Ухвала КГС ВС № 904/1926/23 (904/3646/24)

УХВАЛА 07 липня 2026 року м. Київ cправа № 904/1926/23 (904/3646/24) Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Баранця О.М. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" про відвід судді Верховного Суду Пєскова В. Г. від розгляду справи № 904/1926/23 (904/3646/24) за касаційними скаргами 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янське-Естейт" (вх. № 1956/2026), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дворічанське-Агро" (вх. № 1975//2026), 3) Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (вх. № 2123//2026), 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (вх. № 2187//2026), 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" (вх.№2244//2026) на постанову Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Іванова О.Г. - головуючого, Верхогляд Т А., Паруснікова Ю.Б. від 19.01.2026 у справі № 904/1926/23 (904/3646/24) за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам`янське-Естейт" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік", третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дворічанське-Агро", про визнання недійсним правочинів, вчинених боржником, та повернення майна на користь боржника у межах справи № 904/1926/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", ВСТАНОВИВ: У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/1926/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (далі - ТОВ "Боріваж"). Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам`янське-Естейт" (далі - ТОВ "Кам`янське-Естейт") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просило: визнати недійсними протокол 1-27/09/16 Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" (далі - ТОВ "Агротермінал Логістік") від 27.09.2016, визнати недійсними Акти прийому-передачі майна № 1, № 2, № 3 від 27.09.2016, укладені між ТОВ "Боріваж" та ТОВ "Агротермінал Логістік"; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на користь ТОВ "Агротермінал Логістік" про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна та витребувати у ТОВ "Агротермінал Логістік" майно, яке було передане від ТОВ "Боріваж" на підставі Актів прийому-передачі майна № 1, № 2, № 3 від 27.09.2016. 10.03.2025 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1926/23(904/3646/24) позов задоволено частково; визнано недійсними акт прийому-передачі майна № 1, № 2, № 3 від 27.09.2016, укладені між ТОВ "Боріваж" та ТОВ "Агротермінал Логістік"; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на користь ТОВ "Агротермінал Логістік" про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів, з причалом, розташований за адресою Одеська обл., Лиманський р., сщ/рада Новобілярська, комплекс будівель та споруд № 5. 19.01.2026 постановою Центрального апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 в частині задоволення позовних вимог скасовано. Ухвалено у цій частині нове рішення - про відмову у позові. В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 у справі № 904/1926/23 (904/3646/24) залишено без змін. До Верховного Суду надійшли касаційні скарги на зазначену постанову суду апеляційної інстанції від: ТОВ "Кам`янське-Естейт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дворічанське-Агро" (далі - ТОВ "Дворічанське-Агро"), Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), ТОВ "Боріваж", ТОВ "Агротермінал Логістік". Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 25.03.2026 між суддями касаційну скаргу ТОВ "Кам`янське-Естейт" передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Пєскова В. Г. - головуючий, Жукова С. В., Картере В. І. Касаційні скарги ТОВ "Дворічанське-Агро", АТ КБ "ПриватБанк", ТОВ "Боріваж", ТОВ "Агротермінал Логістік" передано для розгляду цьому ж складу суду відповідно до протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду. 08.04.2026 Верховний Суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за вказаними вище касаційними скаргами у справі № 904/1926/23 (904/3646/24), об`єднав касаційні скарги в одне касаційне провадження та призначив їх розгляд на 14.05.2026. 12.05.2026 у зв`язку з відрядженням судді Картере В. І. здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/1926/23 (904/3646/24), за результатами якого зазначено справу передано на розгляд суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Пєскова В. Г. - головуючий, Жукова С.В., Погребняка В.Я. 14.05.2026 суд оголосив перерву в засіданні до 21.05.2026. 21.05.2026 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Кам`янське-Естейт" про відвід судді Пєскова В. Г. від розгляду справи № 904/1926/23 (904/3646/24). 