заступником голови депутатської фракції політичної партії «Слуга народу». Вказане свідчить про наявність у підозрюваного ОСОБА_10 широкого кола зв`язків, набутих ним за час здійснення депутатських повноважень, у тому числі з представниками ряду іноземних держав, які останній може використати для тривалого перебування за межами України з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, тривалий період часу підозрюваний ОСОБА_10 був заступником найбільшої за складом депутатської фракції, що давало йому можливість набути широкого кола зв`язків з представниками державних та правоохоронних органів. Вказані зв`язки також можуть бути використані ОСОБА_10 для організації свого виїзду за межі території України, у тому числі поза межами пунктів пропуску через державний кордон України. Професійні та службові зв`язки зі службовими особами органів державної влади та представниками іноземних держав ОСОБА_10 можуть бути використані ним з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкриміновані кримінальні правопорушення, адже підозрюваний має комунікацію та сталі зв`язки не лише з іншими народними депутатами України, а і з представниками органів влади іноземних держав. ОСОБА_10 ймовірно вживає заходи з метою приховування інформації щодо свого фактичного місця перебування, а також транспортних засобів, якими користується. Так, він офіційно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Одночасно із цим, фактично він проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку оформлено на ОСОБА_29 . Останній є сином бізнес-партнера ОСОБА_10 . ОСОБА_10 тривалий період часу користується транспортним засобом, який зареєстрований на іншу особу, зокрема: MERCEDES-BENZ EQV, 2021 року випуску, який зареєстрований за ОСОБА_30 . При цьому, ОСОБА_31 фактично є водієм ОСОБА_10 . Транспортні засоби MERCEDES-BENZ EQV та SKODA KODIAQ, які зареєстровані за ОСОБА_32 , використовуються ОСОБА_10 для заїзду на територію Верховної Ради України, що може свідчити про фактичне володіння ОСОБА_10 вказаними транспортними засобами та їх оформлення на довірених осіб з метою приховування реального власника. Майновий стан підозрюваного свідчить про реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду. З цією ж метою, ОСОБА_10 може використати й грошові кошти, які він отримав внаслідок здійснення злочинної діяльності. Також, слідчий суддя враховує, що за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_10 міг використовувати свою колишню дружину ОСОБА_13 для оформлення на її ім`я належного підозрюваному майна та використання її підприємницьких доходів для маскування походження майна, отриманих ним ймовірно з незаконних джерел. Зазначені обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_10 може переховуватися з огляду на покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих правопорушень. Практика систематичного виїзду за межі України та майновий стан підозрюваного свідчать про реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

2. У засіданні встановлено, що існує ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Слідчий суддя бере до уваги доводи у клопотанні, що ОСОБА_10 може використати набуті особисті зв`язки, зокрема серед народних депутатів України, а також інших осіб, з метою вжиття ними заходів щодо знищення, приховування або спотворення речей та (або) документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, у тому числі тих, що знаходяться у володінні органів державної влади та юридичних осіб, а також може здійснювати перешкоди в отриманні (вилученні) таких речей і документів стороною обвинувачення. Зафіксоване вчинення підозрюваним ОСОБА_10 активних дій, направлених на знищення можливих доказів його незаконної діяльності, а саме механічне пошкодження підозрюваним належних йому мобільних телефонів під час вчинення процесуальних дій за його участі в іншому кримінальному провадженні. Оскільки досудове розслідування триває, процес збору доказів ще не завершений, слідчий суддя доходить висновку, що наразі існує реальна вірогідність того, що підозрюваний ОСОБА_10 особисто або за сприяння інших осіб може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3. У засіданні встановлено ризик впливу підозрюваного на свідків у цьому провадженні. КПК встановлює таку процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК). Варто зазначити, що такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Як убачається з матеріалів, доданих до клопотання, до подій описаних у повідомленні про підозру ОСОБА_10 було залучено велику кількість людей, які виконували різноманітні функції. Частина з них вже є свідками у цьому кримінальному провадженні, інша частина очевидно будуть допитані в якості свідків щодо відомих їм обставин, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження. З огляду на їх участь у таких подіях, слідчий суддя доходить висновку, що їх показання можуть мати важливе значення для цього кримінального провадження. А в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, не будучи обмеженим у спілкуванні з ними, ОСОБА_10 може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки з іншими особами, впливати на таких свідків з метою спонукання їх до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі. Наявність процесуального статусу підозрюваного дозволяє ОСОБА_10 знати не лише повні їх дані, а й зміст наданих ними свідчень. При цьому, орган досудового розслідування міг ще не встановити всіх свідків, яким можуть бути відомі обставини можливого вчинення злочинів. Не виключено, що існують й інші причетні до його вчинення особи, про яких може бути обізнаний сам підозрюваний. Також, слідчий суддя зважає на доводи детектива на обґрунтування цього ризику. ОСОБА_10 є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024, де йому висунуто обвинувачення за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146 КК України - організація незаконного позбавлення волі або викрадення людини. Це вказує на те, що ОСОБА_10 може як самостійно, так і з залученням інших осіб вчинити дії, направлені на фізичний або психологічний примус свідків до дачі завідомо неправдивих показань, відмови від дачі показань, зміни показань. Він може залучати представників державних органів для тиску на свідків, погроз мобілізацією, ініціювання проведення щодо них слідчих дій тощо.

4. У засіданні встановлено, що існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Слідчий суддя враховує, що у ОСОБА_10 наявні формальні та неформальні зв`язки з народними депутатами України, представниками органів Національної поліції України, інших органів державної влади. Вказані зв`язки він може використати для несанкціонованого отримання інформації про стан досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, призначені до експертних установ зі сфери управління Міністерства юстиції України та Міністерства внутрішніх справ України експертизи у кримінальному провадженні, через наявні неформальні зв`язки впливати на стан їх виконання. Будучи обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024, ОСОБА_10 неодноразово ухилявся від явки до суду, за що на останнього судом накладалося грошове стягнення та надавався дозвіл на застосування приводу, що свідчить про можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки за викликом до сторони обвинувачення, ухилення від отримання процесуальних документів тощо, вжиття заходів, направлених на затягування досудового розслідування. Такі обставини у їх сукупності свідчать про схильність і можливість ОСОБА_10 як безпосередньо, так і з використанням третіх осіб приховувати важливу для органу досудового розслідування інформацію, зокрема про коло зв`язків, та здійснювати вплив шляхом вчинення дій щодо перешкоджання досудовому розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Схильність підозрюваного ОСОБА_10 до перешкоджання досудовому розслідуванню може бути також реалізована шляхом штучного створення доказів невинуватості з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого корупційного злочину.

5. У засіданні не встановлено ризик вчинити інше кримінальне правопорушення В обґрунтування такого ризику, детектив указує наступне. Досудовим розслідуванням установлено, що підозрюваний ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146 КК України у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024. Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні у співучасті вказаних кримінальних правопорушень розглядається Шевченківським районним судом міста Дніпра (справа № 932/12656/24). З урахуванням дати внесення до ЄРДР кримінального провадження № 12024041650001048 вбачається, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується було вчинено у 2024 році, після того, як у серпні 2023 року ОСОБА_10 фактично було вчинено кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 368 КК України та у лютому 2024 року - за ч. 2 ст. 209 КК України, які розслідуються у вказаному кримінальному провадженні. Незважаючи на це, 30.03.2025 ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366-2 КК України, яке розслідується у вказаному кримінальному провадженні. Вказане може свідчити про схильність та можливість ОСОБА_10 , не зважаючи на вже задокументовані факти його злочинної діяльності, продовжувати свою злочинну діяльність, у тому числі шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень. На переконання слідчого судді, доводи детектива про можливість ОСОБА_10 вчинити інше кримінальне правопорушення є необґрунтованими та не підтверджується наданими матеріалами клопотання. Сам по собі факт обвинувачення в іншому кримінальному провадженні не вказує на ризик вчинення ще одного кримінального правопорушення. Слідчий суддя зауважує, що будь-які достатні підстави вважати, наявність такого ризику, без надання вагомого і достатнього підтвердження цього є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості. Отож, детективом не наведено, а прокурорами не обґрунтовано конкретних та переконливих фактів, які б свідчили про реальне, а не гіпотетичне існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення ОСОБА_10 . У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя дійшов висновку про наявність чотирьох ризиків кримінального провадження, передбачених ст. 177 КПК, а саме - 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Доводи сторони захисту про відсутність таких ризиків не спростовують наведених вище висновків слідчого судді. Отож, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного провадження. (3.5) Слідчим суддею враховуються обставини на підставі наданих сторонами матеріалів При вирішенні питання про застосування стосовно ОСОБА_10 запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності такі обставини: - надані відомості свідчать про наявність доказів на підтвердження вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2, ч. 4 ст. 368 КК України; - злочин за ч. 2 ст. 366-2 КК України є нетяжким, за ч. 2 ст. 209 КК України - тяжким, за ч. 4 ст. 368 КК України - особливо тяжким. При цьому, кримінальне правопорушення за ст. 366-2 КК України є пов`язаним з корупцією, а злочин за ст. 368 КК України є корупційним кримінальним правопорушенням, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. Таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права; - станом на день вирішення клопотання ОСОБА_10 виповнилося 54 роки. Слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили, що вік та стан здоров`я підозрюваного перешкоджає застосуванню стосовно нього запобіжного заходу; - ОСОБА_10 не одружений, має на утриманні малолітнього сина 2017 року народження та батька 1948 року народження. Стороною захисту долучено документи про стан здоров`я останнього, що свідчать про необхідність лікування та догляду; - ОСОБА_10 є народним депутатом України; - відомості про репутацію підозрюваного відсутні; - характеристику майновому стану підозрюваного буде надано нижче; - підозрюваний ОСОБА_10 раніше не судимий; - ОСОБА_10 є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024 за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146 КК України. Ухвалою суду від 14.05.2026 в цьому кримінальному провадженні йому продовжено запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до 12.07.2026; - ОСОБА_10 підозрюється у тому, що він висловив прохання про надання йому неправомірної вигоди на загальну суму 51 618 850 грн, що є особливо великим розміром. ОСОБА_10 за рахунок реалізації свого злочинного плану замаскував незаконне джерело походження готівкових грошових коштів на загальну суму 14 034 296,28 грн. 15.02.2024 ОСОБА_10 , діючи з прямим умислом, уклавши договір про набуття ним у власність від ОСОБА_13 готівкових коштів у сумі 12 600 000 грн, маскуючи таким чином джерело походження майна, легалізував грошові кошти у вказаній сумі, обставини одержання яких вказують на їх злочинне походження. Докази, якими обґрунтовуються ці обставини є вагомими. (3.6) На думку слідчого судді, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж триманні під вартою зможе запобігти ризикам, встановленим у пункті 3.4 цієї ухвали У світлі конкретних обставин цієї справи слідчий суддя вважає, що достатнім та дієвим стане запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК. Застосування цього запобіжного заходу забезпечить мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження. При цьому, при обранні саме такого запобіжного заходу враховуються вагомість, переконливість та допустимість окремих доказів, долучених до клопотання. Крім того, до суду надійшли окремі заяви ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , які є народними депутатами України та готові забезпечити явку підозрюваного до органу досудового розслідування або суду, ручаються за його належну поведінку. Також, до суду надійшла заява ОСОБА_36 про взяття особи на поруки. Вказує, що він є заступником голови ГО «Ветеранів АТО «Повітряний патруль» та готовий забезпечити явку підозрюваного до органу досудового розслідування або суду, ручається за його належну поведінку. Подані заяви ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 та ОСОБА_36 , які бажали взяти на поруки підозрюваного не може бути задоволено, адже виключно їх письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, за відсутності переконливих доводів щодо реальної їх