Постанова 4875 № 917/1028/26

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 року м. Харків Справа №917/1028/26 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. за участю секретаря судового засідання Ярош В.В., за участю представників: від Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» Сергієнко Т.Г., від Полтавської міської ради не з`явився, розглянувши матеріали апеляційної скарги Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» (вх.№1226П від 03.06.2026) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.05.2026 у справі №917/1028/26 (м. Полтава, суддя Сірош Д.М., повна ухвала складена 26.05.2026) за позовом Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода», с.Пальчиківка, Полтавський р-н, Полтавська обл., до Полтавської міської ради, м. Полтава, про визнання рішення незаконним та додаткових угод укладеними, - ВСТАНОВИВ: Виробничий сільськогосподарський кооператив «Злагода» звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою про забезпечення позову (вх.№ 7146 від 25.05.2026), в якій просив суд вжити у справі заходи забезпечення позову шляхом: - зупинення дії рішення 79 сесії 8 скликання Полтавської міської ради від 21 квітня 2026 року «Про відмову ВСК «Злагода» у поновленні (продовженні) договорів оренди землі; - заборони Полтавській міській раді до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі вчиняти будь-які дії щодо розпорядження, зміни цільового призначення, зміни конфігурації, межі, склад угідь, кадастрових номерів, здійснювати поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, в тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), інші дії, які можуть стати перешкодою для користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 5324081409:09:001:0130, 5324081400:00:013:0035, 5324081400:00:041:0042, що розташовані за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Пальчиківська сільська рада; - заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 5324081409:09:001:0130, 5324081400:00:013:0035, 5324081400:00:041:0042, що розташовані за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Пальчиківська сільська рада. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.05.2026 відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпеченні позову (вх.№ 7146 від 25.05.2026). Виробничий сільськогосподарський кооператив «Злагода» з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.05.2026 про відмову в забезпеченні позову у справі №917/1028/26 за позовом ВСК «Злагода» до Полтавської міської ради про визнання рішення незаконним та додаткових угод укладеними. Прийняти нову постанову про задоволення заяви позивача про забезпечення позову. Вжити у справі за позовом Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» до Полтавської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення та визнання додаткових угод укладеними, заходи забезпечення позову шляхом: - зупинення дії рішення 79 сесії 8 скликання Полтавської міської ради від 21 квітня 2026 року «Про відмову ВСК «Злагода» у поновленні (продовженні) договорів оренди землі; - заборони Полтавській міські раді до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вчиняти будь-які дії щодо розпорядження, зміни цільового призначення, зміни конфігурації, межі, склад угідь, кадастрових номерів, здійснювати поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, в тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), інші дії, які можуть стати перешкодою для користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 5324081409:09:001:0130, 5324081400:00:013:0035, 5324081400:00:041:0042, що розташовані за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Пальчиківська сільська рада; - заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 5324081409:09:001:0130, 5324081400:00:013:0035, 5324081400:00:041:0042, що розташовані за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Пальчиківська сільська рада. В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає, що: - подання такого позову та оскарження рішення Полтавської міської ради не зупиняє його виконання, та після визначеного договорами строку дії договорів оренди, дане рішення буде виконане, зокрема, шляхом внесення відомостей про припинення права оренди, та будуть вчинені інші заходи органом місцевого самоврядування щодо розпорядження спірними земельними ділянками, в тому числі з проведення земельних торгів щодо права оренди земельних ділянок, та передачу їх у власність /користування інших осіб, до прийняття рішення у даній справі. В свою чергу, ВСК «Злагода» використовує вказані земельні ділянки для сільськогосподарських потреб та відповідно дані поля на даний час засіяні підприємством. До відповідного закінчення сезону сівозміни, передача їх у користування чи власність іншим особам завдасть підприємству непоправних збитків, що пов`язані з посівною, враховуючи величезні ціни на паливо, сіменний матеріал, заробітну плату, тощо. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу та державним реєстраторам вчиняти дії щодо розпорядження спірними земельними ділянками, суд фактично висловив свою позицію по суті спору, не вбачаючи підстав «у зупиненні проведення прилюдних торгів», тим самим не враховуючи можливість задоволення переважного права позивача, що підлягає захисту у цій справі, та беручи до уваги, що на даний час повернення земельних ділянок не є можливими у зв`язку з посівом на них сільськогосподарських культур позивачем, та відповідно неможливість до збору врожаю користування ними іншим суб`єктом господарювання, в тому числі після вирішення спору, та проведення всіх необхідних дій для продажу права оренди на аукціоні. Тобто, очевидним є неспівмірність порушення прав позивача, який «втрачає матеріально» від неможливості зібрати урожай, та прав відповідача, який вже отримав орендну плату за землю за рік, та ніяким чином не «втрачає» від зупинення дії рішення суду на період розгляду справи; - посилання місцевого господарського суду на те, що позивачем не обґрунтовано чим відповідне забезпечення може зробити неможливим чи утрудненими виконання рішення суду, виключно з тих мотивів, що воно не підлягає примусовому виконанню, є такими, що не відповідають нормам процесуального права та обставинам справи. Припинення права користування (до вирішення справи про реалізацію позивачем процедури переважного права) та передача відповідних земельних ділянок у власність чи користування іншим особам, утруднить виконання рішення суду як мінімум ще одним позовом про визнання недійсними прилюдних торгів та укладеного договору оренди, тобто утруднить довготривалим судовим процесом, який може затягнутись на роки, тобто дане утруднення полягає у необхідності відновлення позивачем становища, яке існувало до порушення його прав відмовою у реалізації переважного права. - приймаючи спірну ухвалу, не врахував положення абз. 22 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, фактично надаючи право органу місцевого самоврядування продажу земельних ділянок на прилюдних торгах; - зупинення виконання рішення Полтавської міської ради, не завдасть жодних істотних порушень будь-якому суб`єкту спірних правовідносин, та у випадку відмови позивачу у позові, орган місцевого самоврядування матиме змогу розпоряджатись землею на власний розсуд, в тому числі продажу права на прилюдних торгах, без отримання будь яких матеріальних збитків, адже позивач гарантує сплату орендної плати за час користування земельними ділянками. Крім того, вжиття заходів забезпечення позову не може стосуватись лише позовів майнового характеру, які потребують примусового виконання, що помилково ототожнив місцевий господарський суд; - апелянт посилається на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 30.10.2023 у справі №922/1583/23, від 28.07.2021 у справі №914/2072/20, в яких зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази, та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Крім того апелянт вказує, що у постанові від 11.06.2025 у справі №907/82/25 Верховний Суд вказав, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо. Однак, місцевий господарський суд вказані обставини не дослідив, мотивуючи своє рішення виключно неможливістю забезпечення позову, що не підлягає примусовому виконанню. Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026 для розгляду справи №917/1028/26 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» (вх.№1226П від 03.06.2026) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.05.2026 у справі №917/1028/26. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1028/26. Призначено справу до розгляду на "25" червня 2026 р. о 09:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Від Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6691 від 16.06.2026), в якому останнє просить апеляційну скаргу Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» залишити без задоволення; ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26 травня 2026 року про відмову в забезпеченні позову у справі № 917/1028/26 залишити без змін. Розглянути справу призначену до розгляду « 25» червня 2026 року о 09:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132 без участі представника Полтавської міської ради. В обґрунтування відзиву на апеляційну скарги, Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради зазначає, що: - відповідно до вимог частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за своїм змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Зупинення дії рішення сесії міської ради на етапі забезпечення позову де-факто означало б передчасне ухвалення позитивного судового рішення на користь Апелянта без розв`язання спору по суті та без повного дослідження доказів, що прямо заборонено процесуальним законом; - суд першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали справедливо зазначив, що оскільки Позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру (а саме про скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання додаткових угод укладеними), майбутнє судове рішення у разі задоволення позову не вимагатиме примусового виконання через органи Державної виконавчої служби чи видачі виконавчого документа, оскільки воно є самостійною підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Ключовим об`єктом дослідження суду було встановлення того, чи спроможне невжиття заходів забезпечення позову ускладнити або унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав Позивача. Суд дійшов обґрунтованого висновку, що Позивач не надав жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності реальних фактичних обставин, з якими пов`язується така загроза його інтересам. Сама по собі реєстрація права оренди з відміткою «з правом пролонгації» у договорах 2006 року не створює для відповідача обов`язку автоматично продовжувати правовідносини за наявності офіційного заперечення власника землі, заявленого в межах закону; - у матеріалах справи повністю відсутні будь-які докази того, що Виробничий сільськогосподарський кооператив «Злагода» звертався до Полтавської міської ради із будь-якою офіційною заявою, клопотанням чи пропозицією щодо врегулювання порядку, строків чи умов допуску техніки для збору врожаю після припинення договорів оренди. Позивач одразу звернувся до суду із заявою про вжиття радикальних заходів забезпечення позову, спрямованих на повне блокування законних прав територіальної громади щодо розпорядження своєю землею та проведення земельних аукціонів. Проведення масштабних посівних робіт на землях, щодо яких власник чітко, вчасно та в межах закону за кілька місяців до закінчення вказаних вище договорів заявив про припинення відносин, є виключно власним комерційним ризиком підприємства як суб`єкта господарювання. 