Постанова 4811 № 461/1890/26

Справа № 461/1890/26 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р. Провадження № 33/811/944/26 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 27 березня 2026 року, встановив: цієї постановою, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 , 08.03.2026 року о 19 год 20 хв у м. Львові на вул. Володимира Винниченка,26, керуючи транспортним засобом Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу, чим здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Rav 4 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 яка рухалась в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальну шкоду. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б, п.13.1. Правил дорожнього руху. Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ст. 124 КУпАП. На вказану постанову потерпіла ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 27 березня 2026 року, оскаржувану постанову скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необгрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права, а відтак така підлягає скасуванню з огляду на наступне. Зазначає, що судом першої інстанції розглянуто справу без участі потерпілої особи та без забезпечення можливості реалізувати процесуальні права, передбачені КУпАП, що призвело до неповного з`ясування фактичних обставин справи та ухвалення постанови без дослідження пояснень та доказів потерпілої сторони. Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи, копію постанови не отримувала, про таку дізналася лише 11.05.2026, відтак вважає такий пропущено з поважних причин. Заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який заперечив проти апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом ст. 124 КУпАП відповідальність за вказаною статтею наступає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Крім того, відповідно до роз`яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП. На переконання апеляційного суду суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 в повній мірі даної вимоги закону дотримався. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, детально дослідивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 609733 від 08 березня 2026 року, ОСОБА_1 , 08.03.2026 року о 19 год 20 хв у м. Львові на вул. Володимира Винниченка,26, керуючи транспортним засобом Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу, чим здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Rav 4 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 яка рухалась в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальну шкоду. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б, п.13.1. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Як встановлено судом, автомобіль ОСОБА_1 знаходився попереду, що приводить до висновку, що причиною ДТП стали дії потерпілої ОСОБА_2 , яка знаходилась позаду автомобіля ОСОБА_1 і зобов`язана була слідкувати за зміною дорожньої обстановки, а відтак посилання потерпілої ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_1 рухався позаду та здійснював маневри обгону не знайшли свого підтвердження в суді і спростовуються належним та допустимими доказами, зокрема схемою місця ДТП, та фотографіями місця ДТП наданими в судовому засіданні ОСОБА_1 . Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини події, оцінивши зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, апеляційним судом встановлено, що пояснення ОСОБА_1 щодо руху його автомобіля та руху автомобіля марки Toyota Rav 4 д.н.з. НОМЕР_2 узгоджуються із оглянутими матеріалами справи, натомість інших доказів, які б підтверджували факт порушення ОСОБА_1 вимог п.13.1 ПДР України до матеріалів справи не долучено, а відтак в матеріалах справи відсутні достатні докази підтвердження вини ОСОБА_1 , які б знаходились у прямому причинному зв`язку із наслідками ДТП, а відповідно і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Оскільки в ході розгляду матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 609733 від 08 березня 2026 року не встановлено достатніх доказів, які б свідчили про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на переконання апеляційного суду, суддя прийшов до обґрунтованого рішення про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП відносно останнього. Отже, дослідженими в судовому засіданні доказами не доведено факту порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України, та в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке ставиться йому в провину, а відтак докази зібрані уповноваженою особою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не доводять склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП у діях ОСОБА_1 . На переконання суду апеляційної інстанції, при розгляді питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суддя першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно дослідив усі обставини справи у їх сукупності та прийшов до правильного висновку про закриття провадження в справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не встановлено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП. Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції розглянуто справу без участі потерпілої особи та без забезпечення можливості реалізувати процесуальні права, передбачені КУпАП, то слід зазначити, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції таке право відновлено шляхом прийняття до провадження апеляційної скарги, та надання можливості подачі пояснень, клопотань та доповнень, разом з тим, потерпілою ОСОБА_2 не було надано будь-яких інших доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана постанова є незаконною, то такі є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції. Будь-яких інших доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги та спростування висновків, викладених у постанові судді місцевого суду потерпіла ОСОБА_2 не подала та таких не здобуто. Викладені в обґрунтування поданої апеляційної скарги доводи з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності таких висновків судді та не спростовують встановлені судом обставини подій, а тому підстави для скасування постанови судді першої інстанції відсутні. На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, які суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги та належним чином мотивував своє рішення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. За таких обставин, апеляційний суд вважає постановлене у справі рішення законним і обґрунтованим, а тому підстав для його скасування не вбачає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд-, постановив: поновити потерпілій ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 27 березня 2026 року. Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 27 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Л.Я. Гончарук