Постанова 4870 № 921/412/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 921/412/24 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого судді О.С. Скрипчук суддів Н.М. Кравчук О.І. Матущак, за участю секретаря судового засідання В.Р. Постолатій, розглянувши матеріали апеляційної скарги керівника Тернопільської обласної прокуратури б/н від 10.04.2025 (вх. суду від 10.04.2025 № 01-05/1093/25) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.03.2025 (повне рішення складено 21.03.2025, суддя Н.О. Андрусик) у справі № 921/412/24 за позовом: Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації, м.Тернопіль до відповідача: Гусятинської селищної ради, смт. Гусятин, Тернопільської обл. за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі філії «Подільський лісовий офіс», м. Чернівці за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про: витребування земельних ділянок, скасування реєстрації земельних ділянок та повернення майна. за участю представників сторін: прокурор: Дмитришмн Ю.М. від позивача: Гакан М.І. від відповідача: не з`явився. від третьої особи-1: Довгопола К.А. від третьої особи-2: не з`явився. ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2023 у справі № 921/660/23 відкрито провадження у справі за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Чортківське лісове господарство» до Гусятинської селищної ради про витребування з незаконного володіння Гусятинської селищної ради земельної ділянки площею 3,3142 га з кадастровим номером 6125587200:01:001:0700, що знаходиться за межами села Сокиринці Чортківського району Тернопільської області, та земельної ділянки площею 0, 6000 га з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001, що знаходиться за межами села Суходільської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2023 у справі № 921/660/23 вирішено допустити Тернопільську обласну прокуратуру до розгляду справи № 921/660/23 за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Чортківське лісове господарство» до Гусятинської селищної ради про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння. Заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури звернувся 01.12.2023 до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації до Гусятинської селищної ради, в якому (з урахуванням заяви Прокурора від 14.02.2024 № 12-126вих-24) просив витребувати з незаконного володіння Гусятинської селищної ради на користь держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації та в постійне користування Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Чортківське лісове господарство» земельну ділянку площею 3,3142 га з кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 та земельну ділянку площею 0,6000га з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначав, що спірні земельні ділянки належать до земель лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, які розташовані в межах кварталу 74 виділу 14, кварталу 60 виділу 7 Чортківського лісового господарства (Гусятинське лісництво). Прокурор також зазначав, що спірні земельні ділянки перебувають у постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (як правонаступника Державного підприємства «Чортківське лісове господарство»). Право розпорядження ними належить Тернопільській обласній державній адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації. Прокурор стверджував, що землекористувач не надавав згоди на вилучення (припинення) з постійного користування спірних земельних ділянок, тому спірні земельні ділянки незаконно вибули із власності держави та в подальшому були зареєстровані на праві комунальної власності за Гусятинською селищною радою як землі сільськогосподарського призначення. На думку прокурора, власник та землекористувач позбавлені можливості користуватися і розпоряджатися спірними земельними ділянками. Прокурор також зазначав, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 перебуває в межах територій природно-заповідного фонду, зокрема загальнозоологічного заказника місцевого значення «Коцюбинчики», створеного згідно з рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30.06.1986 № 198 «Про затвердження переліку державних загально зоологічних заказників місцевого значення». Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.12.2023 у справі № 921/660/23 прийнято позовну заяву Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Тернопільської обласної військової адміністрації до Гусятинської селищної ради про витребування земельних ділянок до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 921/660/823 та об`єднано вказані позовні вимоги в одне провадження з первісним позовом. Прокурор 14.02.2024 направив до Господарського суду Тернопільської області заяву від 14.02.2024, в якій просив прийняти її до розгляду та здійснювати подальший розгляд позовної заяви прокурора з урахуванням доповнення її позовними вимогами про: - скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 площею 3,3142 га із цільовим призначенням 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125587000:01:001:0700 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із закриттям розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи; скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 площею 0,6000 га із цільовим призначенням 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичним особам), категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, з одночасним припинення усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із закриттям розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 22.02.2024 у справі № 921/660/23 заяву прокурора від 14.02.2024 прийнято до розгляду та вирішено подальший розгляд справи № 921/660/23 здійснювати з урахуванням цієї заяви. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2024 у справі № 921/660/23 вирішено роз`єднати позовні вимоги Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Чортківське лісове господарство» до Гусятинської селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області та за участі Тернопільської обласної прокуратури про витребування з незаконного володіння земельних ділянок та позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Тернопільської обласної військової адміністрації до Гусятинської селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Чортківське лісове господарство» про витребування із чужого незаконного володіння земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельних ділянок з одночасним припиненням усіх речових прав, виділивши їх в окремі самостійні провадження. Виділено в окреме провадження позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Тернопільської обласної військової адміністрації до Гусятинської селищної ради, про витребування з незаконного володіння Гусятинської селищної ради на користь держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації та в постійне користування Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Чортківське лісове господарство» земельних ділянок площею 3,3142 га з кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 та площею 0,6000га з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001; скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок площею 3,3142 га з кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 та площею 0,6000 га з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 із одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цих земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із закриттям розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи (з урахуванням заяви Прокурора від 14.02.2024). Вирішено виділені в окреме провадження позовні вимоги прокурора передати до канцелярії Господарського суду Тернопільської області для наступної їх реєстрації із присвоєнням єдиного унікального номера відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №

25. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.06.2024 у справі № 921/412/24 прийнято до розгляду позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі Тернопільської обласної військової адміністрації до Гусятинської селищної ради про витребування із чужого незаконного володіння земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельних ділянок із одночасним припиненням усіх речових прав та відкрито провадження у справі № 921/412/24. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31.01.2025 у справі № 921/412/24 задоволено заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 28.01.2025 про заміну учасника справи його правонаступником, проведено заміну філії «Чортківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на його правонаступника - філію «Подільський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.03.2025 у справі № 921/412/24 позов Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації задоволено частково. Витребувано з чужого незаконного володіння Гусятинської селищної ради на користь держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації земельну ділянку, площею 3,3142га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700. Скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, площею 3,3142 га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 з цільовим призначенням 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам», категорія земель - землі сільськогосподарського призначення). В решті позову відмовлено. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов прокурора, зазначив, що на момент розгляду справи Тернопільська обласна державна адміністрація (тепер Тернопільська обласна військова адміністрація) є розпорядником земель державного лісового фонду, зокрема наділена повноваженнями щодо надання та вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення. Суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка площею 3,3142 га з кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 входить до складу території загальнозоологічного заказника місцевого значення, а тому належить до земель природно-заповідного фонду лісогосподарського призначення, перебуває під особливою охороною, щодо неї встановлено спеціальний порядок вилучення, відтворення та використання, а також обмеження цивільної оборотоздатності. На думку суду, це свідчить про неможливість використання цієї земельної ділянки у сільськогосподарських чи інших цілях відповідно до її цільового призначення як земель запасу, оскільки таке використання суперечило б меті створення та функціонування заказника і його завданням. Врахувавши плани меж спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 6125587200:01:001:0700 та 6121687600:01:016:0001, розроблені Державним підприємством «Тернопільський інститут землеустрою», суд першої інстанції дійшов висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 накладається на земельну ділянку лісогосподарського призначення, передану у постійне користування третій особі для ведення лісового господарства. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що зазначену земельну ділянку незаконно вилучено поза волею належного розпорядника та постійного землекористувача із земель лісогосподарського призначення зі зміною її цільового призначення, а державна реєстрація права комунальної власності на неї здійснена з порушенням вимог закону. Відтак суд визнав порушеним право власника та дійшов висновку, що позовна вимога прокурора про витребування земельної ділянки площею 3,3142 га з кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 є обґрунтованою і підлягає задоволенню. Також суд першої інстанції встановив, що частина земельної ділянки площею 0,6000 га з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 є державною власністю, а інша її частина належить до земель комунальної власності. При цьому позов прокурора подано в інтересах Тернопільської обласної військової адміністрації, а заявлені вимоги обґрунтовані порушенням права державної власності на цю земельну ділянку. Оскільки прокурор просив витребувати зазначену земельну ділянку на користь держави та у постійне користування, суд дійшов висновку, що у цьому випадку вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння не є належним способом захисту, адже Тернопільська обласна військова адміністрація не є власником тієї частини земельної ділянки, яка належить відповідачу та не накладається на землі державної власності. З огляду на це суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про витребування зазначеної земельної ділянки з незаконного володіння Гусятинської селищної ради. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що з огляду на неправомірність державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 3,3142 га з кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», належним додатковим способом захисту інтересів держави є скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Разом з тим суд зазначив, що земельна ділянка площею 0,6000 га з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 лише частково належить до земель лісогосподарського призначення, а тому скасування державної реєстрації лише її частини є неможливим. З цих підстав у задоволенні відповідної позовної вимоги прокурора було відмовлено. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора про припинення всіх речових прав та їх обтяжень, зареєстрованих щодо спірних земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, із закриттям відповідного розділу цього реєстру та реєстраційної справи не призведуть до відновлення порушених прав та інтересів власника земельних ділянок. Крім того, суд зазначив, що прокурор не наділений повноваженнями заявляти вимогу про витребування земельних ділянок у постійне користування на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», оскільки статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» не передбачено здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних підприємств. Не погодившись з рішенням, Тернопільська обласна прокуратура звернулась до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.03.2025 у справі № 921/412/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури, ухваливши нове рішення, яким: закрити провадження за позовними вимогами заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури щодо витребування земельних ділянок за кадастровими номерами 6125587000:01:001:0700 та 6121687600:01:016:0001 у постійне користування ДП «Ліси України»; задоволити позов заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації в частині: припинення усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6125587000:01:001:0700 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із закриттям Розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи; витребування з чужого незаконного володіння Гусятинської селищної ради на користь власника - держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації земельної ділянки з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 площею 0,6000 га;скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 площею 0,6000 га за цільовим призначенням 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичним особам), категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, з одночасним припинення усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із закриттям Розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 апеляційну скаргу Тернопільської обласної прокуратури залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду апеляційної інстанції, зокрема, уточнених вимог апеляційної скарги щодо оскарження рішення суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001. 