Постанова 4857 № 380/25315/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/25315/25 пров. № А/857/20727/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Калмикової Ю.О., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в місті Львові за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі № 380/25315/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії (рішення суду першої інстанції ухвалені суддею Кравцівим О.Р. в м. Львові в порядку письмового провадження), - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області (далі відповідач, ВК Покровської МР, виконком), в якому просить: - визнати протиправними дії відповідача, якими відмовлено у наданні відповіді на інформаційний запит, що містить суспільний інтерес, а саме у наданні Реєстраційної справи юридичної особи (код ЄДРПОУ 02312399) Фінансове управління Покровської міської ради, оскільки створення та діяльність такого органу місцевого самоврядування може бути використана з метою розкрадання бюджетних коштів; - зобов`язати виконком надати протягом п`яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду в електронному вигляді Реєстраційну справу юридичної особи (код ЄДРПОУ 02312399) Фінансове управління Покровської міської ради. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що відповідач в порушення вимог Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон № 2939-VI) не розглянув належно запит від 16.12.2025 щодо надання реєстраційної справи юридичної особи Фінансове управління Покровської міської ради та безпідставно відмовив у наданні витребуваної інформації, не зазначив способу її отримання. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із запитом від 16.12.2025 про отримання публічної інформації до Виконавчого комітету Покровської міської ради, в якому просив надати Реєстраційну справу юридичної особи (код ЄДРПОУ 02312399) Фінансове управління Покровської міської ради, а у випадку відсутності таких документів зазначити про це у відповіді. Відповідь просив надати на електронну пошту zodchij2000@ukr.net. Позивач надіслав запит на електронну пошту відповідача та отриманий 17.12.2025 вх. № 54/03-17/2025. Відповідь на запит надійшла 24.12.2025 на електронну адресу позивача. У відповіді виконком зазначив, що відповідно до статті 30 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі Закон № 755-IV) тимчасовий доступ до документів реєстраційної справи здійснюється виключно на підставі ухвали слідчого судді, суду в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України. Порядком надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (затверджений наказом Міністерства юстиції України 05.05.2023 № 1692/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.05.2023 за № 750/39806; далі по тексту Порядок № 1692/5) встановлено механізм отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за які встановлено плату. Згідно з пунктом 4 статті 34 Закону № 755-IV за надання відомостей з Єдиного державного реєстру в паперовій формі, що міститься в реєстраційній справі справляється плата в розмірі 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний документ. Враховуючи викладене, керуючись Законом № 755-IV, у виконкому відсутні підстави для надання запитуваної інформації у інший спосіб, ніж визначено Порядком № 1692/5. Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив в отриманні запитуваної інформації, і тому звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що порядок, умови, способи отримання відомостей з Єдиного державного реєстру, як і порядок отримання копій документів з реєстраційної справи визначено Законом № 755-IV та прийнятим на його виконання Порядком № 1692/5. Якщо законом передбачений спеціальний порядок доступу до певного виду публічної інформації, ніж передбачений Законом № 2939-VI, то норми такого до спірних правовідносин не застосовуються, а застосувати необхідно норми спеціального законодавства. У спірних правовідносинах норми Закону 2939-VI та Закону № 755-IV співвідносяться як загальні та спеціальні. Позивач просив надати реєстраційну справу, а відповідь на запит надіслати на електронну пошту. Згідно з пунктом 3 Порядку № 1692/5 відомості з Єдиного державного реєстру надаються у паперовій або електронній формі (крім випадків, передбачених абзацом другим цього пункту), що мають однакову юридичну силу, за допомогою програмного забезпечення та містять обов`язкове посилання на Єдиний державний реєстр. Документи, що містяться в реєстраційній справі, надаються шляхом виготовлення копій таких документів в паперовій формі з проставлянням підпису та печатки надавача на кожній сторінці документа. Відповідно до пункту 6 Порядку № 1692/5 за надання відомостей з Єдиного державного реєстру у випадках, передбачених Законом 755-IV, справляється плата. У разі отримання документів, що містяться в реєстраційній справі, плата справляється за кожен документ, що запитується. Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону №755-IV за надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляється плата в такому розмірі, 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання документа в паперовій формі, що міститься в реєстраційній справі. При цьому, ні положеннями Закону № 755-IV, ні Порядку № 1692/5 не передбачено звільнення фізичних осіб від плати за надання копії документів, що міститься в реєстраційній справі. Відповідач у відповідь на запит повідомив позивача про справляння плати за виготовлення копії документів, що міститься в реєстраційній справі, та про відсутні підстави для надання запитуваної інформації у інший спосіб, ніж визначено Порядком № 1692/5. Проте доказів звернення до відповідача із запитом про отримання копії реєстраційної справи із доказами оплати позив до суду не надав. Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За змістом частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Статтею 34 Конституції України встановлено право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Згідно з положеннями статті 5 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2657-XII право на інформацію забезпечується: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов`язком суб`єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення; обов`язком суб`єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію. Разом з цим, положеннями статті 20 Закону № 2657-XII визначено, що інформація за порядком доступу поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом № 2939-VI. Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Згідно зі статтею 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Статтею 4 Закону № 2939-VI передбачено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується, у тому числі, шляхом надання інформації за запитами на інформацію. Статтею 12 Закону № 2939-VI передбачено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону, у тому числі, визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. Згідно зі статтею 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію. Статтею 19 Закону № 2939-VI передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі. Строки розгляду запитів на інформацію передбачено статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Відповідно цієї статті Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації регламентовано статтею 23 Закону № 2939-VI, згідно з приписами якої рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Таким чином, наведені вище норми Закону № 2939-VI є чіткими та однозначними та дозволять достеменно розуміти їх зміст - на момент звернення запитувача інформації із запитом до розпорядника інформації публічна інформація повинна: а) існувати; б) бути відображеною/задокументованою певними засобами на будь-яких носіях; в) бути в розпорядженні суб`єкта владних повноважень - розпорядника інформації. Відтак, публічна інформація може бути надана її розпорядником у відповідь на запит запитувача інформації, якщо на момент надходження запиту запитувана інформація вже існує, є задокументованою/відображеною на певних носіях та перебуває в розпорядженні суб`єкта, до якого надійшов запит. Якщо для надання відповіді на запит суб`єкту владних повноважень доводиться опрацьовувати наявні та/або збирати нові відомості, а за наслідками опрацювання таких відомостей (збирання, реєстрації, накопичення, адаптування, зміни, поновлення, узагальнення тощо) задокументувати нову інформацію (котрої не існувало на момент звернення), то такий запит насправді є зверненням (заявою, зауваженням чи скаргою), а процедура розгляду такого звернення не регламентується Законом № 2939-VI. Частиною другою статті 2 Закону № 2939-VI передбачено, що він не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Відмовляючи у наданні позивачу запитуваної інформації, відповідач послався на норми Закону № 755-IV та Порядку № 1692/5, які регулюють порядок тимчасового доступу та вилучення матеріалів реєстраційної справи, а також отримання документів реєстраційної справи у паперовій формі із справлянням плати за це. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, фактично підтримав таку позицію відповідача. Колегія суддів не погоджується з даним твердженням та вважає, що в розглядуваному предметі спору слід застосовувати саме Закон № 2939-VI, як спеціальний, з огляду на наступне. Відповідно до пунктів 7 та 13 частини першої статті 1 Закону № 755-IV Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави; реєстраційна справа - сукупність документів у паперовій та/або електронній формі, що подавалися для проведення реєстраційних дій. Згідно частини першої статті 2 Закону № 755-IV відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Як визначено частиною першою статті 3 Закону № 755-IV дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб-підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави. За пунктом 9 частини першої статті 4 Закону № 755-IV одним із принципів, на яких базується державна реєстрація, є відкритість та доступність відомостей Єдиного державного реєстру. Згідно частини восьмої статті 9 Закону № 755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться документи в електронній формі, подані для державної реєстрації. Згідно частин 1, 2, 6 статті 11 Закону № 755-IV відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді: безоплатного доступу через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до: відомостей з Єдиного державного реєстру, які актуальні на момент запиту, необхідних