Ухвала КЦС ВС № 752/21845/19

УХВАЛА 06 липня 2026 року м. Київ справа № 752/21845/19 провадження № 61-7880ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: 11 червня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Якушев С. І., через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року у зазначеній справі. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Верховний Суд ухвалою від 15 червня 2026 року вказану касаційну скаргу залишив без руху та встановив заявниці строк для усунення її недоліків. 22 червня 2026 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Якушев С. І., через підсистему «Електронний суд» надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги. Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк заявницею усунено. За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржену постанову Київський апеляційний суд ухвалив 19 березня 2026 року, відомості про складення повного тексту постанови відсутні. Касаційну скаргу до Верховного Суду заявниця надіслала через підсистему «Електронний суд» 11 червня 2026 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі заявниця вказує на те, що повний текст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції вона отримала 12 травня 2026 року, однак доказів на підтвердження не надала. Також заявниця не надала клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. На виконання вимог ухвали суду від 15 червня 2026 року представник заявниці ОСОБА_1 , адвокат Якушев С. І., надіслав заяву про поновлення строку на касаційне оскарженнясудових рішень, у якій зазначає, що оскаржену постанову суду апеляційної інстанції заявниця отримала 12 травня 2026 року, на підтвердження чого надає картку руху документа. З урахуванням зазначеного вважає,що існують поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 рокута просить його поновити. Відповідно до положень статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Проаналізувавши наведені представником заявниці обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що сукупність вказаних обставин дає підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень на підставі частини третьої статті 390 ЦПК України. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставами касаційного оскарження судового рішення заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судами норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України щодо її форми і змісту. Судовий збір сплачено. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. За таких обставин касаційне провадження у зазначеній справі необхідно відкрити. Крім того у касаційній скарзі заявниця просить зупинити виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо. Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення. Вирішуючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Статтею 18 ЦПК України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За змістом статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, кожна сторона повинна довести і обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами. Сама по собі наявність у суду касаційної інстанції права на зупинення виконання судового рішення та незгода сторони із цим рішенням не є підставою для зупинення його виконання. Зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом і має застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно необхідно для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому у разі скасування судового рішення. Отже, враховуючи обов`язковість судового рішення, клопотання про зупинення його виконання або зупинення його дії має бути достатньо обґрунтованим та відповідати законодавчо закріпленим гарантіям врахування прав та інтересів усіх учасників справи, забезпечувати збалансованість їх інтересів. Відповідно до частини другої статті 445 ЦПК України у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача. Отже, враховуючи обов`язковість судового рішення, клопотання про зупинення його виконання або зупинення його дії має бути достатньо обґрунтованим та відповідати законодавчо закріпленим гарантіям врахування прав та інтересів усіх учасників справи, забезпечувати збалансованість їх інтересів. Вирішуючи клопотання про зупинення виконання оскаржених судових рішень, Верховний Суд приймає до уваги те, що Голосіївський районний суд міста Києва рішенням від 30 липня 2025 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року, відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову, що не тягне за собою виникнення, зміну чи припинення правовідносин, які існували між сторонами на час розгляду справи, а тому відсутні підстави вважати, що зупинення дії оскаржених судових рішень запобігатиме порушенню прав заявниці. Ця справа не відноситься до категорій справ визначених частиною другою статті 445 ЦПК України, саме по собі оскарження судових рішень в касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення їх виконання або зупинення їх дії судом касаційної інстанції Заявлене клопотання не містить доводів того, яким чином невжиття такого процесуального заходу може вплинути на права та обов`язки заявниці, якій оскарженими судовими рішеннями відмовлено у задоволенні вимог, а колегія суддів таких обставин не встановила. У зв`язку з цим, у задоволенні клопотання про зупинення виконання судових рішень слід відмовити. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року. Відкрити касаційне провадження у цій справі. Витребувати з Голосіївського районного суду м. Києва справу № 752/21845/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року, відмовити. Іншим учасникам справи надіслати копії касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 20 серпня 2026 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. В. Литвиненко А. І. Грушицький Є. В. Петров