Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/13493/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "30" червня 2026 р. Справа№ 910/13493/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Спаських Н.М. суддів: Горбасенка П.В. Яценко О.В. при секретарі судового засідання Кузьменко А.М., за участі представників сторін згідно протоколу судового засідання від 30.06.2026 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу від 03.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМОДОР» на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2026 (повне рішення складено та підписано 16.03.2026) у справі № 910/13493/25 (суддя Антонова В.М.) за позовом Акціонерного товариства «ФАРМАК» (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМОДОР» (м. Київ) про стягнення 18 000 297,11 грн, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У жовтні 2025 року Акціонерне товариство «ФАРМАК» (далі позивач, АТ «Фармак») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМОДОР» (далі відповідач, ТОВ «Комодор») про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 18 000 297,11 грн, з яких: 11 724 358,18 грн основного боргу, 5 028 981,16 грн інфляційних втрат та 1 246 957,77 грн 3% річних, набутих ТОВ «Комодор» на підставі та у зв`язку з припиненням (через неможливість використання орендованого майна) договору оренди від 13.04.2018, зареєстрованого за №№ 1188, 1189 (далі Договір оренди). Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов`язку з повернення позивачу платежів, здійснених на умовах передоплати за Договором оренди, за період використання об`єкта оренди, що не настав внаслідок знищення майна (рішення суду першої інстанції, п. 1). Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 справу № 910/13493/25 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області. Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.03.2026 у справі № 910/13493/25 позов Акціонерного товариства «ФАРМАК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМОДОР» про стягнення 18 000 297,11 грн задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМОДОР» (код 32069917) на користь Акціонерного товариства «ФАРМАК» (код 00481198) -- 11 724 358 грн 18 коп. основного боргу, 5 028 981 грн 16 коп. інфляційних втрат, 1 246 957 грн 77 коп. 3% річних та 216 003 грн 57 коп. судового збору. Повернуто Акціонерному товариству «ФАРМАК» (код 00481198) судовий збір у розмірі 54 000 грн 89 коп., що сплачений відповідно до платіжної інструкції №0000416386 від 29.10.2025. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Договір оренди припинився 07.03.2022 на підставі частини 2 статті 291 Господарського кодексу України у зв`язку зі знищенням об`єкта оренди внаслідок пожежі, спричиненої бойовими діями. Оскільки на момент припинення Договору оренди на рахунках відповідача перебували кошти, сплачені позивачем на умовах передоплати за кристування орендованим майном у березні місяці, правова підстава їх утримання орендодавцем відпала, у зв`язку з чим кошти підлягають поверненню відповідачем позивачу в порядку статті 1212 ЦК України. Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача щодо необхідності проведення звірки як умови повернення коштів, зазначивши, що пункт А.46 Договору оренди пов`язує виникнення обов`язку з поверненням коштів з моментом отримання вимоги орендаря, а не з підписанням акта звірки. Суд також критично оцінив поведінку відповідача, який у листі за вих. № 17/04-2025 від 17.04.2025 надав підписаний та скріплений печаткою акт звіряння взаємних розрахунків із визнанням заборгованості у розмірі 11 724 358,18 грн, а надалі заперечував можливість визначення цієї суми, застосувавши до такої поведінки доктрину venire contra factum proprium. Щодо доводів відповідача про форс-мажорні обставини суд зазначив, що сертифікат Київської торгово-промислової палати № 3000-23-2137 від 04.05.2023 засвідчує неможливість створення належних умов подальшого використання об`єкта оренди, а не неможливість повернення спірних коштів, які попередньо отримав відповідач від позивача. Це не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку повернення спірних коштів позивачу, з огляду на пункт С.11. Договору оренди. Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд визнав їх обґрунтованими та арифметично вірними, зазначивши, що відповідач контррозрахунку не надав. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ «КОМОДОР» 03.04.2026 через систему «Електронний суд» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 03.04.2026, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2026 у справі № 910/13493/25 повністю. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а саме: що дата припинення Договору оренди стала відомою сторонам лише за наслідком складення Акта про пожежу від 14.05.2022, у зв`язку з чим станом на момент отримання вимоги позивача від 21.03.2022 № 17-9/31 дата руйнування об`єкта оренди відома не була; що судом не взято до уваги положення пункту А.46 Договору оренди щодо необхідності проведення звірки взаємних розрахунків і лише за результатами якої спірні кошти підлягають поверненню; що відповідач неодноразово ініціював проведення такої звірки, однак позивач ухилявся від підписання відповідних актів. Апелянт також вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи щодо посилання відповідача на обставини непереборної сили та щодо оцінки поведінки відповідача як суперечливої. Крім того, апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме статей 598, 599, 627 ЦК України та пункту С.18 Договору оренди, вважаючи, що сторони визначили спеціальний договірний порядок повернення коштів, що виключає застосування статті 1212 ЦК України; статті 538 ЦК України щодо зустрічного виконання зобов`язань; статті 625 ЦК України щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки, на думку апелянта, прострочення грошового зобов`язання не виникло. Позиції учасників справи. 01.05.2026 через підсистему «Електронний суд» від АТ «Фармак» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить визнати причини пропуску строку на подачу відзиву на апеляційну скаргу поважними і поновити строк на його подачу, рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2026 у справі № 910/13493/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Комодор» без задоволення. Клопотання АТ "Фармак" про поновлення строку на подачу відзиву обґрунтоване тим, що останній було вчасно сформовано та подано через підсистему ЄСІТС у межах встановленого ухвалою про відкриття апеляційного провадження строк, однак внаслідок технічного збою підсистеми помилково направлено до суду першої інстанції, а не до суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим документ не надійшов до Північного апеляційного господарського суду у визначений строк. Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, зокрема картку руху документа по справі № 910/13493/25, встановила, що відзив на апеляційну скаргу було вчасно подано позивачем через підсистему ЄСІТС та своєчасно надіслано іншим учасникам справи, а неотримання його судом апеляційної інстанції зумовлено виключно технічною помилкою підсистеми «Електронний суд», а не недобросовісною поведінкою позивача. Зазначена обставина не призвела до порушення прав інших учасників справи, які були обізнані зі змістом відзиву. За таких обставин, враховуючи також і пояснення учасників справи, керуючись ст. 2 ГПК України, для всебічного і повного вивчення позицій сторін та обставин справи, колегія суддів апеляційного господарського суду протокольно ухвалила приєднати до справи відзив позивача на апеляційну скаргу, визнавши причини пропуску строку на його подання поважними. Заперечення позивача проти доводів апеляційної скарги зводяться до такого: - момент виникнення обов`язку відповідача повернути грошові кошти пов`язаний згідно ч. 2 ст. 291 ГК України із фактом знищення об`єкта оренди 07.03.2022, а не із датою складення Акта про пожежу від 14.05.2022, який лише документально зафіксував раніше відому обставину про дату знищення майна; - пункт А.46 Договору оренди не ставить виникнення обов`язку повернути кошти в залежність від підписання акта звірки, а сама звірка є обліковим, а не право­встановлюючим інструментом; - надання відповідачем підписаного ним акта звіряння взаємних розрахунків із визнанням заборгованості у розмірі 11 724 358,18 грн з подальшою відмовою від виконання цього обов`язку є проявом суперечливої поведінки, що суперечить доктрині venire contra factum proprium; - правовідносини сторін після припинення Договору оренди є кондикційними за своєю природою та підпадають під регулювання статті 1212 ЦК України щодо повернення коштів; - вимога позивача від 21.03.2022 повернути кошти не була передчасною, оскільки про факт руйнування об`єкта оренди на цю дату вже було відомо, що підтверджується, зокрема, зверненням позивача із заявою про кримінальне правопорушення від 12.03.2022; - сертифікат Київської торгово-промислової палати № 3000-23-2137 від 04.05.2023 засвідчує неможливість використання об`єкта оренди, а не звільняє відповідача від обов`язку повернення коштів. Явка представників сторін. У судове засідання 30.06.2026 з`явилися представник позивача та представники відповідача. Представники відповідача просили апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Обставини справи, перевірені судом апеляційної інстанції. Як убачається з матеріалів справи, 13.04.2018 між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) укладено договір оренди, зареєстрований в реєстрі за №№1188, 1189 (далі - договір), відповідно до п.А.1. якого з орендодавець зобов`язується передати орендареві в оренду склад №6, літера F, площею 19125,2 м. кв. (далі - Блок F) Виробничо-складського комплексу (далі - Логістичний комплекс Комодор), що знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Калинівка, вул. Київська, 49-ж. Пунктом А.5. договору сторони погодили, що в цілях пов`язаних з користуванням об`єктом оренди за даним договором, орендодавець здійснює підтримання у справному стані та ремонт конструктивних елементів блоку F, даху, ринв, трубопроводів, що ведуть до об`єкта оренди, інженерних систем у належному стані, придатному для оренди (крім пошкоджень завданих орендарем). Згідно із п.A.8. договору сторони домовились, що початковий строк використання об`єкта оренди орендарем складає 84 місяці, з 13.04.2018 по 13.04.2025 (далі - початковий строк). Передача об`єкта оренди орендодавцем орендарю оформлюється актом приймання-передачі об`єкта оренди та здійснюється на дату початку оренди, що визначається згідно п.А.9. даного договору, якщо інше не буде погоджено сторонами. Початковий строк починається з дати початку оренди як зазначено нижче. Відповідно до п.А.15. договору орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати наступні платежі за даним договором: А.15.1. орендну плату (плату за користування об`єктом оренди), що включає плату за користування приміщеннями та площами, зазначеними в пункті А.1. цього договору, та покриває витрати на використання місць паркування, визначених цим договором, та інфраструктури згідно пп.В.1.1., В.1.2. даного договору оренди (далі - орендна плата); А.15.2. відшкодування витрат орендодавця, що понесені в зв`язку зі сплатою вартості комунальних послуг, що споживаються при використанні об`єкта оренди, а саме витрати за електроенергію, опалення, воду та водовідведення, що визначаться згідно п.А.22. даного договору (далі - комунальні витрати); А.15.3. вартість послуг, що надаються орендодавцем орендарю згідно п.А.5. та і А.23. даного договору (далі - вартість послуг). А.15.4. при цьому, за домовленістю сторін загальна місячна орендна плата та вартість послуг сплачуватимуться з урахуванням коефіцієнта 1,00882605 (далі - коефіцієнт БОМА). Зазначений вище підхід застосовуватиметься протягом всього початкового строку, в тому числі при кожному перегляді та зміні ставок (за 1 м кв.) орендної плати та вартості послуг та, відповідно, загальної місячної орендної плати та вартості послуг, як це передбачено договором. Коефіцієнт БОМА застосовується сторонами у зв`язку з відмінністю у площі блоку F за даними свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Макарівської селищної ради 21.11.2008 (а саме 19125,2 м кв.), та за даними підрахунків з урахуванням стандарту BOMA/SIOR 2004 "Вимір площі у промислових будівлях" (а саме: 19294 м кв.), які використовує орендодавець. Така відмінність зумовлена лише методикою підрахунку і не пов`язана з помилками в документах чи змінами об`єкта оренди. Згідно із п.A.16. договору погоджена сума орендної плати за повний календарний місяць за користування об`єктом оренди визначається на підставі орендної ставки за 1 м кв., що: (1) з дати початку оренди до 30.06.2018 становить 28,80 грн за 1 м кв. площі орендованих приміщень, без ПДВ, крім цього 20% ПДВ в розмірі 5,76 грн, разом з ПДВ 34,56 грн, що відповідно до офіційного валютного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ станом на дату цього договору (1 гривня = 25,986350 доларів США) еквівалентно 1,33 доларів США за 1 м кв. в місяць з ПДВ; (2) 01.07.2018 до 13.04.2025 (якщо не здійснено перегляд та зміну розміру орендної ставки) становить 90,95 грн за 1 м. кв. площі орендованих приміщень, без ПДВ, крім цього 20% ПДВ в розмірі 18,19 грн, разом з ПДВ 109,14 грн, що відповідно до офіційного валютного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ станом на дату цього договору (1 гривня = 25,986350 доларів США) еквівалентно 4,20 доларів США за 1 м кв. в місяць з ПДВ. Пунктом A.17. договору сторони погодили, що вартість користування місцями для паркування легкових та вантажних автомобілів включена в суму орендної плати. Відповідно до п.А.18. договору на підставі розмірів (площ) об`єкта оренди, визначених у п.А.1. даного договору та ставки за один метр квадратний, визначений в п.А.16. даного договору, що вказана вище, з урахуванням та на підставі пункту А.15.4., який передбачає використання коефіцієнту БОМА, загальна щомісячна орендна плата: (1) з дати початку оренди до 30.06.2018 становить 555 667,20 грн, без ПДВ, крім цього 20% ПДВ в розмірі 111 133,44 грн, разом з ПДВ 666 800,64 грн, що відповідно до офіційного валютного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ станом на дату цього договору (1 гривня = 25,986350 доларів США) еквівалентно 25 659,65 доларів США в місяць з ПДВ; (2) з 01.07.2018 до 13.04.2025 (якщо не здійснено перегляд та зміну розміру орендної ставки відповідно до п.А.16.) становить 1 754 789,30 грн, без ПДВ, крім цього 20% ПДВ в розмірі 350 957,86 грн, разом з ПДВ 2 105 747,16 грн, що відповідно до офіційного валютного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ станом на дату цього договору (1 гривня = 25,986350 доларів США) еквівалента 81 032,82 доларів США в місяць з ПДВ; (3) якщо буде здійснено перегляд та зміну розміру орендної ставки відповідно до п.А.16., становить суму, яка визначатиметься у відповідному договорі про внесення змін до цього договору. У пункті A.23. договору сторони погодили умови щодо вартості послуг та порядку їх оплати: А.23.1. Вартість послуг у зв`язку з користуванням об`єктом оренди, що надаються орендарю, розраховується, виходячи із ставки за 1 м кв. орендованих приміщень за повний календарний місяць, що з дати початку оренди до 13.04.2025 становить 20,79 грн за 1 м кв. площі орендованих приміщень, без ПДВ, крім цього 20% ПДВ в розмірі 4,16 грн, разом з ПДВ 24,95 грн, що відповідно до офіційного валютного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ станом на дату цього договору (1 гривня = 25,986350 доларів США) еквівалентно 0.96 доларів за 1 м кв. в місяць з ПДВ. З урахуванням та на підставі пункту А.15.4., який передбачає використання коефіцієнту БОМА, загальна місячна вартість послуг, що надаються орендареві з боку орендодавця згідно з цим договором: з дати початку оренди до 13.04.2025 становить 401 122, 26 грн, без ПДВ, крім цього 20% ПДВ в розмірі 80 224,45 грн, разом з ПДВ 481 346,71 грн, що відповідно до офіційного валютного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ станом на дату цього договору (1 гривня = 25,986350 доларів США) еквівалентно 18 523,06 доларів США в місяць з ПДВ. Вартість послуг, перелік яких визначено вище у п.А.5., оплачується орендарем за поточний місяць авансом не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата, на підставі відповідного рахунку від орендодавця. Орендодавець виставляє рахунок з 20 по 25 число місяця. Однак, у випадку відсутності рахунка орендодавця, вартість послуг у будь-якому випадку повинна бути сплачена до 5 числа місяця, за який здійснюється оплата. Прострочення оплати рахується з 26 числа (якщо орендодавець виставив рахунок) або з 6 числа (якщо орендодавець не виставив рахунок). Оплата вартості послуг здійснюється в гривні виходячи з відповідного еквівалента в доларах США відповідно до пункту А.27. Оплата вартості послуг за неповний місяць здійснюється пропорційно до кількості днів фактичного використання об`єкта оренди у такому місяці. Сторони домовилися, що вартість послуг за квітень 2018 року сплачується не пізніше 25.04.2018. Сторони також домовилися, що вартість послуг за грудень 2018 сплачується не пізніше 20 травня 2018 року. Відповідно до п.A.24. договору орендну плату орендар розпочинає сплачувати з дати початку оренди згідно пп.А.9. та А.10. даного договору та сплачує за весь строк користування об`єктом оренди. Орендна плата оплачується орендарем за поточний місяць авансом не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата, на підставі відповідного рахунку від орендодавця. Орендодавець виставляє рахунок з 20 по 25 число місяця. Однак, у випадку відсутності рахунку орендодавця. Орендна плата у будь-якому випадку повинна бути сплачена до 5 числа місяця, за який здійснюється оплата. Сторони домовилися, що орендна плата та вартість послуг протягом всього початкового строку встановлюються в еквіваленті в доларах США. Оплата орендної плати та вартості послуг здійснюється в гривні виходячи з відповідного еквівалента в доларах США відповідно до офіційного валютного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на дату виставлення відповідного рахунку або на дату оплати, якщо орендар не отримає рахунок від орендодавця. Згідно із п.A.28. договору сторони домовились про те, що виконання всіх та кожного з зобов`язань орендаря за даним договором забезпечується гарантійною сумою в розмірі 5 174 188, 00 грн, без ПДВ (далі - гарантійна сума), орендар зобов`язується сплатити гарантійну суму орендодавцю не пізніше 10 календарних днів з дня укладення договору та акта приймання-передачі об`єкта оренди. У випадку несплати гарантійної суми орендодавець має право обмежити доступ орендаря, його відвідувачів, контрагентів, підрядників, тощо до об`єкта оренди до моменту належного виконання зобов`язання орендарем, письмово повідомивши орендаря про таке обмеження за два робочі дні. У разі припинення даного договору фактично сплачена гарантійна сума, вказана в даному пункті, підлягає поверненню орендарю протягом 10 днів з дня оформлення між сторонами акта повернення об`єкта оренди та усунення дефектів, зазначених в такому акті, у сумі, що залишається невикористаною орендодавцем у відповідності до умов пункту А.29. даного договору. Сторони також можуть окремо домовитися про зарахування фактично сплаченої та невикористаної гарантійної суми в рахунок оплати орендної плати та/або вартості послуг за останні місяці оренди (повністю або частково в залежності від обставин). Пунктом А.46. договору сторонами погоджено, що у випадку, якщо внаслідок конструкційних дефектів, пожежі, вибуху, блискавки, буревію, інших природних явищ, обставин непереборної сили, впливу війни або інших подібних обставин об`єкт оренди знищено повністю або в значній частині, що не дозволяє його (відповідних частин) подальше використання за призначенням, орендодавець не несе обов`язку щодо відновлення об`єкта оренди (його частин). В такому випадку орендодавець зобов`язується протягом 5 робочих днів з моменту отримання вимоги орендаря про дострокове припинення строку оренди та дії даного договору повернути йому платежі, що здійснені орендарем на умовах передплати за період використання об`єкта оренди, що не настав у зв`язку з обставинами, вказаними вище в даному пункті договору. Всі суми, що підлягатимуть сплаті згідно даного пункту повинні визначатися за результатами звірки, які фіксуються в актах звірки. Відповідно до пункту С.11. договору оренди, настання форс-мажорних обставин та (або) їх наслідки не звільняють орендаря від здійснення належних платежів за договором оренди за період фактичного використання об`єкту оренди згідно з договором і не є підставою для неповернення орендодавцем орендарю належних сум за договором оренди за час, коли орендар фактично не може користуватись об`єктом оренди, як це передбачено цим договором. Даний договір вступає в силу з дати його нотаріального посвідчення (далі - дата укладення) та вважається укладеним на строк до повного та належного виконання сторонами всіх зобов`язань за даним договором (п.С.18. договору). Внесеними змінами до Договору сторони змінили розмір орендної ставки (за 1кв. м) місячної орендної плати за повний календарний місяць користування об`єктом оренди станм на різні періоди існування договірних відносин. Так, з 01.04.2019 до 13.04.2025 (якщо не здійснено перегляд та зміну розміру орендної ставки) становить 2 170 189,12 грн, без ПДВ, крім цього 20% ПДВ в розмірі 434 037, 82 грн, разом з ПДВ 2 604 226,94 грн, що відповідно до офіційного валютного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ станом на дату договору про внесення змін №1 (1 долар США 27,433934 гривень) еквівалентно 94 927,21 доларів США в місяць з ПДВ. Якщо буде здійснено перегляд та зміну розміру орендної ставки відповідно до п.А.16., становить суму, яка визначатиметься у відповідному договорі про внесення змін до цього договору. Також пунктом 3 договору про внесення змін №1 від 22.12.2018 до договору сторони також домовилися змінити розмір ставки (за 1 кв. м) місячної вартості послуг та викласти пункт А.23. договору оренди у наступній редакції: «А.23. Умови щодо вартості послуг та порядку їх оплати: А.23.1. Вартість послуг у зв`язку з користуванням об`єктом оренди, що надаються орендарю, розраховується, виходячи із ставки за 1 м кв. орендованих приміщень за повний календарний місяць, що: з 01.04.2019 до 13.04.2025 року становить 27,43 грн за 1 м кв. площі орендованих приміщень, без ПДВ, крім цього 20% ПДВ в розмірі 5,49 грн, разом з ПДВ 32,92 грн, що відповідно до офіційного валютного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ станом на дату договору про внесення змін №1 (1 долар США = 27,433934 гривень) еквівалентно 1,20 доларів США за 1 м кв. в місяць з ПДВ. З урахуванням та на підставі пункту А.15.4., який передбачає використання коефіцієнту БОМА, загальна місячна вартість послуг, що надаються орендареві з боку орендодавця згідно з договором: з 01.04.2019 до 13.04.2025 становить 529 234,42 грнь, без ПДВ, крім цього 20% ПДВ в розмірі 105 846,88 грн, разом з ПДВ 635 081,30 грн, що відповідно до офіційного валютного курсу гривні до долара США, встановленого на дату договору про внесення змін №1 (1 долар США = 27,433934 гривень) еквівалентно 23 149,48 доларів США в місяць з ПДВ. Також пунктом 4 договору про внесення змін №1 від 22.12.2018 до договору сторони погодили, що в зв`язку зі зміною орендної плати та ставки (за 1 кв. м) вартості послуг, відповідно до пункту А.28. договору оренди сторони домовилися збільшити гарантійну суму: 4.1. з січня 2019 року - до розміру 6 224 861,82 гривень, без ПДВ. Орендар повинен сплатити орендодавцю різницю між початковою та збільшеною гарантійною сумою в розмірі 1 050 673,82 грн, без ПДВ, не пізніше 10.01.2019; 4.2. з квітня 2019 року - до розміру 6 478 616,48 грн, без ПДВ. Орендар повинен сплатити орендодавцю різницю між гарантійною сумою відповідно до п.6.1. вище та збільшеною гарантійною сумою відповідно до цього пункту 6.2. в розмірі 253 754,66 грн, без ПДВ, не пізніше 10.04.2019. Також пунктом 5 договору про внесення змін №1 від 22.12.2018 до договору сторони домовилися про авансування орендарем комунальних витрат за електроенергію та опалення в розмірі 50% від заявлених орендарем обсягів на поточний місяць не пізніше 5 числа поточного місяця на підставі рахунку орендодавця, до якого додається заявка орендаря. У випадку, коли фактичні обсяги споживання будуть меншими, ніж заявлені, сторони проводять звірку розрахунків та суми невикористаних коштів враховують при розрахунках за наступні місяці. У подальшому 23.12.2019 сторонами укладено договір про внесення змін №2 до договору, пунктом 2 якого сторони домовилися відповідно до умов пункту А.16. договору оренди змінити розмір орендної ставки (за 1 кв.м.) місячної орендної плати та викласти перший параграф пункту А.16. договору оренди (у редакції відповідно до пункту 1 договору про внесення змін №1) у наступні й редакції: «Погоджена сума орендної плати за повний календарний місяць за користування об`єктом оренди визначається на підставі орендної ставки за 1 м кв., що: з 01.01.2020 до 13.04.2025 (якщо не здійснено перегляд та зміну розміру орендної ставки) становить 116,46 грн за 1 м кв. площі орендованих приміщень, без ПДВ, крім цього 20% ПДВ в розмірі 23,29 грн, разом з ПДВ 139, 75 грн, що відповідно до офіційного валютного курсу гривні до долара встановленого НБУ станом на дату цього договору про внесення змін №2 (1 долар США = 23,291225 гривень) еквівалентно 6,00 доларів США за 1 м кв. в місяць з ПДВ.». Також пунктом 3 договору про внесення змін №2 від 23.12.2019 до договору сторони домовилися внести зміни та викласти пункт А.18. договору оренди (у редакції відповідно до пункту 2 договору про внесення змін №1) у наступній редакції: «А.18. На підставі розмірів (площ) об`єкту оренди, визначених в п. А.16 договору, з урахуванням та на підставі пункту А.15.4., який передбачає використання коефіцієнту БОМА, загальна щомісячна орендна плата: з 01.01.2020 до 13.04.2025 (якщо не здійснено перегляд та зміну розміру орендної ставки) становить 2 246 979, 24 грн, що відповідно до офіційного валютного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ станом на дату цього договору про внесення змін №2 (1 долар США = 23,291225 гривень) еквівалентно 115 767,85 доларів США в місяць з ПДВ; та У подальшому 28.09.2021 сторонами укладено договір про внесення змін №3 до договору, пунктом 1 якого сторони домовилися відповідно до умов пункту А.16. договору оренди (редакції відповідно до пункту 2 договору про внесення змін №2) у наступній редакції: «Погоджена сума орендної плати за користування об`єктом оренди визначається на підставі орендної ставки за 1 м кв. що: з 01.10.2021 до 13.04.2025 (якщо не здійснено перегляд та зміну розміру орендної ставки) становить 147,94 грн за 1 м кв. площі орендованих приміщень, без ПДВ, крім цього 20% ПДВ в розмірі 29,59 грн, разом з ПДВ 177,53 грн, що відповідно до офіційного валютного курсу гривні до долара встановленого НБУ станом на дату цього договору про внесення змін №3 (1 долар США = 26,6556 гривень) еквівалентно 6,66 доларів США за 1 м кв. в місяць з ПДВ.». Також пунктом 2 договору про внесення змін №2 від 28.09.2021 до договору сторони домовилися внести зміни та викласти пункт А.18. договору оренди (у редакції відповідно до пункту 3 договору про внесення змін №2) у наступній редакції: «А.18. На підставі розмірів (площ) об`єкту оренди, визначених в п.А.16 договору, з урахуванням та на підставі пункту А.15.4., який передбачає використання коефіцієнту БОМА, загальна щомісячна орендна плата: з 01.10.2021 до 13.04.2025 (якщо не здійснено перегляд та зміну розміру орендної ставки) становить 2854 354, 36 грн без ПДВ, крім цього 20% ПДВ в розмірі 570 870, 87 грн, разом з ПДВ, 3 425 225, 23 грн, що відповідно до офіційного валютного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ станом на дату договору про внесення змін №3 (1 долар США = 26,6556 гривень) еквівалентно 128 499, 27 доларів США в місяць з ПДВ.» Крім цього пунктом 3 договору про внесення змін №2 від 28.09.2021 до договору в зв`язку зі зміною орендної ставки (за 1 кв. м) місячної орендної плати, відповідно до пункту А.28. договору оренди сторони домовилися збільшити гарантійну суму: 3.1. з жовтня 2021 року - до розміру 8 084 957,76 грн, без ПДВ. Орендар повинен сплатити орендодавцю різницю між гарантійною сумою відповідно до п.4. договору про внесення змін № 2 (а саме: 6 478 ?І 6,48 гривень) та збільшеною гарантійною сумою відповідно до цього пункту 3 в розмірі 1 606 341 ,28 гривень, без ПДВ, не пізніше 15.10.2021. 13.04.2018 між позивачем та відповідачем підписано акт прийому-передачі об`єкта оренди. Позивачем на виконання умов договору сплачено відповідачу гарантійний платіж в загальному розмірі 8 084 957, 76 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №0000159527 від 19.04.2018 на суму 5 174 188, 00 грн, №0000180429 від 09.01.2019 на суму 1 050673, 82 грн, №0000270425 від 08.10.2021 на суму 1 606 341, 28 грн, №0000187088 від 22.03.2019 на суму доплати гарантійної суми 253 754,66 грн. Крім цього, позивачем сплачено відповідачу в загальній сумі 5 103 753, 48 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0000282778 від 23.02.2022 на суму 656 120, 96 грн (призначення платежу: експлуатація за березень 2022 року) та платіжною інструкцією №0000282779 від 23.02.2022 на суму 4 447632, 52 грн (призначення платежу: оренда за березень 2022 року). Отже, в загальному розмірі позивачем сплачено на користь відповідача 13 188 711, 20 грн платежів за березень 2022 року та гарантійного платежу на виконання умов договору між сторонами. Заперечень проти неотримання від позивача як чергових платежів у вказаній сумі за березень 2022, відповідачем не подано. Договір оренди недійсним не визнавався та не розривався за згодою сторін у спірний період. Щодо визначення дати події знищення орендованого майна, з матеріалів справи вбачається наступне: 12.03.2022 позивачем подано заяву про кримінальне правопорушення, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42022112200000054 та яке розслідується за фактом знищення збройними силами російської федерації виробничо-складського комплексу «КОМОДОР». У листуванні між сторонами з приводу повернення спірних коштів ними обома визначається дата фактичного знищення майна 07 березня 2022 року (наприклад, лист відповідача від 17.04.2025 № 17/04-2025 та претензіяя позивача від 25.03.2025 № 17-7/21). За зверненням відповідача, Київською торгово-промисловою палатою 04.05.2023 видано Сертифікат № 3000-23-2137 про форс-мажорні обставини непереборної сили. Сертифікатом засвідчено, що військова агресія рф проти України стала підставою для введення воєнного стану в Україні та пожежа через потрапляння боєприпасів, їх уламків внаслідок бойових дій у виробничо-складському копмлексі за адресою Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, 49-ж відповідно до умов п. А.5 договору. Сертифікат видано щодо неможливості створення належних умов використання об`єкту оренди складу № 6 літера F площею 19125,2 кв.м, за вказаною адресою починаючи з 07.03.2022. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено за датою їх настання 07 березня 2022, які тривають станом на 04 травня 2023 року. Отже даний Сертифікат, для тримання якого саме відповідач подав всі необхідні первинні документи та вказав дату настання події знищення складу через пожежу 07 березня 2022 року, засвідчує визнання відповідачем цієї події та дати її настання. Листом №18032022/4 від 18.03.2022 відповідач, у зв`язку із вторгнення російської федерації в Україну та запровадженням воєнного стану, повідомив позивача про припинення фактичного ведення підприємницької діяльності та відсутності можливості виконання будь-яких зобов`язань за договором до закінчення форс-мажорних обставин. 21.03.2022 позивач звернувся до відповідача із вимогою за вих.№17-9/31 від 21.03.2022 про повернення протягом 5-ти робочих днів платежів, які були здійснені на умовах передоплати за березень 2022 року, а також гарантійної суми, у загальному розмірі 13 188 711,24 грн, і до вказаної вимоги долучено акт звірки розрахунків за підписом позивача. У відповідь на вказану вимогу відповідач листом за вих.№070422 від 07.04.2022 повідомив позивача, що форс-мажорні обставини все ще існують, а тому виконання грошового зобов`язання не можливе, також неможливо встановити точну дату руйнування, встановити остаточні суми, які підлягають сплаті позивачу, та слід підписати акт звірки. Актом про пожежу, складеним 14.05.2022 комісією у складі: начальника ВОПР Бучанського РУ ГУ ДСНС України у Київський області підполковника служби цивільного захисту Кириченка Ю.О., провідного інспектора ВЗНС Бучанського РУ ГУ ДСНС України у Київський області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Градiль О.В., директора ТОВ «КОМОДОР» Стременова В.В,, директора з правового забезпечення АТ «ФАРМАК» Таранчука Д.В., уповноваженої особи ДП «ТАРКЕТТ УА» Романова С.М., уповноваженої особи ПП «БУДПОСТАЧ» Кочнєва Є.О., завідувача кладом ТОВ «СТУДІО МОДЕРНА» Жигуна М.П., установлено, що: - орієнтовно 07.03.2022 о 05:00 год на об`єкті офісно-складський комплекс за адресою «Київська область, Бучанський (колишній Макарівський) район, с. Калинівка, вул. Київська, 49-Ж, виникла пожежа. - пожежею знищено, зокрема, офісно-складський комплекс ТОВ «КОМОДОР» на площі 68621,8 м2 , матеріальні цінності АТ «ФАРМАК», що знаходились в приміщенні складу № 6, літера F офісно-складського комплексу ТОВ «КОМОДОР». - причиною пожежі вказано ймовірно потрапляння боєприпасів, їх уламків, внаслідок бойових дій. Згідно розділу 9 Договору оренди між сторонами визначено, що під форс-мажорними обставинами в т.ч. розуміються війна, громадські заворушення, оголошення блокади, непідвладні Орендарю чи Орендодавцю. У разі форс-мажорних обставин Сторона, на яку вони впливають, повинна письмово повідомити іншу сторону із зазначенням умов та їх впливу на діяльність згідно із цим Договором оренди та оцінкою тривалості форс-мажорних обставин. Невиконання допускається лише протягом дії триваючих та дійсних форс-мажорних обставин, після чого виконання має поновитися згідно із Договором оренди, включаючи виконання зобов`язань, які мали бути, але не були виконаними через форс-мажорні обставини. Згідно умов п. С.11 Договору настання форс-мажорних обставин та їх наслідки не звільняють Орендодавця і не є підставою для неповернення Орендодавцем Орендарю належних сум за Договором оренди за час, коли Орендар фактично не може користуватися об`єктом оренди так, як передбачено цим Договором. Як вже вказано у даній постанові, Київською торгово-промисловою палатою видано сертифікат №3000-23-2137 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 04.05.2023. Вказаним сертифікатом підтверджується лише неможливість створення належних умов використання об`єкта оренди, а саме складу №6, літера F, площею 19125,2 кв.м виробничо-складського комплексу за адресою: Київська обл., Макарівського р-н., с. Калинівка, вул. Київська, буд. 49-Ж, відповідно до умов а. А.5. договору. Доказів направлення чи отримання вказаного сертифікату позивачем матеріали справи не містять. Сертифікат не засвідчує неможливість виконання Орендодавцем обов`язку з повернення спірних коштів за оренду складу, яка не могла відбутися у березні 2022 року через його знищення 07. 03.2022. Позивач направив на адресу відповідача претензію про повернення коштів за вих.№17-7/21 від 25.03.2025, просив повернути попередню оплату в розмірі 13 188 711,24 грн протягом 7 календарних днів з дня отримання претензії, але не пізніше 11.04.2025. У відповідь на вказану претензію відповідач листом за вих.№17/04-2025 від 17.04.2025 повідомив позивача, що ним не здійснено прострочення платежів за наслідком знищення об`єкта оренди та припинення договору можливе після звірки між сторонами та підписання відповідних актів, пропонував погодити належні до повернення суми платежів шляхом підписання актів звіряння та укласти договір щодо повернення відповідних сум позивачу. До вказаного листа відповідачем долучено одноособово підписаний і скріплений печаткою з його сторони Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 31.03.2022, відповідно до якого, за розрахунком відповідача, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 11 724 358, 18 грн. коштів, які слід повернути за оренду, яка вже не може відбутися в березні 2022 року (як вимагає позивач). Доказів добровільної сплати відповідачем позивачу 11 724 358, 18 грн матеріали справи не містять. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Частинами 1, 2 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Судом першої інстанції встановлено, і сторонами не заперечено, що за Договором оренди позивачем здійснювалась оплата орендних платежів на умовах попередньої оплати, зокрема і за період березня 2022 року. Тому, в разі настання обставини неможливості використання орендованого майна до вичерпання періоду, за який здійснено таку оплату, кошти, сплачені авансом, підлягають поверненню наймачу за правилами п. А46 Договору між сторонами. Дана умова є істотною, щодо якої сторонами було досягнуто спеціальної згоди, тому за правилами ст. 526 ЦК України вона підлягає до безумовного виконання. Апелянт стверджує, що дата фактичного припинення Договору оренди через знищення об`єкта оренди внаслідок пожежі, стала відомою сторонам лише за наслідком складення Акта про пожежу від 14.05.2022, а тому станом на момент отримання вимоги позивача від 21.03.2022 № 17-9/31 дата руйнування об`єкта оренди йому відома не була, у зв`язку з чим ця вимога є передчасною (апеляційна скарга, п. 3.1), а спірні кошти сплаті не підлягали. Пунктом 4 частини 2 статті 291 ГК України (чинної на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, загибелі (знищення) об`єкта оренди. Момент припинення договору оренди законом пов`язується із самим фактом знищення об`єкта оренди, а не з моментом складення сторонами акта, яким такий факт згодом документально фіксується. Відповідно, Договір оренди припинився 07.03.2022 у момент фактичного знищення Об`єкта оренди внаслідок пожежі (як добровільно визнають сторони), а не 14.05.2022, чи в дату складенні іншого письмового доказу про пожежу, коли сторони лише зафіксували цей факт актом чи листуванням. Колегія суддів звертає увагу на наявні у справі докази, що сам відповідач достеменно знав про факт та обставини знищення Об`єкта оренди та визнавав дату настання цієї події саме 07.03.2022 року. Цю ж дату він повідомив і Торгово-промисловій палаті для отримання на свою користь Сертифікату про настання форс-мажорних обставин. Доказів про іншу дату події знищення об`єкта оренди з боку відповідача в справу не подано. Так, саме відповідач ініціював звернення до Київської торгово-промислової палати за одержанням сертифіката про форс-мажорні обставини, і саме на підставі наданих відповідачем відомостей Київською торгово-промисловою палатою видано сертифікат № 3000-23-2137 від 04.05.2023, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) про неможливість виконання умов Договору оренди, що полягають у військовій агресії російської федерації проти України та пожежі, яка сталася внаслідок бойових дій у виробничо-складському комплексі за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Калинівка, вул. Київська, буд. 49-Ж. Той факт, що саме відповідач звернувся за одержанням цього сертифіката та надав Торгово-промисловій палаті відомості про подію, яка стала підставою для його видачі, спростовує його ж довід про об`єктивну неможливість ідентифікації обставин та дати знищення Об`єкта оренди до 14.05.2022 року: особа, яка не мала достовірної інформації про подію, не могла б звернутися за підтвердженням саме цієї події як форс-мажорної обставини на свою користь. За наявних у справі доказів, заперечення дати настання події 07.03.2022, доводи відповідача у листуванні сторін про її невідомість для відмови у поверненні коштів за оренду майна, колегією суддів розцінюються як суперечлива поведінка відповідача. Судом першої інстанції встановлено, що вже 12.03.2022 позивачем-орендарем подано заяву про кримінальне правопорушення за фактом знищення виробничо-складського комплексу «КОМОДОР» збройними силами російської федерації, яку внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42022112200000054, що додатково спростовує доводи апелянта про невідомість йому, як власнику майна, факту руйнування станом на дату пред`явлення вимоги 21.03.2022 року. Така необізнаність власника із долею свого майна була б нелогічною. Сам факт руйнування орендованого позивачем складу, як і неможливість подальшого виконання Договору оренди, відповідачем не заперечується. Згідно вимог частини 2 статті 291 ГК України (яка була чинною на час виникнення спірних відносин) та умов п. А.46 Договору оренди, за наслідками припинення договору оренди у відповідача виникає обов`язок повернути грошові кошти, сплачені авансом як орендна плата за період, в який користування орендованим майном вже неможливе. За твердженням апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги положення пункту А.46 Договору оренди щодо необхідності проведення двосторонньої звірки за коштами, які підлягають поверненню орендарю та фіксації цієї суми у акті звірки (як належної підстави для сплати спірних коштів), а також те, що відповідач неодноразово ініціював проведення такої звірки, а позивач ухилявся від підписання акту. Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з вказаним твердженням апелянта як підставою несплачувати спірні кошти, з огляду на таке. Відповідно до пункту А.46 Договору оренди обов`язок орендодавця повернути орендарю платежі, здійснені на умовах передплати, виникає протягом 5 робочих днів з моменту отримання вимоги орендаря про дострокове припинення строку оренди. Умова про визначення сум за результатами звірки, зафіксована в останньому реченні цього пункту, є похідною, обліковою за своєю природою і тому не є вирішальною умовою виникнення чи здійснення відповідачем основного зобов`язання з повернення коштів. Ця позиція узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду щодо правової природи акта звірки взаємних розрахунків, викладеною, зокрема, у постановах від 05.04.2018 у справі № 910/9004/13, від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 23.09.2021 у справі № 910/866/20, згідно з якою акт звірки розрахунків не є первинним бухгалтерським документом і сам по собі не є підставою виникнення, зміни або припинення зобов`язань. Колегія суддів зауважує, що дійсна причина та вина будь-якої із сторін у непідписанні ними обома спірного акту звірки для визначення суми орендної плати, що підлягає до повернення позивачу, не має ніякого значення для дійсності зобов`язання відповідача, що виникає за п. А. 46 Договору оренди. Тому ці питанні ні встановленню, ні доказуванню в межах вирішення спору не підлягають. Для жодної із сторін спору не є належним способом захисту порушеного права зобов`язання в судовому порядку іншої сторони підписати такий акт звірки розрахунків. Таке рішення суду не може бути виконано і примусово. Судом першої інстанції правильно встановлено, що обов`язок відповідача повернути кошти орендної плати за березень 2022 року випливає з факту знищення об`єкта оренди 07.03.2022 року і обумовлений пред`явленням позивачем відповідної вимоги (яку відповідачу необхідно виконати протягом 5 робочих днів), а не породжується фактом лише підписання спільного акта звірки, вказаного у п. А.46 Договору оренди. Колегія суддів також враховує встановлену судом першої інстанції обставину, що до листа за вих. № 17/04-2025 від 17.04.2025 відповідач додав власноруч підписаний та скріплений печаткою акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 31.03.2022, яким підтвердив заборгованість у розмірі 11 724 358,18 грн перед позивачем. Однак після цього відмовився від виконання визнаного ним обов`язку, посилаючись на непідписання цього ж акта позивачем. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово посилався на принцип римського права venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), який базується на римській максимі «ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці» (постанови Верховного Суду у справах № 910/19179/17, № 914/2622/16, № 914/3593/15, № 237/142/16-ц, № 911/205/18, а також постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 185/446/18). Колегія суддів вважає, що складення відповідачем одноособового акту звірки розрахунків із підтвердженням суми заборгованості перед позивачем у розмірі 11 724 358,18 грн. за правилами п. А46 Договору оренди між сторонами, одночасно є визнанням відповідачем і обов`язку сплати цієї суми. Отже судом першої інстанції прийнято вірне рішення про примусове стягнення з відповідача на користь позивача 11 724 358,18 грн. основного боргу. Щодо доводів апелянта про неправильну кваліфікацію спірних правовідносин як кондикційних, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із запереченнями відповідача і зазначає таке. Скаржник зазначав, що застосування статті 1212 ЦК України є неправильним, оскільки сторони визначили спеціальний договірний порядок повернення коштів (пункт А.46 Договору). Відповідно до частини 2 статті 291 ГК України Договір оренди припинився в цілому у зв`язку зі знищенням Об`єкта оренди; однак зобов`язання повернути кошти, попередньо отримані відповідачем як орендна плата за березень 2022 не припинилися. Такі зобов`язання є істотними умовами Договору оренди між сторонами на підставі п. А.46 Договору. Це виключає обґрунтованість доводів позивача та суду першої інстанції про позадоговірну природу зобов`язання по сплаті спірних коштів, яке виникає лише після припинення договору. Для стягнення спірних коштів орендної плати в розмірі 11 724 358,18 грн. суд першої інстанції застосував ст. 1212 Цивільного кодексу України, однак дане зобов`язання між сторонами є договірним (воно спеціально встановлено п. А.46 Договору) та повинно бути виконано у відповідності до ст. 526 ЦК України. Даною нормою передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін. На думку колегії суддів, таке правозастосування не призвело до неправильного вирішення спору по суті Господарським судом м. Києва, тому не потребує зміни чи скасування рішення суду першої інстанції. Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи скаржника, що вимога позивача про повернення коштів орендної плати за березень 2022 року була передчасною, а тому прострочення грошового зобов`язання не виникло. З матеріалів справи вбачається, що станом на 21.03.2022 відповідачу вже було відомо про факт знищення Об`єкта оренди, а не підписання сторонами спільного акта звірки розрахунків не звільняє та не відтерміновує дане зобов`язання відповідача перед позивачем. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації за користування утримуваними коштами, а тому нараховуються незалежно від вини боржника. Приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або законом, у тому числі на випадки невиконання грошового зобов`язання, підтвердженого в судовому порядку. Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Такі правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18). Судом першої інстанції правильно встановлено, що з урахуванням вимоги позивача від 21.03.2022, на отримання якої посилається відповідач у листі від 07.04.2022 № 070422, зобов`язання відповідача стало простроченим з 15.04.2022. Позивач реалізував своє право на нарахування на суму основного боргу інфляційних втрат та 3% річних за правилами ст. 625 ЦК України. Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат перевірено судом і визнано обґрунтованим та арифметично вірним; контррозрахунку відповідачем на його спростування не надано. Щодо доводів апелянта про неврахування обставин непереборної сили (форс-мажор), колегією суддів встановлено наступне: Апелянт посилається на сертифікат Київської торгово-промислової палати № 3000-23-2137 від 04.05.2023 як на підставу, що звільняє його від майнової відповідальності перед позивачем (апеляційна скарга, п. 3.2). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначений Сертифікат ТПП засвідчує неможливість створення належних умов лише для подальшого використання об`єкта оренди, а не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку повернути кошти, отримані на умовах передплати по орендній платі за березень 2022 року та за умовами п. А.46 Договору. Судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до пункту С.11. Договору оренди, спеціально погоджено обома сторонами, що настання форс-мажорних обставин та (або) їх наслідки не звільняють орендаря від здійснення належних платежів за Договором оренди і не є підставою для неповернення орендодавцем орендарю належних сум за час, коли орендар фактично не може користуватися об`єктом оренди. Дане зобов`язання у відповідача не припинилося навіть після припинення Договору оренди за фактом знищення об`єкта оренди. Отже відповідач не надав суду належних і допустимих доказів існування правомірних підстав для звільнення його від обов`язку повернення на користь позивача спірних коштів орендної плати за березень 2022 та нарахування за прострочення їх повернення платежів за правилами ст. 625 ЦК України. З огляду на встановлені у даній справі обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують аргументів позивача у спорі та правильності висновку суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні про наявність правових підстав для повного задоволення позову. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, доводи і заперечення сторін, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, в документах з процесуальних питань сторін, досліджені колегією суддів, але не наводяться у даній постанові, оскільки не впливають на вже викладені висновки суду апеляційної інстанції. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням усіх обставин справи в їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстав для його скасування чи зміни, передбачених статтею 277 ГПК України, не встановлено. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції, а зводяться лише до незгоди із ними. Судові витрати. Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМОДОР» на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2026 у справі №910/13493/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2026 у справі №910/13493/25 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу повернути до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України. Повне судове рішення складено та підписано 06 липня 2026 року Головуючий суддя Н.М. Спаських Судді П.В. Горбасенко О.В. Яценко