23.06.2026 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1028/26 (вх.№ 6944). Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 задоволено клопотання представника Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» - адвоката Сергієнко Т.Г. про її участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/1028/26 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №917/1028/26, яке призначено на 25.06.2026 о 09:30 год, та подальші судові засідання у даній справі постановлено провести за участю представника Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» - адвоката Сергієнко Т.Г. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного заявника. У судове засідання Східного апеляційного господарського суду 25.06.2026 з`явилася представник апелянта, просила суд скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.05.2026 про відмову в забезпеченні позову у справі №917/1028/26 та прийняти нову постанову про задоволення заяви позивача про забезпечення позову. Представник Полтавської міської ради у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. У відзиві Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради міститься клопотання про розгляд справи, призначеної до розгляду на « 25» червня 2026 року о 09:30 годині, без участі представника Полтавської міської ради. Ураховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, забезпечення судом реалізації учасниками судового процесу права приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, сприяння у наданні їм достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та поданні процесуальних документів, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи в даному судовому засіданні. Перевіривши дотримання господарським судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступні обставини. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначив, що 25.05.2006 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода» та Полтавська районна державна адміністрація уклали договір оренди землі, за умовами якого Полтавська районна державна адміністрація (Орендодавець) передала СТОВ «Злагода» у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться за межами населеного пункту на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області, площею 16,3344 га (рілля) (кадастровий номер земельної ділянки 5324081409:09:001:0130). Строк дії договору встановлено 20 років. Вказане право зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ( з правом пролонгації). 26.05.2006 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода» та Полтавська районна державна адміністрація уклали договір оренди землі, за умовами якого Полтавська районна державна адміністрація (Орендодавець) передала СТОВ «Злагода» у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться за межами населеного пункту на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області, площею 7,803544 га (рілля), кадастровий номер земельної ділянки 5324081400:00:013:0035. Строк дії договору встановлено 20 років. Вказане право зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ( з правом пролонгації). 05.06.2006 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода» та Полтавська районна державна адміністрація уклали договір оренди землі, за умовами якого Полтавська районна державна адміністрація (Орендодавець) передала СТОВ «Злагода» у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться за межами населеного пункту на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області, площею 36,4960 га (рілля), кадастровий номер земельної ділянки 53240814000:00:041:0042. Строк дії договору встановлено 20 років. Вказане право зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ( з правом пролонгації). Протягом встановленого договорами оренди землі строку користування земельними ділянками, Орендар (далі - позивач) належним чином виконував умови договору, вчасно сплачував орендну плату, користувався земельною ділянкою за цільовим призначенням. Будь-яких претензій щодо виконання умов договору зі сторони Орендодавця не було. Відповідно до пункту 8 вказаних договорів, після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Умови договору зберігають свою чинність на строк його дії. На виконання зазначеного пункту договорів та вимог закону, Орендарем 29.01.2026, з дотриманням визначеного строку направлено лист повідомлення стосовно наміру продовження користування земельними ділянками, як особа, що має переважне право на поновлення договорів оренди на новий строк, повідомила про намір поновлення договорів оренди на новий строк, з поданням проекту додаткової угоди. Однак, 26.02.2026 на адресу позивача надійшов лист від Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру, яким повідомлено про заперечення у поновленні (продовженні) договорів оренди землі (без зазначенням підстав такої відмови, без прийняття відповідного рішення сесією Полтавської міської ради). 21.04.2026 рішенням 79 сесії 8 скликання Полтавської міської ради « Про відмову ВСК «Злагода» у поновленні ( продовженні) договорів оренди землі, прийнято рішення відмовити ВСК «Злагода» у поновленні (продовженні) на наступний строк договору оренди землі від 25.06.2006, кадастровий номер земельної ділянки 5324081409:09:001:0130), договору оренди землі від 26.05.2006, кадастровий номер 5324081400:00:013:0035, договору оренди землі від 05.06.2006, кадастровий номер земельної ділянки 5324081400:00:041:0042. Зазначене рішення мотивоване наступним:

1. Реалізація Полтавської міською радою права на офіційне заперечення в укладенні договорів оренди землі відповідно до частини 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі», що свідчить про відсутність волевиявлення Орендодавця на продовження користування земельними ділянками на новий строк шляхом своєчасного направлення відповідного повідомлення Орендарю.