для видачі документів дозвільного характеру та ліцензій, а також про видані документи дозвільного характеру та ліцензії, для укладення цивільно-правових договорів, у тому числі щодо наявності запису про державну реєстрацію припинення або перебування юридичної особи у стані припинення, державну реєстрацію припинення чи перебування у процесі припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, про місцезнаходження, адресу електронної пошти, цифровий код модельного статуту, види діяльності, центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство або частка держави у статутному капіталі юридичної особи, якщо така частка становить не менше 25 відсотків, про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, про юридичних осіб - правонаступників, про відокремлені підрозділи юридичної особи, про осіб, які можуть вчиняти дії від імені особи, у тому числі відомості про розпорядника майна, санатора, голову комісії з припинення, ліквідатора, керуючого припиненням, управителя майна, наявність обмежень щодо представництва, про відкриття виконавчого провадження, - шляхом їх пошуку за повним чи скороченим найменуванням, іменем, ідентифікаційним кодом, реєстраційним номером облікової картки платника податків, серією та номером паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), перегляду, копіювання та роздрукування; основних відомостей про громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, які актуальні на момент запиту, - шляхом їх пошуку за найменуванням та видом громадського формування, перегляду, копіювання та роздрукування; результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації, у тому числі виписки та установчих документів, - шляхом їх пошуку за кодом доступу, перегляду, копіювання та роздрукування; 2) оприлюднення публічної інформації з Єдиного державного реєстру у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»; 3) безоплатного доступу через персональний кабінет до документів, поданих юридичною особою, фізичною особою - підприємцем, відокремленим підрозділом юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, та громадським формуванням, що не має статусу юридичної особи, для проведення реєстраційних дій, відомостей про результати їх розгляду, документів, що містяться в реєстраційній справі таких осіб в електронній формі, та відомостей про цих осіб, які актуальні на момент запиту та на визначену дату, - шляхом їх перегляду, копіювання та роздрукування; 4) документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі; 5) виписок у паперовій формі для проставлення апостилю та в електронній формі; 6) витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату; 7) суб`єктам приватного права може надаватися прямий доступ до Єдиного державного реєстру в електронному вигляді у режимі реального часу на платній основі на підставі договорів, укладених з технічним адміністратором. Кабінет Міністрів України може визначати інші форми надання відомостей з Єдиного державного реєстру та розмір плати за їх надання. Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру, перелік додаткових відомостей, до яких надається безоплатний доступ через портал електронних сервісів, форма та зміст виписки, витягу визначаються Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру. Стаття 30 Закону № 755-IV регулює порядок витребування (вилучення), тимчасовий доступ до документів з реєстраційних справ, надання реєстраційних справ і копій документів з реєстраційних справ. Дія цієї правової норми поширюється виключно на дії визначених законом державних органів, яким надано право витребування (вилучення), тимчасового доступу до документів з реєстраційних справ. Аналізуючи положення статті 30 Закону № 755-IV, на яку покликається відповідач, відмовляючи у задоволенні запиту на інформацію позивача, у системному взаємозв`язку з положеннями Закону № 2939-VI, колегія суддів зазначає, що законодавець розмежовує процедуру надання інформації та процедуру витребування (вилучення) реєстраційних справ. За своєю правовою природою вилучення реєстраційної справи є процесуальною дією, спрямованою на забезпечення судового розгляду або виконання процесуальних повноважень суду. Таке вилучення передбачає фактичне вибуття оригіналів документів із володіння суб`єкта державної реєстрації на підставі судового рішення та не пов`язане з реалізацією права особи на доступ до інформації. Натомість запит на інформацію в розумінні Закону № 2939-VI є зверненням особи про надання інформації, яка перебуває у володінні розпорядника, шляхом ознайомлення, отримання копій або відомостей про таку інформацію. Метою інформаційного запиту є отримання інформації, а не вилучення документів чи матеріальних носіїв інформації з володіння розпорядника. Отже, вилучення реєстраційної справи відповідно до статті 30 Закону № 755-IV не є запитом на інформацію та не регулюється Законом № 755-IV. Це окрема спеціальна процедура, яка здійснюється виключно на підставі судового рішення та має процесуальний характер. Відтак відносини, пов`язані з витребуванням (вилученням) реєстраційної справи, не можуть ототожнюватися з відносинами щодо доступу до публічної інформації, оскільки їх предмет, підстави, суб`єкти та правові наслідки