LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854420/40612/24

від 06.07.2026 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/40612/24 Перша інстанція суддя Хом`якова В.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського ліцею № 121 Одеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Одеському ліцею № 121 Одеської міської ради, а саме: - визнання неправомірними дії щодо неналежного розгляду в повному об`ємі «Інформаційний запит» від 17 грудня 2024 року ОСОБА_1 ; - зобов`язання розглянути повторно «Інформаційний Запит» від 17 грудня 2024 року ОСОБА_1 у відповідності до висновків суду; Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні позову. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов. Вимоги апеляційної скарги та додаткових пояснень обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про необхідність залишення без задоволення позовних вимог, так як Одеським ліцеєм № 121 Одеської міської ради, у межах спірних правовідносин, належним чином не розглянуто звернення позивача від 17 грудня 2024 року, що подане в інтересах неповнолітньої дитини. В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 має доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24 січня 2018 року, яка проживає разом з матір`ю - ОСОБА_3 . При цьому, 17 грудня 2024 року позивач надіслав запит про надання інформації електронними засобами зв`язку до Одеського ліцею № 121 Одеської міської ради, в якому просив:

1. Повідомити, в своїх заявах від 06 вересня 2024 року та від 22 жовтня 2024 року, які до вас направила ОСОБА_3 , яка є матір`ю нашої спільної доньки ОСОБА_2 , чи присутня в них заборона батькові надавати інформацію про їх спільну доньку?

2. Повідомити, чи є підстава написання заяв від матері дитини про заборону у доступі до інформації про дитину перепоною в отримані такої інформації батькові про їх спільну дитину? Якщо так, то на яку норму закону ви посилаєтесь, прошу вказати статтю і назву законодавчого акту.

3. Повідомити, коли батько дитини або його представник зможе ознайомитися з особистою справою ОСОБА_2 , в які дні такий огляд документів можливий (прошу написати по якім дням тижня та годинам це можливо зробити)?

4. Надати копію наказу або наказів, про відраховувалась моєї дитини ОСОБА_2 з вашого навчального закладу ?

5. Надати копію заяв, зі сторони матері дитини ОСОБА_3 , про відраховування нашої спільної дитини ОСОБА_2 з вашого навчального закладу?

6. Повідомити в якій спосіб Вами було отримано заяви ОСОБА_3 про відраховування нашої спільної дитини ОСОБА_2 з вашого навчального закладу? (особиста подача, поштою, електронною поштою, або інший спосіб, прошу вказати його у відповіді на це запитання)

7. Повідомити прізвище і посаду особи хто отримав заяву або заяви від ОСОБА_3 про відраховування нашої спільної дитини ОСОБА_2 з вашого навчального закладу?

8. Повідомити дати реєстрації Вами заяви ОСОБА_3 про відраховування нашої спільної дитини ОСОБА_2 з вашого навчального закладу?

9. Повідомити адресу проживання, дитини ОСОБА_2 , яка зазначена у Вас в особистій справі на момент зарахування та відрахування нашої спільної дитини, з вашого навчального закладу? Листом за підписом в.о. директора ліцею Соболєвою Є. від 24 грудня 2024 року № 15 надана відповідь позивачу:

1. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. 21 Закону України «Про інформацію» та ст. 10 Закону України «Про звернення громадян» запитувана Вами інформація є конфіденційною.

2. Одеський ліцей № 121 повідомляє, що діє в інтересах дитини.

3. Одеській ліцей № 121 повідомляє, що лише батько, не його представники, як учасник освітнього процесу має право на ознайомлення з особовою справою ОСОБА_4 у встановлені години прийому громадян директором або черговим адміністратором ліцею. А саме: понеділок - п`ятниця з 14.00 - 16.00 за попереднім погодженням задля попередження порушенню освітнього процесу

4. Одеський ліцей № 121 повідомляє, що ОСОБА_2 є здобувачкою освіти 3 класу ліцею.

5. Одеський ліцей № 121 не може надати Вам копії заяв зі сторони матері дитини ОСОБА_3 відповідно до ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. 21 Закону України «Про інформацію» та ст. 10 Закону України «Про звернення громадян», так як запитувана Вами інформація є конфіденційною.

6. Одеський ліцей № 121 повідомляє, що дана інформація не є публічною.

7. Одеський ліцей № 121 повідомляє, що дана інформація не є публічною.

8. Одеський ліцей № 121 повідомляє, що ОСОБА_2 є здобувачкою освіти 3 класу ліцею.

9. Одеський ліцей № 121 повідомляє, що адреса проживання дитини є конфіденційною інформацією. Не погодившись із отриманою відповіддю, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом. За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову в задоволенні позовних вимог, так як суб`єктом владних повноважень не порушено вимог ЗУ «Про звернення громадян» у межах спірних правовідносин, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення. Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Згідно ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про звернення громадян», заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. При цьому, згідно ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Згідно ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. Згідно ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. При цьому, Закон України «Про інформацію», цей Закон регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації. Згідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. З іншого боку, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1 ст. 1 Сімейного кодексу України, цей Кодекс визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів. Згідно ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Згідно ч. 2 ст. 141 Сімейного кодексу України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Згідно ч. 2 ст. 159 Сімейного кодексу України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. Згідно ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Колегією суддів встановлено, що позивач у межах спірних правовідносин не погоджується з наслідками розгляду Одеським ліцеєм № 121 Одеської міської ради його звернення (інформаційного запиту) від 17 грудня 2024 року щодо надання інформації про обставини здобуття освіти його дочкою - ОСОБА_2 . В даному випадку позивач вважає, що надані навчальним закладом відповіді на поставленні у його зверненні питання є неповними, такими, що не відповідають дійсності, а також порушують вимоги чинного законодавства. В свою чергу, колегія суддів зазначає, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, подані згідно ЗУ «Про звернення громадян». При цьому, формування висновків за наслідком розгляду заяв та скарг відповідними суб`єктами, як і вирішення питання про необхідність вчинення будь-яких конкретних дій, відноситься до повноважень відповідних органів та установ. Між тим, аналізуючи вимоги звернення позивача, колегія суддів підсумовує, що вони стосуються обставин здобуття освіти його дочкою ОСОБА_2 у ліцеї (відрахування з ліцею), отримання доступу до змісту особової справи дитини та змісту листування ОСОБА_3 (матір дитини) та навчального закладу, а також інформації про наявну у навчального закладу інформацію про місце проживання дитини. В свою чергу, як вбачається з наданої Одеським ліцеєм № 121 Одеської міської ради відповіді, позивачу відмовлено у розголошені змісту листування з ОСОБА_3 , повідомлено, що донька позивача на момент складення відповіді була здобувачкою освіти у ліцеї, а також повідомлено позивачу його право та можливість на ознайомлення з особовою справою дитини. З іншого боку, колегія суддів вважає, що суб`єктивна незгода позивача із сформованими за наслідком розгляду його заяви висновками, у межах спірних правовідносин, не може бути підставою для зобов`язання відповідача надати позивачу відповідь іншого змісту на його звернення. При цьому, обставин порушення процедури розгляду заяви позивача колегією суддів не встановлено. В свою чергу, щодо спірних взаємовідносин між позивачем, ОСОБА_3 (матір дитини) та навчальним закладом, у якому навчається їхня спільна дитина, колегія суддів окремо вважає з необхідне зазначити, що спори щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини та усунення перешкод у спілкуванні між батьками та дитиною не є публічно-правовими спорами, а тому юрисдикція адміністративних судів на них не поширюється. Тобто, у межах розгляду даного спору колегія суддів може перевіряти лише дотримання процедури розгляду звернення (запиту) позивача, а не захищати цивільні та сімейні права учасників таких правовідносин. Таким чином, колегія суддів не надає правової оцінки доводам апелянта про порушення його батьківських прав, про порушення прав його доньки та про протиправну поведінку матері дитини, оскільки такі доводи виходять за межі предмету даного публічно-правового спору. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі. При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права, достатніх для скасування рішення суду, при вирішенні справи не допущено. Тому, керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»