LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КГС ВС907/47/25

від 01.07.2026 · Господарська
Резолютивна:Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.10.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від…

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2026 року м. Київ cправа № 907/47/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Рогач Л. І. - головуюча, Мачульський Г. М., Могил С. К., за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П., представників учасників справи: Офісу Генерального прокурора - Пальонна О. О., відповідача-2 - Москаленко М. А., Сосула О. О., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.10.2025 (суддя Худенко А. А.) та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 (судді Матущак О. І., Манюк П. Т., Рим Т. Я.) у справі за позовом Закарпатської обласної прокуратури до: 1) Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, 2) Малого приватного підприємства "Карпати", про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними додаткових угод, скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку. ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи 1.1. Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури (далі - Прокурор, скаржник) звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (далі - Сільрада, відповідач-1) та Малого приватного підприємства "Карпати" (далі - МПП "Карпати", відповідач-2) про: - визнання незаконним та скасування рішення Сільради від 14.12.2019 № 1317 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель"; - визнання недійсною додаткової угоди від 21.01.2020 до договору на право тимчасового користування землею від 08.08.1996 № 2, укладеної між відповідачами; - визнання недійсним рішення Сільради від 07.12.2022 № 1193-ХХІ-VIII "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок та укладання додаткової угоди № 2 про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 2 від 08.08.1996"; - визнання недійсним рішення Сільради від 30.03.2023 № 1386-XXV-VIII "Про укладання додаткової угоди до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 2 від 08.08.1996"; - визнання недійсною додаткової угоди від 11.04.2023 № 2 про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею в новій редакції; - скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди відповідача-2 на земельну ділянку з кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га; - зобов`язання відповідача-2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га Оноківській територіальній громаді в особі Сільради. 1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Сільради від 14.12.2019 № 1317, від 07.12.2022 № 1193-ХХІ-VIII та від 30.03.2023 № 1386-ХХV-VІІІ, а також додаткові угоди від 21.01.2020 і 11.04.2023 до договору від 08.08.1996 № 2 є незаконними та підлягають визнанню недійсними, оскільки прийняті й укладені за відсутності правових підстав для поновлення чи продовження дії договору, правовідносини за яким були припинені ще з 01.01.2004 на підставі розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 30.04.2003 № 217. 1.3. Прокурор вказував, що у зв`язку з припиненням дії первісного договору відсутні правові підстави для державної реєстрації права оренди відповідача-2, а тому така реєстрація підлягає скасуванню. Зазначає, що спірна земельна ділянка площею 36,9002 га, яка перебуває у користуванні відповідача-2, має бути повернута у комунальну власність Оноківської територіальної громади в особі Сільради. 1.4. Також Прокурор зазначив, що зміна та інвентаризація земельної ділянки, зокрема коригування її меж, призвели до включення до її складу земель, які раніше не перебували у користуванні відповідача, що також свідчить про порушення вимог земельного законодавства та є додатковою підставою для задоволення позову.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій 2.1. Рішенням Сільради від 01.06.1995 надано МПП "Карпати" в довгострокове користування строком на 25 років на умовах оренди земельні угіддя площею 36,9 га в зоні відпочинку "Оріховецьке озеро", а саме: 1,1 га кам`янисті місця; 2,6 га чагарники; 0,6 га дороги; 32,6 га водне дзеркало, для відновлення зони відпочинку і розведення риби. Оренду землі передбачити окремим договором. 2.2. На підставі цього рішення відповідачі 08.08.1996 уклали договір № 2 на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди), за умовами якого: - Сільрада надала, а МПП "Карпати" прийняло в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 36,9 га згідно з планом землекористування, що додається (пункт 1.1); - земельна ділянка надається на умовах довгострокового користування строком на 25 років для відновлення зони відпочинку і розведення риби, тобто до 08.08.2021 (пункт 1.2). 2.3. Розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області №217 від 30.04.2003 "Про надання земельних ділянок в оренду" вирішено: припинити з 01.01.2004 дію договору тимчасового користування земельною ділянкою терміном на 25 років від 08.08.1996 № 2, укладеного відповідачами (пункт 6 розпорядження), зобов`язано відповідача-2 оформити договір оренди земельної ділянки (пункт 7 розпорядження), а також вирішено надати МПП "Карпати" в оренду терміном на 50 років з 01.01.2004, земельну ділянку площею 36,9 га, яка є у тимчасовому користуванні підприємства, для відновлення зони відпочинку і розведення риби (пункт 8 розпорядження). 2.4. 08.04.2015 Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області провело державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2124884802:04:004:0006, площею 36,9002 га, з цільовим призначенням 06.03 для інших оздоровчих цілей, що розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оріховиця, урочище Оріховецьке озеро, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2101338252016 від 22.04.2016. До Державного земельного кадастру внесені відомості про МПП "Карпати" як орендаря земельної ділянки площею 36,9 га зі строком дії речового права 50 років. 2.5. Рішенням Сільради від 12.08.2019 № 1185 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель МПП "Карпати" надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності, що знаходяться в оренді підприємства, площею 36,9002 га кадастровий номер: 2124884802:04:004:0006 з метою виправлення відомостей Державного земельного кадастру щодо конфігурації земельної ділянки без зміни площі, цільового призначення та виду використання земельної ділянки, складу угідь (пункт 1 рішення); рекомендовано МПП "Карпати" звернутися до землевпорядних організацій для розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності та погодити згідно норм чинного законодавства України (пункт 2 рішення). 2.6. Рішенням Сільради від 14.12.2019 № 1317 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель" затверджено МПП "Карпати" технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності, що знаходяться в оренді підприємства, площею 36,9002 га кадастровий номер: 2124884802:04:004:0006 з метою виправлення відомостей Державного земельного кадастру щодо конфігурації земельної ділянки без зміни площі, цільового призначення та виду використання земельної ділянки, складу угідь (пункт 1 рішення); продовжено дію договору від 08.08.1996 № 2 терміном на 49 років (пункт 2 рішення); зобов`язано МПП "Карпати" укласти з Сільрадою додаткову угоду про продовження терміну дії договору (пункт 3 рішення); МПП "Карпати" провести реєстрацію земельної ділянки згідно з чинним законодавством (пункт 4 рішення). 2.7. На підставі рішення № 1317 відповідачі уклали додаткову угоду від 21.01.2020 про внесення змін до договору від 08.08.1996, згідно з якою сторони дійшли згоди внести зміни до п. 1.2. основного договору шляхом його викладення в наступній редакції: " 1.2. Відповідно до п. 2 рішення Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області ХХХХІІІ сесії VII скликання ІІ засідання №1317 від 14.12.2019 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель", земельна ділянка надається на умовах тимчасового користування (в тому числі на умовах оренди) строком на 49 років (продовження строку дії Основного договору)". Доповнено основний договір пунктом 1.3. в наступній редакції " 1.3. Предметом договору є земельна ділянка загальною площею 36,9002 га за адресою: с. Оноківці, урочище Оріховське озеро, кадастровий номер: 2124884802:04:004:0006". 2.8. Рішенням Сільради від 03.03.2021 №230-IV-VIII "Про скасування та внесення змін до рішень сільської ради щодо МПП "Карпати" вирішено внести наступні зміни до рішення № 1317, а саме, вважати таким, що втратив чинність, пункт ІІ цього рішення; вважати таким, що втратив чинність, пункт ІІІ цього рішення; вважати таким, що втратив чинність, пункт ІV цього рішення. 2.9. Рішенням Сільради від 05.08.2021 № 587-VIII-VIII "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо поділу земельної ділянки за кадастровим номером 2124884802:04:004:0006 на 3 частини" надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 36,9002 га кадастровий номер 2124884802:04:004:0006 без зміни її цільового призначення на 3 частини площею 35,3169 га, 1,4343 га та 0,1490 га, після закінчення строку дії договору від 08.08.1996, а саме після 08.08.2021. 2.10. Рішенням Сільради від 16.09.2021 № 684-ІХ-VIII "Про звернення до МПП "Карпати" щодо звільнення земельних ділянок, надання пропозицій для подальшого їх використання" вирішено звернутись до МПП "Карпати" щодо того, що у зв`язку із закінченням строку, на який було укладено договір від 08.08.1996, не пізніше тридцяти днів з моменту направлення повідомлення про прийняття рішення звільнити земельні ділянки за кадастровими номерами 2124884800:10:020:0239, 2124884800:10:020:0240, 2124884800:10:020:0241, які виникли в результаті поділу земельної ділянки за кадастровим номером 2124884802:04:004:0006, привівши їх у стан, придатний для подальшого використання; з метою визначення порядку передачі землі в користування для обслуговування майна, надати Сільраді письмові звернення та копії правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, що належить МПП "Карпати" та знаходиться на земельних ділянках за кадастровими номерами 2124884800:10:020:0239, 2124884800:10:020:0240, 2124884800:10:020:0241, які виникли в результаті поділу земельної ділянки за кадастровим номером 2124884802:04:004:0006. 2.11. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 05.10.2022 у справі №907/853/21, яке набрало законної сили 21.11.2022, визнано незаконними та скасовано рішення Сільради від 03.03.2021 за №230-IV-VIII, рішення Сільради від 05.08.2021 №587-VIII-VIII, рішення Сільради від 16.09.2021 №684-ІХ-VIII; зобов`язано Сільраду відновити права МПП "Карпати", привівши земельну ділянку кадастровий номер 2124884802:04:004:0006 у технічний стан, який існував станом до 05.08.2021, а саме: об`єднати три земельні ділянки з кадастровими номерами 2124884800:10:020:0239, 2124884800:10:020:0240, 2124884800:10:020:0241 в одну, усунувши в такий спосіб перешкоди орендареві належно виконувати свої обов`язки по договору. 2.12. Рішенням Сільради № 1176-ХІХ-VIIІ від 08.11.2022 "Про виконання рішення Господарського суду Закарпатської області по справі №907/853/21" вирішено відновити права землекористувача МПП "Карпати" щодо користування земельними ділянками за кадастровими номерами 2124884800:10:020:0239, 2124884800:10:020:0240, 2124884800:10:020:0241, що виникли в результаті поділу земельної ділянки за кадастровим номером 2124884802:04:004:0006 загальною площею 36,9002 га з цільовим призначенням згідно КЦПВЗ - 06.03 для інших оздоровчих цілей, що розташовані в с. Оноківці, урочище "Оріховецьке озеро", Ужгородський район, Закарпатська область шляхом: надання дозволу Сільраді на розробку технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності, вказаних у пункті 1 даного рішення; розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок; державної реєстрації новоствореної земельної ділянки площею 36,9002 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; укладення додаткової угоди № 2 до договору від 08.08.1996 про заміну кадастрового номеру, зазначеного в договорі у зв`язку із об`єднанням земельних ділянок та присвоєння кадастрового номеру новоствореної земельної ділянки площею 36,9002 га; реєстрації додаткової угоди у встановленому чинним законодавством України порядку. 2.13. Рішенням Сільради від 07.12.2022 № 1193-ХХІ-VІІІ "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок та укладання додаткової угоди №2 про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №2 від 08.08.1996" вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності, загальною площею 36,9002 га, що виникли в результаті їх об`єднання за кадастровим номером 2124884800:10:020:0271, код КЦПВЗ 06.03 для інших оздоровчих цілей, яка розташована в с.Оноківці, урочище "Оріховецьке озеро", Ужгородського району Закарпатської області (пункт 1 рішення); вжити необхідних заходів щодо державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 у порядку, встановленому чинним законодавством (пункт 2 рішення); схвалено проєкт додаткової угоди № 2 про внесення змін до договору від 08.08.1996 (пункт 3 рішення); укласти додаткову угоду № 2 до договору від 08.08.1996 (пункт 4 рішення); МПП "Карпати" після укладення додаткової угоди № 2 до договору від 08.08.1996 зареєструвати її у встановленому чинним законодавством порядку (пункт 5 рішення). 2.14. Рішенням Сільради від 30.03.2023 № 1386-ХХV-VIIІ "Про укладання додаткової угоди № 2 до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 08.08.1996 № 2 між Сільрадою та МПП "Карпати" вирішено: укласти додаткову угоду № 2 до договору від 08.08.1996 (земельна ділянка з кадастровим номером 2124884800:10:020:0271); встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 у розмірі 3 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, плату за користування водними об`єктами встановити відповідно до Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти; МПП "Карпати" після укладення додаткової угоди № 2 до договору від 08.08.1996 провести реєстрацію права на земельну ділянку в порядку, визначеному законодавством. 2.15. На підставі рішення № 1386-ХХV-VIIІ 11.04.2023 відповідачі уклали додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору від 08.08.1996 в новій редакції, відповідно до якої: в оренду передана земельна ділянка загальною площею 36,9002 га, у тому числі земельна ділянка кам`янисті місця (площа 8,3624 га), чагарникова рослинність природного походження (24,7506 га), ставки (2,9562 га), землі для відпочинку та оздоровлення (0,831 га) з кадастровим номером 2124884800:10:020:0271, цільове призначення земельної ділянки код КЦПВЗ 06.03 для інших оздоровчих цілей, яка розташована в с. Оноківці, урочище "Оріховецьке озеро", Ужгородський район, Закарпатська область та водні об`єкти (пункт 2 додаткової угоди); нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 30442665,00 грн. (пункт 4 додаткової угоди); строк дії договору 49 років, дата закінчення строку оренди 14.12.2068 (пункт 7 додаткової угоди). Визначено інші умови договору оренди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом" від 02.06.2021 № 572. 2.16. 15.12.2022 (запис 48746510) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Сільрадою зареєстровано право комунальної власності Сільради на земельну ділянку кадастровий номер 2124884800:10:020:0271; право оренди за МПП "Карпати" 15.04.2023 (запис 49948980) зареєстровано право оренди.

3. Короткий зміст судових рішень 3.1. Господарський суд Закарпатської області рішенням від 23.10.2025, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026, у задоволенні позову відмовив. 3.2. Суди виходили, зокрема, з того, що: - доводи Прокурора про припинення дії договору на право тимчасового користування землею від 08.08.1996 № 2 з 01.01.2004 не підтверджені належними та допустимими доказами, у матеріалах справи відсутня заява відповідача-2, на підставі якої, за твердженням Прокурора, було прийнято розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 30.04.2003 № 217; - саме по собі прийняття такого розпорядження не свідчить про припинення договору на право тимчасового користування землею від 08.08.1996 № 2, оскільки не доведено факту добровільної відмови землекористувача та не встановлено належного оформлення припинення договірних правовідносин у передбаченому законом порядку шляхом укладення угоди про розірвання договору оренди; - рішення Сільради від 14.12.2019 № 1317 вичерпало свою дію виконанням шляхом укладення додаткової угоди від 21.01.2020 до договору від 08.08.1996, а тому вимога про визнання такого рішення недійсним є неефективним способом захисту, а рішення Сільради від 30.03.2023 № 1386-ХХV-VIIІ та №1193-ХХІ-VІІІ від 07.12.2022, які приймалися на виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.10.2022 у справі № 907/853/21, яке набрало законної сили, теж вичерпали свою дію виконанням, а тому також є неефективним способом захисту; - оскільки договір від 08.08.1996 не припинив свою дію, тому укладення відповідачами додаткових угод від 21.01.2020 та від 05.10.2022 до договору, не призвело до порушення приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки сторонами вносилися зміни до договору оренди термін дії якого на момент їх укладення не закінчився; - оскільки позовні вимоги про скасування в реєстрі державної реєстрації права оренди відповідача-2 на спірну земельну ділянку та зобов`язання відповідача-2 повернути земельну ділянку територіальній громаді в особі Сільради є похідними від вимог про визнання недійсними додаткових угод, у задоволенні яких відмовлено, тому задоволенню такі вимоги не підлягають. 