є різними. Таким чином, покликання відповідача на статтю 30 Закону № 755-IV, як на підставу для відмови у задоволенні інформаційного запиту позивача, є безпідставним. Аналізуючи запит позивача на отримання публічної інформації (який так і названо) апеляційний суд визнає, що ОСОБА_1 покликається виключно на норми Конституції України та Закону № 2939-VI, які стосуються витребування публічної інформації, а норми Закону № 755-IV жодним чином не суперечать правовідносинам, спеціально врегульованим Законом № 2939-VI, а лише в окремих випадках доповнюють його, зокрема шляхом визначення способів отримання відомостей з Єдиного державного реєстру. Частина перша статті 22 Закону № 2939-VI визначає виключні випадки відмови у наданні витребуваної інформації, а саме: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону. З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції, оскільки відмовляючи в наданні інформації на запит позивача, відповідач не посилався на частину першу статті 22 Закону № 2939-VI. Підставою для відмови стало безпідставне покликання на порядок вилучення документів з реєстраційної справи, встановлений статтею 30 Закону № 755-IV, а тому, при вирішенні даного спору, суд першої інстанції повинен був надати правову оцінку правомірності відмови саме з цих підстав. Крім того, додатково відповідач, відмовляючи в наданні документів, які запитувалися позивачем, покликався на норми «п. 4 ст. 36 Закону» (дослівно із відповіді відповідача). Дійсно, як вбачається з абзацу третього частини четвертої статті 36 Закону № 755-IV, за надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляється плата в такому розмірі: 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання документа в паперовій формі, що міститься в реєстраційній справі. Однак, враховуючи, що позивач просив надати йому відповідь виключно в електронній формі і не просив надавати будь-які запитувані документи у паперовій формі, покликання відповідача на абзац третій частини четвертої статті 36 Закону № 755-IV, як на підставу для відмови у задоволенні інформаційного запиту, безпідставне. При цьому, у відмові на інформаційний запит позивача відповідач також покликається і на Порядок № 1692/5, як на додаткову підставу для відмови у наданні документів у зв`язку з відсутністю оплати за надання документів у паперовій формі. Разом з тим, у Порядку № 1692/5 містяться норми, якими врегульовані умови, підстави та процедура надання відомостей з Єдиного державного реєстру, перелік додаткових відомостей, до яких надається безоплатний доступ, форму та зміст виписки, витягу з Єдиного державного реєстру, а також права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури. В Порядку № 1692/5 є розділи, що регулюють порядок надання відомостей у паперовій формі, електронній формі, безоплатного доступу до відомостей в електронній формі. Однак відповідач, як можливий володілець запитуваної позивачем інформації, жодним чином не роз`яснив позивачу, як він мав діяти для безоплатного/платного отримання інформації, яка його цікавить, враховуючи, що позивач просив надати йому запитувану інформацію в електронній формі. Відтак, апеляційний суд зазначає, що дії Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області, якими відмовлено задоволенні запиту на інформацію ОСОБА_1 є протиправними. Відповідно заявлений позов в частині визнання протиправними таких дій відповідача підлягає задоволенню. Вирішуючи вимоги у частині зобов`язання відповідача надати позивачу запитувані документи, апеляційний суд враховує, що жодних обґрунтованих, з покликанням на відповідні положення Закону № 2939-VI, підстав для відмови у наданні таких документів виконком у листі від 24.12.2025 № 66/03-18/2025 не навів. Відтак, враховуючи наведені вище обґрунтування, апеляційний суд вважає за можливе зобов`язати відповідача повторно розглянути запит позивача на інформацію та надати йому в порядку, визначеному Законом № 2939-VI, інформацію на цей запит. Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, що призвело до безпідставної відмови у задоволенні адміністративного позову, а відтак апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись статтями 241, 242, 268, 308, 311, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі № 380/25315/25 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії задовольнити. Визнати протиправними дії Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області, якими відмовлено у задоволенні запиту на інформацію ОСОБА_1 від 16 грудня 2025 року щодо надання Реєстраційної справи юридичної особи «Фінансове управління Покровської міської ради» (код ЄДРПОУ 02312399). Зобов`язати Виконавчий комітет Покровської міської ради Дніпропетровської області повторно, з врахуванням висновків суду, розглянути запит ОСОБА_1 на інформацію від 16 грудня 2025 року щодо надання Реєстраційної справи юридичної особи «Фінансове управління Покровської міської ради» (код ЄДРПОУ 02312399) та надати ОСОБА_1 в порядку та строки, визначені Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», інформацію на цей запит. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України. Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Ю. О. Калмикова Н. М. Судова-Хомюк