Постанова 4851 № 520/33690/25

Головуючий І інстанції: Горшкова О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2026 р. Справа № 520/33690/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Волинської митниці на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026, по справі № 520/33690/25 за позовом Приватного підприємство "Видавничий будинок Перлина" до Волинської митниці про скасування рішення, картки відмови, ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство «Видавничий будинок Перлина» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд: - скасувати рішення щодо класифікації товарів № 25UA20500000085-КТ від 29.10.2025; - скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2025/000359. - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (44350, Волинська обл., Ковельський район, с. Римаці, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ВИДАВНИЧИЙ БУДИНОК ПЕРЛИНА"(61002, м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 12, кв. 49, код ЄДРПОУ 34018010) судові витрати на оплату судової товарознавчої експертизи - 23 000,00 грн.;виплати на оплату професійної допомоги 16 000, 00 грн, витрати зі сплати судового збору 484490 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення щодо класифікації товарів №25UA20500000085-КТ від 29.10.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2025/000359. Стягнуто з Волинської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Любомльський р-н, Волинська область, 44350, ЄДРПОУ 43958385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного Підприємства "Видавничий Будинок Перлина" (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 12, кв. 49, код ЄДРПОУ 34018010) сплачений судовий збір в сумі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири грн 80 копійок). 27.03.2026 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь Приватного підприємства "Видавничий будинок перлина" витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 17 294,00 грн. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення у справі. Стягнуто на користь Приватного Підприємства "Видавничий Будинок Перлина" (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 12, кв. 49, код ЄДРПОУ 34018010) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Любомльський р-н, Волинська область, 44350, ЄДРПОУ 43958385) витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн (десять тисяч грн 00 копійок). В задоволенні решти вимог відмовлено. Відповідач, не погодившись з додатковим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій вважає дане рішення таким, що не відповідає нормам матеріального права та просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове, яким зменшити розмір витрат на професійну правову допомогу. В обґрунтування посилається на те, що стягнутий судом першої інстанції гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 10 000 грн є завищеним, , стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає критеріям розумності та співрозмірності. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Крім того колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У ході судового розгляду встановлено, що на підтвердження обґрунтованості вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача представником позивача було надано копії: договору про надання правової допомоги б/н від 22.12.2025; розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката, протокол узгодження вартості робіт (послуг) від 25.03.2026, акт надання послуг б/н від 25.03.2026 Так, 22.12.2025 між позивачем (Клієнт) та адвокатом Ковалем О.Ю. укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги в адміністративній справі. Відповідно до якого вбачається, що Приватне підприємство "Видавничий будинок перлина" в особі засновника (власника) Гончаренко Сергія Юрійовича, звернулось до адвоката Коваля Олександра Юрійовича з метою отримання правової (правничої) допомоги, представництва інтересів в Харківському окружному адміністративному суді, Другому апеляційному адміністративному суді та Верховному суді. Зазначено, що розмір та порядок оплати гонорару визначаються в додатку до цього Договору. Відповідно до додатку №1 до договору про надання правничої допомоги 22.12.2025 б/н, а саме протоколу узгодження вартості робіт (послуг) від 25.03.2026, вбачається, що сторони домовились, що вартість послуг з професійної правничої допомоги розраховується з урахуванням рішення Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21.07.2021. Також сторони домовились, що вартість послуг має бути сплачена Клієнтом на користь Адвоката протягом 2 місяців з моменту набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 по справі № 520/33690/25. Вказаний протокол узгодження вартості робіт (послуг) містить детальний опис наданих послуг та зазначено витрати часу (години) або фіксовану ставку, а саме: - підготовка та подання позовної заяви ( 1 мзп.- 8647,00 грн); - підготовка та подання відповіді на відзив ( 0,5 мзп.- 4323,50 грн); - підготовка та подання додаткових пояснень по справі від 28.01.2026 (0,25 мзп.- 2161,75 грн); - підготовка та подання додаткових пояснень по справі від 18.03.2026 (0,25 мзп.- 2161,75 грн). Вказана інформація також міститься в акті надання послуг б/н від 25.03.2026 в рамках виконання договору від 22.12.2025, де адвокатом також визначено розмір правової допомоги у розмірі 17294,00 грн. Суд першої інстанції задовольняючи частково заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справи, виходив з того, що частина витрат у зв`язку із наданими послугами не підлягає відшкодуванню, а загальний розмір витрат є не співмірним зі складністю справи. Колегія суддів підтримує такі висновки та зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, суд, враховуючи заперечення відповідача, зазначає, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Верховним Судом наголошено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20). Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції в частині наявності підстав для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності розміру задоволених судом судових витрат із заявленими позовними вимогами. Колегією суддів також взято до уваги, що апелянтом в апеляційній скарзі не вказано розміру витрат на правничу допомогу, який вона вважає обґрунтованим, а також не наведено конкретних доводів, а не загальних посилань, які б дійсно свідчили про неспівмірність суми витрат на правничу допомогу зі складністю справи, характером та обсягом виконаних адвокатом робіт. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення на користь Приватного Підприємства "Видавничий Будинок Перлина" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване додаткове рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Волинської митниці - залишити без задоволення. Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 по справі № 520/33690/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов