Постанова 4808 № 348/2387/24

Справа № 348/2387/24 Провадження № 22-ц/4808/779/26 Головуючий у 1 інстанції Бурдун Т. А. Суддя-доповідач Максюта ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2026 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О., суддів: Баркова В.М., Луганської В.М., секретаря Петріва Д.Б., з участю представника апелянта адвоката Слакви-Марчук Н.В., позивачки ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , позивача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 адвоката Слакви-Марчук Наталії Володимирівни на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2026 року, ухвалене суддею Бурдун Т.А. в м. Надвірна, у справі за цивільними позовами ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2024 року позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 у своїх інтересах, а також в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження звернулися з цивільними позовами до ОСОБА_5 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 17.06.2025 року скасовано вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.03.2025р. в частині вирішення цивільних позовів та призначено новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства (а.с.47-51 т.1). Позовні вимоги усіх позивачів мотивовані тим, що 08.08.2024 року приблизно о 18:10 год. у результаті порушення водієм ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України відбулася ДТП за участю транспортного засобу марки ВМW Х5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 та транспортного засобу марки Ореl Zafira, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , в салоні якого знаходились пасажири ОСОБА_8 та неповнолітні ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Унаслідок ДТП настала смерть водія автомобіля марки Ореl Zafira ОСОБА_7 та смерть пасажирки ОСОБА_8 , а пасажири ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, як такі, що не є небезпечними для життя у момент їх спричинення та викликали тривалий розлад здоров`я. Позивачка ОСОБА_1 у поданому неї цивільному позові у кримінальному провадженні (а.с.1-3 т.1) зазначила, що внаслідок вказаної ДТП загинула її матір, що змусило пережити її особисто та членів її сім`ї сильне потрясіння, після смерті матері вона відчуває дуже важкі та інтенсивні емоції, глибокий смуток, тугу, безнадійність, порожнечу, відчай, що значно відображається на її фізичному стані. Такий її стан негативно відображається на її повсякденному житті, оскільки водночас вона змушена була організовувати похорони матері, чия смерть стала для неї (дочки) непоправним шоком, та перейматися за стан здоров`я дітей, які з фізичними та моральними травмами внаслідок ДТП перебували на стаціонарному лікуванні в іншому населеному пункті та потребували лікування. Стверджувала, що смерть матері істотно порушила звичний спосіб як її життя, так і всієї її сім`ї, порушила їх нормальні життєві та сімейні зв`язки. Відновити психологічне здоров`я та звичний спосіб її життя, що існували до смерті ОСОБА_8 , неможливо. В результаті смерті рідної людини порушилися нормальні життєві зв`язки та усталений спосіб життя. Також зазначила, що відповідач керував транспортним засобом без посвідчення водія та навичок управління транспортним засобом, з перевищенням допустимої швидкості на спуск, виявив нехтування безпекою інших учасників дорожнього руху. Крім того, у зв`язку зі смертю матері вона понесла матеріальні витрати, пов`язані із проведенням поховання матері (ритуальні послуги, спеціальна ритуальна атрибутика, поминальні обіди тощо) на загальну суму 45 507,40 грн. Окрім цього, орієнтовна вартість майбутніх витрат на спорудження надгробного пам`ятника становить 50 000, 00 грн. Тому просила стягнути на її користь із ОСОБА_5 в рахунок відшкодування витрат на поховання у розмірі 95 508, 00 грн . Крім цього, зазначила, що її неповнолітні діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 внаслідок ДТП отримали тілесні ушкодження, у зв`язку з чим проходили тривале стаціонарне та амбулаторне лікування. Вона понесла матеріальні витрати на загальну сумою 16 600 грн, пов`язані із лікуванням дітей, витратами на дорогу до міста Івано-Франківська автобусом чи власним транспортом, витрати на пошкоджений одяг. Також вказувала, що наслідки ДТП відображаються на її фізичному стані у вигляді порушення сну, слабкості, загальної втоми, внаслідок чого вона була змушена звертатися до медичної лабораторії для визначення результатів аналізів. На підставі наведеного, з урахуванням страждань, які вона відчуває, вимушених змін у її житті та порушення нормального способу життя, а також з урахуванням обставин, встановлених у межах досудового розслідування ОСОБА_1 вважає, що розмір завданої їй цивільним відповідачем моральної шкоди у зв`язку зі смертю її матері та завданням фізичної шкоди дітям складає 1000000,00 грн, в рахунок відшкодування майнової шкоди підлягає грошова сума у розмірі 18 581,00 грн, в рахунок відшкодування майнової шкоди на поховання та спорудження надгробного пам`ятника просить стягнути 95508 грн. Також просила стягнути витрати за надання правової допомоги у розмірі 10000,00 грн. Позивачка ОСОБА_1 також подала два окремі цивільні позови у кримінальному провадженні як законний представник в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (а.с.24-26 т.1, а.с.32-34 т.1), які мотивовані тим, що внаслідок вищевказаної ДТП померла ОСОБА_8 , яка була бабою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Неповнолітні позивачі були безпосередніми очевидцями смерті рідної бабиі внаслідок ДТП, що спричинило непоправну моральну шкоду, шок, від яких діти не скоро встигнуть оговтатися, а цей досвід став причиною їх переживань щодо перебування в транспортних засобах. Крім того, внаслідок ДТП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, як такі, що не є небезпечними для життя у момент їх спричинення та викликали тривалий розлад здоров`я, у зв`язку з чим перебували на стаціонарному лікуванні з 08.08.2024 по 21.08.2024 з численними діагнозами. Майже третину шкільних канікул 15-ти річні дівчата змушені були провести у лікарні із серйозними травмами внаслідок ДТП, продовжити лікування вдома із обов`язковими візитами до лікарів та прийомів необхідних ліків, обмежитися у фізичній активності. Внаслідок вказаних подій діти не можуть повноцінно повернутися до нормального навчального процесу, прогулянок з друзями, активного способу життя. Такий стан дітей негативно відображається на їх повсякденному житті, призводить до проблем зі сном, сильно виражених негативних емоцій щодо всього, що нагадує про трагічну подію. Вищезазначені обставини спричинили наявність негативних змін в житті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , спричинених тілесними ушкодженнями, смертю баби, що призвело до втрати нормальних життєвих умов та вимагають від них додаткових зусиль в організації свого життя, що характеризується значними змінами у гормональному фоні, емоційному спектрі тощо. На підставі наведеного, ОСОБА_1 просила стягнути на користь неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з відповідача моральну шкоду у розмірі по 500 000 грн та витрати за надання правової допомоги у розмірі 10000,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_6 (а.с.39-41 т.1). зазначила, що внаслідок ДТП, спричиненого водієм ОСОБА_5 , настала смерть її матері ОСОБА_8 . Смерть матері призвела до особливого сильного потрясіння, що безперечно нанесло їй непоправну психологічну та моральну травму. Рідні загиблої відчувають не припинений душевний біль та страждання. Після смерті матері вона відчуває важкі та інтенсивні емоції, глибокий смуток, тугу, безнадійність, порожнечу, відчай та шок, що негативно відображається на її фізичному стані. Такий її стан негативно відображається на її повсякденному житті. Смерть матері істотно порушила звичний спосіб її життя, її нормальні життєві та сімейні зв`язки. Вказувала, що відновити психологічне здоров`я та звичний спосіб життя позивачки, що існував до смерті її матері, неможливо. Визначаючи розмір моральної шкоди, завданої її у результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, вона виходить із пережитих нею душевних страждань, протиправної поведінки ОСОБА_5 , в результаті якої настала смерть її матері, психологічних страждань, заподіяних їй у результаті смерті рідної людини, що порушило нормальні життєві зв`язки та усталений спосіб життя, а також того факту, що відповідач, керуючи транспортним засобом без посвідчення водія та навичок в управлінні транспортним засобом, керуючи автомобілем з перевищенням допустимої швидкості на спуск, виявив нехтування безпекою інших учасників дорожнього руху. ОСОБА_6 просила стягнути на її користь з відповідача моральну шкоду у зв`язку зі смертю її матері у розмірі 1 000 000 грн, а також витрати за надання правової допомоги у розмірі 10000,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_4 (а.с.43-45 т.1) зазначив, що у результаті порушення водієм ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України відбулася ДТП, унаслідок якої настала смерть ОСОБА_8 , яка була його дружиною. Смерть дружини змусила його пережити особливо сильне потрясіння, що беззаперечно нанесло непоправну психологічну та моральну травму. Він відчуває постійний душевний біль та страждання, дуже важкі і інтенсивні емоції, глибокий смуток, тугу, безнадійність, порожнечу, відчай та шок, що значно відображається на його фізичному стані. Такий його стан негативно відображається на його повсякденному житті. Смерть дружини істотно порушила звичний спосіб життя як його самого, так і всієї сім`ї, порушила їхні нормальні життєві та сімейні зв`язки. Відновити психологічне здоров`я та звичний спосіб його життя та всієї його сім`ї, які існували до смерті дружини, неможливо. Визначаючи розмір моральної шкоди, завданої йому в результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_4 виходить саме із душевних страждань, які зазнав він особисто та його сім`я, внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_5 , в результаті якої настала смерть ОСОБА_8 , психологічних страждань, заподіяних позивачеві та всій його сім`ї в результаті смерті рідної людини, що порушило їхні нормальні життєві зв`язки та усталений спосіб життя, а також того факту, що відповідач, керуючи транспортним засобом без посвідчення водія та навичок управління транспортним засобом, керуючи автомобілем з перевищенням допустимої швидкості на спуск, виявив нехтування безпекою інших учасників дорожнього руху. На підставі наведеного позивач ОСОБА_4 просив стягнути на його користь з відповідача моральну шкоду у зв`язку зі смертю дружини у розмірі 1 000 000 грн, а також витрати за надання правової допомоги у розмірі 10000,00 грн. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2026 року цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 776 000 (сімсот сімдесят шість тисяч) грн 00 коп. Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду на поховання у розмірі 6 977,40 грн, майнову шкоду (витрати на лікування) у розмірі 12 543,95 грн, моральну шкоду у розмірі 476 000,00 грн, а всього на загальну суму 495 621 (чотириста дев`яносто п`ять тисяч шістсот двадцять одна) грн 35 коп. Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 499 813 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот тринадцять) грн 00 коп. Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 499 899 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) грн 00 коп. Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 476 000 (чотириста сімдесят шість тисяч) грн 00 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 11 492 (одинадцять тисяч чотириста дев`яносто дві) грн 46 коп. Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги Не погодившись із вказаним рішенням суду у частині розміру стягнення моральної шкоди, представник ОСОБА_5 адвокат Слаква-Марчук Наталія Володимирівна подала апеляційну скаргу з мотивів необґрунтованості рішення у частині розміру стягнення моральної шкоди, який є значно завищеним. Зокрема, зазначає, що відповідач глибоко сумує з приводу загибелі внаслідок ДТП за участю належного йому транспортного засобу ОСОБА_8 та висловлює щире співчуття всім родичам загиблої. Така трагічна смерть ОСОБА_8 настала не з умисної вини відповідача, однак він несе всю відповідальність за ту шкоду, яка настала внаслідок ДТП. Вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди, яку позивачі заявили у позовних вимогах, та яку стягнув суд першої інстанції, достатніми доказами не обґрунтований. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц дійшла висновку, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Оскільки фактично внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала смерть ОСОБА_8 , потерпілим, а саме чоловіку, дочкам та неповнолітнім внучкам загиблої, було завдано моральної шкоди, та, враховуючи обставини заподіяння шкоди, глибину моральних страждань через втрату дружини, мами та бабусі, враховуючи необережну форму вини відповідача у вчиненні ДТП, а також виходячи із засад розумності, виваженості справедливості, відповідач вважає можливим сплатити позивачам на відшкодування завданої внаслідок загибелі ОСОБА_8 під час ДТП моральної шкоди у таких розмірах: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 50 000 гривень, ОСОБА_1 100 000 гривень, ОСОБА_6 100 000 гривень, ОСОБА_4 200 000 гривень, із врахуванням страхового відшкодування моральної шкоди. Таким чином, із врахуванням вимог чинного законодавства, ступеня та глибини душевних страждань, яких позивачі зазнали у зв`язку зі смертю ОСОБА_8 , негативних змін в їхньому житті, які сталися у зв`язку із цим, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також зважаючи на молодий вік відповідача, неумисний характер вчиненого ним злочину, його матеріальний стан, враховуючи щире каяття, вважають, що задоволенню підлягають вимоги позивачів щодо відшкодування моральної шкоди у таких розмірах: ОСОБА_3 на суму 50 000 гривень, яка з урахуванням відшкодування ПАТ «НАСК «Оранта» в сумі 187 грн, становить 49 813 грн; ОСОБА_2 - на суму 50 000 гривень, яка з урахуванням відшкодування ПАТ «НАСК «Оранта» в сумі 101 грн, становить 49 899,00 грн; ОСОБА_1 - на суму 100 000 грн, яка з урахуванням відшкодування ПАТ «НАСК «Оранта» в сумі 24 000 грн., становить 76 000 грн; ОСОБА_6 на суму 100 000 гривень, яка з урахуванням відшкодування ПАТ «НАСК «Оранта» в сумі 24 000 грн, становить 76 000 грн; ОСОБА_4 на суму 200 000 грн, яка з урахуванням відшкодування ПАТ «НАСК «Оранта» в сумі 24 000 грн., становить 176 000 грн. Такі розміри відшкодування завданої злочином матеріальної та моральної шкоди, на переконання відповідача та його представника, враховують усі обставини, досліджені у судовому засіданні та відповідають вимогам розумності і справедливості, а також є співмірними і доцільними у цьому провадженні. Враховуючи зазначене, просить змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнення моральної шкоди з відповідача на користь позивачів, а саме стягнути з ОСОБА_5 : на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 49813 грн; на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 49 899,00 грн; на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 76 000 грн.; на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 76 000 грн.; на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 176000 грн. В решті рішення суду просить залишити без змін. Позиція інших учасників справи Відзив на апеляційну скаргу позивачі до суду не подали, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку Позиція Івано-Франківського апеляційного суду В судовому засіданні суду апеляційної інстанції (в режимі відеоконференції) представник ОСОБА_5 адвокат Слаква-Марчук Н.В. підтримала подану нею апеляційну скаргу та просила її задовольнити. ОСОБА_5 не виявив бажання приймати участь у судовому засіданні, хоча про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. Позивачка ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена. Позивачка ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_4 заперечили щодо задоволення апеляційної скарги. Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Рішення суду першої інстанції оскаржується тільки в частині стягнутого судом розміру відшкодування моральної шкоди, тому відповідно до положень ст. 367 ЦПК України законність ухваленого в іншій частині судового рішення (щодо стягнення майнової шкоди) колегією суддів не перевіряється. Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке. Фактичні обставини справи Судом встановлено, що у провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , якого вироком суду від 24.03.2025 року визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. В межах кримінального провадження потерпілими ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 було заявлено цивільні позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в задоволенні яких вироком суду від 24.03.2025 було відмовлено. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 17.06.2025 (а.с.47-51 т.1) вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.03.2025 в частині вирішення цивільних позовів скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В решті вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.03.2025 року щодо ОСОБА_5 залишено без змін. Вказаними судовими рішеннями, а саме вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.03.2025 та ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 17.06.2025 по справі №348/2387/24 встановлено, зокрема, що в результаті порушення водієм ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України відбулася ДТП за участю транспортного засобу марки ВМW Х5, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 та транспортного засобу марки Ореl Zafira, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , в салоні якого знаходились пасажири ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки Ореl Zafira, д.р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 помер внаслідок закритої травми грудної клітки з двобічними переломами ребер, тіла грудини та тіла правої ключиці, розривом тканини легень та гемопневмотораксом, яка ускладнилась гострою легенево-серцевою недостатністю, а пасажири цього автомобіля: ОСОБА_8 - померла від закритої черепно-мозкової травми у вигляді забійних ран з крововиливом у м`які тканини та під м`яку мозкову оболонку головного мозку, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку; ОСОБА_2 - отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми ділянки лівого передпліччя, перелому ліктьової кістки, що не є небезпечними для життя у момент заподіяння та відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які викликали тривалий розлад здоров`я; ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку, перелому кісток лицевої частини черепа, забійної рани голови, що не є небезпечними для життя в момент заподіяння та відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що викликали тривалий розлад здоров`я. У межах розгляду цієї справи доведено, що смерть ОСОБА_8 настала внаслідок винних протиправних дій відповідача ОСОБА_5 . На момент ДТП цивільно-правова відповідальність обвинуваченого була застрахована ПАТ «НАСК «Оранта» (поліс №АТ-4677844 від 09.01.2024) із зазначенням ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну 160 000 грн та за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю 320 000 грн. ПАТ «НАСК «ОРАНТА» позивачам було здійснено виплату страхового відшкодування: ОСОБА_1 23.10.2025 у розмірі 2116,72 грн. (витрати за лікування ОСОБА_2 , з яких 101,00 грн моральна шкода, заподіяна потерпілому); ОСОБА_1 01.09.2025 у розмірі 3920,33 грн. (витрати за лікування ОСОБА_3 , з яких 187,00 - моральна шкода, заподіяна потерпілому); ОСОБА_1 05.11.2025 у розмірі 61760, грн, з яких 24000,00 грн - відшкодування моральної шкоди, 37760, 00 грн - понесені витрати на поховання); ОСОБА_6 05.11.2025 у розмірі 24000, 00 грн відшкодування моральної шкоди); ОСОБА_4 05.11.2025 у розмірі 24745,00 грн - з яких 24000,00 грн - відшкодування моральної шкоди, 745,00 грн - понесені витрати на поховання) (а.с.107, 156-161, 164-171, 212-215). З урахуванням виплаченого страхового відшкодування на лікування неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на загальну суму 6037,05 грн (2116,72 +3920,33), місцевий суд дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення матеріальної (майнової) шкоди на лікування підлягає до задоволення на суму 3201,25 грн, оскільки відповідно до наданих документів позивачем ОСОБА_1 документально підтверджено витрати на лікування та обстеження на вказану суму. Також підлягають до задоволення витрати на проїзд з м. Надвірна до м. Івано-Франківськ, оскільки у період з 08.08.2024 по 21.08.2024 неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували на стаціонарному лікуванні в КНП «ІФОДКЛ ІФ ОР», в подальшому періодично змушені були відвідувати лікарів, що потребувало відповідно витрат на їх супроводження до місця лікування та у зворотному напрямку, тому казані витрати на загальну суму 9342,70 грн підлягають стягненню з відповідача, оскільки, відповідно до наданих документів (квитки на автобус, чеки на пальне), позивачем ОСОБА_1 документально підтверджено зазначені витрати (а.с.9 зворот- 13). Крім цього, суд вважав, що позовна вимога ОСОБА_1 про відшкодування витрат на поховання (витрати на поминальний обід) підлягає до задоволення на суму 6977,40 грн, оскільки зазначена сума підтверджена документально (а.с.4-6), витрати на ритуальні послуги у розмірі 37760, 00 грн. відшкодовані страховою компанією. Витрати на спорудження надгробного пам`ятника належними доказами не підтверджені. Суд дійшов висновку, відповідача на користь позивача ОСОБА_1 підлягає до стягнення майнова шкода (витрати на поховання) у розмірі 6977,40 грн, майнова шкода (витрати на лікування, проїзд до лікарні) у розмірі 12543,95 грн (3201,25+ 9342,70). Застосовані норми права та мотиви, з яких виходив суд апеляційної інстанції Вирішуючи питання щодо розміру компенсації моральної шкоди, суд апеляційної інстанції зважає на таке. Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Під моральною шкодою розуміють втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров`я. Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого; тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках; можливість, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Водночас суд має виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 червня 2020 року у справі № 439/1213/18 (провадження № 61-8734св19), від 05 серпня 2020 року у справі № 439/1218/18 (провадження № 61-11853св18), від 08 жовтня 2025 року у справі № 753/16824/18 (провадження № 61-5644св24). Внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_5 Правил дорожнього руху сталася ДТП, в результаті якої настала смерть ОСОБА_8 , та потерпілим, а саме чоловіку, дочкам та неповнолітнім внучкам загиблої було завдано моральної шкоди. Таку моральну шкоду позивачі оцінюють у розмірі: ОСОБА_4 - 1000000,00 грн, ОСОБА_1 -1000000,00 грн, ОСОБА_6 - 1000000,00 грн, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 500000,00 грн кожна. Місцевим судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_4 внаслідок вчинення кримінального правопорушення безумовно зазнав душевних страждань, що полягають у тривалому переживанні з приводу спричинення смерті його дружини, порушенні нормального та сталого режиму життєдіяльності, викликали незворотні негативні зміни у житті. Чоловік загиблої після її смерті відчуває душевний біль та страждання, глибокий смуток, тугу, безнадійність, порожнечу, відчай та шок, що значно відображається на його фізичному стані. Такий стан позивача негативно відображається на його повсякденному житті. Смерть дружини позивача істотно порушила його звичний спосіб життя, його нормальні життєві та сімейні зв`язки. Суд звернув увагу на те, що потерпілий ОСОБА_4 прожив з дружиною понад 40 років та у віці 67 років втратив її, і ця втрата для нього є непоправною, у зв`язку із чим до цього часу переживає сильний емоційний стрес, відновити психологічне здоров`я та звичний спосіб життя позивача, які існували до смерті ОСОБА_8 неможливо. З урахуванням вимог законодавства, вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної потерпілому від протиправних дій відповідача, беручи до уваги ступінь та глибину душевних страждань, яких позивач зазнав у зв`язку із цими діями, а також негативні зміни в його житті, які сталися у зв`язку із цим, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, місцевий суд правильно вважав, що потерпілому ОСОБА_4 заподіяно моральну шкоду на суму 800 000 (вісімсот тисяч) гривень, яка з урахуванням відшкодування ПАТ «НАСК «Оранта» в сумі 24000 грн, тобто у розмірі 776000 грн повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача ОСОБА_4 . Місцевим судом також встановлено, що смерть матері позивачки ОСОБА_6 призвела до особливого сильного потрясіння, що безперечно нанесло непоправну пожиттєву психологічну та моральну травму. Після смерті матері позивач ОСОБА_6 відчуває важкі та інтенсивні емоції, глибокий смуток, тугу, безнадійність, порожнечу, відчай та шок, що негативно відображається на її фізичному стані та повсякденному житті. Смерть матері істотно порушила звичний спосіб життя позивачки, її нормальні життєві та сімейні зв`язки. Відновити психологічне здоров`я та звичний спосіб життя позивачки, що існував до смерті ОСОБА_8 , неможливо. Отже, місцевий суд з урахуванням вимог законодавства, вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної потерпілій ОСОБА_6 від протиправних дій відповідача, беручи до уваги ступінь та глибину душевних страждань, яких вона зазнала у зв`язку із смертю матері, а також негативні зміни в її житті, які сталися у зв`язку із цим, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд правильно вважав, що потерпілій ОСОБА_6 заподіяно моральну шкоду на суму 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, яка з урахуванням відшкодування ПАТ «НАСК «Оранта» в сумі 24000, 00 грн, тобто у розмірі 476000,00 грн повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача ОСОБА_6 . Місцевим судом встановлено, що смерть матері позивачки ОСОБА_1 змусила пережити її особисто сильне потрясіння, після смерті своєї матері позивачка відчуває дуже важкі та інтенсивні емоції, глибокий смуток, тугу, безнадійність, порожнечу, відчай, що значно відображається на її фізичному стані. Такий стан позивачки негативно відображається на її повсякденному житті, оскільки водночас ОСОБА_1 змушена була організовувати похорони матері, чия смерть стала для дочки непоправним шоком, та перейматися за стан здоров`я дітей, які з фізичними та моральними травмами внаслідок ДТП перебували на стаціонарному лікуванні в іншому населеному пункті та потребували лікування. Смерть матері позивачки істотно порушила звичний спосіб життя її життя, порушила нормальні життєві та сімейні зв`язки. Відновити психологічне здоров`я та звичний спосіб життя позивачки, які існували до смерті ОСОБА_8 , неможливо. Отже, місцевий суд з урахуванням вимог законодавства, вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної потерпілій ОСОБА_1 від протиправних дій відповідача, беручи до уваги ступінь та глибину душевних страждань, яких вона зазнала у зв`язку із смертю матері, а також негативні зміни в її житті, які сталися у зв`язку із цим, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, місцевий суд правильно вважав, що потерпілій ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду на суму 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, яка з урахуванням відшкодування ПАТ «НАСК «Оранта» в сумі 24000, 00 грн, тобто у розмірі 476000,00 грн повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 . Також місцевим судом встановлено, що неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були безпосередніми очевидцями смерті рідної баби внаслідок ДТП, що спричинило їм непоправну моральну шкоду. Крім того, внаслідок ДТП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, як такі, що не є небезпечними для життя у момент їх спричинення та викликали тривалий розлад здоров`я, у зв`язку з чим тривалий час перебували на стаціонарному лікуванні з численними діагнозами. В подальшому вони змушені продовжити лікування вдома із обов`язковими візитами до лікарів та прийомів необхідних ліків, обмежитися у фізичній активності. Внаслідок вказаних подій діти не можуть повноцінно повернутися до нормального навчального процесу, прогулянок з друзями, активного способу життя. Такий стан дітей негативно відображається на їх повсякденному житті, призводить до проблем зі сном, сильно виражених негативних емоцій щодо всього, що нагадує про трагічну подію та вимагають від них додаткових зусиль в організації свого життя, що характеризується значними змінами у гормональному фоні, емоційному спектрі. З урахуванням усього наведеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, місцевий суд дійшов правильного висновку, що потерпілій ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду на суму 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, яка з урахуванням відшкодування ПАТ «НАСК «Оранта» в сумі 187,00 грн, тобто у розмірі 499813,00 грн повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача ОСОБА_3 . Потерпілій ОСОБА_2 заподіяно моральну шкоду на суму 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, яка з урахуванням відшкодування ПАТ «НАСК «Оранта» в сумі 101,00 грн, тобто у розмірі 499899,00 грн повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 Врахувавши наведені вище вимоги закону, оцінивши характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань, позивачами, які втратили дружину, матір, бабу, неможливість поновити попереднє становище внаслідок її загибелі, а також істотність вимушених змін у їхньому житті і наслідків, що настали та негативно позначилися на їхньому моральному стані, суд першої інстанції, керуючись вимогами розумності, виваженості та справедливості, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вищевказані розміри відшкодування моральної шкоди кожному із позивачів є достатніми, співмірними та справедливими, хоча і мають суто умовний вираз, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Отже, визначений судом першої інстанції розмір відшкодування завданої злочином моральної шкоди, на переконання апеляційного суду, враховує усі обставини, досліджені в судовому засіданні, відповідає вимогам розумності і справедливості та є співмірним і доцільним у цій справі. Доводи апеляційної скарги про те, що розмір стягнутої моральної шкоди є необґрунтованим та значно завищеним, колегія суддів відхиляє як безпідставні з огляду, на обставини цієї справи. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач глибоко сумує з приводу загибелі внаслідок ДТП за участю належного йому транспортного засобу ОСОБА_8 та висловлює щире співчуття всім родичам загиблої, чия трагічна смерть настала не з умисної вини відповідача, однак він несе всю відповідальність за ту шкоду, яка настала внаслідок ДТП, не спростовують правильних висновків суду, оскільки внаслідок протиправних дій відповідача загинула ОСОБА_8 дружина, матір, баба позивачів, чим їм завдано непоправної шкоди. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги З огляду на вищевикладене, застосувавши норми матеріального права, які підлягали застосуванню у правовідносинах у цій справі, повно та всебічно встановивши обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 адвоката Слакви-Марчук Наталії Володимирівни залишити без задоволення, а рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2026 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.О. Максюта Судді: В.М. Барков В.М. Луганська Повний текст постанови складено 06 липня 2026 року