Постанова КГС ВС № 910/9241/20

від 30.06.2026 · Господарська

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року м. Київ cправа № 910/9241/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я., секретар судового засідання - Денисюк І. Г., за участю представників: позивача - Єленич О. В., відповідача - Чугаєнко О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька Птахофабрика" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 (суддя Марченко О. В.), додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 (суддя Марченко О. В.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 (судді: Євсіков О. О. - головуючий, Алданова С. О., Корсак В. А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька Птахофабрика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолабтех ЛТД" про стягнення 1 760 668,51 грн штрафу та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і підстав позову 1.1. У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька Птахофабрика" в особі філії "Переробний комплекс" (далі - ТОВ "Вінницька Птахофабрика") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолабтех ЛТД" (далі - ТОВ "Біолабтех ЛТД") про зобов`язання відповідача здійснити заміну обладнання - експрес-аналізатора м`яса і його похідних, Bruins instruments Food Check, Німеччина (SN: 23FD1806A14) неналежної якості у кількості однієї одиниці на аналогічне обладнання належної якості та стягнути з нього 1 760 668,51 грн штрафу на підставі договору поставки від 19.04.2018 № 19/04 (далі - договір поставки від 19.04.2018, спірний договір). 1.2. Позовні вимоги обґрунтовані обставинами поставки непридатного (неналежної якості) обладнання згідно з договором поставки від 19.04.2018, укладеним між сторонами у справі. 1.3. У відзиві на позов ТОВ "Біолабтех ЛТД" проти його задоволення заперечило, посилаючись, зокрема на те, що вживало усіх можливих заходів для забезпечення належного виконання обов`язків за спірним договором, надання підтримки позивачеві щодо користування спірним обладнанням, забезпечення необхідних опцій за власний рахунок.

2. Короткий зміст судових рішень 2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 в позові відмовлено. 2.2. Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із недоведення матеріалами справи наявності в поставленому позивачеві обладнанні прихованих дефектів. За висновками суду, наявні помилки у роботі програмного забезпечення обладнання виникли через неправильне використання його позивачем; похибки у роботі можливо усунути після сервісного обслуговування обладнання відповідними спеціалістами, що безпосередньо пропонувалося відповідачем неодноразово. Натомість позивач категорично відмовлявся надавати доступ представникам відповідача для усунення помилок в роботі обладнання. Також суд зазначив, що неправильне використання позивачем програмного забезпечення на обладнанні не може бути розцінено як приховані дефекти товару. 2.3. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 стягнуто з ТОВ "Вінницька Птахофабрика" на користь ТОВ "Біолабтех ЛТД" 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 215 000,00 грн витрат, пов`язаних із проведенням експертизи як доведених та обґрунтованих. 2.4. Згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у цій справі залишено без змін. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову та зі здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних із проведенням експертизи). Зокрема, суд апеляційної інстанції виходив із недоведення матеріалами справи обставин наявності виробничого (заводського) дефекту спірного обладнання, який існував на момент його передачі покупцю, а також факту наявності істотних недоліків щодо якості поставленого відповідачем обладнання, які неможливо виправити чи усунути, що згідно з положеннями статті 678 Цивільного кодексу України було би підставою для застосування відповідних правових наслідків передання товару неналежної якості зокрема виникнення у позивача права на заміну такого обладнання.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї 3.1. Не погоджуючись із ухваленими у справі судовими рішеннями, ТОВ "Вінницька Птахофабрика" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026, рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у цій справі, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник вважає оскаржені судові рішення незаконними, ухваленими з порушенням норм процесуального права (статей 86, 104, 236 Господарського процесуального кодексу України) та з неправильним застосуванням норм матеріального права (статей 213, 526, 549, 611, 614, 627, 629, 673, 675, 678, 679 Цивільного кодексу України); на обґрунтування підстави касаційного оскарження він посилається на положення пунктів 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме (1) застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 30.09.2020 у справі № 927/787/19, від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18, від 29.07.2021 у справі № 904/5217/19 стосовно доведення постачальником причин виявлених недоліків поставленого ним товару; у постанові від 07.06.2019 у справі № 904/3407/18 щодо умов кваліфікації порушення вимог щодо якості товару як істотного; у постанові від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц стосовно підходів до тлумачення умов договору; (2) відсутність правового висновку Верховного Суду щодо поширення критеріїв істотності, передбачених частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України, на недоліки програмного забезпечення, яке є невід`ємною складовою обладнання; (3) недослідження судами обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, зокрема немотивоване відхилення судами висновку від 25.09.2020 № 12261/12386/12387/13263/15925 експертів ХНДІСЕ ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса (далі - висновок ХНДІСЕ) та вибіркова оцінка висновку № 3516. 3.2. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів касаційної скарги, просить відмовити у її задоволенні, а оскаржені судові рішення залишити без змін як законні та обґрунтовані. Він також просить відшкодувати понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у цій справі і вказує, що ним будуть надані докази на їх підтвердження. 3.3. ТОВ "Біолабтех ЛТД" 29.06.2026 подало до Верховного Суду клопотання про долучення доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9000,00 грн.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду 4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та заперечення на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке. 4.2. Як свідчать матеріали справи та це установили суди попередніх інстанцій, 19.04.2018 ТОВ "Вінницька Птахофабрика" (МХП) і ТОВ "Біолабтех ЛТД" (контрагент) уклали договір, за умовами якого контрагент зобов`язався у встановлені строки передати у власність МХП для подальшого використання в господарській діяльності товар, зазначений в додатку № 2 до договору, а МХП, у свою чергу, прийняти та сплатити певну грошову суму за товар. Згідно з пунктом 1.2 цього договору його невід`ємними частинами, які визначають зобов`язання сторін та регулюють окремі положення, є: додаток № 1 - умови, застосовні до договорів, укладених МХП та контрагентами, в яких МХП виступає платником за виконані контрагентом зобов`язання і які обов`язкові до виконання сторонами договору; такі умови опубліковані у газеті "Урядовий кур`єр", розміщені на сторінці офіційного сайту МХП https://mhp.com.ua/uk/partners/yurydychna-informatsiya та діють відповідно до вказаних у них положеннях; додаток № 2, який визначає предмет договору та його характеристики, вимоги до товару та поставки, строки поставки, порядок приймання та оплату товару; додаток № 3 - специфікація(-ії), що містять найменування (вид товару), вартість, кількість, одиницю виміру, термін, умови та місце поставки, та ін.; додаток № 4 - технічні параметри, які містять додаткові вимоги щодо товару або умови його поставки, приймання-передачі; укладається за необхідності деталізації товару, вказаного у додатках № 2,

3. Порядок та умови оплати товару вказані у додатках до договору; ціна на товар зазначається в кожному додатку № 3 та видаткових накладних на кожну партію поставки товару окремо (пункт 2.1 договору). Відповідно до пункту 3.1 договору контрагент гарантує, що поставлений товар є комплектним, якісним, сертифікованим (визнаним), відповідає всім санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду та відповідає параметрам, вказаним у додатках до договору. За змістом пункту 4.3 спірного договору контрагент зобов`язаній передати МХП замовлений товар належної якості, в обумовленій сторонами кількості, асортименті та строки; передати всі супровідні документи на товар в момент поставки відповідно до договору та додатку № 2 до договору. МХП, у свою чергу, зобов`язано прийняти та оплатити товар, поставлений згідно з умовами договору; здійснити перевірку при прийманні товару за кількістю, якістю та асортиментом товару відповідно до товаросупровідних документів та додатків до договору (пункт 4.4 договору). У пункті 5.1 договору контрагент здійснює поставку товару згідно з умовами, передбаченими у додатку № 3 до договору із визначеними умовами поставки відповідно до додатку № 2 до договору; у випадку невстановлення сторонами строку поставки товару такий строк становить 10 днів із моменту підписання додатку № 3 до договору. У момент передачі товару контрагент зобов`язується надати МХП на кожну партію товару первинні облікові документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства, та товаросупровідні документи, передбачені додатком № 2 до договору (пункт 5.2 спірного договору). Відповідно пункту 6.2 договору у разі неналежного виконання зобов`язань, передбачених договором, контрагент за кожне зобов`язання, виконане неналежним чином, зобов`язаній сплатити штраф у розмірі 5 % від загальної вартості додатку до договору, в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином; у разі прострочення неналежного виконання зобов`язання більш ніж на 10 календарних днів контрагент зобов`язаній сплатити штраф у розмірі 10 % від загальної вартості додатку до договору, в якому зазначено зобов`язання, що виконане неналежним чином, та з 11-го календарного дня МХП має право відмовитися від договору, що не звільняє контрагента від необхідності сплати штрафних санкцій. У додатку № 2 до договору сторони погодили: - предметом договору поставки є лабораторне обладнання та меблі, конкретний перелік партії якого визначається в додатку № 3 до договору (специфікації) (пункт 1); - загальна вартість (ціна) договору не перевищує 5 000 000 грн з урахуванням ПДВ (для неплатників ПДВ - без врахування ПДВ); платіжний день МХП - середа; до вартості товару включено вартість доставки та інсталяцію (пункт 2); - на поставлений товар розповсюджуються гарантійні умови, передбачені законодавством; також контрагент надає гарантію безкоштовно замінити товар на термін, вказаний у додатку № 3 від дати поставки партії товару; протягом гарантійного строку контрагент здійснює безкоштовну заміну дефектного товару або його деталей/частин із оплатою контрагентом витрат на транспортування дефектного товару протягом 20 (двадцяти) календарних днів із моменту отримання письмового повідомлення від МХП про необхідність заміни дефектного товару (пункт 5); - приймання товару за якістю та кількістю здійснюється відповідно до супровідних документів на товар за місцем поставки; уповноважений представник МХП повинен перевірити товар в момент його приймання, але не пізніше 3 робочих днів з моменту поставки (за виключенням скритих дефектів) (пункт 6.1); - у випадку встановлення при прийманні товару невідповідності поставленого товару за кількістю/якістю супровідним документам МХП призупиняє приймання товару та повідомляє про це представника контрагента; повідомлення може бути надіслано будь-яким оперативним засобом представнику контрагента факсом (за наявності), листом, телефонограмою, телеграмою чи по e-mail, які зазначені в розділі реквізити та місцезнаходження сторін у договорі; контрагент протягом одного дня з моменту повідомлення направляє свого представника до МХП для складання акта про невідповідність товару за кількістю або якістю; у разі неявки представника контрагента у вказаний строк або його відмови від підписання акта МХП має право скласти акт без участі представника контрагента із залученням представників компетентної незалежної організації включаючи Торгово-промислову палату України (ТПП України) (пункт 6.2); - у випадку виявлення невідповідності товару за кількістю/якістю МХП має право не здійснювати оплату всієї кількості недопоставленого / неякісного товару на підставі акта про невідповідність, а контрагент зобов`язується передати МХП відповідно виправлені товарно-супровідні документи протягом двох днів із дати складання акта про невідповідність (пункт 6.3); - у випадку виявлення МХП шляхом проведення незалежної експертизи товару, який не відповідає якості або фальсифікованого товару, заявленого згідно із сертифікатом (паспортом) якості (відповідності) заводу виробника, або інших документів, що підписані та узгоджені сторонами на виконання умов договору/додатків та встановлюють вимоги до такого товару, МХП має право