Постанова 4820 № 688/5523/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2026 року м. Хмельницький Справа № 688/5523/25 Провадження № 22-ц/820/1417/26 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., секретар судового засідання Плінська І.П. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 688/5523/25 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яка подана його представником Квятківською Марією Францівною на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 квітня 2026 року у складі судді Козачук С.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання права власності та стягнення сум недоотриманої пенсії в порядку спадкування. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд в с т а н о в и в: В листопаді 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 право власності на недоотримані у зв`язку зі смертю пенсійні виплати у розмірі 103 889 грн. 20 коп., стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на його користь суми недоотриманої пенсії в розмірі 103 889 грн. 20 коп. Обгрунтовуючи заявлені вимоги ОСОБА_1 , вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , за життя ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримувала пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2023 року у справі № 560/732/23, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року відповідно до довідки державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Хмельницькій області» від 17.11.2022 №3559 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 з врахуванням раніше виплачених сум. Вказане судове рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було частково виконане, пенсія перерахована, але нарахована за період з 01.12.2019 по 30.04.2023 сума доплати в розмірі 103889,20 грн для ОСОБА_2 виплачена за життя не була. Після смерті ОСОБА_2 позивач подав заяву до приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Мартиненко А.М. про прийняття спадщини. 12 лютого 2025 року нотаріусом заведена спадкова справа №6/2025 та 08.10.2025 видано позивачу Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельні ділянки - загальною площею 0,1 га в межах згідно з планом, з кадастровим номером 6810700000:01:018:0628 та загальною площею 0,5757 га в межах згідно з планом, з кадастровим номером 6825589000:05:003:0109. Однак у видачі Свідоцтва про право на спадщину на недоотриману пенсію нотаріусом відмовлено. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 квітня 2026 року позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на недоотриману за її життя пенсію у розмірі 103 889 грн. 20 коп. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 в порядку спадування за законом після смерті ОСОБА_2 недоотриману пенсію у розмірі 103 899 грн. 20 коп. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ ПФУ в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.04.2026, винести постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі Представник апелянта вказує, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2023 у справі № 560/732/23, яке набрало законної сили 28.03.2023, ОСОБА_2 нарахована доплата за період з 01.12.2019 по 30.04.2023 в сумі 103889,20 грн. Сума коштів згідно проведеного перерахунку на виконання вищезазначених рішень суду, не була виплачена ОСОБА_2 за життя через відсутність відповідного фінансування, при цьому фактична невиплата заборгованості зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень спрямовуються на виконання таких рішень у порядку черговості їх прийняття. Апелянт зазначає, що кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. У бюджеті Пенсійного фонду України у 2023-2024 року у структурі коштів Державного бюджету України виокремлено кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, річний обсяг яких перебачений в сумі 11,42 млн грн. у 2023 році, та 500 млн. грн. у 2024 році. ГУ ПФУ в Хмельницької області у 2024 році проведена виплата заборгованості з пенсійних виплат згідно рішень суду на суму 5,57 млн. грн., які набрали законної сили по 19.11.2020. Виплата пенсійних коштів, нарахованих на виконання рішень суду проводиться в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням за джерелами їх фінансування 22.01.2025 ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо коштів, які підлягали виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення суду. Листом ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 10.02.2025 №2162-1330/Л-04/8-2200/25 повідомлено ОСОБА_1 про відсутність підстав для виплати коштів, нарахованих ОСОБА_2 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2023 у справі № 560/732/23, оскільки нарахована доплата не входить до складу спадщини. Крім того, згідно ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, проте суд першої інстанції, не взяв до уваги, що доказів факту, що ОСОБА_1 є єдиним членом сім`ї померлої ОСОБА_2 , що має право на одержання сум нарахованих на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2023 у справі № 560/732/23 позивачем не надано. Відтак, висновок суду першої інстанції щодо визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на недоотриману за її життя пенсію у розмірі 103889 (сто три тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять) гривень 20 копійок та стягнення з ГУ ПФУ в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману пенсію у розмірі 103889 (сто три тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять) гривень 20 копійок, є помилковим та необґрунтованим. Заслухавши доповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так, судом встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року у справі № 560/732/23, зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року відповідно до довідки державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Хмельницькій області» від 17.11.2022 №3559 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 з врахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року у справі № 560/732/23 ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 01.12.2023 року по 30.04.2023 року, нарахована сума доплати пенсії склала 103 889 грн. 20 коп., яка залишилась невиплаченою за життя ОСОБА_2 у зв`язку із відсутністю відповідного фінансування. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 23.12.2024, актовий запис №

