Ухвала КГС ВС № 916/1480/25

УХВАЛА 06 липня 2026 року м. Київ cправа № 916/1480/25 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванвок Делайт" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванвок Делайт", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Світоч" про визнання договорів недійсними та застосування принципу двосторонньої реституції, В С Т А Н О В И В:

1. У квітні 2025 року Головне управління ДСП в Одеській області звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванвок Делайт" (далі - ТОВ "Ванвок Делайт") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Світоч" (далі - ТОВ "Група компаній "Світоч"), в якому просило: - визнати недійсним договір №6-24 від 01.02.2024, укладений між ТОВ "Ванвок Делайт" та ТОВ "Група компаній "Світоч"; - застосувати принцип двосторонньої реституції до договору №6-24 від 01.02.2024 та повернути сторони договору у первісний стан. 2. 27.05.2025 Головне управління ДСП в Одеській області подало клопотання, в якому просило суд збільшити позовні вимоги та у разі задоволення позовної заяви визнати недійсними договори поставки №6-24 від 01.02.2024 та №7-24 від 01.02.2024 щодо постачання товарів/послуг, укладених між ТОВ "Ванвок Делайт" та ТОВ "Група компаній "Світоч".

3. Господарський суд Одеської області рішенням від 14.01.2026 у справі №916/1480/25 у задоволенні позову відмовив.

4. Господарський суд Одеської області додатковим рішенням від 26.01.2026 частково задовольнив заяву ТОВ "Ванвок Делайт" про ухвалення додаткового рішення; стягнув з Головного управління ДСП в Одеській області на користь ТОВ "Ванвок Делайт" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн; у задоволенні решти вимог заяви відмовив.

5. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 26.05.2026 скасував рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив; визнав недійсними договори поставки №6-24 від 01.02.2024 та №7-24 від 01.02.2024, укладені між ТОВ "Ванвок Делайт" та ТОВ "Група компаній "Світоч"; скасував додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.01.2026; у задоволенні заяви ТОВ "Ванвок Делайт" про ухвалення додаткового рішення відмовив. 6. 16.06.2026 ТОВ "Ванвок Делайт" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема, просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2026; залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.01.2026.

7. Перевіривши касаційну скаргу ТОВ "Ванвок Делайт", Верховний Суд встановив, що її варто залишити без руху з наступних підстав.

8. Відповідно до п.1 ч.1 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у ч.3 цієї статті.

9. За приписами ч.2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

10. За приписами п.5 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).

11. В своїй касаційній скарзі ТОВ "Ванвок Делайт" зазначає, що підставою касаційного оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі №916/1480/25 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права; посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 ч.2 ст.287 ГПК.

12. Так, скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції: - застосував ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 19.12.2025 у справі №922/3456/23 - щодо обов`язковості встановлення умислу сторін правочину та виняткового характеру цієї норми; від 19.12.2025 у справі №922/3456/23, від 10.02.2026 у справі №921/386/23 - щодо актуалізації та конкретизації правових висновків; від 16.03.2021 у справі №910/15424/19, від 15.12.2021 у справі №910/6271/17, від 30.04.2026 у справі №910/10333/24 (з посиланням на рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999) - щодо змісту поняття "інтереси держави і суспільства"; від 28.02.2018 у справі №909/330/16, від 07.12.2018 у справі №910/7547/17, від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц, від 15.06.2021 у справі №922/2495/21 - щодо неможливості кваліфікації правочину як фіктивного у разі фактичної передачі майна. - не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.07.2018 у справі №908/733/16, від 04.11.2019 у справі №905/49/15 та від 03.02.2020 у справі №909/1073/17, стосовно того, що видаткова накладна, оформлена з реквізитами, передбаченими ст.9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинним документом, який фіксує факт передачі/отримання товарів і впливає на стан майна та капіталу сторін; - не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.04.2026 у справі №910/10333/24, щодо презумпції правомірності правочину (ст.204 Цивільного кодексу України).

13. Також скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції встановив ключові для справи обставини - відсутність у ТОВ "Група компаній "Світоч" матеріально-технічної бази, ресурсів, джерела походження товару та "безтоварність" операцій - на підставі узагальненої податкової інформації №34/20 40-07-13/38530617 від 01.11.2024, яка, за встановленням самого суду, не підписана зазначеними у ній посадовими особами і складена за відсутності документальної перевірки; не дослідив у сукупності зібрані у справі докази, які підтверджують реальність господарських операцій: митну декларацію №24UA500390002126U5 від 11.03.2024 про експорт товару, договір поставки №2706-4С від 27.06.2024 з ТОВ "ЕЛЕВАТОР ТОРГ СЕРВІС", договір складського відповідального зберігання зерна №47 від 01.12.2024 з актами приймання-передачі, видаткові та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, а також фактичні обставини, встановлені рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №420/26456/24 (залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025).

14. Верховний Суд визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги ТОВ "Ванвок Делайт" щодо посилання на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 ч.2 ст.287 ГПК, у наведеній частині для відкриття касаційного провадження.

15. Однак, ТОВ "Ванвок Делайт", у тому числі, посилається на постанови Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 та від 19.06.2023 у справі №813/4501/13-а, проте не вказує норму/норми права, (пункт, частину, статтю) яку/які, на його думку, неправильно застосував/не застосував/порушив суд апеляційної інстанції, висновок щодо застосування якої міститься в наведених ним постановах Верховного Суду.

16. Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на те що, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає п.1 ч.2 ст.287 ГПК, він повинен чітко вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, неправильно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який (висновок) не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

17. Наведене є порушенням вимог, встановлених ст.290 ГПК, щодо належного обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

18. Згідно із ч.2 ст.292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч.6 ст.6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

19. Відповідно до приписів ч.2 ст.174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абз.2 ч.1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до ст.6 цього Кодексу.

20. З урахуванням наведеного, касаційна скарга ТОВ "Ванвок Делайт" залишається без руху на підставі ч.2 ст.292 ГПК із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом уточнення яку саме норму/норми права (пункт, частину, статтю) неправильно застосував/не застосував/порушив суд апеляційної інстанції, висновок щодо застосування якої/яких міститься у наведених скаржником постановах Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 та від 19.06.2023 у справі №813/4501/13-а, який не врахував суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення. Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванвок Делайт" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі №916/1480/25 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Ванвок Делайт" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя О. Кібенко