Постанова Волинський апеляційний суд № 159/3477/26

Справа № 159/3477/26 Провадження №33/802/673/26 Головуючий у 1 інстанції:Бойчук П. Ю. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 липня 2026 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Завидняка В.І., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 29.05.2026 о 09 год. 35 хв., в м. Ковелі на автодорозі М-19 «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече», 82 км. +500 м., керуючи транспортним засобом марки «DAF XF 480FT», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «KRONE SD», державний номерний знак НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого транспортний засіб «MAN TGL 12.220», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який відкотився назад та скоїв зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив п. 2.3(б) Правил дорожнього руху України, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що суд власноруч зафіксував, що не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого автомобіль МАN відкотився назад та скоїв зіткнення. Вказує на те, що суд визнав і водія автомобіля МАN винним за ст.124 КУпАП, отже якщо суд встановив, що зіткнення відбулося внаслідок руху автомобіль МАN заднім ходом, то водій DAF XF, який зупинився, не міг порушити жодного пункту ПДР. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника Завидняка В.І., який подану апеляційну скаргу підтримував, просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. Приписами ст.245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна. Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями. Твердження захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не заслуговують на увагу, так як повністю спростовуються матеріалами справи. Висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим. Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 678535 від 29.05.2026, складеного щодо нього за порушення вимог п.12.3б ПДР (а.с.1), схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, на якій зафіксовані напрямок руху транспортних засобів, місце зіткнення, розташування автомобілів після зіткнення, перелік видимих пошкоджень автомобілів (а.с.3,4), відеозаписом з камери системи відеоспостереження (а.с.10), а також іншими матеріалами справи. Матеріалами справи підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди з участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .. Приписами п.1.1. Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п.1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пункт 1.9 ПДР передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з п.2.

3. «б» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; Відповідно до п.2 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом - Інструкція), Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 своїм правом скористався, надав пояснення, заперечень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу, невідповідності щодо внесених відомостей до схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі зазначення місце зіткнення транспортних засобів, не заявляв. Згідно відеозапису, на якому зафіксована ДТП, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_3 , зупинився для виїзду на головну дорогу з АЗС, при цьому автомобіль під керуванням ОСОБА_1 під`їхав впритул до задньої частини автомобіля, яким керував ОСОБА_3 , після чого останній, намагаючись здійснити рух, відкотився на незначну відстань назад, внаслідок чого зіткнувся з транспортним засобом (а.с.10). Таким чином, на підставі дослідженого відеозапису місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги, п.2.3б ПДР, внаслідок чого сталась ДТП. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні. Наявні у справі докази: дані схеми ДТП (місце зіткнення, розташування автомобілів після ДТП,), характер та локалізація механічних пошкоджень транспортних засобів, відеозаписи, на яких зафіксовано момент ДТП, свідчать про те, що саме невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.2.3б ПДР перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із виникненням даної ДТП та її наслідками, а отже і про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року. До вказаного протоколу про адміністративне правопорушення додані належно оформлені матеріали, передбачені розділом ІХ «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КупАП» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року. Отже, зі змісту оскаржуваної постанови судді вбачається, що при прийнятті рішення суд повно, об`єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні. Враховуючи вищенаведене, доводи захисника, які викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками місцевого суду. Посилання апелянта на те, що постановою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 червня 2026 року області той же суддя визнав винуватим і ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, на підставі матеріалів, що і в даній справі, не може свідчити про незаконність оскаржуваної ним постанови, оскільки дане рішення суду щодо ОСОБА_3 не є преюдиційним для визнання винуватості іншої особи та не може безумовно свідчити про те, що ОСОБА_1 не порушував вимоги ПДР. Крім того, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ДТП, не виключає відповідальність ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП. Інших об`єктивних доводів, які б спростовували висновки, викладені в оскаржуваній постанові, або свідчили б про порушення норм КУпАП при прийнятті рішення суддею, а також відповідних додаткових доказів в апеляційній скарзі не наведено і до апеляційного суду не надано. Досліджені судом докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б безумовною підставою для скасування постанови судді, під час апеляційного перегляду справи не встановлено. Підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, II О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов