Постанова 4852 № 160/26275/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/26275/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року (суддя Кучма К.С.) в адміністративній справі №160/26275/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Міністра оборони України про визнання протиправним та скасування наказу,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, Міністра оборони України, в якому просив: - визнати противоправним та скасувати наказ Міністра оборони України (по особовому складу) від 12.08.2025 року №1058, яким відповідно до пунктів 82 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України полковника ОСОБА_1 , командира ВЧ НОМЕР_1 , звільнено з займаної посади і призначено заступником начальника штабу ВЧ НОМЕР_2 , ВOC-0110001, призначення на нижчу посаду в особливий період з шпк "генерал-майор" на шпк "полковник". В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивача 05.03.2025 року наказом МО України (по особовому складу) №302 призначено командиром ВЧ НОМЕР_3 за шпк "генерал-майор". Під час перебування на посаді командира ВЧ НОМЕР_3 йому жодні дисциплінарні стягнення не оголошувались. 12.08.2025 року Міністр оборони України видав наказ (по особовому складу) №1058, яким відповідно до пунктів 82 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України позивача звільнено з займаної посади і призначено заступником начальника штабу ВЧ НОМЕР_2 , ВOC-0110001, призначення на нижчу посаду в особливий період з шпк "генерал-майор" на шпк "полковник". Він вважає такий наказ протиправним, оскільки правових підстав для його переміщення не було. Крім того, у спірному наказі взагалі не зазначено причини призначення його на нижчу посаду та неможливо встановити який саме підпункт якої частини пункту 82 Положення №1153 було застосовано до нього. Вказане й стало підставою для звернення до суду з позовом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у задоволені позову відмовлено. Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що переведення позивача на нижчу посаду є порушенням Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство оборони України просило відмовити у задоволені апеляційної скарги, зазначаючи що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Також до суду представником позивача було подано клопотання про розгляд справи за його участю, проте колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення, адже вказана справа розглянута судом за відсутності сторін та обґрунтованих доводів представником позивача щодо розгляду справи з викликом сторін в клопотаннях не зазначено. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України. Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 12.08.2025 року №1058, відповідно до пунктів 82, 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України звільнено полковника ОСОБА_1 командира 17 армійського корпусу оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " Сухопутних військ Збройних Сил України та призначено заступником начальника штабу управління 9 армійського корпусу оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_3 " Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС-011001. Призначається на нижчу посаду в особливий період з шпк "генерал-майор" на шпк "полковник". Підстава: рішення Міністра оборони України від 07.08.2025 року №4397/уд. Не погодившись з таким наказом, позивач звернувся з цим позовом до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 2 Закону № 2232-XII Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Відповідно до ч. 14 ст. 2 Закону № 2232-XII виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до частини 1 ст. 4 Закону № 2232-XII Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями, зокрема, шляхом призову громадян України на військову службу. Військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули (ч. 13 ст. 6 Закону № 2232-XII). Відповідно до пп. 3 п. 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України призначення військовослужбовців на посади здійснюється: на нижчі посади: у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії; з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування; у зв`язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов`язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад; за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад Відповідно до пункту 83 Положення, військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням досвіду служби, рівня їх професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України. У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду. Відповідно до п. 110 Положення переміщення військовослужбовців здійснюється в разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб. Переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється: між з`єднаннями, військовими частинами, оперативними командуваннями - наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні з`єднання, військові частини та оперативні командування; між видами Збройних Сил України, окремими родами військ (сил) Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. У період дії - воєнного стану таке переміщення здійснюється наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України; між військовими частинами видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані Міністерству оборони України, - наказом керівника служби персоналу Міністерства оборони України. Відповідно до п. 112 Положення військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов`язаній із керівництвом підлеглими особами. Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків: неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії; неможливість проживання членів сім`ї військовослужбовця за станом здоров`я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують; потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім`ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують. Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв`язку із службовою необхідністю та за станом здоров`я на нове місце військової служби без його згоди. Відповідно до абз. 2 п. 257 Положення для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указами Президента України дія воєнного стану продовжена. Таким чином, суд першої інстанції вірно врахував, що в особливий період для доукомплектування Збройних Сил України переміщення військовослужбовця здійснюється у зв`язку зі службовою необхідністю та за станом здоров`я на нове місце військової служби без його згоди. Враховуючи, що відповідно до пункту 257 Положення № 1153/2008, для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, тому призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення. Судом не було встановлено обставин, передбачених пунктом 112 Положення № 1153/2008, що виключала б можливість переведення позивача на посаду без надання згоди та яка існувала на час видання оскаржуваного наказу. Суд вірно встановив, що переміщення позивача узгоджується з положеннями пункту 257 та пункту 82 Положення, з яких висновується, що для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період призначення військовослужбовців на посади здійснюється у зв`язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану. В цей період єдиними обставинами, які унеможливлювали б переміщення позивача, є винятки, про які прямо вказує абз. 2 п. 257 Положення (бланкетно відсилаючи до викладу цих винятків у п. 112 Положення): - неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії; - неможливість проживання членів сім`ї військовослужбовця за станом здоров`я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують; - потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім`ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують. Суд вірно зазначив, що посилання позивача на інші обставини (переміщення на нижчу посаду, нижчий шпк і тд), як наслідок, не впливають на вирішення спору, оскільки з такими обставинами законодавець не пов`язав порядок переміщення військовослужбовців в умовах воєнного стану. Відповідно до п. 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова