LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС686/16152/24

від 06.07.2026 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 квітня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до держа…

УХВАЛА 06 липня 2026 року м. Київ справа № 686/16152/24 провадження № 61-6217ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 квітня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Міністерства юстиції України, рф, про відшкодування моральної шкоди та ВСТАНОВИВ: У травні 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 квітня 2026 року. 20 травня 2026 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків для подачі до Верховного Суду виправленої касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), та надання її копій відповідно до кількості учасників справи. Залишаючи без руху касаційну скаргу, судом встановлено, що ОСОБА_1 у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження вказував пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначаючи, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 червня 2022 року в справі № 9901/327/22, від 19 жовтня 2022 року в справі № 9901/330/22. Водночас, з Єдиного державного реєстру судових рішень не вбачалося, що Верховний Суд ухвалював постанови у зазначених справах. Заявнику детально роз`яснено, в чому полягають недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення, а також наслідки невиконання ухвали суду. Копію ухвали направлено ОСОБА_1 за його поштовою адресою, вказаною в касаційній скарзі. Касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав. 04 червня 2026 року до Верховного Суду повернулося повідомлення про вручення ОСОБА_1 28 травня 2026 року копії ухвали Верховного Суду від 20 травня 2026 року особисто. Станом на 06 липня 2026 року вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху не виконано. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що постановляється відповідна ухвала. Частинами п`ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала. Отримавши ухвалу Верховного Суду від 20 травня 2026 року про залишення касаційної скарги без руху, ОСОБА_1 не виконав у відведений судом строк вимог ухвали, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження. Тому касаційна скарга підлягає поверненню. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) виснувала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів». Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення в справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 квітня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Міністерства юстиції України, рф, про відшкодування моральної шкоди вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді О. М. Ситнік В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»