21.05.2026 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Погребняка В. Я. заяву ТОВ "Кам`янське-Естейт" про відвід судді Пєскова В. Г. визнано необґрунтованою; матеріали справи № 904/1926/23 (904/3646/24) передано на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заяви ТОВ "Кам`янське-Естейт" про відвід судді Пєскова В. Г. 27.05.2026 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В. І. відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Кам`янське-Естейт" про відвід судді Пєскова В.Г. від розгляду справи № 904/1926/23 (904/3646/24). 01.06.2026 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Погребняка В. Я. постановив ухвалу про призначення цієї справи до розгляду на 02.07.2026. 02.07.2026 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Боріваж", підписана представником цього товариства - адвокатом Целіком В. В., про відвід судді Верховного Суду Пєскова В. Г. від розгляду справи № 904/1926/23 (904/3646/24) на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" про відвід судді Пєскова В. Г. від розгляду справи № 904/1926/23 (904/3646/24) визнано необґрунтованою; матеріали справи № 904/1926/23 (904/3646/24) передано на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" про відвід судді Пєскова В. Г., в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" про відвід судді Верховного Суду Пєскова В. Г. від розгляду справи № 904/1926/23 (904/3646/24) передано на розгляд судді Баранцю О.М.. Розглянувши зазначену заяву, Суд не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на таке. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Положеннями частин першої та другої статті 39 ГПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Згідно з частиною третьою статті 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Отже метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Відповідно до вказаних норм Господарського процесуального кодексу України на учасника справи, яким заявлено відвід судді на підставі пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, покладається обов`язок в заяві про відвід зазначити мотиви відводу. В обґрунтування заяви ТОВ "Боріваж" про відвід судді Верховного Суду Пєскова В. Г. від розгляду справи № 904/1926/23 (904/3646/24) на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, представник ТОВ "Боріваж" - адвокат Целік В. В. зазначає, що після укладення 01.07.2026 договору про надання правничої допомоги та отримання від вказаного товариства завдання на супроводження і надання правничої допомоги у справі № 904/1926/23 (904/3646/24) йому стали відомі обставини, які, на його думку, є підставою для відводу судді Пєскова В.Г. від розгляду цієї справи. У заяві вказано, що голова Громадської спілки "Справедливий вибір" Целік В. В., який одночасно представляє інтереси ТОВ "Боріваж", звернувся до Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Підставою для такого звернення, за твердженням заявника, стали обставини постановлення Верховним Судом ухвали від 25.05.2026 у справі № 43/216 (910/8962/25), з якої вбачається, що у вступній частині рішення до складу колегії було включено суддю Пєскова В.Г., тоді як резолютивну частину рішення підписав суддя Огороднік К.М., який, за твердженням заявника, не входив до складу колегії, визначеної автоматизованим розподілом. Представник заявника зазначає, що на офіційному сайті Верховного Суду відсутні відомості про повторний автоматизований розподіл справи № 43/216 (910/8962/25), зміну складу суду чи інше процесуальне рішення, яке б пояснювало або легітимізувало заміну судді Пєскова В. Г. на суддю Огородніка К.М. На його переконання, така розбіжність може свідчити про можливе службове підроблення або втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду. Також у заяві зазначено, що після оскарження бездіяльності слідчого ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01.07.2026 уповноважену особу Державного бюро розслідувань зобов`язано внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та розпочати досудове розслідування. На думку заявника, оскільки Целік В. В. одночасно представляє інтереси ТОВ "Боріваж" у цій справі та є заявником про можливе вчинення кримінального правопорушення, у якому порушується питання щодо дій головуючого судді Пєскова В.Г., вищевказане породжує об`єктивні сумніви у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду справи № 904/1926/23 (904/3646/24) за участю зазначеного товариства. Відповідно до частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006). Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність" у сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, й об`єктивного критерію, тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоби виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" (Bulut v. Austria) від 22.02.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. При цьому особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006). При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006, пункт 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland)). Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо). Відповідно, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами. Верховний Суд враховує, що рішенням від 08.06.2017 № 34 Рада суддів України вирішила роз`яснити, що подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України. Наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України (пункти 1, 2 рішення Ради суддів України № 34 від 08.06.2017). Водночас колегія суддів враховує, що наведені у рішенні Ради суддів України від 08.06.2017 № 34 роз`яснення стосувалися звернення учасника судового процесу із заявою про вчинення суддею кримінального правопорушення, передбаченого статтею 375 Кримінального кодексу України, тоді як у цій справі заявник посилається на подання заяви щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366 та 376-1 Кримінального кодексу України. Разом із тим зазначене рішення Ради суддів України відображає загальний підхід до оцінки впливу самого факту звернення учасника судового процесу із заявою про можливе вчинення суддею кримінального правопорушення на питання безсторонності судді, який полягає в тому, що таке звернення саме по собі не породжує конфлікту інтересів та не свідчить про наявність обставин, які об`єктивно викликають сумнів у неупередженості судді під час розгляду конкретної справи. Як вже зазначалось, підставою для відводу судді Верховного Суду Пєскова В. Г. зазначено обставини звернення голови Громадської спілки "Справедливий вибір" - Целіка В. В., який як адвокат представляє інтереси ТОВ "Боріваж" у цій справі, до правоохоронного органу із заявою про можливе вчинення кримінального правопорушення, у якому порушується питання щодо дій судді Пєскова В. Г. в іншій справі № 43/216 (910/8962/25), що, за доводами заявника, породжує об`єктивні сумніви у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду цієї справи № 904/1926/23 (904/3646/24) за участю зазначеного товариства. Водночас саме по собі звернення до правоохоронного органу чи внесення відомостей до ЄРДР не свідчить про підтвердження викладених у заяві обставин, не встановлює факту вчинення кримінального правопорушення та не може розцінюватися як доказ існування упередженості чи особистої заінтересованості судді у результаті розгляду конкретної справи. При цьому Суд зауважує, що суб`єктний склад справи № 904/1926/23 (904/3646/24) зі справою № 43/216 (910/8962/25) є відмінним. Суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність визначених процесуальним законом підстав для відводу. Заявником в заяві про відвід судді Верховного Суду Пєскова В. Г. від розгляду справи № 904/1926/23 (904/3646/24) не наведено обставин, які б свідчили про існування передбачених статтею 35 ГПК України підстав для відводу судді, зокрема особистої заінтересованості судді у результаті розгляду справи, наявності будь-яких позапроцесуальних відносин із учасниками справи чи інших обставин, які за об`єктивним критерієм могли б викликати у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. Фактично доводи заяви ґрунтуються виключно на тому, що представник одного з учасників справи звернувся із заявою про можливе вчинення суддею кримінальних правопорушень. Однак визнання такої обставини достатньою підставою для відводу означало б можливість усунення судді від розгляду справи виключно шляхом подання учасником процесу відповідної заяви до правоохоронного органу, що не узгоджується з принципами незалежності суддів та недопустимості втручання у здійснення правосуддя. Таким чином наведені представником позивачів обставини, які на його думку, у розумінні пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Верховного Суду Пєскова В. Г. є безпідставними. Європейський суд з прав людини зазначає, що у кожній окремій справі потрібно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Враховуючи зазначене, за результатами розгляду заяви ТОВ "Боріваж" про відвід судді Верховного Суду Пєскова В. Г. від розгляду справи № 904/1926/23 (904/3646/24), Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, наведені у заяві про відвід судді, не можуть бути віднесені до обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Верховного Суду Пєскова В. Г. у розгляді цієї справи та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеної заяви. На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В: Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" про відвід судді Верховного Суду Пєскова В. Г. від розгляду справи № 904/1926/23 (904/3646/24). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя О. Баранець