Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/6531/25

Справа № 308/6531/25 П О С Т А Н О В А Іменем України 18 червня 2026 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого судді Джуги С.Д., суддів Мацунича М.В., Шевчука В.В., з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковач Іван Васильович на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2025 року у складі судді Логойди І.В., у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,- в с т а н о в и в : У травні 2025 року позовом Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою. Позовні вимоги мотивовано тим, що 12.10.2023 року о 15:45 в м. Ужгород, вул. Дайки сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ИЖ, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 та автомобіля Volkswagen, номерний знак НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Volkswagen, номерний знак НОМЕР_2 , та завдано шкоди власнику зазначеного транспортного засобу. Зазначає, що згідно відповіді від НПУ №3023286576503723 про ДТП та постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.11.2023 року ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України. Вказує, що в порушення умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 за договором обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застраховано не було, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ. ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди. Відповідно до Наказу № 4.1/21902 від 15.12.2023 та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір регламентної виплати склав 160 000,00 грн., яке МТСБУ було сплачено потерпілій особі згідно платіжної інструкції № 979262 від 18.12.2023. Розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку склав 1 800,00 грн., яке МТСБУ було сплачено особам, які надавали послуги по врегулюванню по справі, здійснювали збір документів та визначення розміру завданої шкоди, що підтверджується рахунком № 5197 та актом наданих послуг № 5197, платіжною інструкцією № 979216 від 15.12.2023. Зазначає, що відповідно до звіту № 516-23_SOS_-231024-269650 про визначення вартості (розміру) збитків, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen, номерний знак НОМЕР_2 , складає 209 576, 66 грн. Позивачем було здійснено виплату в розмірі ліміту страхового відшкодування в сумі 160 000,00 грн. Всього, позивачем були понесені витрати, пов`язані з регламентною виплатою, в розмірі 161 800,00 грн. (160 000,00 грн. (розмір регламентної виплати) плюс 1 800,00 грн. (витрати на збір документів та визначення розміру шкоди). Таким чином до позивача МТСБУ у порядку регресу перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_1 компенсації у повному обсязі регламентної виплати - матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Volkswagen, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12.10.2023 року о 15:45 в м. Ужгород, вул. Дайки. За вказаних обставин позивач просив відшкодувати в порядку регресу витрати, пов`язані з регламентною виплатою, згідно з якими стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 161 800,00 грн. витрати, пов`язані з регламентною виплатою, та судовий збір. Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортне) страхового бюро України суму виплаченого відшкодування у порядку регресу у розмірі 160 000,00 (сто шістдесят тисяч грн.) гривні. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортне) страхового бюро України грошові кошти у розмірі 1 800 (одну тисячу вісімсот) гривень витрат за проведення Звіту № 516-23_SOS_-231024-269650 про визначення вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім ) гривень. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковач І.В., про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковач Іван Васильович, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідача не було повідомлено про розгляд справи. Звертаючись з позовом до суду, позивач невірно визначив місце реєстрації (проживання) відповідача. Відповідні обставини підтверджуються копією паспорту відповідача в якому на 11-й сторінці міститься штамп (відмітка) з зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Додатково, відповідач наголошує на тому, що довідка (а. с. 46), яка сформована у відповідь на запит №308/6531/25 не відповідає дійсності, оскільки, як вже зазначалось вище, відповідач безперервно починаючи з 18 квітня 1995 року проживає за вказаною адресою. Так, з метою підтвердження підставності заявлення регресних позовних вимог доведенню підлягає наявність договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу шкоду якому заподіяно. Копію такого договору позивачем до матеріалів справи не долучено, при цьому довідка №1 від 13.12.2023 року, що міститься в матеріалах судової не може братись до уваги оскільки на такій відсутні будь-які ознаки офіційного документу, а саме відсутній підпис провідного експерта, яким така довідка складена. Також матеріали справи не містять доказів підстав здійснення виплати по справі №96879, а саме на суму 160 000,00 грн. Як на підставу здійснення страхової виплати на суму 160 000,00 грн. і в подальшому обґрунтування права регресу до відповідача, позивачем здійснюється посилання на звіт №516-23_SOS_-231024-269650, такий не може бути належним доказом наявності підстав для регламентної виплати, оскільки не відповідає вимогам ч.5 ст.106 ЦПК України, в ньому не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що оцінювач обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. У випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини. У даному випадку, як встановлено судом, постанова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 листопада 2023 року у справі №308/19335/23 була прийнята за результатами розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності відповідача за ст. 124 КУпАП. Питання вини водія транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_3 не було предметом дослідження в силу відсутності відповідних повноважень у суду, що здійснював розгляд адміністративних матеріалів відносно відповідача. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Сторони в судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у відсутності сторін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних мотивів. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 12.10.2023 року о 15 год. 45 хв. в м. Ужгород вул. Дайки, 6, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ИЖ М2125 д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи на дорогу з прилеглої території, не надав переваги в русі транспортному засобу Volkswagen Tiguan, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого відбулось зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів з матеріальними збитками. Згідно постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.11.2023 року у справі №308/19335/23 громадянина ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за результатами вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 , пов`язана із експлуатацією транспортного засобу ИЖ М2125 номерний знак НОМЕР_1 , не була застрахована. Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, після факту автопригоди, потерпілою стороною ОСОБА_2 , який є власником транспортного засобу Volkswagen Tiguan, номерний знак НОМЕР_2 , було подано заяву до Моторного (транспортне) страхового бюро України про бажання отримати відшкодування. Згідно Звіту № 516-23_SOS_-231024-269650 про визначення вартості (розміру) збитків, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen, номерний знак НОМЕР_2 , складає 209 576, 66 грн. З наказу №96879 вбачається, що позивачем прийнято рішення відшкодувати ОСОБА_2 шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди на загальну суму 160000,00 грн. Згідно платіжної інструкції №979262 від 18.12.2023 року, вказана сума була перерахована на рахунок ОСОБА_2 . Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За приписами ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ч. 1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Згідно із підпунктом «а» п. 41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Відповідно до п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону. До страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 не була застрахована, позивач виплатив потерпілій особі страхове відшкодування у розмірі 160 000грн., відповідач, як особа, яка винна у настанні ДТП, зобов`язаний відшкодувати позивачу в порядку регресу шкоду у вказаному розмірі. Матеріалами справи також встановлено, що позивачем було оплачено витрати на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку, яке МТСБУ було сплачено особам, які надавали послуги по врегулюванню по справі, здійснювали збір документів та визначення розміру завданої шкоди, вартість проведення якої становить 1 800 гривень, на підтвердження чого додано рахунок № 5197 та акт надання послуг №5197, платіжну інструкцію №979216 від 15.12.2023 на вказану суму. З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача вартість проведеної оцінки пошкодженого транспортного засобу в сумі 1800 грн. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, є безпідставними, оскільки ґрунтуються виключно на запереченнях апелянта, які не підтверджені жодними доказами, та повністю спростовуються доказами, які додані позивачем до позовної заяві у підтвердження заявлених вимог. На доведення вартості збитків позивачем надано суду Звіт №516-23_SOS_-231024-269650 про визначення вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу оцінювача ОСОБА_3 . Даний звіт є належним та допустимим письмовим доказом, до якого не передбачено наявність його відповідності вимогам, які вказані у параграфі 6 ЦК України, оскільки такі стосуються Висновку експерта. Свого звіту або висновку експерта, які ставили б під сумнів чи спростовували наданий позивачем звіт, відповідач не подав. Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності у справі доказів підстав здійснення виплати по справі №96879 на суму 160000 грн., оскільки позивачем додано до позову наказ МТСБУ від 15.12.2023 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 та платіжну інструкцію №979262 від 18.12.2023 року, про перерахування вказаної суми на рахунок ОСОБА_2 . Безпідставними є доводи апеляційної скарги, що відповідача не було належним чином повідомлено про розгляд справи. З матеріалів справи вбачається, що згідно з довідкою відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 13.05.2025 №917/03.4-06 повідомлено, що відповідно до відомостей реєстру територіальної громади ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованим по місту Ужгороду не значиться. Згідно з ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2025 постановлено виклик відповідача ОСОБА_1 здійснити в порядку ч. 10 ст. 187 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Розгляд справи відкладався 17.07.2025, 14.08.2025, 12.09.2025, про що наявні оголошення у матеріалах справи. Необхідно зауважити, що позивач у позовній заяві вказав поштову адресу відповідача: АДРЕСА_1 , що відповідає адресі, вказаній у постанові Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.11.2023, саме така адреса надавалась порушником ОСОБА_1 при складанні протоколу за його підписом. На вказану поштову адресу судом також надсилалась кореспонденція, яка поверталась до суду через невірну адресу. Таким чином, судом першої інстанції вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи і такий є належним чином повідомлений. Суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та правомірно задовольнив заявлений позов. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,- у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковач Іван Васильович залишити без задоволення. Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 29 червня 2026 року . Головуючий: Судді: