Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/8150/26

Справа № 991/8150/26 Провадження 1-кс/991/8167/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд), за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №52024000000000295 від 17.06.2024 ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження. 16.06.2026 до ВАКС надійшло клопотання про арешт майна прокурора САП ОСОБА_4 (далі-прокурор), для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким 17.06.2026 здійснено судовий розгляд.

2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження. 2.1. Прокурор у клопотанні просив: «Накласти арешт з метою збереження в якості речових доказів, із забороною відчуження, розпоряджання та користування, на наступні предмети, вилучені 03.06.2026 в ході тимчасового доступу до речей та документів в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: - мобільний телефон «Apple iPhone 14 Pro Мах», А 2896, s/n XVGXV0KM9D, 2 сімкарти, в сейф-пакеті «НАБУ 0061188», вилучені 11.04.2024 в ході проведення обшуку в службовому кабінеті слідчого ОСОБА_5 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 ; - мобільний телефон «Samsung Galaxy SM-N950F s/n R 58.191LYZWR» в сейфпакеті « НОМЕР_1 », вилучений 11.04.2024 у ОСОБА_6 під час проведення обшуку житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 ; - мобільний телефон «Apple iPhone 12 Pro Мах», А 2341, s/n НОМЕР_2 », в сейф-пакеті «0020383», вилучений 11.04.2024 в ході проведення обшуку в службовому кабінеті прокурора ОСОБА_7 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 ; - мобільний телефон «Apple iPhone» в сейф-пакеті «3096516», належний ОСОБА_8 , та вилучений 11.04.2024 під час обшуку автомобіля «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_3 », що обґрунтовувалось зокрема таким: «Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 52024000000000295 від 17.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, за фактом вчинення пособницьких дій ОСОБА_8 з одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 службовими особами правоохоронних органів, а саме: старшим оперуповноваженим ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , прокурором ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 , старшим слідчим в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_5 за вчинення дій, що належить до їх повноважень з використанням наданої їм влади та службового становища, яке задокументоване під час розслідування кримінального провадження 52024000000000115. Так встановлено, що слідчий ГСУ НПУ ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з оперуповноваженим ДСР ОСОБА_6 та прокурором ОГП ОСОБА_7 , з метою власного збагачення та збагачення вказаних осіб, в період з лютого 2024 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, та по 11.04.2024, знаходячись в місті Києві, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, отримавши в ході досудового розслідування кримінальних провадженнях 42021000000002286 від 08.11.2021, №12023000000001563 від 28.08.2023 відомості про наявність рухомого майна у власності ОСОБА_9 , ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » та нерухомого майна у власності ОСОБА_10 , маючи законні підстави та відповідні повноваження, визначені ст. 171 КПК України, на звернення до слідчого судді з клопотаннями про арешти вказаного майна, погодженими з прокурором, або надання відповідної інформації прокурору для звернення ним безпосередньо з клопотаннями про арешти майна, висловив ОСОБА_9 через ОСОБА_6 прохання надати неправомірну вигоду та 11.04.2024 отримав від ОСОБА_9 через його брата ОСОБА_11 неправомірну вигоду в розмірі 150 000 доларів США за не вчинення ним та прокурором ОСОБА_7 дій, пов`язаних з проведенням в ході досудового розслідування кримінальних проваджень 42021000000002286 від 08.11.2021, №12023000000001563 від 28.08.2023 обшуків, вилученням вантажної техніки, яка перебуває у власності ОСОБА_9 , підконтрольних йому юридичних осіб - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 », звернення до слідчого судді з клопотаннями про накладення арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_9 , його рідних, підконтрольних юридичних осіб, що було можливо через наявність наданих йому та прокурору ОСОБА_7 службових повноважень. В ході проведення негласних слідчих розшукових дій в досудовому розслідуванні кримінального провадження 52024000000000115 зафіксовано отримання 11.04.2024 ОСОБА_8 від ОСОБА_11 150 000 доларів США, як предмета неправомірної вигоди, які він повинен був передати надалі ОСОБА_6 . В той же день під час обшуку в автомобілі «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_8 виявлено та вилучено пакет з предметом неправомірної вигоди та мобільний телефон Apple iPhone, з невідомими ідентифікаційними даними, із системою логічного захисту, який ОСОБА_8 відмовився повідомити. 11.04.2024 проведено обшук у квартирі за місцем мешкання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого вилучено мобільний телефон Samsung Galaxy Note 8 серійний R58j91LYZWR з сім-картами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , оглядом якого встановлено листування та зєднання в месенджерах «WhatsApp» та «Signal» із ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 11.04.2024 проведено обшук робочого місця ОСОБА_7 у службовому кабінеті №219 на 2 поверсі ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 під час якого вилучено мобільний телефон iPhone 12 Pro, номер моделі: А2341, серійний номер: НОМЕР_2 із сім-карткою оператору зв`язку України НОМЕР_6 , оглядом якого встановлено листування та зєднання в месенджерах «WhatsApp» та «Signal» із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . 11.04.2024 проведено обшук робочого місця старшого слідчого ГСУ НП України ОСОБА_5 , що знаходиться у службовому кабінеті №6 на 4-му поверсі адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено мобільний телефон iPhone 14 ProMax, модель MQ873ZA/A, ІМЕІ НОМЕР_7 , ІМЕІ2 НОМЕР_8 , з сім-картками « ІНФОРМАЦІЯ_10 » з абонентським номером НОМЕР_9 та сім-картою оператора мобільного зв`язку « ІНФОРМАЦІЯ_11 » з абонентським номером НОМЕР_10 , оглядом якого з встановлено листування та зєднання в месенджерах «WhatsApp» та «Signal» із ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . В ході оглядів та проведення експертиз вказаних телефонів встановлено, що в них містять відомості про зєднання між ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та спілкування стосовно отримання неправомірної вигоди. 02.06.2026 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 від 29.05.2026 (справа №991/6953/26, провадження 1-кс/991/6963/26) під час тимчасового доступу до речей та документів в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 з матеріалів кримінального провадження №52024000000000115 вилучено: -мобільний телефон «Apple iPhone 14 Pro Мах», А 2896, s/n XVGXV0KM9D, 2 сімкарти, в сейф-пакеті «НАБУ 0061188», вилучений 11.04.2024 в ході проведення обшуку в службовому кабінеті слідчого ОСОБА_5 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 ; - мобільний телефон «Samsung Galaxy SM-N950F s/n R 58J91LYZWR» в сейфпакеті «0020384», вилучений 11.04.2024 у ОСОБА_6 під час проведення обшуку житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 ; - мобільний телефон «Apple iPhone 12 Pro Мах», А 2341, s/n НОМЕР_2 », в сейф-пакеті «0020383». вилучений 11.04.2024 в ході проведення обшуку в службовому кабінеті прокурора ОСОБА_7 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 ; та в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 з матеріалів кримінального провадження №52024000000000115 вилучений мобільний телефон «Apple iPhone» в сейф-пакеті «3096516», належний ОСОБА_8 , та вилучений 1 1.04.2024 під час обшуку автомобіля «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_3 . Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження… Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Вилучені речі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України про що зазначено у постанові слідчого про визнання речовими доказами від 04.06.2026, в зв`язку з тим, що в них містять відомості про з`єднання між ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та спілкування, що підтверджують наявність попередньо змови між вказаними особами щодо отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 в квітні 2024 року. Таким чином підставою арешту вилучених предметів являється збереження речових доказів відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. За таких обставин вказані речі підлягають арешту, оскільки його незастосування може призвести до приховання майна/грошових коштів та настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню». 2.2. В судовому засіданні детектив НАБУ ОСОБА_3 , який діяв на підставі доручення прокурора, підтримав клопотання і просив таке задовольнити, разом з тим зазначивши, що уся інформація з вилучених телефонів вже скопійована, проте є вірогідним їх огляд як речових доказів у разі виникнення потреби. Представники володільців майна (САП і НАБУ) попри здійснені належним чином повідомлення не прибули у судове засідання, що не перешкоджало судовому розгляду на підставі частини 1 статті 172 КПК.