можливості здійснити вплив на процесуальну поведінку підозрюваного, є очевидно недостатньо, аби дійти висновків про можливість застосування відповідного виду запобіжного заходу. Так, на думку слідчого судді, застосування стосовно ОСОБА_10 більш м`якого запобіжного заходу, аніж застава, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Слідчий суддя враховує інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме запобіжний захід у вигляді застави. Водночас, менш суворий запобіжний захід, ніж застава, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження. Слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінальних правопорушень, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного. (3.7) ОСОБА_10 необхідно визначити запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити з урахуванням описаних нижче обставин Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК). Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК), у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК). У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК). Визначаючи розмір застави у передбачених законом межах, слідчий суддя зважає на таке. Обставини вчинення кримінальних правопорушень, полягали у тому, що у ОСОБА_10 , який є народним депутатом України виник злочинний умисел, спрямований на використання своєї влади та службового становища з метою одержання неправомірної вигоди за вчинення ним, в інтересах ОСОБА_11 дій у вигляді невтручання у діяльність та економічні інтереси останнього, а також сприянню його економічним інтересам. ОСОБА_10 вирішив просити у ОСОБА_11 неправомірну вигоду у вигляді: окремої щомісячної грошової винагороди; разової грошової винагороди за кожен окремий епізод вчинення ОСОБА_10 дій в інтересах ОСОБА_11 ; разової грошової винагороди у вигляді окремо визначеної значної суми коштів як передумову для організації співпраці ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в інтересах останнього. При цьому, з метою конспірації, запобігання викриттю своєї злочинної діяльності прохання про надання неправомірної вигоди він вирішив висловлювати не безпосередньо ОСОБА_11 , а своєму похреснику ОСОБА_12 з метою їх подальшої передачі останнім ОСОБА_11 для прийняття відповідного рішення. Він висловив прохання про надання йому неправомірної вигоди на загальну суму 51 618 850 грн, що є особливо великим розміром. ОСОБА_10 за рахунок реалізації свого злочинного плану замаскував незаконне джерело походження готівкових грошових коштів на загальну суму 14 034 296,28 грн. 15.02.2024 ОСОБА_10 , діючи з прямим умислом, уклавши договір про набуття ним у власність від ОСОБА_13 готівкових коштів у сумі 12 600 000 грн, маскуючи таким чином джерело походження майна, легалізував грошові кошти у вказаній сумі, обставини одержання яких вказують на їх злочинне походження. Також, ОСОБА_10 , будучи народним депутатом України, подав завідомо недостовірні відомості у декларації зазначивши недостовірні відомості про отримання ним доходу у вигляді подарунку у грошовій формі у розмірі 12 634 680 грн ним від ОСОБА_13 . Також, слідчий суддя враховує реальність та ймовірність реалізації підозрюваним встановлених раніше ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Враховується також професійне, особисте оточення та ділові зв`язки підозрюваного. Що стосується майнового стану підозрюваного, слідчий суддя враховує надані сторонами відомості. У період з 1998 по квітень 2026 року підозрюваний ОСОБА_10 отримав доходи на загальну суму 10 314 814,77 грн. У щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_10 за 2025 рік, останній декларує наявність у нього готівкових коштів у сумі 291 000 доларів США, 150 000 євро, 700 000 грн, а також 918 844 грн та 1 500 доларів США, розміщених на банківських рахунках. Також, він декларує 11 одиниць ювелірних виробів - дороговартісних годинників, користування квартирою вартістю 7 552 761 грн, паркомісцем вартістю 315 000 грн, транспортним засобом Mercedes-Benz вартістю 3 570 000 грн. За доводами детектива, нерухоме та рухоме майно, яким тривалий час користується ОСОБА_10 для задоволення особистих потреб, оформлено на третіх осіб, а саме ОСОБА_29 , який є сином бізнес-партнера ОСОБА_10 , ОСОБА_37 , який фактично є водієм ОСОБА_10 , що може свідчити про залучення вказаних осіб для оформлення на їх ім`я майна, фактичним власником якого є ОСОБА_10 19.01.2024, тобто через короткий проміжок часу після розірвання шлюбу, ОСОБА_13 видала довіреності на ім`я ОСОБА_38 - сина бізнес-партнера ОСОБА_10 , на розпорядження належною їй часткою у нежилому приміщенні у місті Києві, яка раніше належала ОСОБА_10 , на представництво інтересів як учасника ТОВ «Світ ЛТД» та ТОВ «ВКФ «Римід», учасником яких раніше був ОСОБА_10 . Довіреності було видано строком на десять років до 19.01.2034. Натомість, 13.02.2026, тобто під час активної стадії досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, ОСОБА_13 на підставі відповідних заяв скасувала вказані довіреності. Так само, 04.01.2019, під час перебування у шлюбі з ОСОБА_10 , ОСОБА_13 видала довіреність на ім`я ОСОБА_38 та ОСОБА_10 на представництво її інтересів як учасника ТОВ «Світ ЛТД», ТОВ «ВКФ «Римід», ТОВ «Дружба бранч», ТОВ «Кеплер452», учасником яких раніше був ОСОБА_10 . Довіреність було видано строком на десять років до 04.01.2029. Натомість, 13.02.2026 ОСОБА_13 на підставі відповідної заяви скасувала також і цю довіреність. Вказане може свідчити, що ОСОБА_10 зберіг контроль над частками у нерухомому майні та статутних фондах товариств, які після набуття ним депутатських повноважень формально були переоформлені на ОСОБА_13 і вказані активи підозрюваний може використати для їх відчуження та подальшого використання отриманих коштів. Інкриміновані ОСОБА_10 злочини полягали у проханні про надання йому неправомірної вигоди на загальну суму 51 618 850 грн та легалізації грошових коштів у сумі 12 600 000 грн. Запобіжний захід у вигляді застави має бути достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Так, зважаючи на обставини можливого вчинення злочинів, розмір грошових коштів, які підозрюваний прохав надати та грошових коштів, які було легалізовано (за версією сторони обвинувачення), його достатній майновий стан, ділові та інші зв`язки, інші дані, слідчий суддя вбачає виключність цього кримінального провадження. Оцінка вказаних обставин свідчить про те, що при визначенні розміру застави, необхідно вийти за межі, визначені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК. Визначаючи у ч. 5 ст. 182 КПК можливість виходу за межі найбільшого розміру застави, встановленого для особи, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, КПК не визначає у цьому випадку граничного розміру застави. Критерієм визначення розміру застави у виключних обставинах є необхідність забезпечення балансу помірності суми застави для підозрюваного, що визначається з урахуванням індивідуальних особливостей. У зв`язку з викладеним, на переконання слідчого судді, такій меті цілком може відповідати застава в сумі, що складає 10 000 000 (десять мільйонів) гривень. Саме такий розмір є співрозмірним з майновим станом підозрюваного, предметом злочинів, він є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього. (3.8) Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. У зв`язку з застосуванням до ОСОБА_10 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні із певними застереженнями. Зокрема, зважаючи на встановлений ризик переховування слід зобов`язати підозрюваного здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (якщо такі не здано). Також, ОСОБА_10 слід зобов`язати носити електронний засіб контролю, не відлучатися за межі міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження), повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (залежно від стадії кримінального провадження). Ризик впливу на свідків вказує на необхідність заборонити підозрюваному спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин зазначених у повідомленні про підозру. Вказані обов`язки за своїм характером не є занадто обтяжливими для останнього та покладаються на нього строком на два місяці. Слідчий суддя звертає увагу, що згідно зі ст. 198 КПК висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. На підставі викладеного, слідчий суддя постановив: 1) Клопотання заступника керівника Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково. 2) Застосувати до підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень. 3) Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 . 4) Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки. 5) Покласти на підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки: - прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду (залежно від стадії кримінального провадження); - повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (залежно від стадії кримінального провадження); - не відлучатися за межі міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); - здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (якщо такі не здано); - утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин зазначених у повідомленні про підозру; - носити електронний засіб контролю. 6) Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці. 7) Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави. 8) У задоволенні заяв ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 та ОСОБА_36 щодо обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відмовити. На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідчий суддя ОСОБА_1