Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/8715/26

Справа № 991/8715/26 Провадження № 1-кс/991/8728/26 У Х В А Л А 02 липня 2026 року місто Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , вивчивши скаргу представника заявника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), у с т а н о в и в: 1.01.07.2025 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшла скарга представника заявника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 ,відповідно до якої 22.06.2026 вона звернулася до НАБУ із заявою про вчинення кримінальних правопорушень . 2.Подану заяву мотивувала тим, що у провадженні Львівського апеляційного суду перебувало кримінальне провадження за апеляційною скаргою сторони захисту на вирок суду першої інстанції. У цьому кримінальному провадженні процесуальне керівництво здійснював прокурор другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 . 3.Заявник зазначала про те, що ОСОБА_4 та його дружина у деклараціях відображають відомості лише щодо права користування на квартиру, розташовану у м. Львові, яка зареєстрована на сторонню особу - ОСОБА_5 . Водночас право користування цим об`єктом нерухомості у ОСОБА_4 виникло саме у період: (1) розгляду цієї судової справи, (2) нарахування судових витрат на експертизи ( за версією заявника, прокурор, будучи обізнаним про наявність висновку експертизи № 131 від 23.09.2020 та розмір витрат на її проведення, не відкрив його як доказ суду під час судового розгляду, водночас вимагав стягнути з ОСОБА_2 витрати на проведення цієї експертизи), (3) приховування результатів судових експертиз, які містять відомості на користь ОСОБА_2 . На переконання адвоката, це свідчить про ознаки отримання ним прихованої неправомірної вигоди. 4.Водночас заявник зазначала, що у близькому оточенні слідчого ОСОБА_6 (станом на період здійснення досудового розслідування та формування матеріалів кримінального провадження для їх подальшого розгляду судом по суті) встановлено факт наявності трьох суміжних земельних ділянок значної площі, оформлених одним нотаріусом. 5.Крім цього, у діях судово-медичного експерта ОСОБА_7 заявник вбачала корупційний конфлікт інтересів, позаяк упродовж літа-осені 2020 року він склав завідома неправдиві висновки експертизи, а наприкінці 2020 року (одразу після видачі висновку органу досудового розслідування) вперше за одинадцять років після смерті свого батька звернувся до суду із позовною заявою про прийняття спадщини. За результатами розгляду цієї цивільної справи ОСОБА_7 набув право власності на елітну приміську землю. 6.Також заявник покликалася на те, що паралельно із фабрикацією кримінальної справи відбувався процес екстреного оформлення та приховування земельних активів загиблого ОСОБА_8 . Приховування прокурором ОСОБА_4 цих фактів службового підроблення та маніпуляцій із державними реєстрами дозволило ОСОБА_9 ввести орган досудового розслідування та суд в оману та приховати справжній внутрішній мотив злочину - боротьбу за земельну ділянку. 7.Тому ОСОБА_3 вважала, що в діях цих осіб є ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 364 та 368 Кримінального кодексу України (далі - КК). 8.З огляду на це, заявник просила зобов`язати уповноважених осіб НАБУ внести відомості за її заявою від 22.06.2026 до ЄРДР, невідкладно розпочати досудове розслідування та надати витяг із ЄРДР. 9.Згідно із протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 01.07.2026, справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 . 10.Судовому розгляду скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду. Ознайомившись зі скаргою та додатками до неї, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність повернення скарги, з огляду на таке. 11.У кримінальному процесуальному праві підсудність характеризується як розмежування повноважень судів щодо розгляду справ. Визначити підсудність означає вказати, який суд буде розглядати справу. 12.У кримінальному судочинстві застосовується підсудність за трьома критеріями: територіальній, інстанційній, предметній. 13.Положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 32 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) передбачено, що ВАКС здійснює кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності ВАКС. 14.Відповідно до частин 1, 2 ст. 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті. 15.У примітці до ст. 45 КК визначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. 16.У поданій скарзі ОСОБА_3 вказувала про, ймовірне, вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 364 та 368 КК, які можуть належати до предметної підсудності ВАКС, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК. 17.Системний аналіз ч. 1 ст. 33-1 та ч. 5 ст. 216 КПК свідчить про те, що ВАКС підсудні кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 206-2, 209-211, 262, 308, 312, 313, 320, 354, 357, 364, 364-1, 365-2, 366-2, 366-3, 368-369-2, 410 КК, за наявності певних умов, а саме: суб?єкта вчинення кримінального правопорушення (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК), розміру предмета кримінального правопорушення чи розміру завданої шкоди (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК), а також, у разі, якщо кримінальне правопорушення, передбачене статтями 369 та 369-2 КК вчинено щодо певної категорії службових осіб (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК). 18.Водночас, оскільки жодних відомостей про вчинення кримінального правопорушення суб`єктами, визначеними п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК скарга ОСОБА_3 не містить, то відсутні підстави для визначення підсудності скарги ВАКС за цим пунктом. 19.Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження, якщо розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого, зокрема ст. 368 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених, зокрема статтями 209, 364 КК, у п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків). 20.Відповідно до скарги, ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК заявник вбачає в діях прокурора ОСОБА_4 та слідчого ОСОБА_6 . 21.Водночас у поданій скарзі ОСОБА_3 не наведено розміру завданої шкоди у кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 364 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, що є обов`язковою умовою для підсудності ВАКС кримінального провадження згідно із п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК. 22.Також, згідно зі скаргою, ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК ОСОБА_3 вбачає у діяннях судово-медичного експерта ОСОБА_7 . Водночас пунктом 2 ч. 5 ст. 216 КПК, зокрема передбачено, що вчинення цього кримінального правопорушення (за умови, якщо розмір його предмета у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення кримінального правопорушення) має бути вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків. 23.Згідно із приміткою до ст. 364 КК службовими особами, зокрема у ст. 368 КК є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом. 24.Натомість матеріали справи не містять жодних відомостей, які б свідчили про те, що судово-медичний експерт Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_7 є службовою особою у розумінні примітки до ст. 364 КК. 25.Аналогічних висновків слідчий суддя дійшов, оцінюючи доводи заявника щодо, ймовірного, вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК. 26.Тому наразі відсутні підстави для віднесення цієї скарги до підсудності ВАКС і за п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК. 27.Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження, якщо кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК або у п. 1 цієї частини. Проте заявник і на такі обставини у своїй скарзі не покликається. 28.Отже, наведені ОСОБА_3 у скарзі обставини щодо, ймовірних, кримінальних правопорушень, не вказують на існування обставин, визначених ч. 5 ст. 216 КПК, а тому подана нею скарга не підлягає розгляду у ВАКС. 29.Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді. 30.Ураховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу необхідно повернути. Керуючись статтями 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя п о с т а н о в и в: Скаргу представника заявника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань повернути. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом зі скаргою та усіма доданими до неї матеріалами. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня отримання її копії. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК. Слідчий суддя ОСОБА_1