734. Згідно матеріалів спадкової справи заведеної до майна померлої №6/2025, ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , що підтверджується заявою ОСОБА_1 від 12 лютого 2025 року. Інші особи, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , відсутні. Статтями 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України). В силу частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно з частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Із положень статті 1227 ЦК України слідує, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини. Як передбачено статтею 52 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Відповідно до частини першої статті 91 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини. Згідно зі статтею 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об`єктом спадкування можуть бути лише права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті. Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку. У разі неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом право на спадкування виникає у спадкоємців за законом почергово. Дружина та діти спадкодавця відносяться до спадкоємців першої черги за законом. Суми пенсії, які не були одержані спадкодавцем за життя, входять до складу спадщини за сукупності наступних умов: спадкодавець за життя мав право на їх одержання та не реалізував це право; після смерті спадкодавця відсутні члени його сім`ї (або їх неможливо встановити). Положення частин другої, третьої статті 52 Закону №1058-IV, які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 вересня 2020 року в справі №428/6685/19, яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі №243/13575/19 зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 за життя недоотримала пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 103 889 грн. 20 коп., у зв`язку з чим, вказана сума входить до спадкової маси, а відтак заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими та підлягають стягненню, що є підставою для задоволення позову. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області зобов`язане виплатити ОСОБА_1 недоотриману ОСОБА_2 за життя суму пенсії. Крім того, такий підхід застосований також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 355/323/17, де суд, вирішуючи питання наявності у особи права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії) її померлого чоловіка вказав, що аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але неодержаної пенсії (доплат до пенсії). Суд виходив з того, що оскільки особі за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі постанов Березанського міського суду Київської області від 12 серпня 2009 року та Апеляційного суду Київської області від 04 серпня 2011 року, позивач як спадкоємець за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після його смерті, а тому набула права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії). Суд також наголосив, що стягнення у судовому порядку нарахованої на підставі вказаних рішень, але невиплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум. Доводи апелянта, що недоотримана пенсія спадкодавцю за життя не була виплачена у зв`язку із відсутністю відповідного фінансування, жодним чином не впливають на законність судового рішення та на права позивача щодо стягнення недоплаченої пенсії на її користь як спадкоємця особи, яка за життя набула право на дану виплату, однак так і не отримала. Таке право позивача передбачено цивільним законодавством і не може обмежуватись через відсутність відповідного фінансування. При цьому ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» у рішенні від 08 листопада 2005 року, справі «Бакалов проти України» у рішенні від 30 листопада 2004 року та у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» у рішенні від 18 жовтня 2005 року зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду. Також суд відхиляє посилання апелянт на правові висновки Верховного Суду у справі № 560/14067/21, оскільки обставини у адміністративній справі № 560/14067/21 є відмінними від обставин у даній цивільній справі. Не можуть бути підставою для скасування рішення суду, посилання апелянта, що позивач не має права на отримання неодержаної пенсії, оскільки він не належить до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а також не проживала з пенсіонером на день його смерті. Як зазначено вище позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , у відповідності до норм цивільного законодавства успадкував недоплачену частину пенсії спадкоємця, на яку він мав право за життя, а відтак вказані апелянтом дані обставини не мають значення при вирішенні спору. Доводи апелянта, що судом проігноровано той факт, що позивачем не надано доказів, що він є єдиною спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , спростовуються матеріалами спадкової справи, які наявні в матеріалах даної цивільної справи. Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яка подана його представником Квятківською Марією Францівною, залишити без задоволення. Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 06 липня 2026 року. Судді А.М. Костенко Л.М. Грох Т.О. Янчук