2. Недотримання ВСК «Злагода» встановленого статтею 33 Закону України «Про оренду землі» порядку реалізації переважного права. Обрання Орендарем не передбаченого законом способу реалізації своїх прав (вимога про «поновлення» раніше укладених договорів замість «укладення договорів на новий строк») та надання неналежної форми документа (проєктів додаткових угод замість обов`язкових проєктів договорів оренди землі) свідчить про неналежне виконання обов`язку щодо повідомлення Орендодавця. Вказані дії прямо суперечать вимогам частини 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» та вимогам абзацу 2 частини 1 статті 1261 Земельного кодексу України, якими встановлено пряму заборону на поновлення земель комунальної власності (крім випадків наявності на них об`єктів нерухомого майна орендаря). Такі процедурні порушення з боку Орендаря унеможливлюють розгляд звернень у порядку, визначному частиною 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі», та включають наявність правових підстав для продовження користування земельними ділянками.

3. Необхідність забезпечення раціонального використання та перерозподілу земель сільськогосподарського призначення територіальної громади. Враховуючи значну площу земельних ділянок, що перебувають у користуванні ВСК «Злагода», Полтавська міська рада, як орган, який уповноважений представляти інтереси громади, вбачає за необхідне реалізувати право на зміну землекористувача. Дане рішення спрямоване на недопущення монополізації права користування земельними ресурсами одним суб`єктом, забезпечення принципів конкурентності при передачі прав на земельні ділянки іншим суб`єктам господарювання (зокрема, шляхом проведення земельних торгів) та формування земельного резерву для задоволення суспільних потреб територіальної громади. Пунктом 4 та 5 зазначеного рішення, Рада зобов`язала ВСК «Злагода» повернути земельні ділянки Полтавській міській раді за актами приймання передачі в строк та порядку, встановлених договорами, зазначеними в пункті 1 цього рішення, Департаменту земельних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради забезпечити вжиття заходів щодо державної реєстрації припинення речових прав (оренди) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно після настання дати закінчення договорів та довести це рішення до відома ВСК «Злагода», шляхом вручення чи направлення поштою. Відповідно до пункту 7 рішення, оскарження цього рішення (подання скарги чи пред`явлення позову) не зупиняє його дію. ВСК «Злагода» подано позов про визнання рішення Полтавської міської ради від 21.04.2026 «Про відмову ВСК «Злагода» у поновленні (продовженні) договорів оренди землі» незаконним та його скасування, а також визнання додаткових угод до договорів оренди землі від 25.05.2006, 26.05.2006 та 05.06.2006 укладеними (на реалізацію переважного права орендаря, відповідно до вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Проте подання такого позову та оскарження рішення Полтавської міської ради не зупиняє його виконання, та після визначеного договорами строку дії договорів оренди, це рішення буде виконане, зокрема, шляхом внесення відомостей про припинення права оренди, та будуть вчинені інші заходи органом місцевого самоврядування щодо розпорядження спірними земельними ділянками, в тому числі з проведення земельних торгів щодо права оренди земельних ділянок, та передачу їх у власність /користування інших осіб, до прийняття рішення у цій справі. Водночас, ВСК «Злагода» використовує зазначені земельні ділянки для сільськогосподарських потреб та відповідно ці поля засіяні підприємством. До відповідного закінчення сезону сівозміни, передача їх у користування чи власність іншим особам завдасть підприємству непоправних збитків, що пов`язані з посівною, враховуючи величезні ціни на паливо, сіменний матеріал, заробітну плату, тощо. Отже, рішення Полтавської міської ради свідчить про реальний намір органу місцевого самоврядування припинити користування цією ділянкою в односторонньому порядку, не чекаючи рішення суду. Прийняття спірного рішення створює реальну загрозу передачі спірної земельної ділянки іншим фізичним або юридичним особам, виставлення її на земельні торги, поділу, зміни кадастрового номера чи іншим чином зміни її правового статусу. У разі вчинення таких дій до ухвалення рішення суду, навіть позитивне судове рішення буде неможливо виконати, оскільки предмет спору - земельні ділянки будуть фактично виведені із володіння позивача та можуть бути передані третім особам. Саме така загроза й обумовлює необхідність застосування заходів забезпечення позову, щоб зберегти існуючий фактичний та правовий стан до винесення рішення по суті, а також забезпечити можливість реального та ефективного виконання майбутнього рішення суду. Як вважає позивач, без застосування заходів забезпечення позову існує пряма і реальна небезпека, що Полтавська міська рада здійснить дії, які унеможливлять поновлення договору оренди та зроблять виконання судового рішення фактично неможливим. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.05.2026 відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпеченні позову. Суд мотивував ухвалу тим, що оскільки позивач звернувся до суду з немайновими позовними вимогами про визнання незаконним та скасування рішення, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, судове рішення у разі задоволення таких вимог не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Суд зауважив, що позивач не обґрунтував, яким чином невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Полтавської міської ради, заборони вчиняти відповідачеві дій та заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, яке не підлягатиме примусовому виконанню. Стосовно вимоги щодо вжиття заходів забезпечення шляхом заборони Полтавській міській раді продажу земельної ділянки на земельних торгах (аукціоні), суд першої інстанції зазначив, що аналіз частини 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що законодавець установив чітке обмеження меж втручання у сферу публічно-правових конкурсних відносин, зокрема щодо діяльності органів державної влади чи місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження майном або правами на конкурентних засадах. Суд дійшов висновку, що в цьому випадку застосування заходів забезпечення позову матиме наслідком втручання в проведення торгів. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Надаючи правову оцінку вищенаведеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне. У Рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 по справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 01.05.2023 у справі №914/257/23, від 06.03.2023 у справі №916/2239/22. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Згідно з положеннями частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір. З матеріалів справи вбачається, зокрема із змісту заявлених позовних вимог, що між сторонами виник спір з приводу права користування (оренди) земельної ділянки щодо якої позивач просить застосувати забезпечувальні заходи. Водночас, суд апеляційної інстанції вказує, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. При цьому суд апеляційної інстанції враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 30.10.2023 у справі №922/1583/23, від 28.07.2021 у справі №914/2072/20 та на які посилається апелянт, в яких зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази, та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Також, судом апеляційної інстанції враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11.06.2025 у справі №907/82/25 та на яку посилається апелянт про те, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування варто розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заяви про забезпечення позову Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода» зазначено, зокрема, що рішення Полтавської міської ради свідчить про реальний намір органу місцевого самоврядування припинити право позивача користуватися цією ділянкою в односторонньому порядку, не чекаючи рішення суду. Прийняття спірного рішення створює реальну загрозу передачі спірної земельної ділянки іншим фізичним або юридичним особам, виставлення її на земельні торги, поділу, зміни кадастрового номера чи іншим чином зміни її правового статусу. Крім того, скаржник зазначає, зокрема, що подання такого позову та оскарження рішення Полтавської міської ради не зупиняє його виконання, та після визначеного договорами строку дії договорів оренди, дане рішення буде виконане, зокрема, шляхом внесення відомостей про припинення права оренди, та будуть вчинені інші заходи органом місцевого самоврядування щодо розпорядження спірними земельними ділянками, в тому числі з проведення земельних торгів щодо права оренди земельних ділянок, та передачу їх у власність /користування інших осіб, до прийняття рішення у даній справі. Також скаржник вказує на те, що приймаючи спірну ухвалу, не врахував положення абз. 22 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, фактично надаючи право органу місцевого самоврядування продажу земельних ділянок на прилюдних торгах. Апелянт звертає увагу на те, що припинення права користування (до вирішення справи про реалізацію позивачем процедури переважного права) та передача відповідних земельних ділянок у власність чи користування іншим особам, утруднить виконання рішення суду як мінімум ще одним позовом про визнання недійсними прилюдних торгів та укладеного договору оренди, тобто утруднить довготривалим судовим процесом, який може затягнутись на роки, тобто дане утруднення полягає у необхідності відновлення позивачем становища, яке існувало до порушення його прав відмовою у реалізації переважного права. Водночас, судова колегія зазначає, що на момент розгляду даної заяви про забезпечення позову позивачем не надано доказів, які б свідчили, що відповідачем вживалися будь-які заходи щодо відчуження зазначеної земельної