Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/8600/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/8600/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 07 липня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач, ОСОБА_1 , звернулася в суд із позовом до відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області, в якому просила: - визнати незаконним та скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області від 27 січня 2025 року про відмову в реєстрації місця проживання малолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку по АДРЕСА_1 ; - зобов`язати Відділ з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області зареєструвати місце проживання малолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку по АДРЕСА_1 . Хмельницький окружний адміністративний суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно витягу № 19121197 від 06.06.2007 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, 06.06.2007 за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_3 наявний запис за реєстраційним № 67734866 від 24.05.2023 про обтяження будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (вид обтяження: іпотека). Зазначений вище будинок переданий в іпотеку ТОВ "Цикл Фінанс" на підставі договору іпотеки № 4378 від 13.07.2007, посвідченого приватним нотаріусом Славутського районного нотаріального округу. Іпотекодавцем зазначена ОСОБА_3 . 27.01.2025 ОСОБА_1 звернулась до відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області із заявою про реєстрацію місця проживання сина ОСОБА_2 за адресою свого місця реєстрації. За результатами розгляду цієї заяви відповідачем, позивачці відмовлено у реєстрації місця проживання дитини на підставі статті 12 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та п. 87 Порядку декларування та реєстрації місця проживання в Україні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 07.02.2022 «Про деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад». Не погоджуючись з відмовою відповідача у реєстрації місця проживання та вважаючи її протиправною позивачка, з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини, звернулася до суду з адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Так, згідно положень частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Відповідно до частини 4 статті 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Відносини з приводу реєстрації фізичною особою громадянином місця проживання в Україні регулюються Законом України від 11.12.2003 № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон № 1382-IV), Законом України від 05.11.2021 № 1871-ІХ «Про надання публічних (електронних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі - Закон № 1871-ІХ), Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою КМУ від 07.02.2022 № 265 (далі - Порядок № 265). У розумінні статті 3 Закону № 1382-IV, місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги. Статтею 2 Закону № 1382-IV визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом. Згідно з частиною 2 статті 4 Закону № 1871-ІХ порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини 2 статті 5 Закону № 1871-ІХ та пункту 5 Порядку № 265 батьки або інші законні представники зобов`язані задекларувати або зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Згідно з частиною 3 статті 5 Закону № 1871-ІХ, задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників. Відповідно до частини 6 статті 5 Закону № 1871-ІХ, реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності. Декларування місця проживання дитини віком до 14 років здійснюється одним із її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини (частина 4 статті 7 Закону № 1871-ІХ). Згідно із ч. 1- 3ст. 9 Закону № 1871-ІХ у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (далі - представник). До заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються: 1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними; 2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років; 3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України); 4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника); 5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків; 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору; 7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку). У разі відсутності документів, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла. У разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань для реєстрації місця проживання (перебування) подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника. Пунктом 38 Порядку № 265 також передбачено, що у разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань для реєстрації місця проживання особи додатково подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника. Пунктом 11 ч. 1 ст. 1 Закону № 1871-ІХвизначено, що реєстраційна дія - це внесення органом реєстрації до реєстру територіальної громади відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування), зняте з реєстрації місце проживання, задеклароване місце проживання / виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване місце проживання, скасування реєстрації місця проживання / зняття з реєстрації місця проживання (перебування) / задекларованого місця проживання / зміненого місця проживання (перебування) з подальшою передачею таких відомостей до відомчої інформаційної системи. Реєстраційна дія є завершеною після отримання органом реєстрації підтвердження про внесення відповідної інформації до відомчої інформаційної системи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону № 1871-ІХ, орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо: у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування). Наведена норма узгоджується з підпунктом 1 пункту 87 Порядку № 265, згідно якого орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, коли: у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування), що стосуються заборони декларування/реєстрації місця проживання (перебування) у такому житлі, або перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань (у разі відсутності письмової згоди відповідного іпотекодержателя або довірчого власника на декларування/реєстрацію місця проживання). Отже, однією із підстав, визначених Законом № 1871-ІХ та Порядком № 265 для прийняття рішення про відмову у реєстрації місця проживання особи, є наявність відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування). В ході розгляду адміністративної справи судом першої інстанції встановлено, що під час розгляду заяви позивача про реєстрацію місця проживання її малолітнього сина відповідачем виявлено, що згідно відомостей, які наявні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, житло, в якому заявник має намір зареєструвати місце проживання дитини, перебуває в іпотеці і на нього накладено обтяження у вигляді заборони. Наведена обставина також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_3 , у якій наявний запис за реєстраційним № 67734866 від 24.05.2023 про обтяження будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (вид обтяження: іпотека). Приймаючи до уваги цей факт, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання малолітнього сина ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з огляду на що відповідачем правомірно відмовлено у задоволенні заяви про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини підставі пункту 1 частини 1 статті 12 Закону № 1871-ІХ (у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування) та підпункту 1 пункту 87 Порядку №

265. При цьому, позивач не зазначив існування жодної об`єктивної неможливості зареєструвати дитину за місцем проживання її батька, відтак, враховуючи встановлені законодавчі обмеження щодо можливості реєстрації місця проживання особи у житлі, що перебуває в іпотеці, у суду відсутні передумови вважати, що існує будь-яка дискримінація прав дитини. Крім того, згідно п. 1 Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України 19.03.2018 № 503, пацієнт (його законний представник) обирає лікаря, який надає ПМД, незалежно від місця проживання/перебування такого пацієнта, тому відсутність зареєстрованого місця проживання дитини перешкоджає у реалізації права на охорону здоров`я дитини. Як вірно зазначає суд першої інстанції, позивач не позбавлений права повторно звернутися до відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області із відповідною заявою у разі надання письмової згоди іпотекодержателя на реєстрацію місця проживання дитини у житлі, яке перебуває в іпотеці. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.