Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/6/26

Справа № 303/6/26 П О С Т А Н О В А Іменем України 18 червня 2026 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого судді: Джуги С.Д. суддів: Мацунича М.В., Шевчука В.В. з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пересоляк Олександр Сергійович, на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2026 року про залишення позову без розгляду та на додаткове рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 квітня 2026 року, у складі судді Кость В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання незаконними і скасування наказів Головного управління Держземагентства у Закарпатській області та рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування державної реєстрації, вилучення з Державного земельного кадастру записів про земельні ділянки та скасування кадастрових номерів земельних ділянок,- в с т а н о в и в: У січні 20226 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пересоляк Олександр Сергійович, звернувся в суд із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання незаконними і скасування наказів Головного управління Держземагентства у Закарпатській області та рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування державної реєстрації, вилучення з Державного земельного кадастру записів про земельні ділянки та скасування кадастрових номерів земельних ділянок. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2026 року позовну заяву залишено без розгляду. Додатковим рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 квітня 2026 року заяву представника відповідача Безуханич Анастасії Василівни про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму 29500,00 грн. витрат, пов`язаних з розглядом справи. У задоволенні іншої частини вимог за заявою відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пересоляк Олександр Сергійович, просить ухвалу суду від 12 березня 2026 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що 03 березня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Пересоляк О.С. надіслав поштою на адресу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області заяву про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій було повідомлено, що представник позивача зайнятий в іншому судовому засіданні, призначеному на 12.03.2026 о 09:30 год., у справі яка перебуває в провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Вказує, що адвокат Пересоляк О.С. представляв інтереси ОСОБА_8 замість адвоката Скрипченка Д.В., з яким у позивача було укладено договір «Про надання правової допомоги», так як адвокат Скрипченко Д.В. як на час прийняття оскаржуваної ухвали так і на час подання апеляційної скарги перебував на тривалому амбулаторному лікуванні, про що було надано докази. Крім того вказує, що 04 березня 2026 року позивач ОСОБА_1 також подавав до суду першої інстанції заяву про розгляд справи за його відсутності. Тому апелянт вважає, що висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з неявкою у судове засідання позивача та його представника є передчасним та помилковим. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пересоляк Олександр Сергійович на додаткове рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 квітня 2026 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить вказане додаткове рішення скасувати та у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 Безуханич А.В. про ухвалення додаткового рішення відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції при ухваленні додаткового рішення дав неправильну оцінку діям представника позивача, а також не врахував, що подані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат не відповідають критеріям належності, допустимості та достатності доказів. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судовому засіданні представник апелянта - адвокат Пересоляк О.С. підтримав апеляційні скарги, просить їх задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Від Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області надійшла до суду заява про розгляд справи без участі представника Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області. Справа на підстав ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у відсутності нез`явившихся учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційних скаргах доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення, виходячи з наступних мотивів. Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Подібна норма міститься і в ч.5 ст.223 ЦПК України. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що умовами залишення позовної заяви без розгляду є: - повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; - повідомлення позивача (заявника) про судове засідання належним чином; - відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; - неявка в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; - від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності. Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи, а також відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що в січні 20226 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пересоляк Олександр Сергійович, звернувся в суд із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання незаконними і скасування наказів Головного управління Держземагентства у Закарпатській області та рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування державної реєстрації, вилучення з Державного земельного кадастру записів про земельні ділянки та скасування кадастрових номерів земельних ділянок. Справа призначалась до розгляду, зокрема на 26 лютого 2026 року та 12 березня 2026 року. 26 лютого 2026 року, у зв`язку з клопотанням представника позивача адвоката Пересоляка О.С., підготовче судове засідання було відкладено на 12 березня 2026 року. 03 березня 2026 року (згідно штемпеля на конверті) представник позивача ОСОБА_1 адвокат Пересоляк О.С. засобами поштового зв`язку надіслав на адресу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області заяву, в якій просив відкласти розгляд справи або розглядати справу за відсутності представника позивача у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. 04 березня 2026 року (згідно штемпеля на конверті) позивач ОСОБА_1 також подавав до суду першої інстанції заяву про розгляд справи за їх відсутності. Таким чином позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_1 адвокат Пересоляк О.С. скористалися своїм правом подачі заяви про розгляд справи за їх відсутності, що виключає можливість застосування норм п.3 ч.1ст.257, ч.5ст.223 ЦПК України для залишення позову без розгляду. Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення позову без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його представник повторно не з`явилися в судове засідання будучи належним чином повідомлені про розгляд справи та із заявою про розгляд справи за їх відсутності не зверталися. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України для залишення позовної заяви без розгляду, а тому ухвала суду першої інстанції, відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Щодо оскарження додаткового рішення суду першої інстанції слід зазначити наступне. У відповідності до пункт 3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст. 270 ЦПК України). Аналіз положень статті 270 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги. Також додаткове судове рішення може бути процесуальним засобом реалізації прав учасника справи, якщо воно ухвалюється за спеціальною заявою такого учасника, поданою з дотриманням відповідної процедури. У разі скасування судового рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі (постанова Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 756/4441/17 (провадження № 61-17081св18). З врахуванням того, що судове рішення у справі, а саме ухвала суду про залишення без розгляду позову підлягає скасуванню, відтак ухвалене додаткове рішення втрачає силу і підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви представника відповідача Безуханич Анастасії Василівни про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи, слід відмовити. На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 379,382-384 ЦПК України, апеляційний суд,- у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пересоляк Олександр Сергійович, задовольнити. Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2026 року скасувати, направити справу №303/86/26 до суду першої інстанції для продовження розгляду. Додаткове рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 квітня 2026 року скасувати. У задоволенні заяви представника відповідача Безуханич Анастасії Василівни про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи, відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 29 червня 2026 року. Головуючий: Судді: