Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/13475/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" травня 2026 р. Справа№ 910/13475/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Скрипки І.М. суддів: Бестаченко О.Л. Шаратова Ю.А. при секретарі судового засідання Супрун В.В. за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 25.05.2026 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 (повний текст складений 15.01.2026) та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 у справі №910/13475/25 (суддя Паламар П.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санні Сіті" до Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 20563269,92 грн. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Санні Сіті звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, на загальну суму 20563269,92 грн. Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладені договір № 775/01 від 1 жовтня 2019 р., додаткові угоди №№ 46/01/20 від 24 січня 2020 р., 1180/01/21 від 16 березня 2021 р., 2367/02/22 від 17 листопада 2022 р., згідно з якими він як продавець за зеленим тарифом зобов`язався продавати, а відповідач купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену ним за зеленим тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у т.ч. Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП № 641 від 26 квітня 2019 р. (далі - Порядок) або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП № 2804 від 13 грудня 2019 р. Всупереч умов договору відповідач частково оплатив відпущену протягом жовтня 2021, лютого-листопада 2022 років електричну енергію, заборгувавши йому 16001575,08 грн. З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 16001575,08 грн. боргу, 3362384,08 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1199310,76 грн. три проценти річних з простроченої суми, а також понесені ним по справі судові витрати, у т.ч. 42000 грн. з попереднього розрахунку витрат по оплаті послуг адвоката. Відповідач у відзиві на позовну заяву вказував, що позивачем не враховано особливостей регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану, зокрема, наказів Міністерства енергетики України №140 від 28 березня 2022 р. Про розрахунки на ринку електричної енергії, який був чинний до 5 липня 2022 р. та № 206 від 15 червня 2022 р. Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом. Зазначав, що 26 червня 2019 між ним та НЕК Укренерго укладено договір № 0414-09051/52/01 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Загальна заборгованість НЕК Укренерго перед ним за надані у розрахунковому періоді послуги становить 16,303 млрд. грн. Наявність заборгованості ОСП перед ДП Гарантований покупець щодо наданої у розрахунковому місяці послуги виключає виникнення зобов`язання ДП Гарантований покупець з оплати вартості відпущеної продавцями за зеленим тарифом електричної енергії попереднього розрахункового місяця в частині, пропорційній до розміру заборгованості НЕК Укренерго перед ДП Гарантований покупець за послугу у такому місяці. Вказував, що станом на 5 листопада 2025 позивач має перед ним заборгованість у розмірі 6 668 139,28 грн. за послугу з відшкодування частки вартості небалансу електричної енергії балансуючої групи ДП Гарантований покупець, тому він має право на зменшення рівня розрахунків із продавцем за зеленим тарифом. Також заперечував проти стягнення з нього сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання. Крім того, посилався на неможливість виконання зобов`язання у передбачені договором строки внаслідок форс-мажорних обставин. Вказував на неспівмірність заявлених позивачем адвокатських витрат із ціною позову та характером спору. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/13475/25 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санні Сіті" 16 001 575,08 грн. боргу, 3 362 384,08 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1 199 310,76 грн. три проценти річних з простроченої суми, 246 759,24 грн. витрат по оплаті судового збору. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/13475/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Санні Сіті" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санні Сіті" 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У заяві в іншій частині відмовлено. Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог. Приймаючи додаткове рішення, суд дійшов висновку про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, з огляду на характер спору, з приводу вирішення якого склалась стала судова практика, складність справи та розумність розміру витрат. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач 03.02.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 03.02.2026) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить: рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/13475/25 скасувати повністю та ухвалити в цій частині нове про відмову в позові; додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 у справі №910/13475/25 скасувати в частині задоволення заяви та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повністю. Апелянт вважає ухвалене рішення таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного. Суд неправильно застосував норми матеріального права та проігнорував доводи гарантованого покупця щодо особливостей регулювання спірних правовідносин в контексті останніх змін до законодавства, яке підлягає застосуванню. 1) Відповідач посилається на наявність спеціального порядку розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом (згідно Порядку №641, наказів №140 та №206), у зв`язку з чим вказував на відсутність прострочення виконання своїх зобов`язань за договором. Судом не взято до уваги, що грошові зобов`язання між сторонами договору в частині здійснення відповідачем оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом регулюються вищевказаними нормами, застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачили сторони у договорі відповідні зміни. За позицією апелянта, зазначені норми визначають чіткий алгоритм розрахунків, а судом не прийнято до уваги наявність заборгованості НЕК «Укренерго» перед Гарантованим покупцем за спірні періоди та не прийнято доводи відповідача про те, що за існуючого алгоритму розрахунків, обов`язок гарантованого покупця щодо оплати 100% вартості електричної енергії обумовлений 100% оплатою ОСП послуги перед Гарантованим покупцем. Визначення настання для гарантованого покупця строку виконання основного зобов`язання потребує здійснення правової оцінки вказаних обставин справи на предмет наявності чи відсутності обставин, які є підставою для відкладення виконання. 2) судом не взято до уваги заперечення відповідача проти позову наявністю у нього права на зменшення рівня розрахунків з позивачем на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення. Станом на 05.11.2025 позивач мав перед відповідачем заборгованість за договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця від 26.01.2024 №1268/07/24, тому вважає, що в силу положень підпункту 12 пункту 1 постанови НКРЕКП №332, позовні вимоги в частині стягнення 6 668 139, 28 грн задоволенню не підлягали. 3) приймаючи основне рішення, суд першої інстанції не в повній мірі врахував інші доводи гарантованого покупця, зокрема в частині обставин непереборної сили. З урахуванням ситуації, в якій опинилась Держава, зважаючи на важливість Гарантованого покупця для економіки України, беручи до уваги соціальну спрямованість його діяльності, особливо в період дії режиму воєнного стану, вважає, що настання обставин непереборної сили унеможливлює стягнення з відповідача основного боргу, 3% річних та інфляційних нарахувань в судовому порядку. 4) в оскаржуваному рішенні суд не в повній мірі врахував інші доводи гарантованого покупця, зокрема в частині неправильності здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, оскільки відповідач не порушив умови договору та здійснював розрахунки згідно наказу №206, поданий відповідачем контррозрахунок 3% річних та інфляційних втрат не прийнятий судом до уваги, внаслідок чого безпідставне збільшення інфляційних втрат складає 8 270, 83 грн. В частині оскарження додаткового рішення відповідач категорично не погоджується із додатковим рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 910/13475/25 від 26.01.2026 та вважає, що судом першої інстанції при його ухваленні неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, що у відповідності до ст. 277 ГПК України є окремими підставами для скасування цього рішення. Апелянт зазначає, що всупереч висновкам Верховного Суду у справі № 904/8800/21 та у справі № 922/2685/19 щодо застосування положень ч. 5 ст. 129 ГПК України, Господарським судом міста Києва не враховано сукупність обставин, що свідчать про не співмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу порівняно зі складністю справи. Дана справа стосувалася стягнення суми боргу, 3% річних та інфляційних втрат за договором між Позивачем та ДП "Гарантований покупець". У провадженні Господарського суду міста Києва перебували та продовжують перебувати подібні за предметом спору до цієї справи, вони являються тотожними з вимогами у даній справі, відтак очевидним є те, що проведення правового аналізу матеріалів по справах, що є ідентичними, не потребує значних затрат часу та додаткових зусиль. При підготовці заяв по суті, наданих Позивачем під час розгляду даної справи, також не було необхідним збирання значного об`єму доказів в підтвердження заявлених позовних вимог, що виключає необхідність значних витрат спеціаліста в галузі права на підготовку процесуальних документів у справах даної категорії. Відповідач наголошує, що позовні вимоги повністю базуються на первинних та бухгалтерських документах Позивача, об`єм яких є незначним, дана справа є справою про стягнення заборгованості, судова практика в даній категорії справ є сталою, отже вказані витрати часу на підготовку процесуальних документів по справі є значно завищеними. Гарантований покупець вважає, що стягнуті судом першої інстанції витрати на правничу допомогу не відповідають принципу розумності та є завищеними, їх розмір не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, стягнення адвокатських витрат у розмірі 20 000,00 грн не відповідає критеріям справедливості, є явно завищеними, що є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Бестаченко О.Л., Шаратов Ю.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. 18.02.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 18.02.2026) через підсистему «Електронний суд» представником апелянта подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію №130 від 11.02.2026 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 296 111,08 грн. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Гарантований покупець» у справі №910/13475/25. Витребувано невідкладно матеріали справи №910/13475/25 з Господарського суду міста Києва, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на на 13.04.2026. В судове засідання 13.04.2026 з`явились представники сторін, надали пояснення по справі. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, у справі оголошено перерву на 25.05.2026. До матеріалів справи представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує доводи апелянта, оскаржуване рішення вважає правильним та просить залишити його без змін. 22.05.2026 представником відповідача подано клопотання про заміну учасника справи правонаступником. В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.02.2024 № 74-р «Питання перетворення Державного підприємства «Гарантований покупець» в акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі» було вирішено, зокрема, реорганізувати Державне підприємство «Гарантований покупець» (код згідно з ЄДРПОУ 43068454) шляхом перетворення в Акціонерне товариство «Гарантований покупець», 100 відсотків акцій у статутному капіталі якого належать державі та не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2025 № 1633 «Про утворення акціонерного товариства «Гарантований покупець»» утворено акціонерне товариство «Гарантований покупець», 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства «Гарантований покупець» (код згідно з ЄДРПОУ 43068454). В судовому засіданні 25.05.2026 колегією суддів задоволено клопотання Акціонерного товариства Гарантований покупець про заміну учасника справи правонаступником, залучено до участі у справі № 910/9906/25 Акціонерне товариство Гарантований покупець (01032, Київ, вул. Симона Петлюри, 27, ідентифікаційний код юридичної особи: 43068454) в якості відповідача, як правонаступника Державного підприємства Гарантований покупець. Явка представників сторін В судовому засіданні апеляційної інстанції 25.05.2026 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, оскаржуване рішення та додаткове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові та відмову в задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу повністю. Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 25.05.2026 заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив у її задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. В судовому засіданні 25.05.2026 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Судом встановлено, що 1 жовтня 2019 між позивачем та відповідачем укладений договір № 775/01, умови якого змінювалися додатковими угодами. За умовами вищевказаного договору з урахуванням додаткових угод до нього позивач як продавець за зеленим тарифом зобов`язався продавати, а відповідач купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену ним за зеленим тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у т.ч. Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП № 641 від 26 квітня 2019 р. (далі - Порядок) або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП № 2804 від 13 грудня 2019 р. Згідно п. 3.1. договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупця адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Згідно п. 3.3. договору в редакції додаткової угоди № 964/01/20 до договору оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 30, п. 8 ч. 9 ст. 65 Закону України Про ринок електричної енергії виробники мають право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги. Гарантований покупець зобов`язаний сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено зелений тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку. Відповідно п.п. 10.1., 10.4. Порядку (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) до 15 числа (включно) розрахункового місяця відповідач здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що зазначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями позивача. До 25 числа (включно) розрахункового місяця відповідач здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями позивача. Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. Відповідно до п. 11.4. Порядку (в редакції постанови НКРЕКП від 24 січня 2024 № 178) Гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за зеленим тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, наявними у матеріалах справи актами купівлі-продажу електричної енергії від 31 жовтня 2021 р., від 28 лютого 2022 р., від 31 березня 2022 р., від 30 квітня 2022 р., від 31 травня 2022 р., від 30 червня 2022 р., від 31 липня 2022 р., від 31 серпня 2022 р., від 30 вересня 2022 р., від 31 жовтня 2022 р., від 30 листопада 2022 р., актами коригування до акту купівлі-продажу електричної енергії за жовтень 2021 р. від 31 жовтня 2021 р., за липень 2022 р. від 31 липня 2022 р., від серпень 2022 р. від 31 серпня 2022 р., за вересень 2022 р. від 30 вересня 2022 р. стверджується факт передачі позивачем відповідачу електричної енергії за зеленим тарифом за договором вартістю 33448362,94 грн. Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №№ 1117 від 9 вересня 2022 р. (дата оприлюднення на офіційному вебсайті Регулятора 12 вересня 2022 р.), 557 від 31 травня 2022 р. (дата оприлюднення на офіційному вебсайті Регулятора 1 червня 2022 р.), 1190 від 20 вересня 2022 р. (дата оприлюднення на офіційному вебсайті Регулятора 21 вересня 2022 р.), 473 від 14 березня 2023 р. (дата оприлюднення на офіційному вебсайті Регулятора 15 березня 2023 р.), 946 від 15 травня 2024 р. (дата оприлюднення на офіційному вебсайті Регулятора 16 травня 2024 р.), затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу, зокрема, протягом жовтня 2021, лютого-листопада 2022 років. За висновками суду першої інстанції слідує наступне. Відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за електричну енергію, поставлену протягом жовтня 2021, лютого-червня 2022 р. у строк - до 16 вересня 2022 р., липні 2022 р. - до 27 вересня 2022 р., серпня 2022 р. - до 21 березня 2023 р., вересні-листопаді 2022 р. - до 24 травня 2024 р. Поясненнями сторін, наявною у матеріалах справи банківською випискою з рахунку позивача за період жовтня 2021-вересня 2025 років стверджується факт оплати відповідачем одержаної електричної енергії за спірний період за договором у розмірі 17446787,86 грн. Враховуючи, що відповідач прострочив оплату за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягають стягненню 16001575,08 грн. боргу (33448362,94 грн -17446787,86 грн), 3362384,08 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1199310,76 грн. три проценти річних з простроченої суми. Судом відхилено як необґрунтовані посилання відповідача на особливості регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану, зокрема, накази Міністерства енергетики України №140 від 28 березня 2022 р. Про розрахунки на ринку електричної енергії, який був чинний до 5 липня 2022 р. та № 206 від 15 червня 2022 р. Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом, які не спростовують його обов`язку оплатити придбану у позивача електричну енергію в повному обсязі. Визначений позивачем розмір втрат внаслідок інфляції не перебільшує дійсного розміру таких втрат з урахуванням сукупного розміру індексу інфляції за період прострочення, який прийнято визначати цілим числом з одним значенням десяткового дробу після коми. Доводи відповідача щодо наявності зустрічних грошових зобов`язань позивача перед ним, не звільняє відповідача від його зобов`язань з оплати боргу. Встановлене постановою НКРЕКП від 25 лютого 2022 р. № 332 Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у т.ч. фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період воєнного стану право зменшити рівень розрахунків із продавцем за зеленим тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення не є притриманням в розумінні §7 гл. 49 ЦК України, оскільки відносини сторін не передбачають можливості кредитора утримувати (володіти) річ, що підлягає передачі. Зміст указаного нормативного акту в цій частині фактично передбачає можливість припиняти зустрічні однорідні вимоги зарахуванням, зменшуючи рівень розрахунків у грошовому вигляді. Доказів припинення цих зобов`язань протягом спірного періоду зарахуванням зустрічних однорідних вимог суду не надано. Посилання відповідача на неможливість належного виконання грошового зобов`язання за спірним договором внаслідок неналежного виконання третьою особою зобов`язань перед ним не дають підстав для звільнення його від виконання грошового зобов`язання за цим договором. Доводи, пов`язані з наявністю форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), які були спричинені введенням 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні, судом визнані необґрунтованими, оскільки належними доказами не підтверджені. Введення воєнного стану в Україні є форс-мажорною обставиною, яка визнана Торгово-промисловою палатою України та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань. Проте такий механізм діє при доведенні причинно-наслідкового зв`язку між дією зазначених обставин та неможливістю виконання зобов`язань. Суду не надано належних доказів (довідки територіального відділення Торгово-промислової палати України тощо) про настання саме для відповідача форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов`язань за договором №775/01 від 01.10.2019. Ризик є однією із ознак підприємницької діяльності. Принцип комерційного розрахунку та власного комерційного ризику є одним із принципів господарської діяльності. Тому правові підстави перекладати комерційний ризик відповідача на відповідача шляхом звільнення від виконання прийнятих зобов`язань відсутні. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010). Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків. Судом встановлено, що 01.10.2019 між Державним підприємством "Гарантований покупець" (гарантований покупець за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санні Сіті" (виробник за "зеленим" тарифом за договором, позивач у справі) було укладено договір № 775/01. В подальшому, додатковою угодою № 46/01/20 від 24.01.2020 до договору № 775/01, укладеною між позивачем та відповідачем, було викладено статті 1-7 договору в новій редакції. Відповідно до умов 1.1. договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804 (далі Порядок продажу електричної енергії споживачами). Відповідно до пункту 2.1 договору сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору. Пунктом 2.3 договору визначено, що виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець - купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Умовами пункту 2.4, 2.5 договору сторонами погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцеві електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом. Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживача (пункт 3.1 договору). Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Пунктом 4.5 договору унормовано, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в позивача електричну енергію. Так, відповідно до Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено порядок розрахунку платежів та порядок їх здійснення гарантованим покупцем споживачам за "зеленим" тарифом, а саме: Фактичний обсяг відпущеної/спожитої продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору (пункт 8.3 порядку). Пунктом 10.1 Порядку встановлено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. З урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу (пункт 10.2. Порядку). Згідно пункту 10.3 Порядку після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. Відповідно до пункту 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу. Якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії і регулятор вже встановив "зелений" тариф виробнику, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030) (пункт 7.4 договору). Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 775/01 від 01.10.2019 Позивач у жовтні 2021 року, та у періоді часу лютий - серпень 2022 року поставив Відповідачу електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну суму 26 826 072,11 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії: - за жовтень 2021 року від 31.10.2021 на суму 4 098 473, 21 грн.; - за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 1 541 447, 94 грн.; - за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 1 892 128, 18 грн.; - за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 3 089 696, 87 грн.; - за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 3 494 851, 06 грн.; - за червень 2022 року від 30.06.2022 на суму 3 396 071, 62 грн.; - за липень 2022 року від 31.07.2022 на суму 4 623 419, 41 грн.; - за серпень 2022 року від 31.08.2022 на суму 4 629 494, 08 грн. та підписаним сторонами актами коригування до актів купівлі-продажу електроенергії: - за жовтень 2021 року від 28.10.2022 на суму (- 14,51) грн.; - за липень 2022 року від 16.05.2024 на суму 30 232, 26 грн.; - за серпень 2022 року від 17.05.2024 на суму 30 271, 99 грн. НКРЕКП постановами: від 9 вересня 2022 року № 1117, від 31 травня 2022 року № 557, від 20 вересня 2022 року № 1190 та від 14 березня 2023 року № 473, - затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом", наданої відповідачу в період з жовтня 2021 року по серпень 2022 року. Так, згідно з вищевказаними постановами НКРЕКП, розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом: у жовтні 2021 року складає 2 280 276 616,66 грн (без ПДВ), у листопаді 2021 року - 911 245 991,1 (без ПДВ), у грудні 2021 року - 181 990 876,48 грн (без ПДВ), у січні 2022 року - 664 843 785,62 грн (без ПДВ), у лютому 2022 року - 420 516 248,42 грн (без ПДВ); у березні 2022 року - 27 402 871,09 грн (без ПДВ); у квітні 2022 року - 1 103 193 902,09 грн (без ПДВ); у травні 2022 року - 1 297 969 675,72 грн (без ПДВ); у червні 2022 року - 1 337 753 069,24 грн (без ПДВ), у липні 2022 року - 1 561 428 605,39 грн (без ПДВ); у серпні 2022 року - 1 172 168 724,57 грн (без ПДВ). За розрахунками позивача, відповідач зобов`язаний був провести з Позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року - у строк до 20.03.2023 року (включно). Відповідач зобов`язаний був погасити заборгованість за актами купівлі-продажу електроенергії (з врахуванням коригувань): за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року до 20.03.2023 включно. Таким чином, з 21.03.2023 починається прострочення оплати поставленої електричної енергії за наведеними вище актами. Разом з тим, Відповідач оплатив поставлену електричну енергію за «зеленим тарифом» за актами купівлі-продажу електроенергії: за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року тільки частково (на загальну суму 12 318 620, 61 грн.), що підтверджується долученими до позовної заяви банківськими виписками по рахунку Позивача. Суми часткових оплат Відповідача за спірні періоди заборгованості: - за жовтень 2021 року 3 953 683, 09 грн.; - за лютий 2022 року 1 315 892, 74 грн.; - за березень 2022 року 327 029, 15 грн.; - за квітень 2022 року 1 525 244, 72 грн.; - за травень 2022 року 604 038, 46 грн.; - за червень 2022 року 852 509, 00 грн.; - за липень 2022 року 1 516 403, 23 грн.; - за серпень 2022 року 2 223 820, 22 грн. Таким чином, Відповідач не виконав свої грошові зобов`язання за Договором № 775/01 від 01.10.2019 та порушив строки оплати електричної енергії за «зеленим тарифом» по залишку боргу. У результаті чого на момент звернення до суду з даним позовом прострочена заборгованість за поставлену у період часу жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року електричну енергію за «зеленим тарифом» складає 14 507 451, 50 грн., а саме за актами купівлі-продажу електроенергії: - за жовтень 2021 року від 31.10.2021 на суму 144 775, 61 грн.; - за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 225 555, 20 грн.; - за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 1 565 099, 03 грн.; - за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 1 564 452, 15 грн.; - за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 2 890 812, 60 грн.; - за червень 2022 року від 30.06.2022 на суму 2 543 562, 62 грн.; - за липень 2022 року від 31.07.2022 на суму 3 137 248, 44 грн.; - за серпень 2022 року від 31.08.2022 на суму 2 435 945, 85 грн. Враховуючи вищенаведене, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 14 507 451,50 грн. заборгованості за поставлену у період часу жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року електричну енергію за «зеленим тарифом» по Договору № 775/01 від 01.10.2019. Крім того, Позивач за період часу вересень 2022 року листопад 2022 року включно поставив Відповідачу електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну суму 6 622 290,83 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії: - за вересень 2022 року від 30.09.2022 на суму 2 644 529, 08 грн.; - за жовтень 2022 року від 31.10.2022 на суму 3 142 314, 92 грн.; - за листопад 2022 року від 30.11.2022 на суму 818 154, 41 грн. та підписаним сторонами актом коригування до акту купівлі-продажу електроенергії: - за вересень 2022 року від 30.04.2024 на суму 17 292, 42 грн. Згідно з пунктом 11.4. Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом від 26.04.2019 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.01.2024 № 178) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 15.05.2024 № 946 (оприлюднено 16.05.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ»: у вересні 2022 року 727 557 668,53 грн (без ПДВ); у жовтні 2022 року 844 011 507,76 грн (без ПДВ); у листопаді 2022 року 327 206 881,45 грн (без ПДВ); у жовтні 2023 року 1 620 295 826,61 грн (без ПДВ). Отже, Відповідач зобов`язаний був провести з Позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у вересні листопаді 2022 року - у строк до 23.05.2024 року (включно). Таким чином, з 24.05.2024 починається прострочення оплати поставленої електричної енергії за наведеними вище актами. Разом з тим, Відповідач оплатив поставлену Позивачем за період часу вересень листопад 2022 року електричну енергію за «зеленим тарифом» тільки частково (на суму 5 128 167, 25 грн.), що підтверджується долученими до позовної заяви банківськими виписками по рахунку Позивача. Суми часткових оплат Відповідача за спірні періоди заборгованості: - за вересень 2022 року 1 766 195, 97 грн.; - за жовтень 2022 року 2 560 560, 05 грн.; - за листопад 2022 року 801 411, 23 грн. Таким чином, Відповідач не виконав повністю свої грошові зобов`язання за Договором № 775/01 від 01.10.2019 та порушив строки оплати поставленої Позивачем за період часу вересень листопад 2022 року електричної енергії за «зеленим тарифом». На момент звернення до суду з даним позовом прострочена заборгованість Відповідача за поставлену Позивачем за період часу вересень 2022 року листопад 2022 року електричну енергію за «зеленим тарифом» складає 1 494 123, 58 грн., а саме за актами купівлі- продажу електроенергії: - за вересень 2022 року від 30.09.2022 у розмірі 895 625, 53 грн.; - за жовтень 2022 року від 31.10.2022 у розмірі 581 754, 87 грн.; - за листопад 2022 року від 30.11.2022 у розмірі 16 743, 18 грн. Враховуючи вищенаведене, Позивач просить суд також стягнути з Відповідача 1 494 123,58 грн. заборгованості за поставлену за період часу вересень 2022 року листопад 2022 року електричну енергію за «зеленим тарифом» по Договору № 775/01 від 01.10.2019. Відповідно до пункту 4.1 договору продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору. Пунктом 4.5 договору визначено, що гарантований покупець зобов`язаний: купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію; розраховувати розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зелений" тарифом відповідно до глави 9 Порядку. Згідно з пунктом 8 частини 9 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку. Беручи до уваги умови договору та пункту 10.1 Порядку, зобов`язання з оплати поставленої позивачем електричної енергії за 1-10 дні місяця мало бути виконане відповідачем у строк до 15 числа (включно) розрахункового місяця, а з оплати поставленої електричної енергії за 11-20 дні місяця до 25 числа включно розрахункового місяця. НКРЕКП постановами: від 9 вересня 2022 року № 1117, від 31 травня 2022 року № 557, від 20 вересня 2022 року № 1190 та від 14 березня 2023 року № 473, - затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом", наданої відповідачу в період з жовтня 2021 року по серпень 2022 року. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 15.05.2024 № 946 (оприлюднено 16.05.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ»: у вересні 2022 року; у жовтні 2022 року; у листопаді 2022 року; у жовтні 2023 року. Враховуючи вимоги пункту 10.4 Порядку та зазначені вище Постанови НКРЕКП відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок з Товариством з обмеженою відповідальністю "Санні Сіті" із забезпеченням товариству 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох/п`яти робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. Проте, відповідач в порушення умов договору № 775/01 від 01.10.2019 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленої позивачем електричної енергії, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 16 001 575,08 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України. Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу електричної енергії, а відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", гарантований покупець електричної енергії (далі - гарантований покупець) - суб`єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов`язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством. Згідно ст. 1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", «зелений» тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу. Згідно ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що позивачем не враховано особливості регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану, зокрема, положення наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії", №206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом", а також постанову НКРЕКП №332 від 25.02.2022. Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України). Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Відповідно до статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Правовідносини у даній справі виникли між сторонами на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, регулювання яких здійснюється положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії". Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. За змістом частин другої та третьої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами. Купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" виробники мають право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги. Порядок і строки розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом регулюються Порядком, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641). Відповідно до пункту 10.1 Порядку №641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку (АКО), підписаної кваліфікованим електронним підписом (КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних. Згідно з пунктом 10.4 Порядку №641 після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу. Таким чином, відповідно до Порядку № 641 позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за поставлену ним електричну енергію відповідно до укладеного договору, а відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один - за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. Сторони, підписавши договір, встановили в його пункті 3.3 порядок розрахунків за електричну енергію, відповідно до глави 10 Порядку №641. Таким чином, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією). Аналогічні висновки в подібних правовідносинах висловлені Верховним Судом у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.04.2023 у справі №910/15867/21. Постановами від 9 вересня 2022 року № 1117, від 31 травня 2022 року № 557, від 20 вересня 2022 року № 1190, від 14 березня 2023 року № 473, від 15.05.2024 № 946 НКРЕКП затвердило розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої гарантованим покупцем за спірні періоди. Враховуючи вимоги пункту 10.4 Порядку та зазначені вище Постанови НКРЕКП, з огляду на приписи статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку №641, договору та статті 530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок з Товариством з обмеженою відповідальністю "Санні Сіті" із забезпеченням товариству 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох/п`яти робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. Проте, відповідач в порушення умов договору № 775/01 від 01.10.2019 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленої позивачем електричної енергії, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі16 001 575,08 грн, розмір якої відповідачем не спростований. У зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України введено воєнний стан указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні". У подальшому указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану в Україні. Статтею 1 Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Тобто, з моменту введення воєнного стану, з урахуванням положень статті 1 Закону України "Про оборону України", в Україні діє особливий період. Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Судом встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії, Міністерством енергетики України прийнято наказ "Про розрахунки на ринку електричної енергії" від 28.03.2022 №140 (далі - Наказ №140), відповідно до пп. 1.1.1 якого наказано ДП "Гарантований покупець" з дати набрання чинності цим наказом на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", із дотриманням Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 26.04.2019 №641, та з урахуванням таких положень: за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для здійснення господарської діяльності ДП "Гарантований покупець") станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно до таких показників, зокрема, сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії сонячного випромінювання. Згідно пп. 1.2 п. 1 Наказу №140 у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1.1.1 - 1.1.5 цього пункту, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1.1.1 - 1.1.5 цього пункту, а підпункт 1.1.6 цього пункту не застосовується. У пп. 1.3 п. 1 Наказу №140 визначено, що за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків передбачених підпунктами 1.1.1- 1.1.5 цього пункту. Крім того, відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні", від 14 березня 2022 року №133 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17 травня 2022 року №341 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану Міністерством енергетики України прийнято наказ "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" від 15.06.2022 №206 (далі - Наказ №206). Наказом Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022, який був чинний до 05.07.2022 та втратив чинність на підставі наказу № 221 від 05.07.2022, ДП "Гарантований покупець" з дати набрання чинності цим наказом на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечує перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", із дотриманням Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 26.04.2019 №641, та з урахуванням таких положень: за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 10 число розрахункового місяця, для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання здійснюється відповідно до таких показників: сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік (пп. 1.1.1 наказу № 140); у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктом 1.1.1 - 1.1.5, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1.1.1 - 1.1.5 (п. 1.2 наказу № 140); за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків передбачених підпунктами 1.1.1- 1.1.5 (п. 1.3 наказу № 140). Відповідно до наказу №206:

1. Державному підприємству "Гарантований покупець" на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - виробники), що мають договірні відносини з Державним підприємством ДП "Гарантований покупець", із дотриманням вимог Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 26 квітня 2019 року № 641, та з урахуванням положень, викладених у пункті 2 цього наказу.

2. Установити, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Державного підприємства "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності Державного підприємства "Гарантований покупець") станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно до таких показників: 1) сума, що дорівнює значенню 18 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання;… 6) у випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 цього пункту, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам пропорційно розміру нарахувань для відповідного виробника, здійснених з урахуванням підпунктів 1-5 цього пункту, але не більше вартості товарної продукції розрахункового періоду, розрахованої за "зеленим" тарифом для такого виробника; 7) у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1-5 цього пункту, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1-5 цього пункту.

3. Установити, що за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Державного підприємства "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності Державного підприємства "Гарантований покупець") станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього наказу. У випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 пункту 2 цього наказу, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам відповідно до підпункту 6 пункту 2 цього наказу.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та діє протягом періоду дії воєнного стану в Україні. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 по справі №640/10894/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2023, в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар-Груп" до Міністерства енергетики України про визнання протиправним та скасування Наказу №206 відмовлено. У вказаній постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2023 у справі №640/10894/22 зазначено, що Міненерго здійснює нормативно-правове регулювання відносин у електроенергетичному комплексі в особливий період шляхом видання наказів, які мають відповідати вимогам Конституції та законів України, а електроенергетичні підприємства у своїй діяльності в особливий період повинні керуватись прийнятими актами Міненерго. З огляду на викладене, Наказ від 15.06.2022 №206 "Про розрахунки з виробниками за "зеленим" тарифом" прийнятий відповідачем в межах повноважень та з метою забезпечення розрахунків за електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії. Державна реєстрація оскаржуваного наказу відбулась відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 №493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 12.04.2005 №34/5. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №172 "Про внесення зміни до пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади" передбачено, що у невідкладних випадках, пов`язаних із введенням в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, що потребують негайного прийняття рішення, суб`єкт нормотворення може видати відповідний нормативно-правовий акт без узгодження із суб`єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами. Згідно ч. 8 ст. 16 Закону України "Про ринок електричної енергії" у разі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду. Відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" центральні органи виконавчої влади та інші державні органи, серед іншого, визначають у відповідній сфері управління, галузі національної економіки можливості щодо задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення в умовах особливого періоду. Приймаючи наказ №206, Міненерго реалізувало передбачену компетенцію по регулюванню сталого функціонування підприємства паливо-енергетичного комплексу (ДП "Гарантований покупець") в особливий період, а саме, під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64. Наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 "Про розрахунки з виробниками за "зеленим" тарифом" був виданий для стабілізації ситуації в енергетичному секторі країни в період дії воєнного стану та з метою збереження можливості для всіх без винятку генерацій здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел в умовах значного дефіциту коштів на ринку електричної енергії. Відповідно до частини 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, при вирішенні питання розміру коштів, які підлягають сплаті за поставлену у спірні періоди електричну енергію, необхідно керуватись нормативно-правовими актами, які встановлювали та встановлюють регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди, якими є накази Міненерго №140 та №206, видані відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Накази Міненерго №140 та №206 не вносять зміни до порядку і строків розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, які регулюються умовами укладеного між сторонами договору та Порядком №641. Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача залишку заборгованості в розмірі 16 001 575,08 грн грн за придбану відповідачем у заявлені в позові періоди електричну енергію за "зеленим" тарифом є доведеними, обґрунтованими та відповідачем належним чином та в установленому законом порядку не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. Одночасно позивачем у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 775/01 від 01.10.2019 щодо своєчасної оплати отриманої електроенергії -за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, нараховано три проценти річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошових зобов`язань за весь час прострочення (з 21.03.2023 по 28.10.2025), що становить 3 % річних в розмірі 1 135 158, 40 грн., інфляційні втрати в розмірі 3 111 595, 32 грн. -за період часу вересень листопад 2022 року, нараховано три проценти річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошових зобов`язань за весь час прострочення (з 24.05.2024 по 28.10.2025), що становить 3 % річних в розмірі 64 152, 36 грн., інфляційні втрати в розмірі 250 788, 76 грн. Таким чином позивач просив стягнути з відповідача в загальному 3 % річних у розмірі 1 199 310, 76 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 362 384, 08 грн. Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника, яка полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 та Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №904/10242/17, від 04.12.2018 у справі №913/63/18 та від 05.07.2019 у справі №905/600/18). У п. 5.24 постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/6636/21 викладено правовий висновок про те, що ненадходження коштів від інших учасників ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором. Подібного висновку про застосування ч.2 ст.625 ЦК України дійшов Верховний Суд також у п.25 постанови від 21.12.2021 у справі №910/15364/20. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 виклала висновок, що зобов`язання зі сплати інфляційних та процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю, а тому вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги. Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу. Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. У даній справі позивачем заявлено вимоги про стягнення нарахувань за ч. 2 ст. 625 ЦК України, які входять до складу грошового зобов`язання, є акцесорними, додатковими до основного, зобов`язаннями, які залежать від основного зобов`язання і поділяють його долю, а тому вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги. Як вбачається з матеріалів справи, за липень 2022 року та серпень 2022 року Позивач здійснює відповідне нарахування компенсаційних втрат з 21.03.2023 року. Однак, акт коригування за липень на суму 30 232,26 грн був підписаний сторонами лише 16.05.2024 року, а акт коригування за серпень на суму 30 271,99 був підписаний сторонами лише 17.05.2024 року, що унеможливлює нарахування 3% річних та інфляційних втрат на вказані суми, починаючи з 21.03.2023 року. Ані Договором, ані Порядком № 641 не передбачено строк, протягом якого відповідач має здійснити доплату вартості електроенергії, яка утворилася у зв`язку зі збільшенням обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний період, відповідно до акта коригування, підписаного сторонами, після затвердження вартості послуги Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Аналогічна позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 року у справі № 910/215/25, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 12.05.2026. Так, Верховний Суд у постанові від 12.05.2026 у справі № 910/215/25 дійшов наступного висновку: « 8.22. Отже, враховуючи положення пункту 10.3 Порядку № 641, а також фактичні обставини спору, зокрема, що спірна сума вартості електричної енергії відпущеної позивачем у серпні 2019 року фактично була скорегована сторонами спору лише у вересні 2023 року за актом коригування від 19.09.2023, суд апеляційної інстанції дійшов заснованого на умовах Договору та Порядку № 641 висновку про те, що у відповідача виник обов`язок з доплати вартості відпущеної електричної енергії за серпень 2019 року у загальному розмірі 933 117,41 грн визначеної у спірному акті коригування від 19.09.2023, у порядку визначеному частиною другою статті 530 ЦК України - у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги». Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача із відповідною вимогою, тому нарахована позивачем та стягнута судом сума 3% річних та інфляційного збільшення у спірних періодах необґрунтовано завищена позивачем. Відповідно до контррозрахунку відповідача, з яким погодився представник позивача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, 3% річних та інфляційні втрати за жовтень 2021, лютий-серпень 2022 року розраховуються наступним чином: Сума боргу 14 507 451,50 грн (сума, яка вказана позивачем) 30 232,26 грн (сума акту коригування за липень 2022 року) 30 271,99 грн (сума акту коригування за серпень 2022 року) = 14 446 947,25 грн. Період з 21.03.2023 до 28.10.2025. Розрахунок здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... (ІІZ:100) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення. Останній період IIc (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,40 : 100) x (100,30 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) x (100,00 : 100) x (100,60 : 100) x (101,50 : 100) x (101,80 : 100) x (101,90 : 100) x (101,40 : 100) x (101,20 : 100) x (100,80 : 100) x (101,50 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,80 : 100) x (99,80 : 100) x (99,80 : 100) x (100,30 : 100) = 1.21475735 Враховуючи висновок Верховного Суду від 02.12.2025 у справі № 910/4069/23, сукупний індекс інфляції за вказаний період заокруглюється до десяткового числа після коми, і, відповідно, становить 121,5%. Інфляційне збільшення: 14 446 947,25 x 1.215 - 14 446 947,25 = 3 106 093,66 грн. 3% річних Розрахунок здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення. За період з 21.03.2023 до 28.10.2025 сума 3% річних на суму заборгованості 14 446 947,25 грн. складає 1 130 424,15 грн. 3% річних та інфляційні втрати за вересень листопад 2022 року розраховуються наступним чином: Сума боргу 1 494 123, 58 грн Розрахунок здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення. Останній період IIc (102,20 : 100) x (100,00 : 100) x (100,60 : 100) x (101,50 : 100) x (101,80 : 100) x (101,90 : 100) x (101,40 : 100) x (101,20 : 100) x (100,80 : 100) x (101,50 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,80 : 100) x (99,80 : 100) x (99,80 :100) x (100,30 : 100) = 1.16746370 Враховуючи висновок Верховного Суду від 02.12.2025 у справі № 910/4069/23, сукупний індекс інфляції за вказаний період заокруглюється до десяткового числа після коми, і, відповідно, становить 116,7%. Інфляційне збільшення: 1 494 123,58 x 1.167 - 1 494 123,58 = 249 518,64 грн. 3% річних Розрахунок здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення. За період з 24.05.2024 до 28.10.2025 сума 3% річних на суму заборгованості 1 494 123, 58 грн складає 64 152,36 грн. Таким чином, загальний розмір 3% річних становить 1 194 576,51 грн (1 130 424,15 + 64 152,36), а розмір інфляційних втрат становить 3 355 612,30 грн (3 106 093,66 + 249 518,64), які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача. Зазначені розміри погоджені представником позивача та визнані в судовому засіданні апеляційної інстанції. Місцевий господарський суд не звернув уваги на вказані обставини справи, а тому дійшов помилкового висновку про стягнення 3 362 384,08 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1 199 310,76 грн. три проценти річних. Доводи апелянта про те, що згідно наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 та від 15.06.2022 №206 в ДП «Гарантований покупець» взагалі немає обов`язку здійснювати повні розрахунки з виробниками електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, колегія суддів визнає безпідставними оскільки накази № 140 та № 206 закріплюють забезпечення виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел мінімальною оплатою, встановленою Міністерством енергетики України) вартості переданої ДП «Гарантований покупець» електричної енергії, однак не звільняють відповідача від обов`язку повного розрахунку. Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів приймає до уваги висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 21.06.2024 у справі №910/4439/23, згідно яких вбачається наступне. «Надаючи правову оцінку змісту вказаних наказів, об`єднана палата висновує, що наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" № 206, як і попередній наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" № 140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641. Разом з цим об`єднана палата наголошує на тому, що у відносинах між гарантованим покупцем та виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом, які виникли у період до введення воєнного стану в України та до прийняття Міністерством енергетики України Наказів №140 та №206, а також у правовідносинах, які виникли під час дії воєнного стану в Україні (особливого періоду у розумінні положень статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії") строк виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом визначається виключно згідно з умовами двостороннього договору та Порядку № 641, при цьому розмір коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії, має обраховуватися з урахуванням положень, викладених у Наказах № 140 та №

206. Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування судами різних підходів до тлумачення законодавства у подібних правовідносинах, навпаки, призводить до стану юридичної невизначеності, суперечливого застосування закону. Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) про якість судових рішень зазначила, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні (пункт 49). Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 11.11.1996 у справі "Кантоні проти Франції" (Cantoni v. France), від 11.04.2013 у справі "Вєренцов проти України" (Vyerentsov v. Ukraine)). Відповідно до Висновку №20 (2017) Консультативної ради європейських суддів - єдине застосування закону є визначальним задля принципу рівності перед законом. Окрім того, питання правових визначеності та передбачуваності є невід`ємною складовою верховенства права. У державі, яка керується принципом верховенства права, громадяни виправдано очікують, що до них будуть ставитися, як до всіх інших, та що вони можуть покладатися на попередні судові рішення в подібних справах, і таким чином громадяни можуть передбачати юридичні наслідки своїх дій чи бездіяльності; неодноразове ухвалення судових рішень, які суперечать одне одному, може створити ситуацію правової невизначеності, що спричинить зменшення довіри до судової системи, у той час, як ця довіра є важливим елементом держави, що керується принципом верховенства права. Враховуючи наведені у цій постанові висновки, об`єднана палата погоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, Наказу № 206, згідно з якими положення Наказу № 206 не змінюють і не припиняють обов`язок ДП "Гарантований покупець" здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку №

641. Відтак, об`єднана палата не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, Наказу № 206, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22. Оскільки, за висновками об`єднаної палати, положення Наказів № 140 та № 206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за Договором, укладеним з виробником електричної енергії за "зеленим" тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію виробника за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності / відсутності на рахунках ДП "Гарантований покупець" коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4 Порядку №

641. Враховуючи викладене, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо ненадання відповідачем розрахунків і доказів відсутності на поточному рахунку коштів, які б дозволили оплатити повну вартість отриманої продукції, об`єднана палата доходить висновків про відсутність підстав для тлумачення норм Наказу №206 як такого, що змінює чи припиняє обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити своєчасний розрахунок відповідно до чинного законодавства, Порядку № 641 та укладеного між сторонами договору. Поряд з цим, об`єднана палата звертає увагу на те, що Міністерство енергетики наказом № 136 від 01.04.2024 року скасувало дію Наказу № 206 від 15.06.2022 року, яким встановлювались для ДП "Гарантований покупець" мінімальні відсотки виплат виробникам електроенергії з ВДЕ (відновлювальні джерела електроенергії) вартості отриманої електроенергії. Отже, наразі відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку №

641. Відтак, висновки господарських судів попередніх інстанцій в частині наявності у відповідача обов`язку з повного виконання грошового зобов`язання - оплати у розмірі 100 % вартості за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану та Наказів № 140 та № 206 є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи та приписам Наказів № 140 та № 206». З огляду на викладене, спростовуються і доводи апелянта про не надання судом належної оцінки доводам відповідача щодо порядку оплати під час особливого періоду, оскільки Гарантований покупець здійснює розрахунки по договору з врахуванням регуляторних актів щодо обсягу оплати електричної енергії, поставленої у спірний період. Щодо доводів апелянта про те, що станом на 05.11.2025 позивач мав перед відповідачем заборгованість за договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця від 26.01.2024 №1268/07/24, в розмірі 6 668 139, 28 грн. суми неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та 12,53 грн за послугу з відшкодування вартості відхилення, що підтверджується оборотами рахунку 3618 та 36181, в силу положень підпункту 12 пункту 1 постанови НКРЕКП №332, та не підлягає стягненню з відповідача, колегія суддів зазначає наступне. Щодо можливості/неможливості у спірних правовідносинах реалізації відповідного права відповідача як гарантованого покупця на зменшення рівня розрахунків із позивачем як продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, слід врахувати таке. Відповідач вказує, що оскільки, у позивача наявна заборгованість перед відповідачем за послугу з відшкодування вартості небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця в сумі 6 668 139, 28 грн. та 12,53 грн, суд має у відповідності до вимог підпункту 12 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зменшити розмір основного зобов`язання. Відповідно до абз. 3 пп. 12 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (в редакції постанови НКРЕКП від 03.04.2024 № 652) гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення. Досліджуючи питання можливості Гарантованого покупця зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, колегія суддів дійшла таких висновків щодо наявності/відсутності правових підстав для застосування до спірних правовідносин постанови НКРЕКП №332. З правової конструкції підпункту 12 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 вбачається, що законодавець наділив Гарантованого покупця саме правом на зменшення рівня розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом, для реалізації якого Гарантований покупець мав вчинити певні дії (подати заяву у порядку статті 601 ЦК України). З огляду на наведене, право відповідача на зменшення рівня розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, передбачені підпунктом 12 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, не звільняє відповідача від обов`язку здійснити повну оплату придбаної електричної енергії за спірним договором. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2025 у справі №910/6904/24 (пункти 8.13., 8.14.). Судом враховано посилання відповідача на пункт 5 постанови НКРЕКП від 24.01.2024 №178 «Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», якою на відповідача покладено обов`язок забезпечити виконання положень глави 16 Порядку №641 у частині врегулювання відносин щодо відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, які виникли в період з 08 вересня 2022 року по 26 січня 2024 року. Однак право відповідача припинити свої зобов`язання перед позивачем за спірний період шляхом зарахування зустрічних вимог, відповідно до частини 2 статті 601 ЦК України може здійснюватися за заявою. Матеріалами справи не містять заяви відповідача про припинення зобов`язання з оплати боргу за договором у спірні періоди, а також під час розгляду справи відповідачем не надано суду відображення відповідного зменшення в обліку і актах звірки та на які саме суми, за які періоди та згідно з якими актами відповідачем реалізовано право на зменшення рівня розрахунків. Крім цього, відповідачем не доведено, що він не звертався до позивача із заявою про припинення зобов`язання з оплати боргу за договором у спірні періоди. Разом з цим, у разі наявності у позивача заборгованості перед відповідачем, останній не був позбавлений права й можливості заявити відповідні вимоги в межах цієї справи шляхом пред`явлення зустрічного позову. Однак таким процесуальним правом відповідач не скористався. Щодо доводів апелянта про те, що «З урахуванням ситуації, в якій опинилась Держава, зважаючи на важливість Гарантованого покупця для економіки України, беручи до уваги соціальну спрямованість його діяльності, особливо в період дії режиму воєнного стану, вважає, що настання обставин непереборної сили унеможливлює стягнення з відповідача основного боргу, 3% річних та інфляційних нарахувань в судовому порядку» колегія суддів зазначає наступне. Статтею 617 ЦК України, а також статтею 218 ГК України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору). Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу та ст.14-1 Закону "Про ТПП в Україні"). Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним. Відповідно до п. 5.2 договору при настанні обставин непереборної сили сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов`язань за цим договором на термін дії обставин непереборної сили і усунення їх наслідків. Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства (п5.3 договору). Відповідно до п.5.4 договору потерпіла сторона негайно надсилає будь-яким доступним засобом зв`язку повідомлення другій стороні про подію, що оголошується обставиною непереборної сили, і якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події. Якщо обставини непереборної сили тривають довше трьох місяців, сторони вирішують питання щодо подальшого виконання цього договору (п.5.5 договору). 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан. ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин. Верховний Суд звертав увагу, що ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз.3 ч.3 ст.14 Закону "Про ТПП в Україні"). Згідно ч.1 ст.14-1 Закону "Про ТПП в Україні" ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Верховний Суд у постановах від 01.06.2021 у справі №910/9258/20 та від 17.08.2022 y справі №922/854/21, вказав, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку. Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 року у справі № 904/6463/14; п. 44 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21). Для звільнення себе від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставинами непереборної сили) відповідач зобов`язаний був надати не лише сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (п. 52 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21). Неналежне повідомлення сторони договору може позбавити права іншу сторону посилатися на форс-мажорні обставини. Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 звернув увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин. Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти наявність вказаних обставин та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору. Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у п.5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21). Щодо посилань відповідача на форс-мажорні обставини, то в силу приписів ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України не вважаються обставинами непереборної сили, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів. Однак відповідачем не подано суду доказів на підтвердження обставин непереборної сили, зокрема, відповідного сертифікату про засвідчення відповідних обставин саме за його зверненням до ТПП відповідно до умов договору між сторонами; не подано суду доказів повідомлення позивача про наявність форс-мажорних обставин відповідно до умов п. 5.2 договору; не доведено, що такі обставини об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами саме укладеного з позивачем договору. Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу обґрунтовано не досліджувались судом з огляду на встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів дала вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. З огляду на встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що потягло за собою прийняття помилкового рішення в частині задоволення позову в повному обсязі. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29). З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційна скарга Акціонерного товариства Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/13475/25 підлягає частковму задоволенню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови, оскаржуване рішення частковому скасуванню з викладенням резолютивної частини в редакції даної постанови. Судовий збір відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову покладається на відповідача пропорційно частині задоволених вимог, у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, судовий збір за її подання відповідачем покладається на позивача пропорційно задоволеній частині апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/13475/25 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/13475/25 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: «

1. Позов задовольнити частково. 2.Стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санні Сіті" (76018, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 42445224) 16 001 575, 08 грн. заборгованості, 3 355 612,30 грн інфляційних втрат, 1 194 576, 51 грн 3% річних, 246 611,18 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.»

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санні Сіті" (76018, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 42445224) на користь Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, код ЄДРПОУ 43068454) 177,67 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

5. Матеріали справи №910/13475/25 повернути до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено 07.07.2026 після виходу судді Бестаченко О.Л. з лікарняного та відпустки, судді Шаратова Ю.А. з відпустки. Головуючий суддя І.М. Скрипка Судді О.Л. Бестаченко Ю.А. Шаратов