Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/3507/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/3507/24 пров. № А/857/32531/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді - Мікули О. І., суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного розгляду справи №500/3507/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и в: Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Тернопільської міської ради, третьої особи - ОСОБА_2 , в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської міської ради про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , оформлене протоколом сесії Тернопільської міської ради від 15 грудня 2023 року, зобов`язати Тернопільську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Тернопільської міської ради щодо не розгляду у передбачений законом спосіб звернення ОСОБА_1 від 13 листопад 2023 року про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Зобов`язано Тернопільську міську раду розглянути у передбачений законом спосіб звернення ОСОБА_1 від 13 листопад 2023 року про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , прийнявши відповідне рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. У задоволенні решти частини заяви відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі №500/3507/24 - без змін. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі № 500/3507/24 - без змін. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Свірський Т. В., звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Просить прийняти додаткову постанову та стягнути на користь позивача 10000 гривень витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції. ОСОБА_2 подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначає про те, що витрати на професійну правничу допомогу у цій справі не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до вимог статті 134 КАС України вони повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами із детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Просить залишити заяву позивача без розгляду. Враховуючи положення ст.143 КАС України суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, заяву позивача щодо розподілу судових витрат та заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що таку заяву необхідно задовольнити частково та прийняти додаткове судове рішення з цього приводу, виходячи з наступного. Відповідно до ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. П.1 ч.3 ст.132 КАС України передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За змістом ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з положеннями ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Крім того, на підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження підстав факту понесення та розміру витрат, пов`язаних з розглядом справи, позивачем надано суду копії таких документів: копію договору про надання правничої допомоги від 10 квітня 2024 року, ордер серії ВО №1078332, копію Додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги від 16 грудня 2024 року, копію акта надання-отримання послуг від 27 квітня 2026 року. Відповідно до Додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги від 16 грудня 2024 року вартість послуг адвоката по наданню професійної правничої у суді апеляційної інстанції становить 10000,00 грн. Зі змісту акту надання-отримання наданих послуг від 27 квітня 2026 року вбачається, що адвокатом у суді апеляційної інстанції надано такі послуги: правовий аналіз матеріалів та оцінка обставин і наявних доказів; правовий аналіз законодавства та судової практики; формування правової позиції; складення та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу. Загальна вартість наданих послуг 10000,00 грн. Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, а також враховуючи заперечення протилежної сторони. Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_2 подав заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначає про те, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, неспівмірними та не підтверджені належними доказами. Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Колегія суддів зазначає, що зі змісту акту приймання наданих послуг вбачається, що такий не містить вказівки та обґрунтування часу, витраченого адвокатом на надані послуги правової допомоги, тому заявлений до відшкодування за рахунок відповідача розмір витрат на правову допомогу в сумі 10000,00 грн не підтверджується належними доказами та є завищеним. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Колегія суддів, вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, зазначає, що такі послуги, як правовий аналіз матеріалів та оцінка обставин і наявних доказів; правовий аналіз законодавства та судової практики; формування правової позиції здійснено адвокатом у суді першої інстанції, а тому вказані послуги не підлягають оплаті додатково у суді апеляційної інстанції. Крім того, колегія суддів зазначає, що апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження без виклику сторін, тому складення відзиву на апеляційну скаргу не потребувало значних витрат часу, зусиль чи знань. Колегія суддів звертає увагу на те, що судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень ст.139 КАС України стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, враховуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи щодо витрат на професійну правничу допомогу, здійснюючи вирішення питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат та критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, а також заперечення третьої особи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що витрачений адвокатом час на розгляд цієї справи та об`єм наданої правової допомоги не відповідають співмірності заявленої суми, а тому наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн, тому заяву необхідно задовольнити частково. Керуючись ст.132, 134, 139, 143, 195, 252, 308, 311, 321, 325, 328 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного розгляду у справі №500/3507/24 задовольнити частково. Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного розгляду справи №500/3507/24. Стягнути з бюджетних асигнувань Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 (нуль) копійок, у решті відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М.А. Пліш