Ухвала КГС ВС № 922/4743/25
від 06.07.2026 · ГосподарськаУХВАЛА 06 липня 2026 року м. Київ cправа № 922/4743/25 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р., розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту міського господарства Одеської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі за позовом Департаменту міського господарства Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-МОНТАЖ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Південного офісу Держаудитслужби про стягнення 1 551 339,25 грн, В С Т А Н О В И В:
1. У лютому 2025 року Департамент міського господарства Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-МОНТАЖ" про стягнення завданих збитків, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору підряду №210 від 15.04.2020, договору підряду №206 від 06.07.2021, договору підряду №208 від 06.07.2021, договору підряду №212 від 15.04.2020, договору підряду №205 від 15.04.2020, договору про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №64 від 22.04.2021, договору про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №673 від 23.11.2021, договору про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №142 від 03.06.2021, договору про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №200 від 05.07.2021, договору про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №328 від 02.09.2021, договору про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №502 від 13.10.2021, договору про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №664 від 23.11.2021 у сумі 1 551 339,25 грн.
2. Господарський суд Харківської області рішенням від 07.04.2026, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2026, у задоволенні позову відмовив. 3. 16.06.2026 Департамент міського господарства Одеської міської ради через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі №922/4743/25 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
4. Перевіривши касаційну скаргу Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Верховний Суд встановив, що її варто залишити без руху з таких підстав.
5. Відповідно до п.1 ч.1 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у ч.3 цієї статті.
6. За приписами ч.2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.
7. При цьому п.5 ч.2 ст.290 ГПК встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).
8. У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
9. У разі подання касаційної скарги на підставі п.2 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
10. Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1-4 ч.2 ст.287 ГПК, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: - п.1 ч.2 ст.287 ГПК - чітку вказівку на норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, неправильно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень; - п.2 ч.2 ст.287 ГПК - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; - п.3 ч.2 ст.287 ГПК - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи; - п.4 ч.2 ст.287 ГПК - зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 ст.310 цього Кодексу; якщо скаржник вважає, що суди порушили норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповно встановили обставинм справи, або встановили обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права; якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
11. Заявник касаційної скарги повинен враховувати і те, що за змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК.
12. Суд також звертає увагу на те, що обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.
13. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).
14. Всупереч наведеному, в касаційній скарзі Департаменту міського господарства Одеської міської ради відсутнє зазначення й належне обґрунтування підстави (підстав) касаційного оскарження, за наявністю якого (яких) оскаржуються рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі №922/4743/25, що є порушенням вимог, встановлених п.5 ч.2 ст.290 ГПК.
15. Верховний Суд звертає увагу, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в ч.2 ст.287 ГПК, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав і випадків касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
16. Згідно із ч.2 ст.292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч.6 ст.6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
17. Відповідно до приписів ч.2 ст.174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абз.2 ч.1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до ст.6 цього Кодексу.
18. З урахуванням наведеного, касаційна скарга Департаменту міського господарства Одеської міської ради залишається без руху на підставі ч.2 ст.292 ГПК із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом наведення та викладення належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених ч.2 ст.287 ГПК, за наявністю якого/яких оскаржуються рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі №922/4743/25 з урахуванням вказівок, наведених в цій ухвалі.
19. Згідно із ч.4 ст.174 та ч.2 ст.292 ГПК, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Департаменту міського господарства Одеської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі №922/4743/25 залишити без руху.
2. Надати Департаменту міського господарства Одеської міської ради строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити Департаменту міського господарства Одеської міської ради, що якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя О.Кібенко