Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/32167/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/32167/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Білак С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/32167/25 (головуючий суддя першої інстанції - Бондар М.В.) за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора виконавчого комітету Солонянської селищної ради Андрейченко Ольги Павлівни Солонянська селищна рада, (треті особи: Солонянська селищна рада, ОСОБА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В : Позивач 06.11.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора виконавчого комітету Солонянської селищної ради Андрейченко Ольги Павлівни, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про проведення реєстраційних дій 11.07.2022 року згідно запису №19811 від 11.07.2022 року (індексний номер 64131175). В обґрунтування вимог зазначено, що позивач звернувся до Солонянської селищної ради із запитом на отримання публічної інформації щодо правомірності реєстрації безхазяйного нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, отримав від відповідача запитувану інформацію не у повному обсязі у встановлений законом строк. При зверненні до державного реєстратора виконавчого комітету Святовасилівської сільської ради під час роздруківки відомостей з відповідних державних реєстрів позивачем встановлено відсутність відомостей щодо зазначеного об`єкта, що унеможливлює належну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року провадження в адміністративній справі №160/32167/25 закрито. Ухвалою також роз`яснено, що захист порушеного права має відбуватись в порядку цивільного судочинства. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків, викладених судом, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просив скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт вказує, що причиною виникнення спору про право на майно виникло внаслідок реєстраційної дії державного реєстратора виконкому Солонянської селищної ради Андрейченко Ольги Павлівни, оскільки саме ця реєстраційна дія зареєструвала право Солонянської ради на безхазяйне майно, яке було передано позивачу як власнику. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні вимог скарги відмовити. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У період з 28.05.2026 року по 16.06.2026 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне. Відповідно до матеріалів справи 15.08.2025 року позивач звернувся до Солонянської селищної ради із запитом на отримання публічної інформації щодо правомірності реєстрації безхазяйного нерухомого майна за адресою: вул.Бригадна, 53, с.Письмечеве Дніпровського району Дніпропетровської області. Підставою для подання запиту стало те, що у 2001 році позивач разом з іншими співвласниками набув право власності на 1/3 частину будівлі складу відділення №1 (колишній корівник №4) за вказаною вище адресою в порядку розпаювання майна колишнього КСП ім.Чапаєва. У подальшому позивачем встановлено, що зазначене нерухоме майно внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як безхазяйне нерухоме майно. Реєстраційну дію здійснено державним реєстратором виконавчого комітету Солонянської селищної ради Андрейченко О.П. 11.07.2022 року (запис №19811, індексний номер 64131175). На звернення позивача виконавчим комітетом Солонянської селищної ради надано відповідь вих.№11-73-02/10 від 16.10.2025 року, якою повідомлено, що виконавчий комітетом Солонянської селищної ради не є зберігачем реєстраційних справ і надати копії документів з реєстраційної справи не має можливості та повноважень. Враховуючи не надання запитуваної інформації у повному обсязі, зокрема, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, 21.10.2025 року позивач повторно подав запит на інформацію (вх. № 97-3 від 21.10.2025 року). 27.10.2025 року позивач отримав відповідь вих.№ 97-3-02/10, до якої додано копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (індексний номер 304631212, дата формування 11.07.2022 року, сформований Андрейченко О.П.). Також матеріали справи містять копію рішення Солонянської селищної ради від 28 скликання 22 сесії «Про взяття на облік безхазяйного майна» від 24.03.2022 року №915-22/VІІІ, згідно якого взято на облік безхазяйне майно комплекс будівель (дві ферми та три нежитлові будівлі), що розташована за адресою: с.Письмечеве, вул.Бригадирна,

53. Судом першої інстанції встановлено, що Солонянською селищною радою 18.07.2023 року до Солонянського районного суду Дніпропетровської області подано заяву про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність Солонянської селищної територіальної громади в особі Солонянської селищної ради, а саме комплексу будівель за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Письмечеве, вулиця Бригадна,

53. Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 року у справі №192/1398/23 відкрито провадження у цивільній справі за заявою Солонянської селищної територіальної громади в особі Солонянської селищної ради про передачу у власність територіальної громади безхазяйної речі, яка складається з комплексу будівель та споруд виробничого призначення (будівлю двох ферм та трьох приміщень: будівля ферми площею основи (забудови) 1005,6 м2 (літ. «Б»), будівля ферми площею основи (забудови) 1134,1 м2 (літ. «В»), нежитлова будівля площею основи (забудови) 62 м2 (літ. «Г»), нежитлова будівля площею основи (забудови) 85,5 м2 (літ. «Д»), нежитлова будівля площею основи (забудови) 68,6 м2 (літ. «Е»), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 у власність територіальної громади. 26.09.2023 року ОСОБА_2 подав до місцевого суду заяву про залучення його до участі у справі в якості третьої особи у зв`язку з тим, що він є спадкоємцем свого батька - ОСОБА_3 , який був членом КСП ім.Чапаєва та мав частку майнового паю вказаного підприємства. Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 року залучено до участі у справі у справі №192/1398/23 в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 . 