Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/13867/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/13867/25 Головуючий у 1-й інстанції: Свентух Віталій Михайлович Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М. 02 липня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог. 1.1 ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. 1.2 Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо незастосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні грошового забезпечення з 29.01.2020 по 03.08.2023 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. 2.1 Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2025 року позовну заяву в частині позовних вимог за період з 20.07.2022 по 03.08.2023 залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням поважних причин його пропуску. 2.2 На виконання вимог ухвали про усунення недоліків позовної заяви 03.11.2025 представник позивача подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду в якій вказав, що позивачу та його представнику стало відомо про порушення права позивача на виплату грошового забезпечення лише з листа відповідача від 24.09.2025 року.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. 3.1 Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в частині вимог про нарахування та виплату грошового забезпечення за період з 20.07.2022 по 03.08.2023 залишено без розгляду. 3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, про відсутність поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до адміністративного суду в межах передбаченого законом строку в частині позовних вимог про здійснення перерахунку грошового забезпечення, заявлених за період з 20.07.2022 по 03.08.2023 року.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу. 4.1 Не погоджуючись з ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 4.2 Підставою для апеляційного оскарження рішення суду є не врахування судом першої інстанції факту того, що відповідно до статті 233 КЗпП, позивач має право звернутись до суду у тримісячний строк з моменту отримання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Оскільки таке повідомлення позивачем не отримано від відповідача, то передбачений законодавством строк звернення до суду із позовом не порушено. ІІ.

Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах апеляційної скарги та дійшов таких висновків. 1.1 За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. 1.2 Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. 1.3 Залишаючи без розгляду позовну заяву за період з 20.07.2022 по 03.08.2023, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX) тримісячний строк звернення до суду з позовом про стягнення належних військовослужбовцю сум грошового забезпечення. 1.4 Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними та такими, що зроблені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування правових висновків Верховного Суду. 1.5 При вирішенні цього процесуального питання апеляційний суд керується підходами, сформованими у постанові Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, а також практикою Верховного Суду, закріпленою, зокрема, у постанові від 14.05.2026 у справі №560/14965/25. У вказаних постановах Верховний Суд сформував єдиний підхід до застосування змін у законодавстві, які обмежують строк звернення до суду з трудовими спорами (зокрема спорами щодо оплати праці та грошового забезпечення військовослужбовців) до трьох місяців, визначивши обов`язок судів умовно поділяти спірний період на дві частини: до набрання чинності Законом №2352-IX (до 19 липня 2022 року включно) і після цієї дати. 1.6 Так, обмеження строків не мають зворотної дії в часі. Зміни, внесені Законом №2352-IX (що набрали чинності 19.07.2022), не поширюються на події та правовідносини, які мали місце до 19.07.2022. Для стягнення заробітної плати (грошового забезпечення), яка належить працівнику/службовцю за період до цієї дати, застосуванню підлягає норма частини другої статті 233 КЗпП України у попередній редакції, яка передбачала право звернення до суду з позовом без обмеження будь-яким строком. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є, зокрема, протиправна бездіяльність Відповідача щодо некоректного визначення розрахунку і виплати грошового забезпечення позивача з 29.01.2020 по 03.08.2023. 1.7 Стосовно позовних вимог, які охоплюють період після 19 липня 2022 року, Верховний Суд у справі №560/14965/25 чітко вказав, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Основним орієнтиром, який дозволяє однозначно визначити момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на виплату належного йому розміру грошового забезпечення, є дата ознайомлення військовослужбовця з документом, що відображає фактичні суми виплат, або отримання чіткого розрахунку при звільненні. 1.8 Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач зазначив, що про характер та конкретні складові порушення свого права він дізнався лише у вересні 2025 року після отримання відповідного листа-відповіді від відповідача. До цього моменту документально підтвердженої інформації про структуру виплачених сум компенсацій Позивач не мав, оскільки грошовий атестат, який йому було вручено 03.08.2023, містив інформацію виключно про виплачене грошове забезпечення тільки за місяць, в якому видано такий грошовий атестат. Окрім того, грошовий атестат не містить інформації, яка дає можливість зрозуміти про порушене право, а саме: розмір прожиткового мінімуму, який взятий до розрахунку; розмір тарифного коефіцієнту та тарифного розряду за посадою; розмір тарифного коефіцієнту за військовим званням. 1.9 Суд першої інстанції, роблячи висновок про порушення позивачем строку звернення до суду, не встановив факту одержання позивачем належного письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому суми безпосередньо під час розрахунку чи звільнення. Без дослідження та встановлення цих обставин неможливо визначити день, коли позивач дійсно дізнався про порушення його прав, а отже, неможливо встановити початок відліку тримісячного строку. 1.10 Апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав з моменту звільнення, оскільки не встановлено, чи отримував він відповідне письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП). 1.11 Щодо отримання позивачем грошового атестату, то доводи представника позивача про його невідповідність повідомленню, визначеному статтею 116 КЗпП є слушними. 1.12 Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 грудня 2025 року у справі № 580/9034/24 дійшов принципового висновку: грошовий атестат є документом остаточного розрахунку військової частини з військовослужбовцем у день його виключення зі списків особового складу. Він підтверджує виплату належних сум станом на цю дату, однак не містить розшифровки нарахувань і виплат за попередні місяці служби. Якщо атестат відображає лише виплати за останні дні служби та не розкриває складових виплат за минулі місяці, він не дає військовослужбовцю можливості об`єктивно оцінити правильність нарахувань за спірний період, а тому не запускає перебіг строку звернення до суду щодо таких нарахувань. 1.13 Аналогічну позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 03.05.2026 у справі № 240/15039/25, де КАС ВС наголосив: ключовим орієнтиром для обчислення строку звернення до суду є момент ознайомлення особи з документом, який містить повну, зрозумілу та достовірну інформацію про складові нарахованого і виплаченого грошового забезпечення. Отримання виплат саме по собі не завжди дає змогу оцінити правильність їх розрахунку. Якщо особа не має достатньої інформації про застосовані показники та коефіцієнти (зокрема, про розмір прожиткового мінімуму та тарифні коефіцієнти, що були покладені в основу розрахунку, тощо), вона позбавлена можливості встановити, чи були нарахування здійснені законно. 1.14 За таких обставин, висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення та повернення позовної заяви на підставі частини другої статті 123 КАС України є передчасним та необґрунтованим.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги. 2.1 Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із позовом, а тому ухвала суду про залишення позову за період з 19.07.2022 по 20.05.2023 без розгляду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. 2.2 За змістом частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії скасувати. Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.