Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/5366/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2026 року справа №200/5366/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року у справі № 200/5366/25 (головуючий І інстанції Михайлик А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, - У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просив: визнати протиправною та скасувати постанову Вугледарського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 28.10.2022 № 14032/48163/3975/46 "Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати" з 01.10.2022; зобов`язати поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 01.10.2022, а також виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам з моменту її виникнення, яка утворилась за період її несплати у повному обсязі. В позові зазначено, що припинення виплати страхових виплат є протиправним та таким, що порушує гарантоване Конституцією України право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом. Позивач зазначив, що у постанові про припинення (затримання) щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 не визначено чітких підстав припинення чи затримання щомісячних страхових виплат, наявні лише посилання на загальні норми п.6 ч.1 ст.46, ч.2 ст.16 Закону України від 23.09.1999 Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування №1105-ХІV. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року у справі № 200/5366/25 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Вугледарського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 28.10.2022 № 14032/48163/3975/46 "Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати" ОСОБА_1 з 01.10.2022. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 01.10.2022, а також виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам з 01.10.2022. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обґрунтовано відзив на позовну заяву. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач, ОСОБА_1 . Відповідно до постанови Вугледарського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 28.10.2022 № 14032/48163/3975/46 позивачу затримано щомісячну страхову виплату з 01.10.2022 відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 46, ч. 2 ст. 16 Закону № 1105-XIV. В постанові зазначено, що позивач перебуває на обліку з 06.09.2005, має зареєстрований випадок профзахворювання, що отримано 16.08.2025. Листом від 14.07.2025 № 0500-0202-8/69582 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач) повідомив позивача про припинення щомісячної страхової виплати на підставі п. 6 ч. 1 ст. 46, ч. 2 ст. 16 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.10.2022, до листа додано копію постанови від 28.10.2022 № 14032/48163/3975/46. Доказів здійснення позивачу страхових виплат з 01.10.2022 по теперішній час відповідачем суду не надано, відповідно до наданої відповідачем суду довідки з 01.10.2022 щомісячні страхові виплати позивачу не нараховувались та не виплачувались. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, судом першої інстанції зазначено наступне. Відповідно до статті 4 Закону № 1105-XIV (в редакції Закону України від 21.09.2022 № 2620-IX, який набув чинності 01.01.2023) уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України. Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1105-XIV вказано припинити Фонд соціального страхування України та Управління виконавчої дирекції Фонду реорганізовано шляхом їх приєднання до Пенсійного фонду України з 01.01.2023 та зазначено, що Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вказано вжити заходів, що випливають із цього Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1442 Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України також вказано припинити з 01.01.2023 шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, зокрема, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1323 Деякі питання забезпечення здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням встановлено, що залишки коштів, які утворилися на рахунках виконавчої дирекції Фонду соціального страхування та її робочих органів станом на кінець останнього банківського дня у системі електронних платежів Національного банку у 2022 році, перераховуються власниками рахунків в перший банківський день 2023 року на дохідний рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в Державній казначейській службі для обліку коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності і загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, з подальшим їх спрямуванням цього ж дня на видатковий рахунок Пенсійного фонду України для здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг, визначених Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Пунктом 3 вищезазначеної постанови доручено Пенсійному фонду України з 02.01.2023 забезпечити здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі переданих виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування та її робочими органами справ, баз даних, носіїв інформації та програмного забезпечення, а також підготовлених нею виплатних документів на січень 2023 року. Таким чином, з січня 2023 року здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється Пенсійним Фондом України та його органами. Суд звертає увагу, що Верховний Суд в постанові від 30.12.2020 у справі № 805/4361/17-а, в ухвалі від 19.07.2021 у справі № 360/2968/20 зазначив, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під яким розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. Правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Згідно із Законом № 1105-XIV Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. При цьому, відповідно до п. 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені у встановленому порядку територіальні органи. Таким чином, відбулося правонаступництво, тобто перехід прав та обов`язків Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (структурним підрозділом якого є Вугледарське міське відділення) до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, а тому останній є належним відповідачем щодо заявлених позивачем вимог. Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я визначає Закон України Про загальнообов`язкове соціальне страхування від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі ЗУ № 1105-XIV). Під час надання оцінки правомірності припинення щомісячної страхової виплати позивачу суд виходить із редакції Закону № 1105-XIV, що була чинною чинній на час припинення страхових . Частиною першою статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 1105-XIV, визначалося, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 47 Закону № 1105-XIVстрахові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. За приписами частини п`ятої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком . Згідно з частиною сьомою статті 47 Закону № 1105-XIV, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України Про оплату праці. Таким чином, відповідно до положень Закону № 1105-XIV, що наведені вище, страхові виплати мають виплачуватися щомісячно і проводитися позивачеві безстроково, оскільки позивач має зареєстрований страховий випадок та йому встановлена стійку втрату професійної працездатності безстроково. В постанові Вугледарського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 28.10.2022 № 14032/48163/3975/46 йдеться про затримання позивачу щомісячної страхової виплати з 01.10.2022 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 46, ч. 2 ст. 16 Закону № 1105-XIV. Будь-якого іншого обґрунтування постанова Вугледарського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 28.10.2022 № 14032/48163/3975/46 не містить. Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (в редакції, чинній на час припинення позивача страхових виплат з 01.10.2022 застраховані особи зобов`язані: 1) надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону; 2) своєчасно повідомляти страхувальника та страховика про обставини, що впливають на умови або зміни розміру матеріального забезпечення та соціальних послуг; 3) знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що стосуються застрахованого, а також додержуватися зобов`язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації, гіг-контрактом та внутрішніми документами резидента Дія Сіті; 4) у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання: лікуватися в лікувально-профілактичних закладах або в медичних працівників, з якими Фонд уклав угоди на медичне обслуговування; дотримуватися правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарями, які його лікують; не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення його до трудової діяльності; 5) дотримуватися режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності; 6) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIV (в редакції, чинній на час припинення позивача страхових виплат з 01.10.2022) страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються в інших випадках, передбачених законодавством. Отже, ч. 2 ст. 16 Закону № 1105-XIV взагалі неп визначала підстав припинення щомісячної страхової виплати, в п. 6 ч. 1 ст. 46 Закону № 1105 йдеться про можливість припинення щомісячної страхової виплати в інших випадках, передбачених законодавством. Тобто, сама по собі норма п. 6 ч. 1 ст. 46 Закону № 1105 не визначає конкретної підстави припинення щомісячної страхової виплати, є бланкетною і вимагає посилання на іншу норму законодавства, яка б чітко визначала підставу припинення щомісячної страхової виплати. Втім, посилання на таку норму в постанові відсутнє. Суд не приймає як безпідставні доводи відповідача, що наведені у відзиві на позов, про наявність підстав для припинення виплат через віднесення Вугледарської міської територіальної громади (місце проживання позивача) до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, що діяв на час затримання щомісячної страхової виплати. Суд зазначає, що статтею 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Отже, отримання позивачем страхових виплат не може ставитись в залежність від місця проживання особи. За викладеним у рішенні Європейського Суду з прав людини Пічкур проти України виплата соціальних платежів сама по собі не може ставити осіб, які проживають у різних країнах, у відносно схоже становище, оскільки будь-яка система соціального забезпечення, включаючи пенсійне забезпечення, у першу чергу створена для забезпечення певних мінімальних стандартів рівня життя осіб, що проживають у відповідній країні, та обслуговування їхніх потреб. Більше того, важко зробити якесь правильне порівняння між пенсіонерами, що проживають у відповідній країні, та тими, які проживають в іншому місці, через низку економічних та соціальних відмінностей, що застосовуються залежно від країни. Практикою Суду встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях. Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю. Таким чином, враховуючи недоведення відповідачем наявності визначених законодавством підстав припинення страхових виплат позивачу, суд першої інстанції дійшов висновку, що таке припинення здійснено протиправно, що свідчить про обґрунтованість вимог позивача про визнання протиправною та скасування постанови Вугледарського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області від 28.10.2022 № 14032/48163/3975/46 про припинення щомісячної страхової виплати з 01.10.2022. Відповідно до частини 7 ст. 41 Закону № 1105 в редакції чинній, на час вирішення справи, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхових виплат, з вини уповноваженого органу управління або його територіальних органів своєчасно не призначено або не виплачено суму страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку з підвищенням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці". З огляду на зазначене, зважаючи, що виплати позивачу з 01.10.2022 не здійснюються безпідставно та з вини уповноваженого органу, позивачу має бути поновлено нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 01.10.2022 (без обмеження будь-яким строком), а також виплачено заборгованість по щомісячним страховим виплатам з 01.10.2022. Суд не приймає до уваги доводи відповідача про можливість поновлення страхових виплат за певних умов, що визначені діючим законодавством на теперішній час, оскільки такі посилання можуть бути доречними у випадку встановлення правомірності припинення виплати, в той час як у цій справі йдеться про неправомірність припинення позивачу страхових виплат, а тому, встановлення судом протиправності такого припинення є безумовною підставою для зобов`язання поновити такі виплати від дня припинення. Беручи до уваги наведене та враховуючи висновок суду про протиправність нездійснення страхових виплат позивачу з 01.10.2022, суд першої інстанції дійшов висновку також про обґрунтованість вимоги позивача про зобов`язання поновити нарахування та виплату щомісячної страхової виплати та виплатити заборгованість з 01.10.2022. Отже, заявлений позивачем адміністративний позов підлягає задоволенню. Пунктом 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій - у межах суми стягнення за один місяць, з огляду на що рішення про зобов`язання відповідача відновити виплату пенсії та сплатити заборгованість підлягає негайному виконанню в частині виплати пенсії за один місяць. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року у справі № 200/5366/25 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року у справі № 200/5366/25 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 02 липня 2026 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді І.В. Геращенко І.В. Сіваченко