Постанова 4852 № 280/2442/26

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/2442/26 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року (суддя Сіпака А.В.) в адміністративній справі №280/2442/26 за позовом ОСОБА_1 до Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради, Запорізької міської ради Головне управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною та незаконною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Хортицької районної адміністрація Запорізької міської ради , Запорізької міської ради, третя особа Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, в якій позивач просив: - визнати протиправною та незаконною бездіяльність Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради щодо неусунення аварійного стану дорожнього покриття в Хортицькому районі м. Запоріжжя; - визнати протиправною та скасувати відповідь Хортицької районної адміністрації від 18.02.2026 № А-1-Еа-48 як таку, що не відповідає вимогам закону; - визнати протиправною бездіяльність Запорізької міської ради щодо нерозгляду скарги від 19.02.2026; - зобов`язати Хортицьку районну адміністрацію Запорізької міської ради сформувати протягом 10 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили спільну виїзну комісію за участю представників Департаменту ЖКГ, патрульної поліції, цивільного захисту та громадськості для фіксації стану доріг;- надати позивачу протягом 30 календарних днів план ремонту доріг на 2026 рік, звіт про використання коштів за 2024 2025 роки та інформацію про притягнення до відповідальності винних посадових осіб; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області зареєструвати заяву позивача в ЄРДР та повідомити про хід досудового розслідування. Ухвалою суду від 25.03.2026 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Відповідно до ухвали судді від 25.03.2025 позивачу необхідно було у визначений строк для усунення недоліків позову надати до суду: належних доказів надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами учасникам справи у спосіб, визначений КАС України; уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; уточнення щодо процесуального статусу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області із зазначенням, на чиїй стороні така особа бере участь у справі; уточненого змісту позовних вимог щодо кожного учасника справи; уточнення позовних вимог з урахуванням правил предметної юрисдикції адміністративних судів; документу про сплату судового збору у розмірі 1 064,96 грн. або належним чином завірених документів на підтвердження підстав звільнення позивача від сплати судового збору. Супровідним листом від 27.03.2026 ухвалу суду від 25.03.2025 було направлено на адресу позивача зазначену у позовній заяві. Однак, до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення: за закінченням встановленого строку зберігання. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2026 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 аль-Танані строком 5 днів з дня вручення цієї ухвали. 06.05.2026 до суду першої інстанції надійшли від позивача документи підписані кваліфікованим електронним підписом, в якому містить клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, в обґрунтування якого вказано, що позов має немайновий характер і спрямований на захист конституційних прав на безпечне довкілля, життя та здоров`я (ст. 27, 50 Конституції України). Поданий в інтересах невизначеного кола осіб. Матеріальний стан є вкрай складним . Відсутній стабільний дохід. Дохід нижчий за прожитковий мінімум. На утриманні двоє неповнолітніх дітей. Від`ємний баланс рахунку 23175,91 грн. Банківська картка заблокована. Наявні кредитні зобов`язання. Неможливість сплати збору. А також позовна заяви, яка подана без додержання вимог статей 160, 161 КАС України. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк позивачем вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконані, у зв`язку з чим наявні правові підстави для її повернення позивачеві на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції для продовження розгляду. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору, оскільки дохід позивача не дозволяє сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі. Зазначено, що позивачем було подані належні докази про об`єктивну фінансову неспроможність сплатити судовий збір, а саме: від`ємний баланс банківського рахунку, блокування банківської картки, наявність кредитних зобов`язань, утримання двох неповнолітніх дітей. Також позивачем до суду апеляційної інстанції було подано додаткові пояснення, в яких останній просив задовольнити апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з огляду на її законність та обґрунтованість. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Стосовно сплати судового збору, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір"). Як слідує з наведених положень процесуального закону, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд враховує майновий стан сторони. Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Так, позивачем з метою звільнення від сплати судового збору було долучено наступні докази: від`ємний баланс банківського рахунку, блокування банківської картки, наявність кредитних зобов`язань, утримання двох неповнолітніх дітей. Водночас колегія суддів зазначає, що надані вище документи не підтверджують майновий стан позивача. Так, на підтвердження скрутного майнового стану суду не надано відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів та утриманих податків. Слід також зазначити, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, а позивачем, водночас позивач на підтвердження скрутного матеріального становища не надано належних доказів, зокрема, відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів та утриманих податків, а тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судового збору. Суд зазначає, що обов`язок щодо надання до суду переконливих доказів, які свідчать про неможливість сплати судового збору покладений саме на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням. Лише у разі неможливості самостійно подати такі докази з об`єктивних причин, особа повинна про це повідомити суд, заявивши відповідне клопотання про їх витребування. У поданій позовній заяві позивачем не наведено причин, які унеможливлюють самостійного подання до суду доказів його матеріального стану. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що надання таких доказів не може бути підставою лише для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки положення статті 133 КАС України передбачають і інший порядок вирішення питання щодо сплати судового збору, а саме: зменшення розміру належного до оплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Таких клопотань позивачем заявлено не було. Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у спірному випадку були наявні підстави для залишення позову без руху. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Отже, оскільки у встановлений судом строк позивачем недоліки позовної заяви усунуті не були, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позову позивачу. З огляду на викладене, враховуючи те, що повернення позову не позбавляє позивача процесуальної можливості повторно звернутися до суду, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.315, ст.ст.316 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строки, які визначено ст.329 КАС України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова