Ухвала КАС ВС № 420/38915/25

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 07 липня 2026 року м. Київ справа №420/38915/25 адміністративне провадження № К/990/29729/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2026 у справі №420/38915/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області, відповідач), в якій просив: - визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо перебування громадянина ОСОБА_1 , представника дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю, у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами; - зобов`язати відповідача негайно усунути виявлену дискримінацію шляхом: скасування всіх змін, внесених ним до електронної пенсійної справи ОСОБА_1 в режимі «макетної обробки», як таких, що здійснені у спосіб, не передбачений чинним законодавством України та відновлення попередніх значень; скасування результатів протиправних розрахунків пенсії, здійснених із порушенням вимог законодавства України; - зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області застосувати до позивача загальний, передбачений законом порядок нарахування та розрахунку пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або «макетного» втручання в електронну пенсійну справу; - зобов`язати відповідача включити ОСОБА_1 до кола осіб, яким пенсійнмй орган проводить індексацію, автоматичні масові перерахунки, доплати та надбавки до пенсії, відповідно до пенсійного законодавства в редакції, чинній на момент здійснення перерахунку пенсії для фактичної виплати; - зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок поточної пенсії позивача та недоотриманої його пенсії, починаючи з 01.10.2019, без застосування "ознака роботи" - "Працює", відповідно до статей 27, 28 та частин 2, 3 статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 та від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", саме в чинній редакції на момент виконання судового рішення та здійснити виплату нарахованої пенсії за винятком виплаченої суми компенсації за майнову шкоду та виплачених відповідачем сум пенсій за вказаний період, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів на визначений позивачем банківський рахунок; - встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили. Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо непроведення позивачу перерахунків пенсії, у тому числі невстановлення індексацій, доплат та надбавок до пенсії, та непроведення масових перерахунків відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату поточної пенсії ОСОБА_1 за період з 01.10.2019 без застосування "ознака роботи" - "Працює", відповідно до статей 27, 28 та частин 2, 3 статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 та від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" на особистий банківський рахунок ОСОБА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено. Позивач та відповідач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, оскаржили його в апеляційному порядку. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2026 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 скасовано в частині задоволення позовних вимог, що стосуються періоду з 01.10.2019 до 19.05.2025 (включно), та прийнято у вказаній частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 в цій частині залишено без розгляду. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. На адресу Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" 26.06.2026 надійшла касаційна скарга ГУ ПФУ в Одеській області, у якій скаржник просить скасувати в оскаржуваній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2026, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2026 та постановити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позовної заяви. За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу. Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав. Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Згідно пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Варто зауважити, що предмет спору у цій справі та критерії, визначені пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України, а також факт того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (частина 4 статті 12 КАС України), дають підстави стверджувати, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності. Враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність одного з випадків, визначених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас жодної з обставин, визначених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, відповідачем у касаційній скарзі не наведено. Інші зазначені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у цій справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Підставою касаційного оскарження відповідач зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, а саме якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Верховний Суд звертає увагу, що обов`язковими умовами для оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: норми матеріального права, яку неправильно застосували суди; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладений; висновки судів, які суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Разом з цим, касаційна скарга не містить відповідного обґрунтування пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, скаржник лише цитує обставини справи та висловлює свою незгоду із прийнятими судовими рішеннями, що не є належним правовим обґрунтуванням зазначеної підстави касаційного оскарження судових рішень. Оскільки зазначеним вимогам процесуального закону касаційна скарга в цій частині не відповідає, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання заявника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2026 у справі №420/38915/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач В.М. Шарапа Судді А.А. Єзеров С.М. Чиркін