стягнути з контрагента штраф у розмірі повної вартості партії товару неналежної якості або фальсифікованого товару та повну суму збитків МХП від поставки неякісного товару та фальсифікованого товару, а також має право повернути всю кількість залишків неякісного товару або фальсифікованого товару контрагенту; сплату наведених штрафних коштів за неякісний або фальсифікований товар контрагент має здійснити протягом 10 (десяти) банківських днів із моменту отримання письмової вимоги на повернення коштів від МХП (пункт 6.4); - у разі підтвердження незалежною експертизою товару як неякісного за договором контрагент зобов`язаний відшкодувати витрати МХП на проведення експертизи неякісного товару, що була здійснена компетентною та незалежною організацією протягом 10 банківських днів із моменту пред`явлення вимоги контрагенту від МХП про відшкодування витрат (пункт 6.5); - контрагент бере на себе всі негативні наслідки, пов`язані з пред`явленням до МХП будь-яких вимог, претензій від третіх осіб відносно товару, що реалізується МХП третім особам, який, у свою чергу, був виготовлений з використанням товару, що поставляється контрагентом за договором (у випадку, якщо причиною претензій від третіх осіб до якості товару МХП є виготовлення цього товару з отриманого від контрагенту товару, який виявився таким, що не відповідає якості, яка передбачена договором або чинним законодавством України); в зазначеному випадку контрагент зобов`язується протягом 10 (десяти) банківських днів із моменту отримання від МХП копій вказаних вимог (претензій) третіх осіб сплатити МХП грошову суму, необхідну для їх повного задоволення, шляхом оплати на його поточний рахунок (пункт 6.6); - рекламації стосовно якості товару (в т. ч. скриті заводські дефекти, приховані недоліки - недоліки, які не могли бути виявлені в момент приймання товару), упаковки та маркування поставленого товару МХП має право пред`явити контрагенту протягом всього строку придатності товару; претензії щодо товаросупровідної документації на товар МХП пред`являє при виявленні (пункт 6.7); - перелік необхідних товаросупровідних документів: видаткова накладна; сертифікат відповідності (свідоцтво про визнання відповідності) - для товарів, що підлягають обов`язковій сертифікації в Україні; сертифікат якості; свідоцтво про метрологічну атестацію, повірку, калібрування; технічна документація на товар - керівництво з монтажу та експлуатації товару, інструкцію з техніки безпеки, гарантійний талон, паспорт та ін.; інші документи, наявність яких передбачена на такий вид товару чинним законодавством України з метою підтвердження якості та безпеки товару; товар повинен постачатися разом з повним пакетом документів; якщо разом з поставкою немає документів, неповний пакет документів або документи неправильно заповнені, МХП має право повернути товар контрагенту або затримати його оплату до моменту отримання документів; МХП має право запросити в контрагента будь-яку необхідну додаткову інформацію та документи на товар, який постачається за договором, у разі необхідності підтвердження його якості та безпечності; в такому разі контрагент має надати всі необхідні документи та інформацію на електронну адресу, яка буде вказана у відповідному запиті, та передати поштою в строк, який визначає МХП, оригінали відповідних підтверджуючих документів, у разі якщо контрагент є виробником товару, або завірену копію у разі якщо контрагент виступає як третя сторона (пункт 7); - при поставці товару, однак не пізніше 7 (семи) календарних днів із дати поставки, контрагент зобов`язаний своїми силами і за свій рахунок здійснити збірку та установку (монтаж) товару, а також перевірку (випробування) працездатності товару в обсязі і складності, необхідному для повного, всебічного та безперебійного використання товару відповідно до його цільового призначення; контрагент зобов`язаний забезпечити дотримання норм і правил з охорони праці, правил пожежної безпеки, санітарних норм та правил техніки безпеки при проведенні зазначених робіт, і самостійно несе відповідальність за їх порушення; проведення вказаного монтажу та перевірки працездатності товару входить у вартість товару, що поставляється (пункт 8.1); - обов`язок контрагента з поставки товару вважається виконаним із моменту передачі контрагентом товару та супровідної документації на товар (пункт 7 додатку № 2 до договору) МХП, а також збірки, установки (монтажу), перевірки (випробування) працездатності товару представниками контрагента в пункті поставки, розташованому за адресою: вул. Хлібозаводська, 14, м. Ладижин, Вінницька обл., 24321; філія птахофабрики (лабораторія забійного комплексу) (пункт 8.2); - контрагент зобов`язаний протягом 7 (семи) календарних днів із моменту передачі товару МХП навчити осіб, кількість та персональний склад, яких визначає МХП самостійно, правилам експлуатації товару; проходження навчання підтверджується відповідним актом, що підписується обома сторонами; проведення такого первинного навчання входить у вартість товару, що поставляється (пункт 8.3). Згідно з додатком № 2 до договору додаткові умови щодо товару (не передбачені договором та додатками до нього) можуть також погоджуватися сторонами у специфікаціях або в окремих технічних завданнях. Додатком № 3 сторони погодили специфікацію, а додатком № 4 - технічні параметри. Відповідно до пункту 4 додатку № 3 до договору та гарантійного талону від 12.07.2018 № 116 гарантійний строк товару становить 24 місяці, починаючи з дати поставки товару. 12.07.2018 за видатковою накладною № 565 ТОВ "Біолабтех ЛТД" поставило ТОВ "Вінницька Птахофабрика" товар - експресаналізатор м`яса і його похідних Bruins instruments Food Check (SN: 23FD1806A14), у кількості 1 шт., вартістю 1 760 668,51 грн з ПДВ. Згідно з додатком № 4 до договору разом із обладнанням ТОВ "Біолабтех ЛТД" передало ТОВ "Вінницька Птахофабрика" видаткову накладну, інструкцію з експлуатації, сертифікат калібрування, гарантійний талон. Згідно з керівництвом для апаратного/програмного забезпечення, наданого до матеріалів справи ТОВ "Вінницька Птахофабрика", повідомлення про виникнення помилки "F51" з`явиться на дисплеї, якщо ступінь поглинання світла зразком занадто велика або занадто мала. На дисплеї відобразиться повідомлення про виникнення помилки "F51 Сигнал занадто слабкий. Скоротіть довжину шляху". Зменшіть рівень заповнення чашки зразком (стор. 44); причина/дія з усунення несправності "F51 Занадто слабкий сигнал. Зменшіть дистанцію проходження світла" - поглинання занадто високе, може бути відсутній зразок або неправильно розміщений тримач. Суди також установили, що відповідач направляв позивачеві лист від 05.03.2019 № 050319-1, протокол від 26.06.2019 № 260619-1, лист від 03.12.2019 № 031219-1, акт приймання-передачі товару від 12.12.2019, а також вів з ним листування, яке свідчить про те, що 15.05.2019 відповідач тестував поставлене обладнання, за результатами чого надавав рекомендації щодо роботи з приладом, у т. ч., але не виключно: не допускати зміни хімічного складу продуктів у порівнянні з продуктами, за спектрами яких були створені калібровки; надсилати інфрачервоні спектри зразків для створення нових, актуальних калібрувальних файлів згідно з рекомендаціями виробника; звертати увагу на граничні межі, задані для калібровок і фактично отримані показники; підтримувати стабільним рівень напруги у електромережі. Інформація про те, чи повідомляв позивач відповідача про результати виконання отриманих рекомендацій, які необхідно врахувати під час роботи з приладом, відсутня. 