Постанова 4855 № 580/2657/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2657/25 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження пенсійних виплат ОСОБА_1 максимальним розміром, починаючи з 01.02.2023 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2023р., щомісячну пенсійну виплату без обмеження максимальним розміром із розрахунку 80% грошового забезпечення зазначеного в довідці № 9/3-2008 від 04.09.2023, та здійснити виплату донарахованих сум; - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 адміністративний позов задоволено частково, а саме: - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області(код ЄДРПОУ 21366538) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виплату пенсії з 01.02.2023 без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат. 25.07.2025 року позивачу видано виконавчі листи. 06.08.2025, 07.08.2025 постановами ДВС відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 та НОМЕР_3, згідно виданих виконавчих листів 15.10.2025 до суду звернувся адвокат Горстка Я.В. в інтересах ОСОБА_1 із заявою про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на виконання рішення суду прийнятого в адміністративній справі №580/2657/25 щодо виплати пенсії з обмеженням її максимальним розміром і направленням окремої ухвали для вжиття заходів щодо усунення порушень. В обґрунтування поданої заяви зазначено, що рішення суду, яке набрало законної сили, відповідач у добровільному порядку не виконує. Встановлені у вказаному судовому рішенні правовідносини продовжують існувати на даний час. А тому, на думку заявника, наявні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо невиконання рішення суду. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у задоволенні заяви про визнання протиправними дій під час виконання судового рішення в адміністративній справі №580/2657/25 - відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про визнання протиправними дій під час виконання судового рішення в адміністративній справі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України, особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Суд зазначає, що бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Обґрунтовуючи заяву про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, позивач зазначив, що станом на день подання заяви рішення суду не виконано відповідачем, оскільки виплата пенсії обмежена максимальним розміром. Як встановлено матеріалами справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виконання рішення суду здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зокрема згідно протоколу від 01.02.2023 про перерахунок пенсії - підсумок пенсії (з надбавками): 21629,81грн., з урахуванням максимального розміру: 21629,81грн.; протоколу від 01.01.2025 про перерахунок пенсії - підсумок пенсії (з надбавками): 25357,91грн., з урахуванням максимального розміру: 25357,91 грн. Крім того, судом враховано, що поданий до заяви розрахунок пенсії, згідно якого підсумок пенсії (з надбавками): 27232,91грн., з урахуванням максимального розміру: 25357,91грн, здійснений станом на 02.09.2025 і з урахуванням індексації, що виходить за межі рішення суду у справі №580/2657/25. При цьому, відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники коштів поділяються на головних розпорядників та розпорядників нижчого рівня. Отже, згідно наявних доказів, боржником вчинено конкретні заходи, спрямовані на виконання в повному обсязі рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі, а тому відсутні підстави для визнання протиправними дій при виконанні судового рішення. Водночас, суд зазначає, що застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. При цьому, звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду. Як свідчать матеріали справи, виконавчий лист у вказаній справі звернуто до виконання у примусовому порядку відповідно до Закону № 1404-VIII, а позивачем не надано доказів того, що державним виконавцем, відповідно до ст. 18 Закону № 1404-VIII, використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення позивача із заявою в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону № 1404-VIII першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у разі винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження, а рішення суду залишиться не виконаним, позивач не позбавлений права звернутись із заявою в порядку ст. 383 КАС України. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя О.В.Епель суддя В.В.Файдюк