Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/14343/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/14343/25 Суддя-доповідач Яремчук К.О. 06 липня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Яремчукa К.О., суддів - Гнап Д.Д., Сушка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду (ухвалене суддею Шевчуком О.П. у м. Хмельницькому) від 25 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 15 липня 2025 року звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії, врахувавши додаткову вислугу років, виходячи із 68 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що для вирішення питання щодо перерахунку пенсії після звільнення зі служби позивачу слід звернутися з відповідною заявою та необхідними документами через структурний підрозділ уповноваженого органу, а не до територіального органу Пенсійного фонду України. Суд першої інстанції дійшов висновку, що лише після надходження на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з ІНФОРМАЦІЯ_1 подання та вищезазначених документів пенсійним органом вирішуватиметься питання про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Крім того, суд вказав на те, що зарахування додаткової вислуги років від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення та здійснення у зв`язку із цим відповідного перерахунку пенсії належить до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду України. Короткий зміст апеляційної скарги Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги її автор вказує на те, що 20 березня 2009 року йому призначено пенсію за вислугу років як працівнику Міністерства внутрішніх справ України (вислуга років на час призначення пенсії складала 20 років). В подальшому під час проходження військової служби за контрактами та за призовом під час мобілізації, на особливий період, його вислуга років склала 26 років 2 місяця 25 днів, тобто вислуга років збільшилася на 6 повних років. Як зазначає апелянт далі, при зверненні із заявою про перерахунок пенсії до ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач перевів би його з пенсії, призначеної як працівнику Міністерства внутрішніх справ України, на пенсію як військовослужбовця Збройних Сил України, внаслідок чого її розмір зменшився б. З огляду на викладене позивач не звертався із заявою про перерахунок пенсії до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок уже призначеної пенсії через збільшення вислуги років. Таким чином, оскільки позивач звернувся про перерахунок пенсії з урахуванням додаткової вислуги років, а не про її призначення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тому, на переконання апелянта, необхідність звернення до структурних підрозділів уповноважених органів, де він проходив військову службу, відсутня, оскільки заява про перерахунок пенсії подається заявником до органу, що призначав пенсію. Інших заяв від учасників справи до суду не надходило. Стислий виклад встановлених обставин ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 20 березня 2009 року отримує пенсію за вислугу років у розмірі 50% від відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07 липня 2025 року № 4/1467 ОСОБА_1 проходив військову службу по мобілізації в Збройних Силах України в період з 18 березня 2015 року по 01 березня 2016 року та службу за контрактом із 01 березня 2016 року по 02 березня 2018 року. Згідно з наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 02 березня 2018 року № 31 ОСОБА_1 з 02 березня 2018 року виключено зі списків особового складу комісаріату та всіх видів забезпечення. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13 березня 2022 року № 14 позивача зараховано до списків особового складу та всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 . Іншим наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 квітня 2025 року № 138 ОСОБА_1 з 27 квітня 2025 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Довідкою військової частини НОМЕР_1 від 08 травня 2025 року підтверджується те, що ОСОБА_1 в період з 13 березня 2022 року по 27 квітня 2025 року проходив військову службу у цій військовій частині. 15 липня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою, у якій просив врахувати додаткову вислугу років від часу призову на військову службу по мобілізації та службу за контрактом до дня фактичного звільнення, виходячи з 26 років військової служби, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 15 липня 2025 року за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вих. № 9381-8361/П-03/8-2200/25 від 31 липня 2025 року позивача повідомлено про те, що для вирішення питання щодо здійснення перерахунку пенсії після звільнення зі служби йому необхідно звернутися із відповідною заявою в уповноважений структурний підрозділ силового відомства з питання подання до органів Пенсійного фонду України документів для перегляду розміру пенсії. Водночас лише після надходження на адресу відповідача з ІНФОРМАЦІЯ_1 подання та вищезазначених документів пенсійним органом вирішуватиметься питання щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує наступне. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (надалі - Закон № 2262-ХІІ). Статтею 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За змістом частин першої, другої та четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Водночас питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1). Пунктом 1 Порядку № 3-1 визначено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-XII (членам їх сімей), пенсії згідно із Законом призначаються і виплачуються головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Пунктом 2 Порядку № 3-1 передбачено, що заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України, за останнім місцем служби. Відтак наведені приписи свідчать про те, що на уповноважені структурні підрозділи органів, що зазначені у пункті 2 Порядку № 3-1, покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають (перераховують) пенсії, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії документів. А тому заява про перерахунок пенсії має подаватися позивачем через уповноважений орган (структурний підрозділ) Міністерства оборони України, який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій та в подальшому направляє до відповідного територіального органу Пенсійного фонду. Разом із тим колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не забороняє особі самостійно звернутися до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років, долучивши до такої заяви додаткові документи. На переконання суду апеляційної інстанції, неприйняття (нездійснення розгляду) такої заяви (або відмова у призначенні (перерахунку) пенсії) з підстави недотримання встановленого порядку подання такої заяви свідчить про надмірний формалізм. За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість подання заяви про перерахунок пенсії відповідно до Закону № 2262-XII безпосередньо до територіального орагну Пенсійного фонду. Водночас слушними слід визнати доводи апелянта про те, що саме пенсійний орган є компетентним органом, який уповноважений вирішувати питання щодо здійснення перерахунку пенсії. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області допущено протиправну бездіяльність щодо нездійснення розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, адже зміст листа-відповіді пенсійного органу, що адресований позивачеві, свідчить, що фактично розгляд поданої заяви не відбувся. Іншими словами, пенсійним органом не надавалася правова оцінка наявності/відсутності підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням додаткових документів, що підтверджує висновок апеляційного суду про нерозгляд відповідної заяви по суті. Разом із тим відсутні підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі додаткових документів, адже в ході апеляційного розгляду встановлено, що відповідачем не розглянуто заяву позивача щодо проведення перерахунку пенсії та не прийнято за результатами такого розгляду відповідного рішення. Варто наголосити на тому, що суд не вправі перебирати на себе функції органу Пенсійного фонду і вирішувати питання про перерахунок пенсії позивача без попереднього розгляду пенсійним органом поданих позивачем документів, адже завданням адміністративного суду є здійснення судового контролю за правомірністю вчинених суб`єктом владних повноважень дій, а не первинний розгляд документів, що подавалися позивачем для перерахунку пенсії. З огляду на встановлені у цій справі обставини колегія суддів дійшла висновку, що з метою захисту порушених прав та інтересів позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області слід зобов`язати розглянути подану ОСОБА_1 заяву про перерахунок пенсії. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Окрім того, частина перша статті 2 та частина четверта статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, що полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції, що оскаржується, не відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону. Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому приймаються судом як належні. В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оцінивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову. Водночас доводи апелянта знайшли підтвердження лише в певній частині (щодо помилкових висновків суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог). При цьому відсутні підстави для повного задоволення вимог апеляційної скарги (мова йде про задоволення позовних вимог повністю). Висновки щодо розподілу судових витрат Згідно з частиною 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Так, позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, а за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір в розмірі 1816,80 гривень. З урахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та з огляду на часткове задоволення позовних вимог на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 1514 гривень ((1211,20 гривень + 1816,80 гривень) / 2). Керуючись статтями 139, 243, 240, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо нездійснення розгляду заяви про перерахунок пенсії, що подана ОСОБА_1 15 липня 2025 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 про здійснення перерахунку пенсії від 15 липня 2025 року. В іншій частині позовних вимог відмовити. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень. Відповідно до частини 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення. Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, передбачених цим пунктом. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції (частина 1 статті 329, стаття 331 Кодексу адміністративного судочинства України). Суддя-доповідач Яремчук К.О. Судді Гнап Д.Д. Сушко О.О.