Ухвала ККС ВС № 344/12087/25

УХВАЛА 02 липня 2026 року м. Київ справа № 344/12087/25 провадження № 51-4935ск25 Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , вивчила касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 червня 2026 року і встановила: із змісту касаційної скарги вбачається, що засудженим порушується питання про перегляд судового рішення у касаційному порядку. Колегія суддів перевірила касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та встановила, що її подано із порушенням норм вказаної статті. У п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України зазначено, що касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. У юридичному аспекті касаційна скарга - це документ, який перевіряється і розглядається Судом із урахуванням ч. 2 ст. 433 КПК України, тобто насамперед у межах позиції скаржника та її правового обґрунтування, що впливає на остаточне рішення за результатами касаційного провадження. Тому в ст. 427 цього Кодексу законодавець установив до змісту скарги конкретні вимоги, наслідком недодержання яких є повернення поданої скарги. За положеннями згаданої статті в скарзі має бути викладено правове обґрунтування вимоги, сформульованої із додержанням принципу юридичної визначеності та ст. 436 КПК України, тобто з урахуванням того, яке рішення у конкретному провадженні вправі прийняти Суд за наслідками розгляду поданої скарги. Крім того, у касаційній скарзі зазначається, у чому саме полягає незаконність оспорюваних рішень, допущення судами попередніх інстанцій таких порушень норм права, які відповідно до ч. 1 ст. 438 вказаного Кодексу слугують підставами для скасування або зміни судових рішень. Однак у поданій касаційній скарзі усупереч п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України немає вимоги, сформульованої відповідно до ст. 436 цього Кодексу, котрою регламентовано повноваження Суду за наслідками розгляду касаційної скарги. Зокрема, цією нормою визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення. Однак прохальна частина касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 не узгоджується з вказаною правовою нормою. Крім того, засуджений, оскаржуючи рішення місцевого суду, не вказує чи було воно предметом перевірки в апеляційному порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК України, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Проте подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини. Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, колегія суддів уважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків. Також суд вважає за необхідне згідно з приписом ст. 20 КПК України роз`яснити засудженому його право на кваліфіковану правову допомогу. Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. У ч. 2 ст. 8 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК) засудженому гарантується право на правову допомогу. Для одержання правової допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02 червня 2011 року № 3460-VI (далі - Закон № 3460-VI) право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою ст.13 цього Закону (в тому числі захист і складання документів процесуального характеру). Захист, складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду забезпечують Міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (підпункт 2 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 2 липня 2012 року № 967/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2016 року № 1487/5). Таким чином, для засуджених до покарання у виді позбавлення волі на час підготовки ними заяв про перегляд судових рішень, які набрали законної сили і за якими таким особам було призначене відповідне покарання, законом встановлено гарантії їх права на правову допомогу. Тому для одержання правової допомоги під час складання документів процесуального характеру засуджений, який відбуває покарання у виді позбавлення волі, за змістом статей 110 і 113 КВК вправі через адміністрацію виправної колонії звернутися до відповідного Міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Ураховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441КПК України, колегія суддів постановила: касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 червня 2026 року, залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п`ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснити, що касаційна скарга, залишена без руху, повертається, якщо особа не усунула її недоліків в установлений судом строк. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3