23.04.2025 (зареєстровано судом 23.04.2025) до суду надійшла заява Тернопільської обласної прокуратури про усунення недоліків, до якої, зокрема, додано уточнену апеляційну скаргу. В уточненій апеляційній скарзі прокурор просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.03.2025 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким витребувати зазначену земельну ділянку з незаконного володіння Гусятинської селищної ради на користь держави в особі Тернопільської обласної військової адміністрації, скасувати її державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі, одночасно припинивши всі речові права та їх обтяження, зареєстровані щодо цієї земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, із закриттям відповідного розділу та реєстраційної справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 повністю входить до меж земельної ділянки лісогосподарського призначення державної форми власності, яка перебуває у постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (правонаступника Державного підприємства «Чортківське лісове господарство»), оскільки на картосхемі, складеній у 2023 році Державним підприємством «Тернопільський інститут землеустрою», межі спірної земельної ділянки позначені червоною клітинкою та повністю розташовані в межах кварталу 60, виділів 6 та 7 Гусятинського лісництва, позначених зеленими лініями. Крім того, судом досліджено копію та в судовому засіданні 11.03.2024 оглянуто оригінал планшета № 6 (складеного на основі землевпорядкування 1950 1952 років, лісовпорядкування 1992 року та ортофотопланів 2007 року), на якому наочно зображено межі виділів 6 та 7 кварталу 60 Гусятинського лісництва Державного підприємства «Чортківське лісове господарство», з яких убачається, що в межах цього кварталу та виділів землі сільськогосподарського призначення відсутні, а його межа є прямою лінією. Прокурор наголошує, що з дня набрання чинності Законом України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» від 05.02.2004 № 1457-1V усі землі лісового фонду (землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю) за межами населених пунктів віднесено до земель державної форми власності. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.08.2025 рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.03.2025 скасовано, а позов прокурора залишено без розгляду. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що прокурор звернувся до суду не як самостійний позивач, а в інтересах держави в особі Тернопільської обласної військової адміністрації. Крім того, суд дійшов висновку, що суд першої інстанції з порушенням статті 173 Господарського процесуального кодексу України роз`єднав позовні вимоги та розглянув позов за відсутності належного позивача, у зв`язку з чим залишив позов без розгляду. Постановою Верховного Суду постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.08.2025 скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Верховний Суд зазначив, що порушення судом першої інстанції правил роз`єднання позовних вимог саме по собі не є підставою для залишення позову без розгляду. Суд апеляційної інстанції помилково застосував пункт 8 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не встановив порушення прокурором вимог до подання позовної заяви, а тому справа підлягає подальшому розгляду судом апеляційної інстанції. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.01.2026 справу №921/412/24 прийнято до провадження. В подальшому, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 залучено Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області до участі у справі №921/412/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. У судовому засіданні 24.06.2026 прокурор Дмитришин Ю.М., представник позивача Гакан М.І. та представник третьої особи-1 Довгопола К.А. надали пояснення по суті спору. Представник відповідача та представник третьої особи-2 у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за їх відсутності. Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне. Згідно Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №1513 (постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України №476 від 05.06.2019), в редакції 2013 року, Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, з метою забезпечення ведення Державного земельного кадастру, здійснення землеустрою було проведено інвентаризацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Сокирянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області. Так, на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Тернопільській області №12-од від 12.08.2013 «Про проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності" та розпорядження Чортківської районної державної адміністрації №290-од від 02.09.2013 «Про надання дозволу щодо проведення робіт з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності» Державним підприємством «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у 2013 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих за межами населених пунктів в тому числі в межах Гусятинського району, на площі 2927,6 га та земельних ділянок, розташованих на території Чортківського району Тернопільської області, площею 3359,30га (а.с. 106-110 том 2). На підставі вказаної документації із землеустрою до Державного земельного кадастру 11.11.2013 внесено відомості про земельну ділянку, площею 11,1658га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0601. З наявного у справі кадастрового плану цієї земельної ділянки слідує, що на ній розташовані багаторічні насадження. Розпорядженням Чортківської районної державної адміністрації №442-од від 2 грудня 2013 року затверджено технічну документацію землеустрою щодо проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Сокиринецької сільської ради. Наказом Головного управління Держземагенства №46-од від 10.12.2023 затверджено матеріали інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема й щодо земельної ділянки на території Сокиринецької сільської ради, площею 11,1658га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0601. На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від №5-ОТГ від 24.11.2020 за Актом приймання-передачі від 24.11.2020 земельну ділянку, площею 11,6558гa за кадастровим номером 6125587200:01:001:0601 передано Гусятинській селищній раді, а радою на підставі прийнятого рішення №12 від 01.12.2020, дану земельну ділянку прийнято у комунальну власність, про що 15.01.2021 до Реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні відомості. В подальшому, на підставі рішення Гусятинською селищною радою №494 від 27 квітня 2021 року надано дозвіл на поділ земельної ділянки, право оренди на яку підлягає продажу на аукціоні, загальною площею 11,1658 га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0601 на дві земельні ділянки площею 7,8516га та площею 3,3142га. У 2021 році Державним підприємством «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за замовленням відповідача на підставі договору №18 від 12.05.2021 було розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для подальшого продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні), площею 7,8516 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту села Сокиринці Чортківського району Тернопільської області. У цьому Проекті землеустрою міститься план поділу земельної ділянки, а також кадастрові плани новосформованих земельних ділянок. Даний Проект землеустрою затверджено рішенням Гусятинської селищної ради №591 від 31.05.2021. 28 травня 2021 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельні ділянки сільськогосподарського призначення, площею 3,3142 га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 та площею 7,8516га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0701, котрі утворилися внаслідок поділу земельної ділянки, площею 11,1658 га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0601, що була сформована у 2013 році як земельна ділянка сільськогосподарського призначення. Як вбачається з Кадастрового плану земельної ділянки, площею 3,3142 га, уся її площа зайнята багаторічними насадженнями підгрупи 03 групи