04.02.2020 позивач направив відповідачеві претензією від 29.01.2020 № 29/01/2020, у якій повідомив про недоліки у роботі експресаналізатора, пов`язані з помилкою "F51 ", зокрема, аналізатор не проводить вимірювання м`яса механічного обвалювання, видаючи одразу помилку "F51 (занадто слабкий сигнал скоротити тривалість)" і дослідження не проводиться, результати не видає; після довготривалих калібрувань приладу на борошно м`ясо-кісткове і збагачувачі отримані результати нестабільні і значно відрізняються від очікуваних (від результатів, отриманих арбітражними методами); фактично вже півтора роки проводиться подвійна робота, а результату немає. У претензії позивач просив забрати неякісний товар та повернути їй сплачені за неякісний товар кошти у сумі 1 760 668,51 грн протягом 5 календарних днів із моменту отримання цієї претензії. До претензії позивач не долучив жодних додатків на підтвердження її обґрунтування, про що свідчить, зокрема, відсутність переліку таких, а також опис вкладення у поштове відправлення від 04.02.2020. 27.02.2020 сторони склали дефектний акт про приховані недоліки, в якому вказано такі недоліки: "1. При вимірюванні ММО виникає помилка F51. Дослідження не проводиться"; "2. При вимірюванні борошна МК не спостерігали обертання чаші зі зразком вимірювання видає некоректно". У розділі "Заперечення/примітки" зазначеного акта сторони вказали: "Рекомендація провести діагностику внутрішнього механізму приладу…" (з боку відповідача); "Після проведення тестування недоліки підтверджені. У зв`язку з чим пропоную повернути прилад" (з боку позивача). 02.03.2020 відбулася зустріч за участю уповноважених представників позивача і відповідача, на якій відповідач отримав вимогу повернути кошти за обладнання. У відповіді від 05.03.2020 на претензію позивача від 29.01.2020 № 29/01/2020 відповідач зазначив, що отримав таку претензію 06.02.2020 і ця претензія подана у межах узгодженого у договорі гарантійного строку, однак до неї не додано акт про тестування роботи обладнання. Було запропоновано передати відповідачеві експрес-аналізатор м`яса і його похідні для встановлення причини видачі помилки "F51"; у випадку, якщо буде встановлено, що причиною зазначеної помилки є недоліки товару, що виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту, товариство зобов`язалось усунути зазначені недоліки та продовжити гарантій строк до 31.12.2020 або повернути кошти, сплачені позивачем за обладнання за договором. Позивач залишив пропозицію відповідача без відповіді. Попередні судові інстанції також установили, що з моменту поставки обладнання і до цього часу обладнання жодного разу не передавалося відповідачеві для ремонту; сторони не продовжували гарантійні строки, а тому встановлений до 12.07.2020 гарантійний строк не змінювався. За доводами відповідача, помилки, які виникали в ході експлуатації експрес-аналізатора, не є збоєм у роботі чи несправністю приладу, тому не потребували ремонту, а є лише наслідком неправильного його використання. 12.05.2020 позивач склав акт про приховані недоліки, проте примірник такого акта відповідачеві не надав, а у листі від 14.05.2020 № 144 повідомив його про факт проведення відбору проб із метою незалежного дослідження (показники: волога, жир, білок) та про повторне тестування з метою складання експертизи технічного стану за участю Вінницької ТПП. В акті зазначено, що при вимірюванні зразків м`яса механічного обвалювання (ММО) виникає помилка "F51", яка зупиняє процес вимірювання; дослідження не проводиться, результати не інтерпретуються; при вимірюванні зразків борошна м`ясо-кісткового не спостерігається обертання чаші зі зразком; результати інтерпретуються некоректно. Згідно з експертним висновком Вінницької ТПП від 22.05.2020 № В-202 експерт за результатами вивчення пред`явлених документів та зовнішнього огляду встановив, що експрес-аналізатор м`яса Bruins instruments Food check серія 23FD1806A14 має приховані дефекти виробу через які прилад не виконує свої функції. 17.06.2020 позивач направив відповідачеві претензії про сплату штрафу у зв`язку з наданням Вінницькою ТПП експертного висновку від 22.05.2020 № В-202 та про відшкодування витрат на проведення експертизи. Також суди установили, що позивач надав суду висновок ХНДІСЕ, предметом дослідження якого було, зокрема питання наявності/відсутності недоліків спірного обладнання, причини його недоліків (несправності). Зокрема, за результатами проведення дослідження експерти ХНДІСЕ дійшли висновків: "1. Параметри якості електричної енергії у внутрішній електромережі виробничо-технічної лабораторії філії "Переробний комплекс" ТОВ "Вінницька Птахофабрика" відповідають встановленим нормативно-технічним вимогам та забезпечують електроживлення Експрес-аналізатора м`яса і його похідних Bruins instruments Food check серія 23FD1806A14 у відповідності до технічних умов його експлуатації (використання за призначенням).

2. Обладнання експрес-аналізатора м`яса і його похідних Bruins instruments Food check серія 23FD1806A14 має недоліки (несправності) програмного забезпечення.

3. Причина недоліків (несправності) обладнання експрес-аналізатора м`яса і його похідних Bruins instruments Food check серія 23FD1806A14 на даному етапі дослідження, з урахуванням викладених в дослідницькій частині висновку обставин, ймовірно обумовлена некоректною роботою програмного забезпечення.

4. Причина виникнення недоліків (несправностей) експрес-аналізатора м`яса і його похідних Bruins instruments Food check серія 23FD1806A14 не пов`язана з процесом його експлуатації (використанням за призначенням) в умовах виробничо-технологічного відділу філії "Переробний комплекс" ТОВ "Вінницька Птахофабрика".

5. Якість фактичного стану експрес-аналізатору м`яса і його похідних FoodCheck, виробник Bruins instruments Німеччина, серія (серійний номер) № 23FD1806A14 не відповідає сертифікату відповідності, свідоцтву про відповідність та декларації про відповідність. Недоліки (несправності) програмного забезпечення експрес-аналізатору м`яса і його похідних FoodCheck, виробник Bruins instruments Німеччина, серія (серійний номер) № 23FD1806A14, є істотними недоліками, які унеможливлюють використання виробу відповідно до його цільового призначення". Разом із тим, оскільки відповідач заперечував проти наявності дефектів спірного обладнання, зокрема, на момент його передання позивачеві, для з`ясування обставин якості товару, причин змін його якості та встановлення, коли такі зміни виникли (до чи після поставки товару), місцевий господарський суд призначив у справі комплексну судову експертизу, проведення якої доручив ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа". За результатами проведення комплексної судової товарознавчої та комп`ютерно-технічної експертизи складено висновок № 3516, згідно з яким: - захисне покриття лаком корпусу частини гвинтів, що утримують кришку корпусу приладу - експрес-аналізатора м`яса і його похідних, Bruins instruments Food Check, Німеччина (SN: 23FD1806A14) під час проведення дослідження приладу неозброєним оком та за допомогою лупи 7х не виявлено; - якість виготовлення приладу (експрес-аналізатора м`яса і його похідних, Bruins instruments Food Check, Німеччина (SN: 23FD1806A14) щодо якості та комплектації відповідає вимогам ГОСТ, ДСТУ, ТУ, іншим стандартам в даній галузі; якість встановлення приладу (експрес-аналізатора м`яса і його похідних, Bruins instruments Food Check, Німеччина (SN: 23FD1806A14) за місцем його використання експертами не досліджувалась; - за результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що на період проведення експертизи прилад працював нестабільно, періодично виникали помилки в його роботі; запуск приладу в стандартному режимі роботи вимагав тривалого налагодження; однак під час успішного запуску приладу вдалося зареєструвати ряд спектрів, які повністю відповідають літературним даним і є коректними; чаша зі зразком оберталася; тобто оптична і механічна системи приладу, а також система управління періодично спрацьовували коректно; визначити точність роботи приладу під час проведення експертизи не вдалося, оскільки не вдалося зареєструвати необхідної кількості зразків для побудови калібровочних файлів; - до виникнення виявлених дефектів можуть призвести різні фактори і встановлення першопричини їх виникнення без доступу до відкритого коду програми Foodcheck, який є комерційною таємницею виробника, є вкрай складним або неможливим; виробник не надав доступних користувачу інструкцій з усунення помилок та точних причин їх появи, лише звернув увагу на ознаки неправильної експлуатації приладу, що може бути однією з таких причин; цей прилад однозначно вимагає кваліфікованого технічного обслуговування або ремонту спеціалістом, що має відповідну сертифікацію як сервісний інженер даного типу обладнання; - встановити, під впливом яких чинників виникли дефекти в роботі приладу, експертна комісія не може без доступу до відкритого коду програми Foodcheck, який є комерційною таємницею виробника; немає ознак того, що помилки "Cannot create temporary SPC-file", "PREDICT hardware serial number error" та "Predict_A hardware serial number error" мають виробничий характер; - за результатами проведених досліджень вдалося встановити, що проведено виміри щонайменше 3493 зразків; варто зазначити, що у зв`язку з особливостями операційної системи Windows 98 та програмного забезпечення Foodcheck неможливо встановити чи були якісь бази даних видалені, а відповідно із ними дані про виміри; - за результатами проведених досліджень встановлено, що систематичні відмінності спостерігалися між спектрами серій зразків, записаних у серпні 2018 року і лютому 2019 року, у вересні 2018 року і лютому 2019 року в різниці оптичних густин до 0,3 (не в декілька разів); в даному випадку ця відмінність оптичної густини свідчить про можливість користувачу реєструвати спектри із заявленою виробником похибкою, а відповідно і визначати концентрації окремих компонентів в зразках з допустимою виробником точністю; відмінність зареєстрованих спектрів для окремих зразків, які потім були усереднені програмою Foodcheck, свідчить про обертання чаші під час запису відповідних спектрів; таким чином, немає ознак того, що користувач не мав змоги проводити вимірювання концентрацій білка, жиру та води з точністю, заявленою виробником, проте встановити похибки вимірювання концентрацій води, білка, жиру зразків в період 2018-2020 років неможливо; - причинами відмінностей між спектрами зразків, зареєстрованими в серпні та вересні 2018 року і лютому 2019 року, є відмінності фізико-хімічних характеристик зразків, а саме різна кількість білка, жиру та води у цих зразках, а також різні технології їх виготовлення; статистично аномальних співвідношень оптичних густин смуг білка, жиру і води, а також нехарактерної форми спектрів такого типу сполук виявлено не було; похибки Махаланобіса зареєстрованих спектрів знаходилися в допустимих межах, що свідчить про можливість використання наявних калібровок для визначення концентрацій відповідних зразків (зразків, що відповідають даним спектрам); - на момент першого увімкнення приладу час в системі виставлений був правильно; журнал подій у відповідних базах не містить ознак знищення даних, проте самі бази можуть бути видалені безслідно; також операційна система приладу Windows 98 не має журналу файлових операцій; таким чином встановити, чи були видалення баз даних, неможливо. 4.3. Предметом позову у цій справі є вимоги ТОВ "Вінницька Птахофабрика" до ТОВ "Біолабтех ЛТД" про зобов`язання відповідача здійснити заміну обладнання неналежної якості на аналогічне обладнання належної якості та стягнути з нього штраф у розмірі повної вартості поставленого товару неналежної якості. 4.4. Суди попередніх інстанцій відмовили у позові та, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, виходили, зокрема із того, що спірний договір за своєю правовю природою є договором поставки. Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом. Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 674 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтею 675 цього ж Кодексу, якою унормовано гарантії якості товару, товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до положень статті 676 Цивільного кодексу України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв`язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв`язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу. Гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строку на основний виріб і починає спливати одночасно з ним. У разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору купівлі-продажу, гарантійний строк на нього починає спливати з моменту заміни. Статтею 678 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом. Згідно зі статтею 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили. 4.5. Переглядаючи справу в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції установив, що позивач придбав у відповідача обладнання, яке було прийняте ним без зауважень та щодо якого він заявив у цій справі вимогу про заміну як товару неналежної якості на аналогічне обладнання належної якості. На підтвердження заявлених вимог позивач надав акт від 12.05.2020 про приховані недоліки, в якому зазначено, що при вимірюванні зразків борошна м`ясо-кісткового не спостерігається обертання чаші зі зразком. Надавши оцінку вказаному акту суд з`ясував, що в ньому немає відомостей про те, що відсутність обертання чаші зі зразком під час вимірювання зразків борошна м`ясо-кісткового пов`язана з прихованим дефектом приладу, а не є наслідком некоректного користування приладом або будь-якого іншого чинника. Щодо некоректної інтерпретації результатів апеляційний господарський суд зазначив, що в акті відсутня однозначна інформація про те, у чому саме полягає некоректна інтерпретація результатів і як це пов`язано з несправністю приладу. Отже, як висновував суд апеляційної інстанції, причини, зазначені в акті про приховані недоліки, та висновки щодо невиконання приладом (експрес-аналізатором) своїх функцій не свідчать про наявність прихованих недоліків, які виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту та про несправність приладу взагалі. Крім того, відсутній висновок про те, що прилад має недоліки, які не можна усунути, недоліки, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу або недоліки, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення. Також позивач надав експертний висновок Вінницької ТПП від 22.05.2020 № В-202, в якому зазначено, що експрес-аналізатор м`яса і його похідних Bruins instruments Food check серія 23FD1806A14 має приховані дефекти виробу через які прилад не виконує свої функції. Дослідивши та оцінивши вказаний експертний висновок, суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що згідно з приписами частини 1 статті 69, частин 6, 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а в разі призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Натомість у вказаному висновку відсутня будь-яка інформація щодо експерта, який його склав, крім прізвища та ініціалів, а також інформація про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. До того ж у ньому відсутній висновок про наявність істотних недоліків приладу, зокрема, про те, що прилад має недоліки, які не можна усунути, недоліки, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу або недоліки, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення. Більше того, такі питання у цьому висновку не досліджувалися. Звідси суд констатував, що цей експертний висновок не може бути взятий до уваги, оскільки не є належним доказом наявності істотних недоліків обладнання. Крім того, суд апеляційної інстанції в порядку положень статей 86, 104 Господарського процесуального кодексу України надав оцінку й наданому позивачем висновку ХНДІСЕ та висновку від 11.02.2025 № 3516 комплексної судової товарознавчої та комп`ютерно-технічної експертизи Київської незалежної судово-експертної установи. Так, зокрема суд апеляційної інстанції зазначив, що у висновку ХНДІСЕ зазначено про недоліки (несправності) програмного забезпечення обладнання, а не самого обладнання, в той час як позивач заявив вимогу про заміну обладнання, а не його програмного забезпечення. За змістом цього висновку експерти під час зовнішнього огляду обладнання встановили, що на верхній кришці сріблястого кольору з внутрішньої сторони по периметру наявна нерівномірно нанесена ущільнююча речовина білого кольору (типу силікон) і таке ущільнення не характерне для нового приладу промислового виробництва (країна-виробник Німеччина), а також те, що експерти фіксували помилку "F50: Signal too low. Please check lamp" (занадто слабкий сигнал. Зменшіть дистанцію проходження світла). Між тим, згідно з керівництвом для апаратного/програмного забезпечення повідомлення "Signal too low. Please check lamp" (занадто слабкий сигнал. Зменшіть дистанцію проходження світла) стосується помилки "F51", а не помилки "F50", як це зазначено у висновку експертів ХНІДСЕ; наявне у висновку фото 41 свідчить, що на екрані була помилка "F50: Signal too low. Please check lamp". Звертаючись до керівництва для апаратного/програмного забезпечення, наданого до матеріалів справи позивачем, суд апеляційної інстанції зазначив, що стосовно помилки "F50: Signal too low. Please check lamp" (занадто слабкий сигнал. Зменшіть дистанцію проходження світла) причина/дії з усунення несправності це керівництво містить інформацію: a) переконайтесь, що лампа підключена; b) замініть лампу. Таким чином, помилка "F50: Signal too low. Please check lamp" (занадто слабкий сигнал. Зменшіть дистанцію проходження світла) не є помилкою, пов`язаною з програмним забезпеченням. Докази звернення позивача до відповідача щодо усунення помилки "F50: Signal too low. Please check lamp" (занадто слабкий сигнал. Зменшіть дистанцію проходження світла) у матеріалах справи відсутні. У висновку ХНІДСЕ відсутня інформація про фіксування експертами помилки "F51 Сигнал занадто слабкий. Скоротіть довжину шляху", в той час як позивач у позовній заяві на обґрунтування своїх вимог стверджував саме про помилку "F51 Сигнал занадто слабкий. Скоротіть довжину шляху". Зменшіть рівень заповнення чашки зразком (стор. 44); причина/дія з усунення несправності "F51 Занадто слабкий сигнал. Зменшіть дистанцію проходження світла" - поглинання занадто високе, може бути відсутній зразок або неправильно розміщений тримач. Проаналізувавши висновок № 3516, апеляційний господарський суд зазначив, що за текстом висновку зроблено висновок про те, що якість виготовлення приладу (спірного обладнання) на дату постачання товару відповідає вимогам чинної нормативної документації та вимогам стандартів у даній галузі; окремих вимог щодо комплектації засобів вимірювальної техніки нормативними документами та стандартами не встановлено. Водночас, враховуючи те, що у керівництві для пристрою зазначено "Пристрій Food Check постачається із встановленою останньою на цей час версією OMEGA", "перш ніж розпочати використання приладу для аналізу зразків, його необхідно відкалібрувати", пункт 4.3.1 керівництва, наявність перелічених у висновку документів, експерт зробив висновок про те, що комплектація приладу достатня для повноцінного функціонування приладу. Разом із тим, відповідаючи на питання чи можливо встановити причину виникнення дефектів приладу у дослідницькій частині висновку зазначено, що, спираючись на коментар виробника стосовно причин виявлення помилки (під час дослідження при завантаженні програми Foodcheck періодично виникали помилки "PREDICT hardware serial number error" та "Predict_A hardware serial number error") можна вказати на неправильну експлуатацію приладу, ознакою якої є переміщення системних та калібровочних файлів програми. При цьому, за змістом висновку, переважна більшість (статистично) зареєстрованих в 2018-2020 роках спектрів є коректними та не свідчить про наявність дефектів. На момент проведення експертизи прилад працював нестабільно та не так, як в період 2018-2020 років, оскільки тоді було проведено близько 4 000 успішних вимірювань, тобто таких, при яких був записаний спектр у базу даних. У випадку виникнення помилок "PREDICT hardware serial number error" та "Predict_A hardware serial number error" спектр не записувався у базу даних. Під час проведення експертизи час від часу при вимірюваннях на відбивання виникала помилка "F32 Cannot create temporary SPC-file", що унеможливлювала запис даних на диск. При цьому диск приладу не був переповнений, помилка виникала при роботі з різними базами даних та не виникала в режимі на пропускання. Таким чином, помилка не свідчить про дефект жорсткого диску, а є несправністю програмного забезпечення. Експерти щодо зазначеного питання виснували, що прилад потребує кваліфікованого технічного обслуговування або ремонту спеціалістом, що має відповідну сертифікацію як сервісний інженер даного типу обладнання. Також було вказано, що в ході проведення експертизи встановлено, що зареєстровані спектри в період 2018-2020 роки статистично мають очікувану форму і положення максимумів. Зареєстрована кількість зразків за період 2018-2020 рік (приблизно 4000 зразків), а також те, що під час проведення експертизи реєстрація одного-двох спектрів потребувала мінімум кількох годин налагодження, описаним у пункті 3, є свідченням того, що помилки "PREDICT hardware serial number error" та "Predict_A hardware serial number error" не могли виникати так часто в період 2018-2020 роки (якщо вони взагалі виникали), інакше зареєструвати таку кількість зразків було би просто неможливо. Причини некоректної роботи приладу можуть бути різні, наприклад, видалення, переміщення чи заміна прав доступу системних файлів, аварійне вимкнення живлення, внутрішні механічні пошкодження чи дефекти та інше. Виробником приладу було зазначено, що спричинити повідомлення про помилки "PREDICT hardware serial number error" та "Predict_A hardware serial number error" може переміщення деяких системних файлів: "дві бази даних знаходяться в неправильній папці програмного забезпечення вимірювання. Одна база даних не має калібрувань. Вони були видалені, і тому база даних є непрацюючою, коли і хто здійснював ці дії, неможливо встановити". Дійсно, бази даних були виявлені в різних директоріях. Таким чином, як констатував суд апеляційної інстанції, за змістом висновку № 3516 у ньому відсутня інформація про виявлення експертами помилки "F51 Занадто слабкий сигнал. Зменшіть дистанцію проходження світла", на наявність якої посилався позивач на обґрунтування вимог заявленого позову. У висновку відбито, що якість виготовлення приладу (спірного обладнання) на дату постачання товару відповідає вимогам чинної нормативної документації та вимогам стандартів у даній галузі, станом на час проведення експертизи прилад вимагає кваліфікованого технічного обслуговування або ремонту спеціалістом, що має відповідну сертифікацію як сервісний інженер даного типу обладнання; похибки у роботі можливо усунути після сервісного обслуговування обладнання відповідними спеціалістами, що відповідач неодноразово пропонував позивачеві, проте останній категорично відмовлявся надавати доступ представникам відповідача для усунення помилок в роботі обладнання. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив на тому, що позивач у позові вказував на те, що 29.01.2020 ним було виявлено недоліки у роботі обладнання та повідомлено про таке відповідача, однак, за змістом висновку (дослідницька частина) переважна більшість (статистично) зареєстрованих в 2018-2020 роках спектрів є коректними та не свідчить про наявність дефектів. На момент проведення експертизи (лютий 2025 року) прилад працював нестабільно та не так, як в період 2018-2020 років, оскільки тоді було проведено близько 4000 успішних вимірювань, тобто таких, за яких був записаний спектр у базу даних. Поза тим, помилка "F51" передбачена інструкцією з експлуатації від виробника Bruins Instruments (керівництво для пристрою FoodCheck) на стор. 44, 124 керівництва, про що вже зазначалося, і керівництво надає рекомендацію щодо причини/дії з усунення несправності, а саме "Поглинання занадто високе, може бути відсутній зразок або неправильно розміщений тримач". Тобто, наявність помилки "F51" свідчить не про несправність приладу, а про недотримання правил користування (експлуатації) цим приладом. За результатом дослідження обставин справи та наявних у ній доказів, а також оцінки доводів сторін, суд апеляційної інстанції висновував про недоведення у наведеному випадку наявності істотних у розумінні частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України недоліків поставленого відповідачем позивачеві обладнання за спірним договором, які неможливо виправити чи усунути, що слугувало би підставою для виникнення у позивача права на заміну поставленого обладнання. 4.6. Звідси, враховуючи наведені положення законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції визнав правомірним висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог та необхідність відмови у позові. 4.7. Розподіляючи судові витрати у справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, надав оцінку наданим відповідачем доказам на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, а також понесеним відповідачем витратам, пов`язаним із проведенням експертизи у цій справі, урахував положення статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, керуючись, критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин справи, з огляду на відмову в задоволенні позову, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, у заявлених до стягнення сумах. Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку зазначив, що розмір заявлених заявником витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 60 000,00 грн відповідає критерію реальності таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати мають характер необхідних і співмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції (зазначено у відповідних актах), отже їх розмір є обґрунтованим у заявленій відповідачем сумі. В оцінці доводів апеляційної скарги про відсутність доказів оплати правничої допомоги суд обгрунтовано звернувся до висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно з яким за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Верховний Суд звертає увагу, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду при розподілі витрат на правничу допомогу. Водночас вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи. Обсяг доказів, що надається на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, у кожній справі є індивідуальним. У цій справі суди дослідили надані відповідачем докази і визнали їх достатніми для підтвердження розміру понесених ним витрат на правову допомогу. Рішення судів в означеній частині належним чином аргументоване та мотивоване, не суперечить положенням статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України та сталим правовим позиціям Верховного Суду. Положення статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України є універсальними у правовідносинах при вирішенні питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи, а їх застосування залежить від конкретних обставин справи, на чому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2024 у справі № 921/357/20. Щодо витрат на проведення експертизи суд зазначив, що ухвалою від 05.02.2024 Господарський суд міста Києва призначив у справі комплексну судову експертизу, проведення якої доручив ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа", а витрати з її проведення поклав на відповідача. Згідно з підписаним відповідачем та експертною установою актом наданих послуг від 11.02.2025 № ОУ-0000175 вартість проведення комплексної судової експертизи у цій справі становить 215 000,00 грн. Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в т.ч. витрати пов`язані з проведенням експертизи. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 вказаного Кодексу інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких відносяться в т.ч. витрати пов`язані з проведенням експертизи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (частина 4 статті 127 Господарського процесуального кодексу України). Отже, за висновком суду, вартість комплексної судової експертизи підтверджена у заявленому розмірі та має бути покладена на позивача повністю згідно з приписами статті 129 Гстатті 127 Господарського процесуального кодексу України. 4.8. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 4.9. Як уже зазначалося, на обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилався на положення пунктів 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України і з цих підстав було відкрито касаційне провадження. Отже, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних у справі рішення і постанови в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. 4.10. Верховний Суд, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, а також матеріали справи, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності. У кожному випадку порівняння правовідносин та їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин (пункт 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20). Разом із тим зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц). Верховний Суд у своїй діяльності висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування таких правових висновків у кожній конкретній справі. Схожа правова позиція є усталеною та знайшла своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини. Крім того, посилання скаржника на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення. Проаналізувавши висновки, які викладені у перелічених скаржником постановах Верховного Суду, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що здійснене господарськими судами попередніх інстанцій правозастосування та висновки, наведені в оскаржуваних у цій справі судових рішеннях про відмову у позові, не суперечать правовим висновкам, які зазначені в касаційній скарзі як підстава для відкриття касаційного провадження. Так, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду стосовно необхідності доведення постачальником причин виявлених недоліків поставленого ним товару, умов кваліфікації порушення вимог щодо якості товару як істотного, позаяк у цій справі, що розглядається, та справах, на які посилається скаржник, суди виходили з різних фактичних обставин, встановлених у кожній справі окремо на підставі доказів, наданих учасниками справ на підтвердження їх вимог і заперечень, та яким була надана оцінка згідно з вимогами процесуального закону, що свідчить про різні фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин. У справі, яка переглядається, судами попередніх інстанцій надано оцінку доказам, наявним у справі, до переоцінки яких, в силу приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції вдаватись не може. Встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої та апеляційної інстанцій. За обставинами справи, що розглядається, позивач стверджував про поставку неякісного обладнання за спірним договором, а відповідач, у свою чергу, заперечував проти позову, наголошуючи зокрема на тому, що помилки, які виникали в ході експлуатації спірного обладнання не свідчать про несправність приладу, а були наслідком недотримання правил користування цим приладом. Встановлені судами фактичні обставини свідчать про те, що наявні у справі докази не доводять наявності прихованого дефекту обладнання час його передачі покупцеві та того факту, що недоліки товару є істотними у розумінні положень статті 678 Цивільного кодексу України, тобто не доведено обставини істотного порушення вимог щодо якості поставленого спірного обладнання, тому підстав для задоволення позову про заміну неякісного товару якісним і стягнення штрафу у виді повної вартості спірного обладнання у наведеному випадку, що є правовим наслідком передання товару неналежної якості, немає. Висновки апеляційного господарського суду, покладені в основу постанови, не свідчать про покладення цим судом на позивача обов`язку доведення обставин, які відповідно до частини 2 статті 679 Цивільного кодексу України, має доводити відповідач (постачальник). Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на те, що застосування правового висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду, залежить від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі за результатом оцінки поданих сторонами доказів. При цьому встановлені судом фактичні обставини у кожній справі можуть бути різними. Разом із тим, колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду щодо підходів до тлумачення умов договору, адже скаржник належним чином не обґрунтував і не довів того, як викладений в постанові Верховного Суду у цивільній справі загальний висновок щодо застосування критеріїв тлумачення умов договору у наведеному випадку може вплинути чи спростувати висновок судів попередніх інстанцій про відмову у позові у справі, що переглядається. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування господарськими судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. Суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16). У свою чергу, Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18). Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19). Враховуючи викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови з цієї підстави. 4.11. Також скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилався на положення пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Вказана норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України). Правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються з огляду на конкретні обставини справи. Тобто на відміну від повноважень законодавчої гілки влади до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права (постанова Великої Палати Верховного суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц). Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо наведеної підстави касаційного оскарження судових рішень, суд касаційної інстанції вважає їх необґрунтованими, адже в контексті спірних правовідносин, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, здійсненої ними оцінки наявних у справі доказів у сукупності та підстав для відмови у позові, колегія суддів не вбачає неправильного застосування апеляційним господарським судом норм права, які регулюють спірні правовідносини (зокрема положення частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України), до встановлених обставин справи. При цьому колегія суддів зауважує, що Верховний Суд здійснює тлумачення норм права, а не індивідуальних особливостей конкретної справи або фактів, встановлених судами попередніх інстанцій, водночас доводи скаржника в цій частині не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а зводиться до необхідності надання судом касаційної інстанції іншої оцінки наявним у матеріалах справи доказам, що виходить за визначені в статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі повноважень суду касаційної інстанції. 4.12. Крім того, скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, оскільки не надано належної оцінки усім наявним у справі доказам. Проте колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неналежне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів та нез`ясування обставин справи, оскільки відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу. Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу. Проте скаржник належним чином не обґрунтував у своїй касаційній скарзі наявність хоча би однієї із підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Як уже зазначалося, підстави касаційного оскарження, передбачені у пунктах 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (на які посилався скаржник) не знайшли підтвердження. За таких обставин колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про неповне дослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів за умови відсутності підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. 4.13. Як уже зазначалося, ТОВ "Біолабтех ЛТД" подало клопотання про стягнення 9000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи та долучило до нього докази понесення таких витрат. 4.14. З приводу вказаного клопотання Верховний Суд зазначає таке. За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У частині 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з положеннями частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Разом із тим, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Водночас обов`язок доведення неспівмірності витрат покладено на сторону, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення їх розміру. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 вказаного Закону як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268). Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц). Отже, розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, тобто відповідати вказаним критеріям. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 180 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22). У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). 4.15. Дослідивши клопотання ТОВ "Біолабтех ЛТД" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи та надані на його підтвердження докази, а також заперечення проти їх стягнення, з урахуванням положень наведених норм, сталої судової практики суду касаційної інстанції у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, керуючись, у тому числі такими критеріями як обґрунтованість, розумність розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, принципів рівності та змагальності, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаного клопотання. Отже, наявні підстави для стягнення з ТОВ "Вінницька Птахофабрика" на користь ТОВ "Біолабтех ЛТД" витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, у сумі 9000,00 грн.

5. Висновки Верховного Суду 5.1. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. 5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. 5.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 5.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують встановленого судами, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6. Судові витрати 6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника. 6.2. Разом із тим, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу судових витрат, урахувавши критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та засади господарського судочинства, Верховний Суд дійшов висновку про те, що наявні підстави для задоволення клопотання ТОВ "Біолабтех ЛТД" про стягнення 9000,00 грн адвокатських витрат у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції та, відповідно, їх стягнення з ТОВ "Вінницька Птахофабрика" у вказаному розмірі. Керуючись статтями 123, 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В : Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька Птахофабрика" залишити без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026, рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі № 910/9241/20 залишити без змін. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолабтех ЛТД" щодо розподілу судових витрат задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька Птахофабрика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолабтех ЛТД" 9000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Т. Б. Дроботова Судді Н. О. Багай Ю. Я. Чумак

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова КГС ВС № 910/9241/20

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше