Постанова 4806 № 308/2851/26

Справа № 308/2851/26 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02.07.2026 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., представника Закарпатської митниці Селеша О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника начальника Закарпатської митниці Т.Кравченко на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 квітня 2026 року, В С Т А Н О В И В: Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 квітня 2026 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України. Відповідно до постанови та протоколу про порушення митних правил, встановлено, 02.10.2025 року до управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Закарпатської митниці від управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці надійшла доповідна записка від 02.10.2025 №15/15-03/20125 щодо опрацювання інформації уповноваженого митного органу Чехії, отриманої листом Держмитслужби від 08.09.2025 №15/15-03-01/7/5270 (вх. митниці №18576/4/7.7-1). Вказаним листом направлена відповідь уповноваженого митного органу Чеської Республіки №35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025 щодо результатів самостійної перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 згідно з Доповненням І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, щодо товарів, оформлених підприємствами-імпортерами. У зазначеному листі уповноваженого митного органу Чехії зазначено, що в результаті проведеної перевірки, зокрема сертифікату з перевезення EUR.1 №и. НОМЕР_1 від 18.03.2024, встановлено, що на запит митниці Чехії, компанія, яка зазначена в декларації постачальника заявила, що вона не видавала декларацію постачальника та що вона є явно підробленою. Декларація постачальника (виробника) - це заява, яка підтверджує преференційне походження товару, тобто, що він виготовлений у країні - учасниці угоди про вільну торгівлю і може отримати пільги при ввезені до іншої країни учасниці Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження і на підставі якої митницею видається сертифікат з перевезення EUR.1. Проведеним аналізом наявних матеріалів та інформації наявної в базах даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ по зазначеному факту встановлено, що 22.03.2024 року в зоні митного контролю митного посту «Виноградів» Закарпатської митниці декларантом ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), згідно відомостей зазначених в гр. 14 та 54 нижче вказаної МД, до митного контролю та оформлення, шляхом електронного декларування була подана митна декларація від 22.03.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305110003755U4 та товаросупровідні документи, в тому числі інвойс № 20240043 від 29.02.2024 та сертифікат з перевезення товару EUR.1 № и.Ty 0648775 від 18.03.2024 на товар «Напівпричіп для перевезення вантажів, тентований, трьохосьовий, бувший у використанні, марка SCHMITZ GARGOBULL, модель SCS 24/L-13, календарний рік виготовлення:2015, шасі: НОМЕР_3 ». Відправником даного товару є іноземне підприємство "Otakar Cila" (50901 Nova Paka, Harantova 254, Чехія), а одержувачем згідно гр. 8 МД є ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_4 ). Вказана зовнішньоекономічна операція здійснювалась на підставі іншого документу, що використовується у міжнародній практиці замість Договору, Контракту (код документу 4305) №20240043 від 29.02.2024 року укладеного між іноземним підприємством-продавцем "Otakar Cila" та покупцем - ФОП ОСОБА_1 . Згідно графи 9, особою відповідальною за фінансове врегулювання є також ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_4 ). Вищезазначений товар оформлений із застосуванням преференційного режиму (код пільги 410), а саме звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, на підставі абзацу 1 частини 1 статті 29 додатка І-А Тарифний графік України до глави 1 розділу IV торгівля та питання пов`язані з торгівлею (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII. Для підтвердження преференційного походження товару суб`єктом ЗЕД ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_4 ) було надано сертифікат з перевезення товару EUR.1 № и.Ty 0648775 від 18.03.2024 виданий митним органом Чехії. Згідно гр. 47 зазначеної митної декларації нараховано та сплачено ПДВ в сумі 61155.79 грн. Як підставу для нарахування преференційної ставки мита в гр.36 МД зазначено код преференції 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка I-A «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони]). У графі 44 МД під кодом 0954 (Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1)) зазначено документ № и.Ty 0648775 від 18.03.2024. Оскільки сертифікат з перевезення товару EUR.1 № и.Ty 0648775 від 18.03.2024 виготовлений на підставі підробленого документа декларації походження (відповідь митних органів Чехії 35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025), тому він є недійсним і застосування преференційної ставки ввізного мита під час оформлення вищевказаного товару за митною декларацією від 22.03.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305110003755U4 є неправомірним. Згідно листа управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці від 14.01.2026 №15/15-01/1345, без застосування коду пільги «410» по МД від 22.03.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305110003755U4 ФОП ОСОБА_1 необхідно було сплатити митні платежі в сумі 97 849.27 грн. (в тому числі: ввізне мито 30 577.90 грн. та ПДВ 67 271.37 грн.). У протоколі про порушення митних правил зазначено, що на запрошення до Закарпатської митниці, для надання пояснень гр. ОСОБА_1 не прибув (лист Закарпатської митниці від 15.01.2026 №7.7-20/20-01/13/164), про причини неприбуття митницю не повідомив. У протоколі про порушення митних правил, вказано на те, що ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_4 ) - вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, шляхом надання митному органу недійсного сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 № и.Ty 0648775 від 18.03.2024, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 36 693.48 грн. (в тому числі: ввізне мито 30 577.90 грн. та ПДВ 6 115.58 грн.). Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статтею 485 Митного кодексу України. Не погоджуючись з даною постановою заступник начальник Закарпатської митниці Т. Кравченко подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду про закриття провадження в справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 . Просить прийняти нове рішення, яким ОСОБА_1 визнати винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 485 МК України та призначити стягнення згідно з санкцією ст.485 МК України. Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Селеша О.Я., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, зібрані докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Частиною 1 статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно ст. 245, 252 КУпАП, ст. 486 МК України, завданнями провадження в справі про порушення митних правил і обов`язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У свою чергу ст. 251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Відповідно до ч. 2 ст. 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами посадові особи цих підприємств. Диспозиція ст. 485 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у заявленні в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, є встановлений порядок митного декларування товару або сплата митних платежів у строк та спосіб, встановлений законом. Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконності дій та свідомого порушення порядку митного декларування товару та сплати митних платежів у спосіб, встановлений законом. За змістом статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Тобто, особа при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України повинна: усвідомлювати, що вона заявляє в митній декларації відомості, які є неправдивими чи надає неправдиві документи; усвідомлювати, що її дії призведуть до ухилення від сплати митних платежів; усвідомлювати, що таке ухилення від сплати митних платежів буде неправомірним; особа повинна бажати настання наслідків своїх дій, а саме зменшення розміру митних платежів чи ухилення від їх сплати, оскільки це випливає із мети правопорушення. Усі ці ознаки характерні для умисної форми вини. Правопорушення, передбачене ст. 485 МК України не може бути вчинене з необережності. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі 640/7258/17, відповідно до якої для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу. При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості. Тобто, потрібно встановити, що особа, яка вчинила склад правопорушення, передбачений ст. 485 МК України, повинна діяти умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі сплати їх у меншому розмірі). Наведене підтверджується також позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.01.2022 у справі № 725/3788/16-а, згідно якої склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів). Згідно з протоколом про порушення митних правил №0031/UA305000/2026 від 23.01.2026 року ОСОБА_1 інкримінуються дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, шляхом надання митному органу недійсних сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR.1 №и.Ty 0648775 від 18.03.2024, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 36 693.48 грн. (в тому числі: ввізне мито 30 577.90 грн. та ПДВ 6 115.58 грн.). Порушення полягає у поданні під час митного оформлення сертифікатів з перевезення форми EUR.1 №и.Ty 0648775 від 18.03.2024, які відповідно до листа уповноваженого митного органу Чеської Республіки №35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025 є підробленими. Разом з тим, Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, зокрема Протоколом № 1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва», визначено зокрема те, що доказом походження товарів може бути сертифікат з перевезення товару EUR.1 або декларація походження. Згідно ст. 16 цього Протоколу матеріали, що не мають преференційного походження, використані у виробництві продуктів Груп 50-63 Гармонізованої системи, походженням із застосовуючих Договірних Сторін, для яких видається або складається підтвердження походження згідно з Розділом V Доповнення А, не можуть бути предметом повернення або звільнення від сплати мита будь-якого типу у Стороні-експортері. Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Стаття 17 цього Протоколу регламентує підтвердження походження товару, а саме:

1. Продукти, що походять з однієї зі Сторін, при ввезенні до іншої Сторони підпадають під дію положень цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження, зокрема: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведено у Додатку IV до Доповнення А. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу. Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню. Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 повинна бути вказана в Комірці 11 цього сертифіката. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару. За змістом ст. 35 Протоколу 1 стягнення накладатимуться на кожну особу, що складає документ або спричиняє складання документу, який містить неправильну інформацію про мету здобуття преференційного режиму для товарів. Митним законодавством не передбачено обов`язку декларанта (імпортера) перевіряти легітимність дій митних органів іноземних держав під час видачі ними таких сертифікатів або контролювати первинну документацію іноземного відправника. Згідно митної декларації відправником товару «Напівпричіп для перевезення вантажів, тентований, трьохосьовий, бувший у використанні, марка SCHMITZ GARGOBULL, модель SCS 24/L-13, календарний рік виготовлення:2015, шасі: НОМЕР_3 » - є іноземне підприємство "Otakar Cila" (50901 Nova Paka, Harantova 254, Чехія), а одержувачем згідно гр. 8 МД є ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_4 ). Вказана зовнішньоекономічна операція здійснювалась на підставі іншого документу, що використовується у міжнародній практиці замість Договору, Контракту (код документу 4305) №20240043 від 29.02.2024 року укладеного між іноземним підприємством-продавцем "Otakar Cila" та покупцем - ФОП ОСОБА_1 . Згідно графи 9, особою відповідальною за фінансове врегулювання є також ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_4 ). Вищезазначений товар оформлений із застосуванням преференційного режиму (код пільги 410), а саме звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, на підставі абзацу 1 частини 1 статті 29 додатка І-А Тарифний графік України до глави 1 розділу IV торгівля та питання пов`язані з торгівлею (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII. Для підтвердження преференційного походження товару суб`єктом ЗЕД ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_4 ) було надано сертифікат з перевезення товару EUR.1 № и.Ty 0648775 від 18.03.2024 виданий митним органом Чехії. Проте, згідно відповіді уповноваженого митного органу Чеської Республіки №35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025 щодо результатів самостійної перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 згідно з Доповненням І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, щодо товарів, оформлених підприємствами-імпортерами, в результаті проведеної перевірки, зокрема сертифікату з перевезення EUR.1 №и. НОМЕР_1 від 18.03.2024, встановлено, що на запит митниці Чехії, компанія, яка зазначена в декларації постачальника заявила, що вона не видавала декларацію постачальника та що вона є явно підробленою. Протокол не містить обставин, які б свідчили про умисний характер дій ОСОБА_3 на вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину. Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що законодавством не передбачений механізм для імпортера пересвідчитися у дійсності товаросупровідних документів та у наявності права на застосування преференції у відправника товару, оскільки обов`язок видачі Сертифіката з перевезення товару EUR.1 покладається на митні органи Сторони-експортера. Будь-яких беззаперечних доказів про те, що ОСОБА_1 вчиненні умисні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів митним органом не надано. Доказів, які б свідчили про протилежне, митним органом не надано. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сам уповноважений орган Чехії встановив, що джерелом порушення і суб`єктом, який подавав підроблені документи чеській митниці для отримання EUR.1, є представник чеського експортера, а не український імпортер. Із урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про те, що у ОСОБА_1 був прямий умисел на подання документів, з метою неправомірного зменшення розміру суми митних платежів, апеляційний суд визнає необґрунтованими і такі відхиляє. Таким чином, суд першої інстанції дав належну оцінку наявним доказам у справі й врахував те, що ОСОБА_1 не здійснював дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів. З урахуванням наведеного та матеріалів справи, апеляційний суд приходить до переконання, що Закарпатською митницею не доведено належними та допустимими доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. На підставі наведеного вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не мав умислу на ухилення від сплати митних платежів. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов належного та обґрунтованого висновку про необхідність закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що постанова суду першої інстанції як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга, доводи якої не знайшли підтвердження, задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу заступника начальника Закарпатської митниці Т.Кравченко залишити без задоволення. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т.Ю. Бисага