3. Обґрунтування позиції суду. 3.1. Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, та частиною 2 статті 131 КПК передбачені такі види цих заходів: 1) виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи. Частиною 3 статті 132 КПК визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням 3.2. Відповідно до частини 1 статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Згідно з частиною 2 статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Частиною 3 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті (тобто арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини 2 цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Згідно з частиною 10 статті 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до частини 11 статті 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна., заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Відповідно до частини 1 статті 173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 цього кодексу. Згідно з частиною 2 статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Відповідно до частини 4 статті 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. 3.3. Частинами 1, 2 статті 167 КПК визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині 2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено. Відповідно до частини 2 статті 168 КПК, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Частиною 5 статті 171 КПК визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено Частиною 6 статті 173 КПК передбачено, що ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено. 3.4. Відповідно до статті 159 КПК, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп`ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду. Статтею 162 КПК визначено перелік інформації та відомостей, що належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, а саме: 1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю; 3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; 4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; 5) відомості, які можуть становити банківську таємницю; 6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру; 7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; 8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; 9) державна таємниця; 10) таємниця фінансового моніторингу; 11) відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки». Частиною 5 статті 163 КПК визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Згідно з частиною 6 статті 163 КПК, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 164 КПК, в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено строк дії ухвали, який не може перевищувати двох місяців з дня постановлення ухвали, за виключенням ухвал, постановлених на виконання вимог частини другої статті 562 цього кодексу (тобто при зверненні за допомогою в іноземній державі). 3.5. Судом встановлено такі обставини: 29.05.2026 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 у справі №991/6953/26 задоволено клопотання і надано детективам НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000295 від 17.06.2024 - ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , право на тимчасовий доступ до речей (з можливістю їх вилучити (здійснити виїмку), які визнані речовими доказами в кримінальному провадження №52024000000000115 від 15.03.2024, та перебувають у володінні: а) Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (адреса АДРЕСА_4 ) а саме: - мобільний телефон Samsung Galaxy Note 8 серійний № НОМЕР_11 з сім-картами № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , вилучений 11.04.2024 під час обшуку у квартирі за місцем мешкання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 ; - мобільний телефон Apple iPhone 12 Pro, номер моделі: А2341, серійний номер: НОМЕР_2 із сім-карткою оператору зв`язку України № НОМЕР_6 , вилучений 11.04.2024 під час обшуку робочого місця ОСОБА_7 у службовому кабінеті №219 на 2 поверсі ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 ; - вилучений 11.04.2024 під час обшуку робочого місця ОСОБА_5 , що знаходиться у службовому кабінеті №6 на 4-му поверсі адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 ; б) Національного антикорупційного бюро України (адреса АДРЕСА_5 ), а саме: - мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro Мах (АЗ106), серійний номер НОМЕР_12 , ІМЕ1 1: НОМЕР_13 , ІМЕІ 2: НОМЕР_14 , вилучений 11.04.2024 належний у ОСОБА_8 під час обшуку транспортного засобу «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 . 02.06.2026 на підставі зазначеної ухвали вилучено (здійснено виїмку: 1) у НАБУ - мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro Мах (АЗ106), серійний номер НОМЕР_12 , ІМЕ1 1: НОМЕР_13 , ІМЕІ 2: НОМЕР_14 . 2) у САП - мобільний телефон Samsung Galaxy Note 8 серійний № НОМЕР_11 з сім-картами № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , - мобільний телефон Apple iPhone 12 Pro, номер моделі: А2341, серійний номер: НОМЕР_2 із сім-карткою оператору зв`язку України № НОМЕР_6 , - мобільний телефон Apple iPhone 14 ProMax, модель MQ873ZA/A, IMEI НОМЕР_7 , IMEI2 НОМЕР_8 , з сім-картками « ІНФОРМАЦІЯ_10 » з абонентським номером НОМЕР_9 та сім-картою оператора мобільного зв`язку « ІНФОРМАЦІЯ_11 » з абонентським номером НОМЕР_10 . 03.06.2026 постановою детектива НАБУ ОСОБА_3 зазначені мобільні телефони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №52024000000000295 від 17.06.2024 відповідно до статті 98 КПК, згідно з якою речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині 1 цієї статті. 3.6. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. В той же час обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96), та будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява № 8793/79). Дослідивши клопотання з доданими матеріалами, слідчий суддя вважає, що належним чином є обґрунтована належність майна, на яке прокурор просив накласти арешт, до речових доказів. Разом з тим, КПК розрізняє окремі види заходів забезпечення кримінального провадження - тимчасовий доступ до речей і документів, тимчасове вилучення майна і арешт майна, - й передбачає можливість накладення арешту на майно винятково у разі тимчасового вилучення такого під час проведення обшуку на підставі частини 2 статті 167 КПК, а не тимчасового доступу. Також частиною 1 статті 100 КПК визначено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу (тобто процесуальним законом передбачені винятки неповернення володільцю речових доказів окремо у разі їх отримання в порядку тимчасового доступу або у разі накладення арешту на майно), тобто коли певне майно вже вилучено у межах виїмки під час тимчасового доступу до речей і документів, немає підстав для арешту майна як одночасного застосування іншого виду забезпечення кримінального провадження. Окрім того, з огляду на те, що органом досудового розслідування вже проведено огляди згаданих мобільних телефонів , які самі по собі є лише носіями доказової інформації, й здійснено копіювання усієї інформації з таких, арешт цього майна вочевидь порушуватиме справедливий баланс між законними інтересами їх власників та інтересами досудового розслідування, що у свою чергу нівелює потребу арешту майна. 3.7. Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає належним відмовити в задоволенні клопотання. Керуючись статтями 131, 132, 170-173, 309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ: Відмовити у задоволенні клопотання. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку впродовж п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Повний текст ухвали оголошений 07.07.2026. Слідчий суддя ОСОБА_1 ___________