ділянки, а саме лише посилання в заяві на наявність у відповідача зазначеного наміру, без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Отже, позивачем не надано доказів того, що міська рада станом на час подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову вчиняла дії, направлені на зміну меж або цільового призначення, поділ, об`єднання, підготовку спірних земельних ділянок для передачі третім особам, тому заява є необґрунтованою. Відтак, вказані доводи скаржника суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на їх передчасність. Крім того, апелянт зазначає, що приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу та державним реєстраторам вчиняти дії щодо розпорядження спірними земельними ділянками, суд фактично висловив свою позицію по суті спору, не вбачаючи підстав «у зупиненні проведення прилюдних торгів», тим самим не враховуючи можливість задоволення переважного права позивача, що підлягає захисту у цій справі, та беручи до уваги, що на даний час повернення земельних ділянок не є можливими у зв`язку з посівом на них сільськогосподарських культур позивачем, та відповідно неможливість до збору врожаю користування ними іншим суб`єктом господарювання, в тому числі після вирішення спору, та проведення всіх необхідних дій для продажу права оренди на аукціоні. Тобто, очевидним є неспівмірність порушення прав позивача, який «втрачає матеріально» від неможливості зібрати урожай, та прав відповідача, який вже отримав орендну плату за землю за рік, та ніяким чином не «втрачає» від зупинення дії рішення суду на період розгляду справи. Водночас, колегія суддів вважає, що такі доводи апелянта стосовно того, що суд фактично висловив свою позицію по суті спору ґрунтуються на неправильному розумінні змісту оскаржуваного судового рішення та не спростовують висновків суду першої інстанції. Крім того судова колегія зазначає, що відповідальність за здійснення господарської діяльності покладається виключно на осіб, які здійснюють таку діяльність, а посилання апелянта не те, що повернення земельних ділянок не є можливими у зв`язку з посівом на них сільськогосподарських культур позивачем - не є виключною обставиною для автоматичного застосування заходів забезпечення позову. Щодо доводів апелянта про те, що зупинення виконання рішення Полтавської міської ради, не завдасть жодних істотних порушень будь-якому суб`єкту спірних правовідносин, та у випадку відмови позивачу у позові, орган місцевого самоврядування матиме змогу розпоряджатись землею на власний розсуд, в тому числі продажу права на прилюдних торгах, без отримання будь яких матеріальних збитків, адже позивач гарантує сплату орендної плати за час користування земельними ділянками, суд апеляційної інстанції зазначає, що у даному випадку ключовим є не доведення порушення прав відповідача, а наявність обґрунтованого припущення позивача щодо застосування заходів забезпечення позову. Однак, позивач цього не довів, тому вказаний аргумент не знайшов свого обґрунтування. Стосовно вимоги щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Полтавській міській раді продажу земельної ділянки на земельних торгах (аукціоні), судова колегія суддів зазначає, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. При цьому прийняття судом заборони Полтавській міській раді до набрання законної сили судовим рішенням здійснювати продаж спірних земельних ділянок на земельних торгах (аукціоні) може розцінюватися як втручанням у дискреційні повноваження. Крім того, як вбачається зі змісту прохальної частини заяви про забезпечення позову та прохальної частини апеляційної скарги, Виробниче сільськогосподарський кооператив «Злагода» заборони Полтавській міські раді до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вчиняти будь-які дії щодо розпорядження, зміни цільового призначення, зміни конфігурації, межі, склад угідь, кадастрових номерів, здійснювати поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, в тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні). Водночас, частиною 12 статті 137 ГПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру. Враховуючи все вищевикладене, суд апеляційної вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків суду, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з правовою оцінкою, наданою судом першої інстанції, і не містять обставин, які б свідчили про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода». Доводи апелянта не спростовують наведені висновки суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а ухвала Господарського суду Полтавської області від 26.05.2026 має бути залишена без змін. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції. Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 269, п.1 ч.1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.05.2026 у справі №917/1028/26 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена 06.07.2026. Головуючий суддя Р.А. Гетьман Суддя В.В. Россолов Суддя О.І. Склярук