3.3. Суд апеляційної інстанції також вказав, що, надаючи оцінку розпорядженню голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 30.04.2003 № 217, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що таке розпорядження не заміняє способів і порядку розірвання договору оренди, визначених його умовами та вимогами закону, адже не є ані судовим рішенням, ані вираженою в тій же формі, що й договір оренди, взаємною згодою сторін на його дострокове розірвання, а саме по собі розпорядження не має і не може мати безпосереднім наслідком розірвання договору оренди та припинення орендних правовідносин між сторонами договору без ініціювання такого питання в судовому порядку. 3.4. Суд зауважив, що Господарський суд Закарпатської області рішенням від 24.03.2016 у справі № 907/318/15, яке набрало законної сили 26.04.2016, при дослідженні обставини щодо прийняття розпорядження головою Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 30.04.2003 № 217 встановив, що таке розпорядження реалізовано не було і нової редакції договору оренди між сторони не уклали. 3.5. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що Господарський суд Закарпатської області у рішенні від 05.10.2022 у справі № 907/853/21, яке набрало законної сили 21.11.2022, встановив, що МПП "Карпати" на момент звернення до суду з позовом у цій справі (№ 907/853/21) мало статус землекористувача земельної ділянки з кадастровим номером 2124884802:04:004:0006 відповідно до договору від 08.08.1996 № 2 з урахуванням додаткової угоди про внесення змін до договору від 21.01.2020 та обставин, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", за яких цей договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. 3.6. Щодо доводів Прокурора про зміну меж земельної ділянки, яка є предметом договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 08.08.1996 № 2, та зміну її цільового призначення із земель оздоровчого призначення на землі водного фонду, через що поновлення договору мало здійснюватися в порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, суд апеляційної інстанції зазначив, що відновлення меж земельної ділянки під час інвентаризації земель не є формуванням нової ділянки, тому доводи Прокурора в цій частині необґрунтовані.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування 4.1. До Верховного Суду від Прокурора надійшла касаційна скарга на рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.10.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026, у якій він просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. 4.2. У касаційній скарзі (з урахуванням усунення недоліків) Прокурор зазначив, що звертається до Верховного Суду з підстав, визначених у частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у випадку, передбаченому пунктом 1 цієї частини статті. 4.3. Скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є те, що, порушуючи частину четверту статті 236 ГПК України, частину шосту статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суди застосували частину четверту статті 75 ГПК України, частину другу статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без урахування висновків про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, постановах Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 916/1041/17, від 10.10.2019 у справі № 910/2164/18, від 08.07.2019 у справі № 908/156/18, від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19, від 11.12.2019 у справі № 320/4938/17. Зокрема, скаржник зазначає, що Господарський суд Закарпатської області рішенням від 05.10.2022 у справі № 907/853/21 не встановив жодних преюдиційних обставин, які необхідно враховувати під час розгляду цієї справи. 4.4. Прокурор серед іншого зауважує, що суди застосували положення статті 141 Земельного кодексу України (в редакції станом на 26.04.2003) (далі - ЗК України), статті 26, 28 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 01.01.2003 та станом на 01.01.2004) без урахування висновків про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, постановах Верховного Суду від 04.05.2020 у справі № 816/1331/17, від 12.06.2020 у справі № 480/303/19, від 24.02.2021 у справі № 912/1592/20, від 14.07.2021 у справі № 915/1917/19. Зокрема, скаржник зазначає про неврахування судами того, що для припинення права користування земельною ділянкою за згодою сторін необхідно лише дві складові, це заява землекористувача про добровільну відмову та рішення землевласника про припинення такого права. 4.5. Водночас скаржник вказує, що суди застосували норми процесуального права (статтю 129 Конституції України, статті 2, 7, 13, 14, 15, 73, 74, 76- 79, 86 та 236- 238 ГПК України) без урахування висновків Верховного Суду про застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у постановах від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 19.01.2022 у справі № 902/418/20, від 27.01.2022 у справі № 917/996/20, від 19.06.2019 у справі № 910/4055/18, від 16.04.2019 у справі № 925/2301/14, від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20, від 28.12.2021 у справі № 911/1101/21, від 15.07.2021 у справі № 904/1604/19, від 07.02.2024 у справі № 311/2297/21, від 03.04.2024 у справі № 907/383/22. Зокрема, скаржник зазначає, що доказам, які подані Прокурором на підтвердження обставин зміни меж та цільового призначення земельної ділянки, та відсутності, у зв`язку з цим, підстав для поновлення договору, суди попередніх інстанцій належної оцінки не дали. Такими доказами, як зазначає Прокурор, є висновок відділу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 18.11.2019, технічна документація за 2019 рік із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки комунальної власності, кольорова експлікація земельної ділянки з кадастровим номером 2124884802:04:004:0006, постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 у справі № 2а-3043/09/0770. Судами також не враховано, що відповідачем-2 придбана будівля, яка не знаходилася в межах земельної ділянки, яка перебувала у користуванні відповідача-2 на підставі договору від 08.08.1996.

5. Позиція інших учасників справи 5.1. Відповідач-1 правом на подання відзиву не скористався. 5.2. Відповідач-2 у відзиві на касаційну скаргу проти її задоволення заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій- без змін. 6.

Позиція Верховного Суду 6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права, колегія суддів зазначає таке. 6.2. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою позовних вимог Прокурор визначив прийняття Ужгородською районною державною адміністрацією Закарпатської області розпорядження від 30.04.2003 № 217 "Про надання земельних ділянок в оренду", яким вирішено припинити з 01.01.2004 дію договору тимчасового користування земельною ділянкою терміном на 25 років від 08.08.1996 № 2, укладеного між відповідачами (пункт 6 розпорядження), зобов`язано відповідача-2 оформити договір оренди земельної ділянки (пункт 7 розпорядження), а також вирішено надати МПП "Карпати" в оренду терміном на 50 років з 01.01.2004, земельну ділянку площею 36,9 га, яка є у тимчасовому користуванні підприємства, для відновлення зони відпочинку і розведення риби (пункт 8 розпорядження). 6.3. Отже, Прокурор вважає, що оскільки за вказаним розпорядженням припинено з 01.01.2004 дію договору від 08.08.1996, були відсутні підстави для подальшого прийняття відповідачем-1 оскаржуваних рішень та укладення між відповідачами додаткових угод до договору від 08.08.1996, тому право користування спірною земельною ділянкою зацікавленими суб`єктами могло вже набутим лише внаслідок проведення земельних торгів у відповідності до статей 134, 135 ЗК України. 6.4. Станом на час прийняття розпорядження від 30.04.2003 відповідно до статті 141 ЗК України було визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, до яких поряд з іншими, також було віднесено і добровільну відмову від права користування земельною ділянкою (пункт "а"). 6.5. Згідно зі статтею 26 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі у редакції, чинній на час прийняття розпорядження від 30.04.2003) договір оренди земельної ділянки припиняється у разі: 1) закінчення терміну, на який було укладено договір; 2) розірвання договору оренди згідно зі статтею 28 цього Закону; 3) одержання орендарем земельної ділянки у власність у порядку, передбаченому ЗК України; 4) примусового викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому законами України; 5) смерті громадянина-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 8 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; 6) ліквідації юридичної особи - орендаря. 6.6. Статтею 28 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди земельної ділянки може бути розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов`язків, передбачених статтями 22, 23 цього Закону та договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. 6.7. Таким чином, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, норми Закону України "Про оренду землі" не передбачали можливості розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку за вказаних у позові обставин. Договір від 08.08.1996 також не містив положень про можливість його розірвання в односторонньому порядку. 6.8. У постановах від 04.05.2020 у справі № 816/1331/17, від 12.06.2020 у справі № 480/303/19, від 24.02.2021 у справі № 912/1592/20 Верховний Суд дійшов висновку, що припинення права користування орендованою земельною ділянкою не настає автоматично в силу добровільної відмови від права користування земельною ділянкою. Добровільна відмова є лише підставою для розірвання договору оренди та прийняття власником рішення про припинення права користування земельною ділянкою. 6.9. Водночас попередні судові інстанції встановили, що в матеріалах справи відсутня заява відповідача-2, на підставі якої, у тому числі, приймалося розпорядження від 30.04.2003, яким припинено відповідачу-2 дію договору від 08.08.1996. Також суди встановили, що договір від 08.08.1996 не був достроково розірваний за взаємною згодою і розпорядження Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області не замінює розірвання договору оренди його сторонами орендодавцем та орендарем. 6.10. Крім того, суди під час розгляду справи посилалися на встановлені у справі № 907/853/21 обставини того, що МПП "Карпати" на момент звернення з позовом (19.10.2021) мало статус землекористувача земельної ділянки з кадастровим номером 2124884802:04:004:0006 відповідно до договору від 08.08.1996 з урахуванням додаткової угоди про внесення змін до договору від 21.01.2020, з урахуванням обставин, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", за яких цей договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. 6.11. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що Господарський суд Закарпатської області рішенням від 05.10.2022 у справі № 907/853/21 не встановив жодних преюдиційних обставин, які необхідно враховувати під час розгляду цієї справи, а тому суди попередніх інстанцій застосували частину четверту статті 75 ГПК України, частину другу статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без урахування висновків про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, постановах Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 916/1041/17, від 10.10.2019 у справі № 910/2164/18, від 08.07.2019 у справі № 908/156/18, від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19, від 11.12.2019 у справі № 320/4938/17. 6.12. Так, у наведених скаржником справах Верховний Суд виснував, що преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. 6.13. Оскільки обставини, на які посилались суди попередніх інстанцій, як на такі, що були встановлені у справі № 907/853/21, є тими обставинами, які встановлені щодо МПП "Карпати" та Оноківської сільської ради, тобто, осіб, які брали участь у справі № 907/853/21 та беруть участь у цій справі, тому відсутні підстави вважати, що суди застосували частину четверту статті 75 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду у наведених скаржником у касаційній скарзі справах. 