002. За результатами співставлення картографічних даних встановлено накладення всієї площі земельної ділянки з кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 на межі території, яка перебуває у постійному користуванні ДСГП «Ліси України» та знаходиться в кварталі 74 виділ 14, що підтверджується Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП «Чортківський лісгосп» Гусятинське лісництво за інв. № 131/01 та планово-картографічними матеріалами, а саме планшетом №7, де зображено межі кварталу №74 виділ 14 (матеріали лісовпорядкування 2014 року), а також Витягами з матеріалів лісовпорядкування за інв.№Л-65 та планово-картографічними матеріалами, а саме планшетом №4, на якому відображено межі кварталу №74 виділ 12 (матеріали лісовпорядкування 2003 року). Як стверджує прокурор, земельна ділянка за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 перебуває у межах територій природно-заповідного фонду, зокрема загальнозоологічного заказника місцевого значення «Коцюбинчики», оголошеного рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30.06.1986 №198 «Про затвердження переліку державних загальнозоологічних заказників місцевого значення», що також додатково підтверджено інформацією, наведеною у листі Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації від 23.10.2023 №05.1/1681, та картосхемою місця розташування загальнозоологічного заказника місцевого значення «Коцюбинчики». Дана обставина додатково підтверджується даними, що містяться в Проекті організації та розвитку господарства Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, погодженого Міністерством екології та природних ресурсів України №5/1-8/15120-15 від 14.12.2025, згідно з якими територію Гусятинського лісництва державного підприємства «Чортківський лісгосп», площею 345га займає загальнозоологічний заказник місцевого значення «Коцюбинчики», площа якого в розмірі 6,8га розміщена у кварталі 74 виділі 14 (аркуш 2 Проекту, том 2 а.с. 121-123)). Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.03.2018 №45, передбачено провести у 2018 році інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах об`єднаних територіальних громад несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій. 16 березня 2018 року між Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» укладено договір №24-г про проведення заходу з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, відповідно до якого Підприємство зобов`язалося здійснити захід з інвентаризації не сформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств. На виконання наказу Держгеокадастру № 45д від 15 березня 2018 року та договору про проведення заходу з інвентаризації земель № 24-г від 16 березня 2018 року Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» у 2018 році розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Суходільської сільської ради Чортківського району, в тому числі земельної ділянки, площею 0,6000га за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001. 24.05.2018 до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку, площею 0,6000 га за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001. На підставі наказу №19-1775/14-18-СГ від 05 червня 2018 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області передало земельну ділянку, площею 0,6000 га за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001, що знаходиться за межами села Суходіл Чортківського району Тернопільської області з державної власності у комунальну власність Гусятинської селищної ради, про що складено Акт приймання-передачі. Рішенням Гусятинської селищної ради №1157 від 27 червня 2018 року «Про прийняття у комунальну власність Гусятинської об`єднаної територіальної громади з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення» вказану земельну ділянку прийнято у комунальну власність територіальної громади Гусятинської селищної ради. Прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка знаходиться кварталі 60 виділі 7 Гусятинського лісництва, що підтверджується Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП « Чортківський лісгосп» Гусятинське лісництво за інв. №131/01 та планово-картографічними матеріалами, а саме планшетом №6, на якому відображено межі кварталу 60 виділ

7. За результатами співставлення картографічних даних встановлено, що відповідно до плану меж земельних ділянок, складеного у 2023 році ДП «Тернопільський інститут землеустрою», виходячи з умовних позначень меж земельних ділянок, згідно матеріалів лісовпорядкування, земельна ділянка, площею 0,6000га за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 частково накладається на межі території, яка перебуває у постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ». Судом встановлено, що на даний час у комунальній власності відповідача перебувають спірні земельні ділянки , а саме земельна ділянка за кадастровими номерами 6125587200:01:001:0700, площею 3,3142 га, котра знаходиться за межами населеного пункту села Сокиринці Чортківського району Тернопільської області та 6121687600:01:016:0001, площею 0,6000 га - Суходільської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання: землі запасу, що підтверджується Витягами з Державного земельного кадастру №№НВ-9928817182023, НВ-9928817542023 від 27.09.2023, №№НВ-0002232942023, НВ-0002233322023 від 23.10.2023). Земельні ділянки на момент їх формування у Державному земельному кадастрі перебували у постійному користуванні Державного підприємства «Чортківське лісове господарство», котре відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 №1003 «Деякі питання реформування управління лісової галузі» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1003-2022-%D0%BF#Text) реорганізовано і правонаступником його прав та обов`язків якого є утворене на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України №804 від 26.10.2022 Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ». Отже, правонаступником ДП «Чортківське лісове господарство», зокрема в частині права постійного користування спірними земельними ділянками, є ДСГП «Ліси України» (третя особа у справі). Тернопільською обласною військовою адміністрацією у листі №03-10018/16 від 23.10.2023 повідомлено, що рішення про вилучення спірних земельних ділянок із державної власності чи з постійного користування лісогосподарського підприємства не приймалося, відтак, враховуючи встановлений факт державної реєстрації земельних ділянок як земель комунальної власності, просила прокуратуру вжити заходи представницького характеру з метою повернення їх у державну власність. При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного. Щодо звернення прокурора. Згідно з п.3 ч.1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Згідно з ч. 4, 7 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Тобто, за вищенаведеними правовими нормами, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави у суді, прокурор у позовній заяві зазначив, що за наслідками вивчення стану дотримання вимог законодавства під час проведення Головним управлінням Держгеокадастру в Тернопільській області інвентаризації земель сільськогосподарського призначення та передачі їх у комунальну власність, виявлено порушення вимог лісового законодавства, що вимагає втручання органів прокуратури. Тернопільська обласна державна (військова) адміністрація є розпорядником земель державного лісового фонду, в тому числі наділена повноваженнями щодо надання та вилучення земельних ділянок вказаної категорії. Таким чином, органом, який уповноважений здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах у межах Тернопільської області, є Тернопільська обласна державна адміністрація, котра відповідно до Указу Президента України «Про утворення військових адміністрацій» від 24.02.2022 №68/2022, набула статусу військової адміністрації. Згідно із ст.1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом. Військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Визначений прокурором позивач Тернопільська обласна військова адміністрація, як розпорядник земель державної власності, є належним органом, наділеним повноваженнями щодо захисту інтересів держави у виниклому спорі, враховуючи таке. Так, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону (стаття 8 Лісового Кодексу України). До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абз.3 п.12 розд.