Ухвала КАС ВС № 420/19907/25

УХВАЛА 03 липня 2026 року м. Київ справа № 420/19907/25 адміністративне провадження № К/990/27479/26 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі №420/19907/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 по 01.04.2025 грошового забезпечення, премії, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації невикористаної щорічної відпустки, компенсації невикористаних календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом 01.01.2018, а також суми в розмірі 1762 гривні, що дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом 01.01.2018 на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020); - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення, премії, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації невикористаної щорічної відпустки, компенсації невикористаних календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.20221, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2026, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії, які виплачувались у цьому періоді, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії, які виплачувались у цьому періоді, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу до Верховного Суду. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого. За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та / або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У відповідності до вимог частини десятої статті 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Тобто, підпис повинен бути власноручний. Відтворення підпису за допомогою факсиміле або технічних засобів (сканування, копіювання) не допускається. Власноручний підпис на процесуальному документі є обов`язковим реквізитом, який підтверджує дійсне волевиявлення особи щодо звернення до суду та засвідчує її відповідальність за зміст поданого документа. Наявність на документі лише копії підпису не дає можливості встановити факт особистого підписання такого документа особою, від імені якої його подано, а тому не може вважатися належним виконанням вимог процесуального закону щодо оформлення касаційної скарги. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальний документ, поданий у паперовій формі та підписаний за допомогою факсимільного відтворення підпису або його копії, вважається таким, що не підписаний у встановленому законом порядку, а отже не може бути прийнятий судом до розгляду. Як установлено Верховним Судом, підпис заявника, що міститься в касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду засобами поштового зв`язку, не є власноручним, а являє собою його друковану копію, що не відповідає вимогам частини десятої статті 44 КАС України. Зокрема, касаційна скарга була направлена до Верховного Суду за допомогою поштового сервісу "Е-ПОСТ", який надає послуги з друку електронних документів, їх пакування в конверти та подальшої доставки адресатам за тарифами АТ "Укрпошта". Особливістю цього сервісу є те, що документи подаються відправником через веб-сервіс в електронному вигляді без необхідності особистого відвідування поштового відділення. Зазначені обставини підтверджують, що надсилання касаційної скарги було здійснено з використанням вказаної технології пересилання кореспонденції. У зв`язку з цим Верховний Суд дійшов висновку, що підпис, який міститься на примірнику касаційної скарги, не є власноручним підписом заявника у розумінні вимог частини десятої статті 44 КАС України, а є його друкованим відтворенням, сформованим у процесі надання послуг поштовим оператором. Отже, подана касаційна скарга не містить власноручного підпису особи, яка її подала, а тому вважається такою, що не підписана у встановленому законом порядку. За правилами пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо вона не підписана особою, яка її подала. Таким чином, касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. Ураховуючи викладене та керуючись статтями 328, 332 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі №420/19907/25 повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддяЖ.М. Мельник-Томенко