Ухвала КГС ВС № 910/13905/25

УХВАЛА 08 липня 2026 року м. Київ cправа № 910/13905/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" про стягнення 101 275 341,11 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про визнання частини договору недійсною, ВСТАНОВИВ:

1. У листопаді 2025 року Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" про стягнення 101 275 341,11 грн, з яких: 49 801 736,88 грн - пеня, 37 404 738,00 грн - штрафу, 14 068 866,23 грн - проценти за користування коштами попередньої оплати.

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 30.03.2024 №22/2-92-ЕДК-24 в частині прострочення поставки товару, у зв`язку з чим здійснено нарахування пені, штрафу та процентів за користування коштами попередньої оплати на підставі п.7.2. вказаного державного контракту.

3. У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про визнання недійсним пп.4 п.7.2 державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 30.03.2024 №22/2-92-ЕДК-24.

4. Господарський суд міста Києва рішенням від 11.02.2026 позов задовольнив частково. Присудив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" 5 000 000,00 грн пені, 4 000 000,00 грн штрафу та судовий збір у розмірі 728 069,30 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовив. Зустрічний позов задовольнив повністю. Визнав недійсним пп.4 п.7.2. державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 30.03.2024 №22/2-92-ЕДК-24.

5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.05.2026 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 в частині відмови у задоволенні позову Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" 14 068 866,23 грн процентів за користування коштами попередньої оплати та в частині задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" про визнання недійним пп.4 п.7.2. державного контракту №22/2-92-ЕДК-24 від 30.03.2024. Ухвалив в цій частині нове рішення, яким позов Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" в частині стягнення 14 068 866,23 грн процентів за користування коштами попередньої оплати задовольнив частково, у задоволені зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" про визнання недійним пп.4 п.7.2. державного контракту №22/2-92-ЕДК-24 від 30.03.2024 відмовив повністю. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 у справі №910/13905/25 залишив без змін. Виклав резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 у справі №910/13905/25 в такій редакції: "1. Первісний позов Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" (03057, м. Київ, вул. Олександра Довженка, буд. 18; ідентифікаційний код: 31410901) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2; ідентифікаційний код: 44725823) пеню у розмірі 5 000 000 (п`ять мільйонів) грн 00 коп., штраф у розмірі 4 000 000 (чотири мільйони) грн 00 коп., 1 406 886 (один мільйон чотириста шість тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн 62 коп. процентів за користування коштами попередньої оплати та судовий збір у розмірі 840 480 (вісімсот сорок тисяч чотириста вісімдесят) грн 59 коп.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" відмовити повністю.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.". 6. 19.06.2026 Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" та ухвалити нове рішення у відповідній частині про задоволення позову Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" у повному обсязі та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" 101 275 341,11 грн, з яких 49 801 736,88 грн пені, 37 404 738,00 грн штрафу, та 14 068 866,23 грн процентів за користування коштами попередньої оплати.

7. Відповідно до п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).

8. Згідно із ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.п.1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч.ч.1, 3 ст.310 цього Кодексу.

9. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" в своїй касаційній скарзі зазначає, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі №910/13905/25 є п.п.1, 4 ч.2 ст.287 ГПК.

10. Скаржник зауважує, що суди застосували: - ст.ст.13, 14, 42, 86 ГПК без урахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (щодо змагальності сторін у господарському процесі); - ст.614 Цивільного кодексу України без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №904/5610/19 (особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання); - ст.233 Господарського кодексу України, ст.551 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22, у постановах Верховного Суду від 19.03.2024 у справі №910/4390/23, від 08.05.2018 у справі №924/709/17, від 29.04.2026 у справі №910/9544/25, від 20.05.2026 у справі №910/6284/25, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 28.09.2022 у справі №916/2302/21; - ст.233 Господарського кодексу України, ст.551 Цивільного кодексу України, ст.ст.86, 210, 237 ГПК України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20 (щодо обов`язку суду надати оцінку доказам що входять до предмета доказування), від 01.06.2023 у справі №914/596/22 (щодо необхідності застосування категорій та стандартів доказування з дотриманням принципу змагальності); - ст.ст.536, 546, 548, 549, 551, ч.3 ст.693 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України без урахування висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 12.03.2026 у справі №910/6742/25, від 15.04.2026 у справі №910/7882/25, від 05.05.2026 у справі №910/13347/24, від 03.12.2021 у справі №910/14180/18, від 02.12.2025 у справі №910/1595/25, від 11.09.2024 у справі №910/13575/23, від 04.06.2025 у справі №910/5992/24, від 26.11.2025 у справі №910/8369/24.

11. Скаржник також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме ст.ст.2, 5, 7, 11, 13, 73 - 79, 86, 91, 236, 269 ГПК; встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (дійшли висновку про можливість зменшення неустойки за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які посилався відповідач за первісним позовом); виконали неправильний розрахунок неустойки; порушили принцип змагальності сторін, надавши перевагу доводам відповідача за первісним позовом, які не підтверджені належними та допустимими доказами відповідно до закону та умов державного контракту №22/2-92-ЕДК-24 від 30.03.2024.

12. За приписами ч.3 ст.294 ГПК питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.

13. Згідно з ч.4 ст.294 цього Кодексу в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

14. Враховуючи обґрунтованість підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі №910/13905/25 за касаційною скаргою Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 з підстав, передбачених п.п.1, 4 ч.2 ст.287 ГПК.

15. В своїй касаційній скарзі Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", посилаючись на ч.8 ст.8 ГПК, ч.2 ст.20, ч.1 ст.21 Закону "Про інформацію", ст.6 Закону "Про доступ до публічної інформації", просить також розгляд справи здійснювати в закритому судовому засіданні та зауважує, що відкритий судовий розгляд цієї справи може мати наслідком завдання значної шкоди інтересам національної безпеки та оборони України внаслідок відображення службової інформації з обмеженим доступом в оприлюдненому судовому рішенні, тощо.

16. Згідно із ч.ч.8, 9 ст.8 ГПК розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

17. Враховуючи наведене, а також те, що у судах першої та апеляційної інстанцій розгляд справи №910/13905/25 здійснювався у закритому судовому засіданні і підстави для проведення такого розгляду наразі не змінилися, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення клопотання Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" та призначення розгляду справи №910/13905/25 у закритому судовому засіданні. Керуючись статтями 8, 234, 235, 287, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №910/13905/25 за касаційною скаргою Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026.

2. Призначити справу №910/13905/25 за касаційною скаргою Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 до розгляду у закритому судовому засіданні на 05 серпня 2026 року о 14:45 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.

3. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

4. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 23.07.2026. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

5. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/13905/25.

6. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий О. Кібенко Судді С. Бакуліна В. Студенець