6.14. Окрім того, вказівка у резолютивній частині рішення у справі № 907/853/21 на зобов`язання Оноківської сільської ради привести земельну ділянку з кадастровим номером 2124884802:04:004:0006 у технічний стан, який існував станом до 5 серпня 2021 року, а саме об`єднати три земельні ділянки в одну, усунувши в такий спосіб перешкоди орендареві належно виконувати свої обов`язки за договором, є вирішенням спору по суті і виконання такого рішення, яке набрало чинності, є обов`язковим в силу прямого припису законодавства. 6.15. Таким чином, обґрунтованими є висновки судів, що договір оренди від 08.08.1996 не припинив свою дію 01.01.2004 з прийняттям розпорядження від 30.04.2003, а тому відсутні підстави вважати, що у відповідача-2 були відсутні підстави користування земельною ділянкою після 01.01.2004. 6.16. Прокурор у касаційній скарзі посилається на те, що обставини припинення правовідносин між відповідачами на підставі розпорядження № 217 встановлені у судових рішенням у справах № 907/306/23 та № 907/467/25. 6.17. Водночас такі аргументи Верховний Суд відхиляє, оскільки: - у справі № 907/306/23 (за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області та до МПП "Карпати" про визнання незаконним та скасування рішення Ради №1317 від 14.12.2019 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель"; визнання недійсною додаткової угоди від 21.01.2020 про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 2 від 08.08.1996, укладеної між Радою та МПП "Карпати"; зобов`язання МПП "Карпати" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га у комунальну власність об`єднаної територіальної громади в особі Ради) Верховний Суд (постанова від 23.10.2024) залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позову, але з мотивів, викладених у постанові Суду, а саме, ГУ Держгеокадастру у спірних правовідносинах не наділено повноваженнями звертатися до суду з обраним прокурором предметом позову; - у справі № 907/467/25 (за позовом МПП "Карпати" до Ужгородської РДА про визнання незаконним і скасування пунктів 6, 7, 8 розпорядження голови Ужгородської РДА "Про надання земельних ділянок в оренду" від 30.04.2003 № 217) Верховний Суд (ухвала від 31.03.2026) прийняв відмову МПП "Карпати" від позову до Ужгородської РДА, третя особа - Оноківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, про визнання незаконним і скасування пунктів 6, 7, 8 розпорядження голови Ужгородської РДА "Про надання земельних ділянок в оренду" від 30.04.2003 № 217; визнав нечинними рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.06.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 у справі № 907/467/25; провадження у справі № 907/467/25 закрив. 6.18. З огляду на наведене, доводи скаржника про встановлення у справах № 907/306/23 та № 907/467/25 обставин припинення правовідносин між відповідачами на підставі розпорядження № 217, колегією суддів відхиляються. 6.19. Щодо доводів скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, щодо застосування статті 141 ЗК України, викладених у постановах від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, постановах Верховного Суду від 04.05.2020 у справі № 816/1331/17, від 12.06.2020 у справі № 480/303/19, від 24.02.2021 у справі № 912/1592/20, від 14.07.2021 у справі № 915/1917/19, колегія суддів зазначає, що: - у справах № 906/392/18 (постанова від 05.11.2019), № 915/1917/19 (постанова від 14.07.2021) Верховний Суд здійснював касаційний перегляд справ, предметом розгляду у яких було питання припинення права постійного користування земельними ділянками; - у справах № 816/1331/17 (постанова від 04.05.2020), № 480/303/19 (постанова від 12.06.2020), № 912/1592/20 (постанова від 24.02.2021) Верховний Суд здійснював касаційний перегляд справ, у яких предметом розгляду було питання припинення права оренди (користування) земельними ділянками, проте такі правовідносини виникали між орендарем та орендодавцем за договорами оренди земельних ділянок. 6.20. Разом з тим, у розглядуваній справі підставою позовних вимог Прокурор визначає припинення договору оренди тимчасового (а не постійного) користування земельною ділянкою і такі розпорядчі дії здійснено не орендодавцем земельної ділянки за договором від 08.08.1996, яким є Сільрада, дію якого за цим розпорядженням вирішено припинити (пункт 6 розпорядження № 217), а Ужгородською райдержадміністрацією. Тобто, наведена скаржником практика Верховного Суду не є релевантною до правовідносин у цій справі, враховуючи відмінні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій у справі, що розглядається та наведеній практиці Верховного Суду. 6.21. Що стосується вимоги Прокурора про визнання недійсним рішення Сільради від 14.12.2019 № 1317, на виконання якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації комунальної власності, що знаходиться в оренді відповідача-2 (кадастровий номер 2124884802:04:004:0006), 21.01.2020 укладено відповідачами додаткову угоду до договору від 08.08.1996. 6.22. У пункті 8.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, зроблено правовий висновок про те, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20. 6.23. За усталеною практикою Верховного Суду, якщо рішення органу державної влади, місцевого самоврядування виконане, вимога про визнання такого рішення недійсним не відповідає належному способу захисту, бо її задоволення не призводить до відновлення прав позивача. При цьому, якщо таке рішення не відповідає закону, воно не створює тих наслідків, на які спрямоване. Тому відсутня необхідність оскаржувати таке рішення - позивач може обґрунтовувати свої вимоги, зокрема, незаконністю такого рішення (пункт 4.50 постанови Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 910/9933/20). 6.24. Суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109)). 6.25. Оскільки на підставі рішення Сільради № 1317 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації комунальної власності, що знаходиться в оренді відповідача-2 (кадастровий номер 2124884802:04:004:0006), 21.01.2020 укладено відповідачами додаткову угоду до договору від 08.08.1996, то зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а тому заявлення вимоги про визнання його недійсним є неефективним для відновлення права, яке Прокурор вважає порушеним, оскільки її задоволення не призведе до тих наслідків, яких Прокурор бажав досягти звернувшись до суду із позовом. 6.26. Також суди відмовили у задоволенні вимог Прокурора про визнання недійсними рішень Сільради від 07.12.2022 № 1193-ХХІ-VIII "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок та укладання додаткової угоди № 2 про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 2 від 08.08.1996" та від 30.03.2023 № 1386-XXV-VIII "Про укладання додаткової угоди до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 2 від 08.08.1996". 6.27. Суди виходили з того, що такі рішення приймалися на виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.10.2022 у справі № 907/853/21, яке набрало законної сили 21.11.2022, про що прямо зазначено у тексті цих рішень. 6.28. Так, як вже згадувалося, рішенням суду від 05.10.2022 визнано незаконним та скасовано рішення Сільради від 03.03.2021 № 230-IV-VIII "Про скасування та внесення змін до рішень сільської ради щодо МПП "Карпати"; визнано незаконним та скасовано рішення Сільради від 05.08.2021 № 587-VIII-VIII "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо поділу орендованої підприємством земельної ділянки за кадастровим номером 2124884802:04:004:0006" на три частини після закінчення терміну дії договору від 08.08.1996, укладеного між Сільрадою та МПП "Карпати"; визнано незаконним та скасовано рішення Сільради від 16.09.2021 № 684-ІХ-VIII "Про звернення до МПП "Карпати" щодо звільнення земельних ділянок, надання пропозицій для подальшого їх використання"; зобов`язано Сільраду відновити права МПП "Карпати", привівши земельну ділянку кадастровий номер 2124884802:04:004:0006 у технічний стан, який існував станом до 05.08.2021, а саме: об`єднати три земельні ділянки з кадастровими номерами 2124884800:10:020:0239, 2124884800:10:020:0240, 2124884800:10:020:0241 в одну, усунувши в такий спосіб перешкоди орендареві належно виконувати свої обов`язки по договору. 6.29. Рішенням Сільради від 07.12.2022 № 1193-ХХІ-VІІІ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності, загальною площею 36,9002 га, що виникли в результаті їх об`єднання за кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 та вжито необхідних заходів щодо державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 у порядку встановленому чинним законодавством. Вирішено питання щодо відновлення права відповідача-2 у спосіб визначений судом належно виконувати свої обов`язки по договору. 6.30. До Державного земельного кадастру були внесені відомості щодо об`єднання трьох земельних ділянок з кадастровими номерами 2124884800:10:020:0239, 2124884800:10:020:0240, 2124884800:10:020:0241 в одну ділянку з кадастровим номером 2124884800:10:020:0271, а надалі проведено державну реєстрацію права комунальної власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. 6.31. Рішенням Сільради від 30.03.2023 № 1386-ХХV-VIIІ вирішено питання щодо поновлення прав відповідача-2 належно виконувати свої обов`язки по договору, шляхом укладення додаткової угоди № 2 до договору від 08.08.1996. 6.32. На підставі рішення Сільради від 30.03.2023 № 1386-ХХV-VIIІ 11.04.2023 відповідачі уклали додаткову угоду №2 про внесення змін до договору від 08.08.1996 в новій редакції. 6.33. Отже, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, оскаржувані Прокурором рішення Сільради від 07.12.2022 № 1193-ХХІ-VIII та від 30.03.2023 № 1386-XXV-VIII приймалися на виконання чинного судового рішення, були фактично виконані, а тому вичерпали свою дію виконанням, і позовна вимога про визнання їх недійсними є неефективним способом захисту права, яке Прокурор вважає порушеним. 6.34. Разом з тим, оскільки договір від 08.08.1996 не припинив свою дію, то й вимоги про визнання недійсними додаткових угод також задоволенню не підлягають. Такі угоди були укладені сторонами за дотримання вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції станом на момент їх укладення) і сторонами вносилися зміни до договору оренди, термін якого на момент їх укладення не закінчився. При цьому, додаткова угода від 11.04.2023 вважається такою, що була фактично укладена на виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.10.2022 у справі № 907/853/21, оскільки укладена на виконання рішення Сільради від 30.03.2023 № 1386-XXV-VIII, яке приймалося на виконання рішення суду у справі № 907/853/21. 6.35. Суди попередніх інстанцій також відхилили доводи Прокурора про те, що межі земельної ділянки, яка є предметом договору від 08.08.1996 були змінені, змінено цільове призначення земельної ділянки з земель оздоровчого призначення на землі водного фонду, а тому поновлення такого договору мало здійснюватися в порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. 6.36. Так, надаючи оцінку наявним у матеріалах справи доказам в порядку статті 86 ГПК України, попередні судові інстанції встановили, що спірна земельна ділянка була сформована при передачі її в користування відповідачу-2 08.08.1996, відповідно до положень пункту 2 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр". 6.37. Згідно з витягом Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2101338252016 від 22.04.2016 земельна ділянка з кадастровим номером 2124884802:04:004:0006 площею 36,9002 га має цільове призначення 06.03: для інших оздоровчих цілей. 