Постанова 4802 № 158/440/24

Справа № 158/440/24 Головуючий у 1 інстанції: Корецька В. В. Провадження № 22-ц/802/908/26 Доповідач: Федонюк С. Ю. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 червня 2026 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Федонюк С. Ю., суддів - Матвійчук Л. В., Осіпука В. В., з участю: секретаря судового засідання Савчук О. В., стягувача ОСОБА_1 , представника стягувача ОСОБА_2 , боржника ОСОБА_3 , представника ВДВС ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей та сім`ї Олицької міської ради про усунення перешкод у вихованні дітей та визначення порядку і способу участі батька у вихованні дітей, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником ОСОБА_2 , на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 21 травня 2026 року про прийняття звіту про виконання рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 03 лютого 2025 року, В С Т А Н О В И В: Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 21 травня 2026 року прийнято звіт про виконання рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 03.02.2025 року у справі №158/440/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей та сім`ї Олицької міської ради про усунення перешкод у вихованні дітей та визначення порядку і способу участі батька у вихованні дітей. Не погодившись із даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин справи, наданні одним доказам переваги над іншими; з обґрунтуванням недоведеними висновками про виконання рішення. У зв`язку з цим така ухвала, на його думку, підлягає скасуванню з винесенням постанови про відмову у прийнятті звіту, застосування до боржника заходу процесуального примусу у виді штрафу, а також встановлення нового строку для подання звіту. Вказує, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції, констатуючи факт виконання боржницею ОСОБА_3 судового рішення від 3 лютого 2025 року, в цілому спирається на поданий нею звіт із додатками до нього. Однак, судом не було враховано ту обставину, що в матеріалах судового провадження відсутні відомості про те, що ОСОБА_3 направила копію поданого нею до суду першої інстанції звіту з додатками іншим учасникам справи, зокрема стягувачу та/або його представнику, а тому він із даним звітом та додатками до нього не був ознайомлений узагалі до моменту отримання оскаржуваної ухвали в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», а відтак, не мав змоги заперечити достовірність змісту наданих боржником документів. Вказує, що як убачається з долученої до цієї скарги картки руху документу звіту про виконання ухвали з додатками до нього, всі учасники судового провадження мають зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» та отримали інформацію про надходження звіту боржника в цих електронних кабінетах лише 22 травня 2026 року о 3 годині 19 хвилин, внаслідок чого стягувач не мав об`єктивної можливості також порушити клопотання відповідно до ч. 1 ст. 453-3 ЦПК України про здійснення розгляду звіту у судовому засіданні за правилами статті 450 ЦПК України. Вважає, що ОСОБА_3 не дотрималась свого обов`язку, передбаченого положеннями пункту 2 ч. 3 ст. 453-3 ЦПК України, а суд, у свою чергу, цієї обставини не перевірив і не усунув відповідного недоліку, що в підсумку призвело до неповного з`ясування обставин справи. Іншим процесуальним порушенням, на яке звертає увагу апелянт, є недотримання судом першої інстанції вимог пунктів 5-6 ч. 2 ст. 453-3 ЦПК України, відповідно до яких звіт боржника про виконання судового рішення має містити зокрема відомості про виконання боржником судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення. За таких обставин суд першої інстанції, на його думку, повинен був відмовити у прийнятті поданого звіту з огляду на недотримання обов`язкових умов його форми та змісту та невідповідність окресленим вище положенням процесуального закону відповідно до ч. 2 ст. 453-4 ЦПК України. У відзиві ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Посилається на те, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а висновки суду першої інстанції про достатність вжитих нею заходів для виконання судового рішення відповідають фактичним обставинам справи. Вона стверджує, що постійно вчиняє всі залежні від неї активні дії для організації та належного виконання рішення суду. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити. Боржник ОСОБА_3 заперечувала апеляційну скаргу, просила відмовити в її задоволенні. Представник ВДВС покладався на розсуд суду, оскільки вважав висновки суду в даній справі суперечливими з огляду на задоволення скарги на дії виконавця. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Постановляючи ухвалу про прийняття звіту ОСОБА_3 про виконання рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 03.02.2025 року у справі №158/440/24, суд першої інстанції виходив з того, що звіт про виконання судового рішення відповідає вимогам, визначеним статті 453-3 ЦПК України. Ухвала суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 03.02.2025 року зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дочками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та надати йому можливість брати участь у їх вихованні; визначено ОСОБА_1 наступний порядок і спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дітьми: зустрічі батька ОСОБА_1 з дітьми проводити без присутності ОСОБА_3 (у вільний від навчання час): кожного першого і третього тижня місяця з 10 год суботи по 18 год неділі; щороку на другий день Великодня, Різдва та Трійці з 10 год до 18 год; спільний відпочинок ОСОБА_1 з дітьми проводити без присутності матері ОСОБА_3 щорічно протягом 16 днів поспіль у період шкільних літніх канікул, щорічно 4 дні поспіль у період шкільних зимових канікул без врахування кожного першого і третього тижня місяця з 10 год суботи по 18 год неділі. Виконавчий лист про примусове виконання даного рішення суду знаходився на виконанні в органах ДВС з 07.08.2025 року. Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 04.03.2026 року зобов`язано боржника у виконавчому провадженні №78797270 ОСОБА_3 подати в місячний строк звіт про виконання рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 03.02.2025 року у справі №158/440/24. Вказану ухвалу суду боржником ОСОБА_3 отримано 20.04.2026 року. 21 травня 2026 року боржником ОСОБА_3 до суду було надіслано звіт про виконання рішення суду. Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд. Згідно з вимогами частин 1, 2, 4 статті 453-1 ЦПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах по інших спорах немайнового характеру. Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження. За змістом частини 1 статті 453-3 ЦПК України суд розглядає звіт про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні за правилами статті 450 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 453-3 ЦПК України звіт боржника про виконання судового рішення має містити: найменування суду, до якого подається звіт; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; відомості про виконання боржником судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення; перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому. До звіту додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Відповідно до положень статті 453-4 ЦПК України за наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 453-2 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо боржником не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 453-3 цього Кодексу. З матеріалів справи вбачається, що боржниця подала суду звіт про виконання рішення суду, в якому зазначила, що рішення суду щодо порядку участі батька у вихованні дітей нею виконується в межах фактичних обставин, з урахуванням інтересів дітей, їхнього стану здоров`я, навчального процесу, психологічного стану та безпеки. Зустрічі батька з дітьми відбуваються у визначені судом дні та години, за відсутності обставин, що об`єктивно перешкоджають таким зустрічам. У випадках неможливості проведення зустрічей у визначений час (захворювання дітей, навчальний процес, гуртки, спортивні секції, повітряна тривога, інші поважні причини), про це завчасно нею повідомляється. Проте, із пояснень ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції слідує, що стягувач із даним звітом та додатками до нього не був ознайомлений взагалі до моменту отримання оскаржуваної ухвали в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», оскільки при його подачі до суду боржниця не виконала вимог процесуального закону і не надіслала стягувану копії звіту та доданих документів, а відтак він не мав змоги заперечити щодо достовірності змісту наданих боржником документів. Разом з тим, як видно з матеріалів даної справи, ці доводи знайшли своє підтвердження, оскільки в справі відсутні відомості про те, що ОСОБА_3 направила копію поданого нею до суду першої інстанції звіту з додатками іншим учасникам справи, в тому числі й стягувачу та його представнику. Отже, судом першої інстанції помилково, всупереч наведеним нормам процесуального закону та при відсутності належного надіслання іншій стороні копії оскаржуваного звіту про виконання рішення суду, було постановлено ухвалу про прийняття звіту про виконання рішення суду в даній справі. Відповідно до принципу забезпечення права на справедливий суд та змагальності сторін, суд зобов`язаний вжити всіх залежних від нього заходів для належного повідомлення учасників справи про розгляд. Суд першої інстанції не перевірив відомості щодо дотримання боржником п.2 ч. 3 ст. 453-3 ЦПК України, а саме вимог про долучення ОСОБА_3 доказів направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу, а також не з`ясував, чи отримував їх боржник. За таких обставин дані обставини призвели до фактичного неповідомлення стягувача про подання звіту та його розгляд, що, у свою чергу, позбавило його можливості подати свої пояснення та заперечення з даного приводу, а також подати клопотання про розгляд справи з викликом учасників. Разом з тим, слід також взяти до уваги, що цим же судом ухвалою від 20 квітня 2026 року, яка залишена без змін постановою Волинського апеляційного суду від 29 червня 2026 року, встановлено неправомірність постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, яке здійснювалось для примусового виконання судового рішення від 03 лютого 2025 року у справі про усунення перешкод у вихованні дітей та визначення порядку і способу участі батька у вихованні дітей, та скасовано цю постанову. Отже, виконавче провадження повинно бути продовженим для усунення вказаних у судовому рішенні порушень. Таким чином, на думку суду, допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є істотними, оскільки вплинули на можливість стягувача реалізувати право на захист, що є підставою для скасування відповідного судового рішення. Оскільки внаслідок постановлення ухвали суду про прийняття звіту боржника про виконання судового рішення виконавець може визнати, що рішення повністю виконане і закрити виконавче провадження, то при вказаних обставинах та наведених учасниками пояснень і доказів про стан виконання судового рішення у справі щодо дітей, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу суду помилковою, постановленою без урахування названих процесуальних норм. Водночас, колегія суддів доходить висновку, що з огляду на наведене ухвала про прийняття звіту щодо виконання рішення суду є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі (завершальної стадії судового провадження у справі примусовому виконанню рішення в процесі виконавчого провадження). За таких обставин, враховуючи наведене, суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для прийняття звіту про виконання рішення суду в даній справі. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Таким чином, проаналізувавши зібрані у справі докази та встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є підставними та скарга підлягає до часткового задоволення, а ухвала суду першої інстанції, як така,що перешкоджає подальшому провадженню у справі, - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції для належного та об`єктивного вирішення даного питання. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником ОСОБА_2 , задовольнити частково. Ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 21 травня 2026 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий Судді