Х Перехідних положень Земельного кодексу України) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади (абз.1 п.12 розд.Х Перехідних положень Земельного кодексу України). Відповідно до п.2 ч.1 ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території: передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території; передають у власність, надають у постійне користування для не лісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припиняють права користування ними (п.4, 5 ч.1 ст.31 Лісового кодексу України). Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень (ч.1, 2 ст.149 Земельного кодексу України). Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті (ч.6 ст.149 Земельного кодексу України). Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п`ятою восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу (ч.9 ст.149 Земельного кодексу України). Згідно з частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. З урахуванням наведеного, на даний час Тернопільська обласна державна адміністрація (наразі - Тернопільська обласна військова адміністрація) є розпорядником земель державного лісового фонду, в тому числі наділена повноваженнями щодо надання та вилучення земельних ділянок вказаної категорії. З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ про введення на території України з 24.02.2022 воєнного стану, а також виходячи з положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» прокурором підтверджено наявність підстав для представництва інтересів держави в інтересах держави в особі Тернопільської обласної військової адміністрації, Тернопільською обласною прокуратурою повідомлено Тернопільську обласну військову адміністрацію про виявлені порушення законодавства та звернуто увагу на необхідність вжиття адміністрацією, як розпорядником земель державного лісового фонду, заходів для захисту інтересів держави. Натомість, Тернопільською обласною військовою адміністрацією повідомлено прокуратуру про те, що рішення про вилучення з державної власності спірних земельних ділянок та передачу їх у комунальну власність адміністрацією не приймалися. Тернопільська обласна військова адміністрація просила здійснити представництво в суді законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Тернопільською обласною прокуратурою, на виконання вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру», повідомлено Тернопільську обласну військову адміністрацію про намір здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді. Оскільки даним органом не вжито заходів реагування, спрямованих на усунення порушень земельного законодавства та права державної власності на землі лісового фонду, що розцінено прокурором як неналежне здійснення захисту державних інтересів, та підтверджує наявність підстав для вжиття заходів реагування прокурором, оскільки в іншому випадку інтереси держави залишатимуться незахищеними. Факт не звернення до суду держадміністрації з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження. Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Тернопільської обласної військової адміністрації щодо захисту порушених інтересів держави. За наведених обставин, колегія суддів зазначає, що прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді при зверненні з даним позовом. Щодо предмета спору. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України). Відповідно до частини 2 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу. За змістом статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання. Самостійною категорією земель за основним цільовим призначенням є землі лісогосподарського призначення (пункт «е» частини 1 статті 19 ЗК). Відповідно до статті 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом статті 63 ЛК України полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Відповідно до статті 5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства. Повноваження у сфері лісових відносин щодо надання у власність та постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території належать Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям у межах своїх повноважень на їх території (пункт 4 статті 31 Лісового кодексу України). За змістом статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. (частини 1, 2). Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом (частина 5). Згідно з частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. З урахуванням наведеного, на даний час Тернопільська обласна державна адміністрація (наразі - Тернопільська обласна військова адміністрація) є розпорядником земель державного лісового фонду, в тому числі наділена повноваженнями щодо надання та вилучення земельних ділянок вказаної категорії. Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК). Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини 1 статті 164 ЗК). Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (частина 1 статті 57 ЗК, частина 1 статті 17 ЛК). Оскільки земельна ділянка та права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин має визначатися згідно з нормами земельного законодавства та лісового законодавства у частині використання й охорони лісового фонду. Вирішуючи питання щодо перебування спірних земельних лісових ділянок в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц, подібні за змістом висновки наведено у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 360/1998/18, від 06.04.2021 у справі № 380/375/17, від 15.07.2020 у справі № 369/9900/16, від 21.02.2018 у справі № 488/5476/14). У пункті 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України передбачено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. За змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986 (до 04.01.2011, у подальшому - Інструкції про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 01.10.2010 № 298), планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування. Також, у постановах Верховного Суду по справах №369/16418/18 від 07.10.2020, №363/669/17 від 30.09.2020, № 707/2192/15-ц від 30.01.2018, №488/5476/14-ц від 21.02.2018, №360/1998/18 від 31.03.2021, №380/375/17 від 06.04.2021, №369/9900/16 від 15.07.2020, №369/16416/18 від 09.06.2021, №359/11910/14 від 16.06.2021, №369/16317/18 від 24.11.2021, №917/623/22 від 06.02.2024 зазначено, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування є належними доказами підтвердження права державної власності на землі лісогосподарського призначення (п.5 Прикінцевих положень ЛК України) та наявності права виключно в уповноваженого органу державної влади на розпорядження такою категорією земель. Як свідчать матеріали справи, прокурором на підтвердження заявлених позовних вимог надано планово-картографічні матеріали лісовпорядкування 2003, 2014рр., згідно з якими, за твердженням прокурора, спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення і такі матеріали лісовпорядкування є належними доказами на підтвердження права постійного користування земельною ділянкою, зокрема: копії карти-схеми поділу лісів за категоріями ДП «Чортківський лісгосп», карти-схеми поділу території на лісництва ДП «Чортківський лісгосп», викопіювання з планшету №4, 6 та № 7 Чортківського лісгоспу, Проект організації та розвитку лісового господарства ДП «Чортківський лісгосп» Гусятинське лісництво лісовпорядкування 2014 року, витяг з протоколу першої лісовпорядної наради з лісовпорядкування від 23.04.2013, витяг з протоколу другої лісовпорядної наради з лісовпорядкування від 05.08.2014, оптичний диск ALERUS DVD+R. Крім того вказує, що на геопорталі «Ліси України» міститься інформація щодо лісовпорядкування, у тому числі таксаційні відомості, віднесення лісів до певної категорії та наочно відображено землі лісогосподарського призначення, у тому числі із визначенням кварталів та виділів. Вказана інформація розміщена за посиланням в мережі Інтернет https://forestry.org.ua. Згідно з відомостями, розміщеними на вказаному геопорталі квартал 74 виділ 14 відноситься до категорії лісів в межах територій заказників, на якому зростають змішані деревостани, у більшості випадків дубові за складом неоднорідного насадження, а квартал 60, виділ 7 відноситься до категорії інших захисних лісів, на якому розміщена декоративна галявина (картографічна інформація додається). Вказаний виділ знаходиться в межах одного масиву лісогосподарських земель. Статтею 100 Лісового кодексу України встановлено, що порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», цього Кодексу та інших актів законодавства. Лісовий та Земельний Кодекси України, Закон України «Про природно-заповідний фонд України» встановлюють обов`язок використання лісогосподарських земель в межах територій природно-заповідного фонду відповідно до їх цільового призначення з суворим дотриманням вимог щодо збереження таких територій та використання природних ресурсів в їх межах у відповідності до вимог спеціального закону. Порядком поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 733 встановлено, що ліси залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на такі категорії: 1) ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення; 2) рекреаційно-оздоровчі ліси; 3) захисні ліси; 4) експлуатаційні ліси. Пунктом 5 Порядку № 733 встановлено, що до лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення відносяться лісові ділянки, що виконують природоохоронну, естетичну функцію, є об`єктами науково-дослідних робіт на довгочасну перспективу, сприяють забезпеченню охорони унікальних та інших особливо цінних природних комплексів та історико-культурних об`єктів, зокрема: 1) розташовані в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду; 2) розташовані в межах історико-культурних заповідників, меморіальних комплексів, місць, пов`язаних з важливими історичними подіями, охоронних зон пам`яток історії, археології, містобудування та архітектури, монументального мистецтва. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 лише частково накладається на землі лісогосподарського призначення, оскільки такий висновок не відповідає встановленим обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам, з огляду на таке. Так, наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.03.2018 № 45, передбачено проведення у 2018 році інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах об`єднаних територіальних громад несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій. Надалі, до Державного земельного кадастру 24.05.2018 внесено відомості про земельну ділянку, площею 0,6000 га за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001. На підставі наказу від 05.06.2018 № 19-1775/14-18-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області передало земельну ділянку, площею 0,6000 га за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001, що знаходиться за межами села Суходіл Чортківського району Тернопільської області з державної власності у комунальну власність Гусятинської селищної ради, про що складено Акт приймання-передачі. Рішенням Гусятинської селищної ради від 27.06.2018 № 1157 «Про прийняття у комунальну власність Гусятинської об`єднаної територіальної громади з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення» вказану земельну ділянку прийнято у комунальну власність територіальної громади Гусятинської селищної ради. Водночас, зазначена земельна ділянка знаходиться кварталі 60 виділі 7 Гусятинського лісництва, що підтверджується Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП «Чортківський лісгосп» Гусятинське лісництво за інв. № 131/01 та планово-картографічними матеріалами, а саме планшетом № 6, на якому відображено межі у тому числі кварталу 60 виділ

7. Вказана земельна ділянка у повній мірі входить у межі земельної ділянки лісогосподарського призначення державної форми власності, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Ліси України» (правонаступник ДП «Чортківське лісове господарство»), оскільки на картосхемі, що складена у 2023 році ДП «Тернопільський інститут землеустрою» межі спірної земельної ділянки позначені червоною клітинкою та у повній мірі розміщені в межах кварталу 60, виділів 6 та 7 Гусятинського лісництва, позначених зеленими лініями. Аналогічні відомості наявні на скрін-шоті Геопорталу «Ліси України», де наочно видно, що виділи 6 та 7 кварталу 60 Гусятинського лісництва знаходяться в межах цілісного лісового масиву, який відділений від земель іншої форми власності та категорій дорогою. Наведене свідчить, що спірна земельна ділянка (6121687600:01:016:0001) на момент її формування у Державному земельному кадастрі перебувала у постійному користуванні Державного підприємства «Чортківське лісове господарство», котре відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 №1003 «Деякі питання реформування управління лісової галузі» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1003-2022-%D0%BF#Text) реорганізовано і правонаступником його прав та обов`язків якого є утворене на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 804 від 26.10.2022 Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України». Отже, правонаступником ДП «Чортківське лісове господарство», зокрема в частині права постійного користування спірними земельними ділянками, є ДП «Ліси України» (третя особа у справі). Тернопільською обласною військовою адміністрацією у листі № 03-10018/16 від 23.10.2023 повідомлено, що рішення про вилучення спірної земельної ділянки із державної власності чи з постійного користування лісогосподарського підприємства не приймалося. Наведене свідчить про невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції (щодо часткового, а не повного накладення земельної ділянки сформованої як землі сільськогосподарського призначення на землі лісогосподарського призначення державної форми власності) в цій частині обставинам справи, підтвердженим належними, достатніми та допустимими доказами. Так, земельна ділянка із кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 у повній мірі (не частково, як про це зазначено судом першої інстанції) знаходиться кварталі 60 виділу 7 Гусятинського лісництва. Вказане підтверджується Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП «Чортківський лісгосп» Гусятинське лісництво за інв. № 131/01, та планово-картографічними матеріалами, а саме планшетом № 6, на якому відображено межі кварталу 60 виділу

7. На геопорталі «Ліси України» міститься офіційна інформація щодо лісовпорядкування, у тому числі таксаційні відомості, віднесення лісів до певної категорії та наочно відображено землі лісогосподарського призначення, у тому числі із визначенням кварталів та виділів. Вказана інформація розміщена за посиланням https://forestry.org.ua. Згідно з відомостями, розміщеними на вказаному геопорталі, квартал 60, виділ 7 відноситься до категорії інших захисних лісів, на якому розміщена декоративна галявина. Вказаний виділ знаходиться в межах одного масиву лісогосподарських земель, про що свідчить долучена до матеріалів справи картосхема. Вказане узгоджується із наявними у справі матеріалами лісовпорядкування та таксаційними описами насаджень, згідно з якими у межах кварталу 60, виділу 7 знаходиться декоративна галявина, на якій росте лікарська сировина: деревій звичайний (покриття 13 %), звіробій звичайний (покриття 6 %), череда поникла (покриття 10 %). Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом статті 63 ЛК України полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет. Складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першої статті 164 ЗК України). Отже, однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв`язок їх використання із лісокористуванням. Планування використання земель лісогосподарського призначення здійснюється головним чином у формі лісовпорядкування, яке, зокрема, передбачає складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням (пункт 13 статті 46 ЛК України). Паралельно із земельним кадастром здійснюється облік лісів та ведеться органами лісового господарства державний лісовий кадастр на основі державного земельного кадастру (частина друга статті 49 ЛК України). Державний лісовий кадастр включає: облік якісного і кількісного стану лісового фонду України; поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; грошову оцінку лісів (у необхідних випадках); інші показники (стаття 51 ЛК України). З аналізу норм ст. ст. 45-48 ЛК України вбачається, що лісовпорядкування проводиться на землях лісогосподарського призначення. Враховуючи викладене, розташування сформованої як землі сільськогосподарського призначення земельної ділянки із кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 у повній мірі в межах кварталу 60 виділів 6 та 7 Гусятинського лісництва свідчить, що така земельна ділянка сформована у повній мірі із земель лісогосподарського призначення, а відтак її дійсне цільове призначення є землі лісогосподарського призначення. Частиною 2 ст. 1 ЛК України визначається, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Категорії земель за основним цільовим призначенням визначені відповідно до ст. 19 ЗК України та поділяються на: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв` язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Статтею 5 ЛК України унормовано, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЗК України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЗК України, право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Відповідно до ст. 7 ЛК України, ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи. Частиною 1 статті 56 Земельного кодексу України передбачено, що землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону (ст. 8 Лісового кодексу України). Відповідно до ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Пунктом 5 Розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, в редакції, чинній до 16.01.2020, визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Законом України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» від 05.02.2004 № 1457-1V визначено, що при розмежуванні земель державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності землі лісового фонду за межами населених пунктів. Таким чином, з дня набрання чинності вказаним законом від 14.07.2004 усі землі лісового фонду (землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю) за межами населених пунктів віднесено до земель державної форми власності. Крім того, із 01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», пунктами 3, 4, 7 Прикінцевих та Перехідних положень якого визначено, що у державній власності залишаються, зокрема, розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони; усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті «а» пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності. Отже, враховуючи викладене, земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких не розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади або які не надані у постійне користування органам місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, перебувають у державній власності та відносяться до земель лісогосподарського призначення. За статтею 13 ЗК України до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Передача у власність, надання у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності, належить до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин (стаття 27 ЛК України). Згідно із частиною другою статті 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», пункту 4 частини першої статті 31 ЛК України до повноважень обласних державних адміністрацій у сфері лісових відносин належить, зокрема, передача у власність, у постійне користування для ведення лісового господарства земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території. Порядок вилучення земельних ділянок визначає стаття 149 ЗК України, відповідно до приписів якої земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу. Вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально. З урахуванням наведених правових норм, за відсутності згоди землекористувача на вилучення спірної земельної ділянки, рішення уповноваженого органу щодо цієї ділянки, земельна ділянка із кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 у повній мірі відноситься до земель державної форми власності лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні у ДП «Чортківське лісове господарство», та його правонаступника ДП «Ліси України» в особі філії Чортківське лісове господарство, а на даний час філії Подільський лісовий офіс на підставі матеріалів лісовпорядкування. З наведеного випливає, що формування такої земельної ділянки територіальним органом Держгеокадастру як земель сільськогосподарського призначення здійснено поза межами повноважень такого органу, а її державна реєстрація в Державному земельному кадастрі є незаконною та такою, що призвела до фактичної зміни цільового призначення такої земельної ділянки в порушення норм ЗК України та ЛК України. Дані факти свідчать і про неправомірність набуття права комунальної власності. Відтак, земельну ділянку із кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 неправомірно віднесено (інвентаризовано) до земель сільськогосподарського призначення та в подальшому передано Гусятинській селищній раді. Відповідно, оскільки наявна державна реєстрація права власності Гусятинської селищної ради на спірну ділянку лісогосподарського призначення державної власності, то згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, зазначеною в ухвалі від 08.11.2023 № 369/473/15-ц, законний власник Тернопільська обласна державна адміністрація, повинна заявити вимогу про витребування цієї землі. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора, у зв`язку з чим рішення Господарського суду Тернопільської області в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 із незаконного володіння Гусятинської селищної ради на користь держави в особі Тернопільської обласної військової адміністрації підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення відповідної позовної вимоги. Щодо позовної вимоги про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Нормами ч. ч. 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. За визначенням ст.1 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо. У відповідності до ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Частиною 6 ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, невідповідність поданих документів вимогам законодавства, а також знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Згідно з ч. 6. ст.16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Частиною 4 ст.25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Пунктом 50 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 передбачено, що Поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки. Згідно з п. 57 вказаного Порядку Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 1562 цього Порядку. З огляду на викладене, єдиною підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про скасування такої державної реєстрації разом із скасуванням рішення органу державної виконавчої влади, яким затверджено документацію на підставі якої сформовано відповідну земельну ділянку. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.12.2023 у cправі №916/1517/22. Враховуючи особливу цінність земель лісогосподарського призначення та територій природно-заповідного фонду, з урахуванням вимог наведеного вище законодавства, суд вважає, що ефективне поновлення порушеного права можливе шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі із цільовим призначенням, яке не відповідає цільовому призначенню земель лісогосподарського призначення, адже, у випадку скасування судом державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України вона припинить своє існування як об`єкт цивільних прав і, відповідно, впливає на припинення прав особи, за якою зареєстроване таке право. Застосування конкретного способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 року у справі № 910/2861/18, від 19.10.2022 року у справі № 910/14224/20). Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. При обранні ефективного способу захисту щодо спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення слід враховувати, що її вибуття з державної власності супроводжувалося незаконною зміною цільового призначення, що зумовлює необхідність заявлення позовної вимоги, спрямованої на скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки. Як встановлено колегією суддів, земельна ділянка площею 0,6000 га з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 була сформована та зареєстрована у Державному земельному кадастрі як земельна ділянка сільськогосподарського призначення, незважаючи на те, що вона повністю сформована із земель лісогосподарського призначення державної форми власності, які перебували у постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». За таких обставин державна реєстрація зазначеної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі здійснена всупереч вимогам земельного та лісового законодавства, а тому не може вважатися правомірною. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 0,6000 га з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, у зв`язку з чим рішення Господарського суду Тернопільської області в частині відмови у задоволенні цієї позовної вимоги підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про її задоволення. Щодо вимоги про припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо спірних земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із закриттям Розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи. За змістом ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку. Отже, державна реєстрація набуття/припинення речового права на земельну ділянку проводиться виключно на сформовану земельну ділянку, відомості щодо якої внесені до Державного земельного кадастру, Відповідно до абзаців 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній з 22.07.2023, тобто на час звернення з позовом) у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини 7 статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. Таким чином, зазначеною нормою закону допускаються такі окремі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи, а саме: 1) скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) скасування державної реєстрації прав, тоді як правовими наслідками застосування таких способів захисту є припинення речового права, зареєстрованого за останнім набувачем на підставі скасованого судом незаконного рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, та подальше повернення відповідних речових прав у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, скасованої в судовому порядку, тобто на користь попереднього набувача речового права, якщо останній звісно раніше реєстрував за собою відповідне речове право. Суд зауважує, що положення абзаців 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній з 22.07.2023) послідовно узгоджуються з нормами пунктів 4, 5 частини 1 статті 14 цього Закону (в цій же редакції), відповідно до яких розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі: скасування державної реєстрації земельної ділянки; набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ. Отже, виходячи з системного аналізу змісту зазначених норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній з 22.07.2023), правовим наслідком набрання законної сили судовим рішенням, яким зокрема скасовується державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, є закриття державним реєстратором відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке (закриття розділу) відбувається в разі неможливості повернення відповідних речових прав у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, скасованої в судовому порядку, а саме на користь попереднього набувача речового права, якщо існує запис про право такого набувача. Внаслідок задоволення віндикаційного позову вирішується спір про право, адже рішення суду є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З огляду на викладене, позовні вимоги про припинення усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо спірних земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із закриттям Розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи не приведуть до відновлення порушених прав та інтересів власника землі. Щодо вимоги про витребування земельних ділянок у постійне користування лісогосподарського підприємства, то слід зазначити, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава розглядається як поведінка держави у відповідних цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Стаття 23 Закону України «Про прокуратуру» врегульовує питання представництва інтересів держави прокурором у суді, не передбачає здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних підприємств. При цьому, положення даної статті мають застосовуватись з урахуванням абз. 1 ч. 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. Отже, у контексті ч. 2 ст. 19 Конституції відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором (окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній) не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави. З урахуванням зазначеного, у даному випадку у прокурора відсутні підстави заявляти вимогу про витребування у постійне користування земельних ділянок на користь ДП «Ліси України». За таких обставинах, колегія суддів вказує, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог прокурора у цій частині. Таким чином, в ході здійснення апеляційного провадження у цій справі доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження. Зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника є обґрунтовані і є такими, що можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з положеннями частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судові витрати З огляду на те, що суд задовільняє апеляційну скаргу, судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, УХВАЛИВ :

1. Апеляційну скаргу керівника Тернопільської обласної прокуратури б/н від 10.04.2025 (вх. суду від 10.04.2025 № 01-05/1093/25) задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.03.2025 у справі № 921/412/24 в частині відмови в задоволені позовних вимог про витребування з незаконного володіння та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 0,6000га за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким: Витребувати з чужого незаконного володіння Гусятинської селищної ради (провулок Героїв Майдану, будинок, 1, селище міського типу Гусятин Тернопільської області, ідентифікаційний код 04396391) на користь держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації (вулиця Грушевського, будинок, 8, місто Тернопіль, ідентифікаційний код 00022622) земельну ділянку, площею 0,6000га за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001. Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,6000га за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 з цільовим призначенням 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам», категорія земель - землі сільськогосподарського призначення). Стягнути з Гусятинської селищної ради (провулок Героїв Майдану, будинок, 1, селище міського типу Гусятин Тернопільської області, ідентифікаційний код 04396391) на користь Тернопільської обласної прокуратури (вулиця Листопадова, будинок, 4, місто Тернопіль, ідентифікаційний код 02910098) 4569, 60 грн в повернення сплаченого судового збору. В решті рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.03.2025 у справі № 921/412/24 залишити без змін.

3. Стягнути з Гусятинської селищної ради (провулок Героїв Майдану, будинок, 1, селище міського типу Гусятин Тернопільської області, ідентифікаційний код 04396391) на користь Тернопільської обласної прокуратури (вулиця Листопадова, будинок, 4, місто Тернопіль, ідентифікаційний код 02910098) 5 483, 54 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України. Головуючий суддя О.С. Скрипчук Суддя Н.М. Кравчук Суддя О.І. Матущак