Ухвала КГС ВС № 910/8809/25

УХВАЛА 08 липня 2026 року м. Київ cправа № 910/8809/25 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р., розглянувши матеріали касаційної скарги Проектного інституту Служби Безпеки України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу "ЖИТЛОВО БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ТРИПІЛЬСЬКА БРАМА" до Проектного інституту Служби Безпеки України про розірвання договору та стягнення 952 659,69 грн, ВСТАНОВИВ:

1. У липні 2025 року Обслуговуючий кооператив "ЖИТЛОВО БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ТРИПІЛЬСЬКА БРАМА" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Проектного інституту Служби Безпеки України про розірвання договору №1-17 від 13.01.2017 про виконання проектних робіт та стягнення 952 659,69 грн.

2. Господарський суд міста Києва рішенням від 11.11.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026, позов задовольнив. 3. 18.06.2026 Проектний інститут Служби Безпеки України через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

4. Перевіривши касаційну скаргу Проектного інституту Служби безпеки України, Верховний Суд встановив, що її варто залишити без руху з таких підстав.

5. Відповідно до п.1 ч.1 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у ч.3 цієї статті.

6. За приписами ч.2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

7. За приписами п.5 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).

8. В касаційній скарзі Проектного інституту Служби безпеки України зазначено, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 є пункти 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК.

9. Скаржник зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування ст.863 Цивільного кодексу України, викладені у постановах від 29.01.2019 у справі №807/257/14, від 07.08.2019 у справі №910/17995/16, від 28.03.2024 у справі №420/22052/23, у подібних правовідносинах.

10. Крім того, скаржник зазначає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо: - закріплення принципу пріоритету норми спеціальної позовної давності, встановленої у ст.863 Цивільного кодексу України, над нормою загальної позовної давності, встановленої у ст.257 Цивільного кодексу України, у подібних правовідносинах стосовно договору підряду; - можливості застосування до спірних правовідносин положень ст.863 Цивільного кодексу України в сукупності з приписами ст.1212 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих коштів за відсутності відмови від договору.

11. Верховний Суд визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги Проектного інституту Служби безпеки України щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК, в наведеній частині для відкриття касаційного провадження.

12. Однак Проектний інститут Служби безпеки України, у тому числі, посилається на неврахування судами висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 14.07.2021 у справі №911/1442/19, від 21.06.2022 у справі №911/3276/20, від 11.09.2025 у справі №925/1565/24, однак не вказує норму/норми права, (пункт, частину, статтю) яку/які, на його думку, неправильно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, висновок щодо застосування якої міститься в наведених ним постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.

13. Верховний Суд звертає увагу, що якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник зазначає п.1 ч.2 ст.287 ГПК, він повинен чітко вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, неправильно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

14. Наведене є порушенням вимог, встановлених ст.290 ГПК, щодо належного обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

15. Крім того, відповідно до п.2 ч.4 ст.290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

16. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон "Про судовий збір".

17. Частиною 1 ст.4 Закону "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

18. Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

19. Відповідно до пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

20. Оскільки у цій справі позов поданий у 2025 році, то для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3 028,00 грн, оскільки ст.7 Закону "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 встановлений у розмірі 3 028,00 грн.

21. Частиною 3 ст.6 Закону "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

22. Отже, за подання позову до Господарського суду міста Києва у цій справі судовий збір підлягав сплаті у сумі 17 317,89 грн, а саме 14 289,89 грн (1,5% від 952 659,69 грн - за вимогу майнового характеру) + 3 028,00 грн (1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - за вимогу немайнового характеру).

23. Згідно з пп.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.

24. Відповідно до ч.3 ст.4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

25. Враховуючи наведене, за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі №910/8809/25 судовий збір підлягав сплаті у сумі 27 708,62 грн, а саме 17 317,89 грн х 200% х 0,8, де 17 317,89 грн - судовий збір, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви; 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги; 0,8 - коефіцієнт пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі.

26. Однак, до касаційної скарги Проектного інституту Служби безпеки України як документи, що підтверджують сплату судового збору, додано платіжну інструкцію №622589784 від 05.06.2025 про сплату 22 166,92 грн та платіжну інструкцію №622589804 від 17.06.2026 про сплату 696,92 грн (загальна сума 22 863,84 грн). Таким чином, судовий збір сплачений у розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством.

27. Згідно із ч.2 ст.292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч.6 ст.6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

28. Відповідно до приписів ч.2 ст.174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абз.2 ч.1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до ст.6 цього Кодексу.

29. З урахуванням наведеного, касаційна скарга Проектного інституту Служби безпеки України залишається без руху на підставі ч.2 ст.292 ГПК із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом: - уточнення яку саме норму/норми права (пункт, частину, статтю) неправильно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, висновок щодо застосування якої міститься в наведених скаржником постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 14.07.2021 у справі №911/1442/19, від 21.06.2022 у справі №911/3276/20, від 11.09.2025 у справі №925/1565/24; - надання документів, що підтверджують доплату судового збору, за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі №910/8809/25 у сумі 4 844,78 грн (таким чином, щоб у загальному розмірі, разом із вже сплаченими 22 863,84 грн, загальна сума складала 27 708,62 грн).

30. Згідно із ч.4 ст.174 та ч.2 ст.292 ГПК, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

31. Оскільки касаційна скарга Проектного інституту Служби безпеки України залишається без руху, Верховний Суд наразі не розглядає клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 до завершення касаційного розгляду. Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Проектного інституту Служби безпеки України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі №910/8809/25 залишити без руху.

2. Надати Проектному інституту Служби безпеки України строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Проектному інституту Служби безпеки України, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя О. Кібенко