6.38. Рішенням Сільради від 12.08.2019 № 1185 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Малому приватному підприємству "Карпати" надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності, що знаходяться в оренді відповідача-2, площею 36,9002 га (кадастровий номер 2124884802:04:004:0006) з метою виправлення відомостей Державного земельного кадастру щодо конфігурації земельної ділянки без зміни площі, цільового призначення та виду використання земельної ділянки, складу угідь. 6.39. Статтею 35 Закону України "Про землеустрій" визначено, що інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. 6.40. Згідно із частиною восьмою статті 791 ЗК України у разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. 6.41. Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, затвердженої рішенням Сільради від 07.12.2022 №1193-ХХІ-VІІІ, земельна ділянка з кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 відносилась та відноситься до категорії земель оздоровчого призначення, з цільовим призначенням згідно КВЦПЗ 06.03: для інших оздоровчих цілей. 6.42. Зважаючи на те, що відновлення меж земельної ділянки під час інвентаризації земель не є формуванням нової ділянки, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів про недоведення Прокурором обставин зміни меж спірної земельної ділянки, яка є предметом договору від 08.08.1996, а також цільового призначення цієї земельної ділянки. 6.43. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. 6.44. Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій у повному обсязі виконано вимоги процесуального закону щодо дослідження доказів, а фактичні обставини, що входять до предмета доказування, встановлені судом. Порушень порядку надання, отримання чи оцінки доказів судами попередніх інстанцій колегією суддів не виявлено. 6.45. Посилання скаржника у касаційній скарзі на недотримання судами попередніх інстанцій положень процесуального законодавства щодо дослідження, оцінки доказів та встановлення за результатами оцінки обставин справи, колегія суддів відхиляє, оскільки докази, про які Прокурор зазначає у касаційній скарзі, які, на його думку, не були досліджені судами під час розгляду справи (висновок відділу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 18.11.2019, технічна документація за 2019 рік із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки комунальної власності, кольорова експлікація земельної ділянки з кадастровим номером 2124884802:04:004:0006, яка є складовою технічної документації), судами були досліджені під час розгляду позовних вимог та їм в сукупності дана відповідна оцінка. Незгода скаржника із результатами такої оцінки суду не свідчить, що таким доказам оцінка надана не була. 6.46. Що стосується аргументу Прокурора про ненадання оцінки судами обставинам, встановленим у постанові Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 у справі № 2а-3043/09/0770 в контексті того, що земельна ділянка не відноситься до категорії земель рекреаційного призначення, а тому відбулася зміна цільового призначення земельної ділянки, колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій, надавши оцінку матеріалам справи встановлено віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель оздоровчого призначення, з цільовим призначенням згідно КВЦПЗ 06.03: для інших оздоровчих цілей. 6.47. Щодо аргументу Прокурора про неврахування обставин того, що відповідачем-2 придбана будівля, яка не знаходилася в межах земельної ділянки, яка перебувала у користуванні відповідача-2 на підставі договору від 08.08.1996, та кольорова експлікація земельної ділянки з кадастровим номером 2124884802:04:004:0006 свідчить, що за результатами інвентаризації до ділянки включено забудовані території, і це, як стверджує скаржник, свідчить про зміну меж земельної ділянки при присвоєнні кадастрового номера 2124884802:04:004:0006, то такі аргументи направлені на переоцінку доказів, оскільки надаючи оцінку технічній документації, суди не встановили, що така документація містить інформацію про зміну меж земельної ділянки з підстав включення до неї якоїсь іншої земельної ділянки на якій, зокрема, розташована нежитлова будівля і яка раніше не входила до земельної ділянки, якій присвоювався кадастровий номер 2124884802:04:004:0006. 6.48. Отже, відсутні підстави вважати, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи. Доводи скаржника про ненадання судами попередніх інстанцій оцінки матеріалам справи, спрямовані на переоцінку доказів у справі, які вже були досліджені судами попередніх інстанцій, що в силу статті 300 ГПК України виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції. 6.49. У частині позовних вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрації права оренди відповідача-2 на земельну ділянку з кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га та зобов`язання відповідача-2 повернути Оноківській територіальній громаді в особі Сільради спірну земельну ділянку, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, що такі вимоги, з огляду на відмову у задоволенні інших вимог, заявлених Прокурором у цій справі та встановлених обставин справи, задоволенню теж не підлягають. 6.50. Беручи до уваги наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що в ході касаційного розгляду не було виявлено неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, тому і підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у касаційному провадженні, яке відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, немає.

7. Висновки Верховного Суду 7.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. 7.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 7.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

8. Судові витрати 8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника. Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.10.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 у справі № 907/47/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуюча Л. Рогач Судді Г. Мачульський С. Могил

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»