28.09.2023 року ОСОБА_1 подав до заяву про залучення його до участі у справі в якості третьої особи у зв`язку з тим, що він є членом КСП ім. Чапаєва та має майнову частку даного підприємства, а також є спадкоємцем своєї матері - ОСОБА_4 , яка була членом КСП ім.Чапаєва та мала частку майнового паю вказаного підприємства. Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 року у справі №192/1398/23 залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_1 . Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 року у справі №192/1398/23 заяву Солонянської селищної територіальної громади в особі Солонянської селищної ради про передачу безхазяйної речі у власність територіальної громади залишено без розгляду. В ухвалі від 18.01.2024 року у справі №192/1398/23 Солонянський районний суд Дніпропетровської області дійшов висновку про наявність спору про право. Суд зазначив, що у зв`язку з наявністю інших власників нерухомого майна, яке включено до переліку безхазяйних об`єктів сільської ради відповідно до рішення «Про взяття на облік безхазяйного майна» від 24.03.2022 року № 915-22/VІІІ, а також у зв`язку з наявністю свідоцтв про право на майновий пай КСП «ім. Чапаєва», у справі наявний спір про право. Разом з тим, місцевий суд не прийняв заперечення представника заявника про те, що спір про право має уявний характер, а зі свідоцтв про право на майновий пай неможливо встановити перелік майна. Солонянський районний суд Дніпропетровської області зазначив, що необхідність з`ясування цих обставин якраз і свідчить про наявність спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження. Зазначені обставини стали передумовою звернення до Солонянського районного суду Дніпропетровської області Солонянської селищної ради з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання майна за адресою: АДРЕСА_1 безхазяйним, визнання права власності на нерухоме майно. Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09.08.2024 року відкрито провадження у справі №192/2069/24 за позовом Солонянської селищної ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання майна за адресою: АДРЕСА_1 безхазяйним, визнання права власності на нерухоме майно. Предметом спору в адміністративній справі №160/32167/25 є визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Солонянської селищної ради Андрейченко О.П. про проведення реєстраційних дій 11.07.2022 року згідно із записом №19811 від 11.07.2022 року (індексний номер 64131175 від 11.07.2025 року) про взяття на облік безхазяйного майна за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно із пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послу. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Проте, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. З урахуванням наведеного, предметом спору у цій справі є скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію безхазяйного майна за адресою: АДРЕСА_1 , співвласником якого з часткою 1/3, як зазначено в позовній заяві, є ОСОБА_1 . Отже, вимогами у цій справі є визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права на нерухоме майно, що пов`язано з порушенням права позивача на це нерухоме майно іншою особою, за якою відповідачем зареєстроване відповідне право в державному реєстрі. Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно (безхазяйне майно), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача. Визнання протиправним та скасування рішення щодо державної реєстрації права є захистом прав позивача на нерухоме майно від його порушення іншою особою, за якою зареєстроване відповідне право щодо того ж самого нерухомого майна. Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права власності на нерухоме майно та неможливість його визнання безхазяйним і, як наслідок, відсутністю підстав щодо реєстрації майна як безхазяйного у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Критеріями відмежування справ цивільної (господарської) юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору. Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваної реєстраційної дії, тобто дака дія вчинена за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються окрім вимоги про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорювані рішення, здійснено оспорювані записи. Такі правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.01.2019 року у справі №821/1297/17, від 21.08.2019 року у справі №805/2857/17-а. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки спірна реєстраційна дія була вчинена за заявою іншої особи, а спір стосується права власності та пов`язаних із ним майнових прав, такий спір є спором про цивільне право незалежно від формулювання позовних вимог. Так, у разі вчинення оскаржуваної реєстраційної дії за заявою іншої особи, а позивач фактично ставить під сумнів правомірність набуття цією особою права власності, спір стосується не контролю за діяльністю державного реєстратора як суб`єкта владних повноважень, а захисту порушеного цивільного права позивача. У даному випадку, спір має характер спору про право, перевірка законності дій державного реєстратора є похідною від вирішення питання про наявність чи відсутність у третьої особи відповідного цивільного права та, відповідно, юрисдикція спору не залежить від формального способу захисту (лише скасування реєстраційного запису). При цьому, незалежно від того, чи дотримався державний реєстратор вимог законодавства, і незалежно від обсягу заявлених позовних вимог, такий спір є приватноправовим і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а не адміністративного. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. З огляду на встановлений приватноправовий характер спірних правовідносин у справі №160/32157/25, який виключає її розгляд у порядку адміністративного судочинства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України та надав роз`яснення позивачу щодо його права на звернення до суду відповідної юрисдикції (цивільної) для вирішення спору по суті. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/32167/25 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/32167/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Чабаненко суддя С.В. Білак